Тема 1.8. Судові витрати PDF

**Тема 1.8. Судові витрати** 1\. Поняття та види судових витрат у цивільному процесі, їх значення. 2\. Судовий збір. Звільнення від сплати судового збору. Відстрочка та розстрочка сплати судового збору. 3\. Звільнення від судових витрат. Розрахунок судових витрат. Відстрочення та розстрочення суд...

**Тема 1.8. Судові витрати** 1\. Поняття та види судових витрат у цивільному процесі, їх значення. 2\. Судовий збір. Звільнення від сплати судового збору. Відстрочка та розстрочка сплати судового збору. 3\. Звільнення від судових витрат. Розрахунок судових витрат. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. 4\. Розподіл судових витрат між сторонами, відшкодування судових витрат. **1. Поняття та види судових витрат у цивільному процесі, їх значення.** Провадження у справі передбачає певні грошові витрати, що виникають у зв'язку з проведенням огляду на місці експертизи, залученням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку відповідача та інші. **Метою встановлення** судових витрат є застереження сторони (позивача) від подання необґрунтованого позову, покладення витрат на сторони для добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно також є частковим відшкодуванням витрат держави на здійснення правосуддя. У цивільному процесі історично сформувався інститут судових витрат, який встановлює «платність» процесу судового захисту прав та інтересів, що охороняються законом. Кошти на утримання судової системи можуть бути одержані лише з двох джерел: державне забезпечення та забезпечення заінтересованими у справі сторонами. Забезпечення правосуддя із першого джерела обґрунтоване визнанням правосуддя одним із видів державної влади в Україні (ч. 1 ст. 6 Конституція України), а також визнанням правосуддя як невід'ємної функції держави. Забезпечення правосуддя повністю із другого джерела обумовлює утворення альтернативної державному правосуддю системи вирішення спорів та захисту порушених прав. Судові витрати -- це витрати, що несуть сторони, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи у справах наказного та окремого проваджень за вчинення в їх інтересах цивільних процесуальних дій, пов'язаних із розглядом справи у порядку цивільного судочинства. Судові витрати -- це витрати держави, що покладаються на державний бюджет України, а також на заінтересованих у справі осіб, з приводу та у зв'язку з розглядом і вирішенням цивільної справи у суді загальної юрисдикції. Судові витрати виконують такі **завдання**: 1\) кошти, що одержуються від судового збору, дуже незначні у своїй мірі, але усе ж сприяють покриттю тих витрат, які супроводжують судову діяльність. Відшкодування витрат зі здійснення правосуддя не надходить безпосередньо до суду, тому фінансування судів не залежить від суми, яка одержується як судовий збір; 2\) існування судових витрат покликане дисциплінувати громадян, юридичних осіб, водночас запобігаючи появі необґрунтованих позовних вимог; 3\) судові витрати повинні стимулювати добровільне виконання процесуальних обов'язків. До **функцій** судових витрат належать: -- компенсаційна -- полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя з цивільних справ, а також коштів, витрачених особами, які звертаються до суду, або тих, хто здійснює певні процесуальні дії; -- превентивна -- полягає в запобіганні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично заінтересованими у вирішенні справи особами своїх процесуальних обов'язків; -- соціальна -- виявляється у тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність правосуддя. Згідно зі ЦПК України судові витрати складаються з: 1) судового збору; 2) витрат, пов'язаних із розглядом справи Відмінність судового збору від судових витрат полягає у такому: -- судовий збір є обов'язковим платежем за дії, що вчиняються судом у зв'язку з розглядом та вирішенням, переглядом справи і видачею документів. Витрати, пов'язані з розглядом справи, складаються із сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної судом, огляд доказів за місцем їх знаходження; -- розмір судового збору визначений законодавством і залежить від характеру і ціни позову. Розмір судових витрат прямо не залежить від характеру спору і ціни позову та відрізняється за кожною конкретною справою залежно від фактично вчинених витрат; -- судовий збір в усіх справах, що розглядаються судами в Україні, сплачується або стягується до бюджету держави. Сума судових витрат вноситься на депозитний рахунок суду з подальшою їхньою виплатою експертам, перекладачам тощо. Інститут судових витрат забезпечує доступність правосуддя з цивільних справ і виявляється у: 1\) можливості для осіб, які звертаються до суду (а також тих, які залучаються до судового процесу), витримати тягар усіх пов'язаних із цим витрат. Якщо судові витрати непомірно великі, непосильні для більшості таких осіб, правосуддя не можна визнати доступним; 2\) якісному правосуддю, що забезпечує ефективний правовий захист за справедливого судового провадження в розумний строк, об'єктивно не може бути дешевим. Якщо правосуддя не відповідає пред'явленим до нього вимогам, не забезпечує ефективний захист прав, а суд не є незалежним та неупередженим, то і право доступу до правосуддя не може вважатися гарантованим; 3\) змагальному процесі, який передбачає професійне юридичне представництво на всіх його стадіях, а це неминуче здорожчує судовий процес, збільшуючи витрати тих, хто бере участь у цьому процесі. Неможливість звернутися до послуг професійного юридичного представництва -- означає фактичне утруднення доступу до правосуддя; 4\) можливості держави, яка існує за рахунок коштів платників податків, з фінансування правосуддя, забезпечення права доступу до суду не безмежні. **2. Судовий збір. