Есе конкурс - Мовний фронт: Захист ідентичності в часи випробувань PDF

Summary

Це есе, присвячене захисту української мови та культури, розглядає боротьбу за українську мову протягом історії та актуальні виклики теперішнього часу, зокрема, пов'язані з війною. Автор наголошує на важливості української мови як елемента національної ідентичності та засобу боротьби з російською агресією.

Full Transcript

Живило Лілія Вікторівна Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова м.Хмельницький **МОВНИЙ ФРОНТ: ЗАХИСТ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ** Ще декілька років тому ніхто й не задумувався про важливість мови для країни, народу та його єдності, процвітання та збереження дух...

Живило Лілія Вікторівна Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова м.Хмельницький **МОВНИЙ ФРОНТ: ЗАХИСТ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЧАСИ ВИПРОБУВАНЬ** Ще декілька років тому ніхто й не задумувався про важливість мови для країни, народу та його єдності, процвітання та збереження духовних цінностей, культурної ідентичності. Мова є основою національної свідомості і самобутності, яка потребує підтримки та захисту. Це не лише інструмент комунікації, а й символ патріотизму. Україна, як ніхто, відчуває на собі реалії боротьби за мову та її існування. Щодня і щоночі наші військові, не покладаючи рук, боряться за українські землі, незалежність, яку було проголошено 24 серпня 1991 року як результат боротьби за волю та краще майбутнє -- без тоталітаризму та культу кровавого диктатора. Упродовж століть українська мова піддавалася різноманітним утискам. Імперії, що прагнули асимілювати український народ, запроваджували численні заборони та обмеження на її використання. Якби у той час наш народ опустив руки і не знайшов у собі сил задля боротьби, то хто знає, чи мали б ми те, за що змушені боротись знову і знову: нашу Батьківщину -- Україну. Тож пропоную заглибитись у ті часи і, врешті-решт, зрозуміти раз і назавжди, яку ж важливу роль у наш час відіграє мовний фронт. Згадаймо період «відлиги» (1950-ті -- 1960-ті роки), коли покоління шістдесятників боролось за існування української мови, культури та творчості. Попри тиск із боку влади вони писали й популяризували українську творчість серед людей, створювали закриті клуби, про які влада дізнавалась лише згодом. У той період полягла велика кількість талановитих культурних діячів через жорстокі покарання партії. Покоління шістдесятників, не дивлячись на репресії та постійні погрози й покарання, зробило все можливе задля збереження мови для майбутніх поколінь. Наступними були дисиденти (1960-ті -- 1980-ті роки) -- люди, котрі були незгодні із законами, які запроваджувала влада, які боролись за власні права, вільне життя та розвиток українську культуру та державність. Їм вдалось показати людям, що можна жити краще, не належати до складу союзу, а бути самостійною і сильною духом державою. Дисиденти влаштовували неодноразові рухи опору, протести та видавали українську літературу поза владою та її цензурою, яка забороняла все, що могло занепокоїти населення та поставити його на вірний шлях. Тогочасний політичний режим всіма силами перешкоджав поширенню дисидентського руху, ізолюючи представників від громади, знешкоджуючи видання та ув'язнюючи всіх, хто йшов на спротив. В результаті цих періодів Україна здобула незалежність та державність. Але вже сьогодні ми знову боримось за існування та процвітання української мови, адже у нашій країні досить складна ситуація -- війна. Повномасштабне вторгнення росії в Україну внесло корективи у життя кожного із нас. Військові захищають наші кордони, населення долучається до різноманітних зборів, роблячи донати задля найшвидшої перемоги, і в той же час усі ми боремось із геноцидом -- знищенням населення та його культури. Ворог знищує усі культурні надбання, які протягом століть берегла наша країна: історичні пам'ятки, книги, будівлі, та найгірше -- людські життя. Не дивлячись на складне становище у нашій країні, ми не здаємось і робимо все можливе, щоб наша мова жила й процвітала. Українська мова стала символом єдності й протистояння, адже об'єднала народ як і в межах країни, так і закордоном. Розмовляти українською -- означає підтримувати свій народ, свою країну та незалежність. У сучасному світі в Україні та діаспорі спостерігається відродження інтересу до української мови, що відображає національне прагнення до збереження власної культурної спадщини. Сьогодні українська мова активно просувається у сфері телебачення, радіо, кіно та музики. Артисти збагачують нашу культуру українськими піснями, кінематограф випускає фільми, серіали та мультфільми виключно українською мовою або в українському перекладі. Це не тільки популяризує українську мову серед населення, а й піднімає її статусу суспільстві, створюючи попит на україномовний продукт. Відомі українські блогери закликають російськомовне населення країни до переходу на українську мову, показуючи власний приклад та прогрес. Тому розвиток українського медіа за останні роки значно зріс. Не можна забувати й про окуповані території, де використання української мови -- це акт сміливості й спротиву, спосіб вираження своєї національної ідентичності та приналежності до українського народу. Збереження мовного суверенітету --- це форма боротьби проти культурної асиміляції, яку намагається нав'язати агресор. Ворожа влада на окупованих територіях намагається насадити російську мову та культуру, щоб витіснити українську ідентичність, тому збереження та розвиток української мови в цих умовах є важливою формою опору.

Use Quizgecko on...
Browser
Browser