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи.** **Судовий збір** -- це законодавчо фіксована грошова сума, що стягується з фізичних і юридичних осіб у дохід держави за здійснення в їхніх інтересах дій під час розгляду та вирішення справи у суді. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються ЗУ «Про судовий збір» та ЦПК України. **Платниками** судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (зокрема іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду, чи стосовно яких ухвалене судове рішення. **Об'єктами** сплати судового збору є: позовні заяви; заяви у справах наказного та окремого провадження; апеляційні та касаційні скарги на судові рішення, заяви про видачу судами документів. Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» судовий збір **не справляється** за подання: 1) заяви про перегляд ВР України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань під час вирішення справи судом; 2) заяви про скасування судового наказу; 3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; 4) заяви про поворот виконання судового рішення; 5) заяви про винесення додаткового судового рішення; 6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою; 7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; 8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 9) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; 12) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано ВР України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей; 13) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано ВР України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах; 14) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з огляду на офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день сплати. **Види судового збору**: -- простий судовий збір, що обчислюється у твердих ставках (у розмірах частин офіційно встановленої мінімальної заробітної плати). Наприклад, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; у разі подання заяви юридичною особою або фізичною особою -- підприємцем судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. -- пропорційний судовий збір, що обчислюється у відсотковому вираженні до ціни позову. Наприклад, за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше розміру мінімальної заробітної плати. За подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою (фізичною особою-підприємцем) справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Для правильного обчислення судового збору необхідно конкректно визначити ціну позову. Позивач самостійно визначає ціну позову і зазначає її у позовній заяві. **Ціна позову** -- це грошове вираження майнових претензій позивача, що визначається розміром грошової суми, яка стягується, або вартості майна, що відшкодовується. **Пільги** щодо сплати судового збору можна розділити на види: -- звільнення від сплати судового збору; -- відстрочка (розстрочка) сплати судового збору. Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від сплати **судового збору звільняються**: 1) позивачі -- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі -- у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі -- у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі -- у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники -- у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі -- у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі -- громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці -- у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, -- у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, Герої України -- у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі -- у справах у порядку, визначеному ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) -- кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, -- після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; Відстрочка та розстрочка сплати судового збору регулюється ЦПК України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Під **відстрочкою сплати** судового збору розуміється дія зобов'язаної особи -- платника по сплаті відповідних сум після закінчення визначеного судом або суддею проміжку часу (строку), обчислювального з моменту здійснення процесуальної дії, що підлягає оплаті. Під **розстрочкою сплати** судового збору розуміються дії зобов'язаної особи -- платника по сплаті відповідних сум не відразу, а вроздріб через установлені судом або суддею проміжки часу (строки). **Повернення судового** збору здійснюється на підставі заяви платника. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини, що є підставою для повного або часткового повернення судового збору, і оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору, якщо він підлягає поверненню у повному розмірі. На підставі зазначених документів суд виносить ухвалу про повернення судового збору або вказує це у рішенні. **3. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи.** Відповідно до ЦПК України до **витрат, пов'язаних із розглядом справи**, належать: 1\) витрати на правову допомогу; 2\) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 3\) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів і проведенням судових експертиз; 4\) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 5\) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Витрати на правову допомогу. Стаття 59 Конституції України закріплює принцип, згідно з яким кожен має право на правову допомогу. ЦПК України встановлює, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Відповідно до ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. Надання юридичних послуг регламентує також ЗУ «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р., який під такими послугами розуміє комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем. До складних життєвих обставин закон відносить обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду. Включають витрати, пов'язані з: 1) переїздом до іншого населеного пункту; 2) найманням житла. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів і проведенням судових експертиз. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Відповідно до ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Розмір витрат, пов'язаних із переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, визначається, як і розмір витрат, пов'язаних із переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла. Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження. Витрати на оплату послуг спеціаліста і перекладача обчислюються за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час, зважаючи на трикратний розмір мінімальної заробітної плати. Компенсація за відрив від звичайних занять указаним особам обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять. Витрати, пов'язані зі здійсненням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. У тих випадках, коли речові докази не можуть бути доставлені до суду (наприклад, якщо виникла необхідність в огляді будівель, предметів, що швидко псуються, чи з інших причин, що не дають змоги їх доставити до суду), огляд провадиться в місці їхнього перебування. Судові витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці, складаються з оплати проїзду до місця огляду і назад суддів, що беруть участь у справі осіб, секретаря судового засідання. Витрати на проведення огляду на місці становлять невеликі суми, тому що ця процесуальна дія провадиться в районі діяльності суду, у якому здійснюється підготовка справи до розгляду, а також забезпечення доказів. Відповідно до ЦПК України витрати, пов'язані зі здійсненням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Цивільне процесуальне законодавство України не містить окремої норми, яка б визначала порядок сплати цих витрат, а також їх розмір. Ці витрати несе позивач під час дачі оголошення про виклик до суду відповідача, місце проживання або фактичне перебування якого невідоме. Відповідно до ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. **4. Розподіл судових витрат між сторонами, відшкодування судових витрат.** Під розподілом судових витрат слід розуміти визначення сторони, з якої після розгляду справи й ухвалення судового рішення будуть стягнуті судові витрати. Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до ЦПК України. **Судовий збір** покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог**. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи,** покладаються на сторони таким чином: у разі задоволення позову -- на відповідача, у разі відмови в позові -- на позивача, у разі часткового задоволення позову -- на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке: 1\) чи пов'язано ці витрати з розглядом справи; 2\) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, зокрема чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3\) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4\) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. 5\) якщо сума судових витрат, заявлена для відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; 6\) якщо сума судових витрат, заявлених для відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми; 7\) якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх зазнали, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо обидві сторони були звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8\) якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, зазнані відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 9\) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази надаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду; 10\) у разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору; 11\) за часткового задоволення позову в разі покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні; у такому разі сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат; 12\) суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів і проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням і забезпеченням доказів у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову; 13\) судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог ЦПК, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги; 14\) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ЦПК України існують певні особливості розподілу судових витрат у разі **визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду**. 1\. У разі укладення мирової угоди до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого під час подання позову. 2\. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги. 3\. У разі відмови позивача від позову зазнані ним витрати відповідач не відшкодовує, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після подання позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення зазнаних ним у справі витрат з відповідача. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі відшкодовує половину судових витрат. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.