Русь - Україна за князювання Ігоря, Ольги та Святослава PDF
Document Details
Tags
Summary
Цей документ описує період князювання Ігоря, Ольги та Святослава в історії Київської Русі. Він розглядає їх правління, війни, внутрішню та зовнішню політику, а також вплив на становлення держави. Зокрема, описуються ключові події та історики цієї епохи.
Full Transcript
Русь – Україна за князювання Ігора, Ольги та Святослава Князювання Ігоря 912-945 рр. – князювання Ігора Князь Ігор На початку свого князювання Ігор також спіткнувся з непокорою підвладних племен. Особливо проти Ігора були деревляни. В сутичці з деревлянами Ігор розпочав сво...
Русь – Україна за князювання Ігора, Ольги та Святослава Князювання Ігоря 912-945 рр. – князювання Ігора Князь Ігор На початку свого князювання Ігор також спіткнувся з непокорою підвладних племен. Особливо проти Ігора були деревляни. В сутичці з деревлянами Ігор розпочав своє князювання, сутичкою з ними і закінчив його. Також Ігорю доводилося відстоювати своє право на володарювання в Київських землях перед уличами и тиверцями. Всі князі доводили своє право на владу силою. Підлеглі мали сплачувати данину князеві, якою він розраховувався зі своїми військовими. 915 р. – до кордонів Русі вперше наблизилися печеніги. Ігор запросив їх до себе на службу. Печеніги Ігор, як і Олег, здійснював походи на Візантію, з якою треба було оновлювати умови взаємодії: 941 р. – Перший похід на Візантію. Він зазнав поразки. Візантійці застосували грецький вогонь – суміш із смоли, сірки, селітри, нафти та ін. Такий вогонь горів і на воді. Малюнок з літопису. Візантійці застосовують грецький вогонь проти русичів 944 р.- Другий похід на Візантію. В результаті походу була заключена мирна угода. Це перший договір, який був написаний на пергаменті у двох примірниках. Один зберігався в Києві, інший – в Константинополі. Малюнок з літопису. Урочисте скріплення угоди 944 р. з Візантією. Ця умова була менш вигідною для Київської Русі, ніж угода Олега, тому що Ігор мав надавати військову допомогу Візантії. Тому в 944 р. Ігор пішов в похід на Закавказзя, щоб підтримати Візантію. 945 р. – Ігор загинув, його вбили деревляни, які були не задоволені великою даниною, яку мали сплачувати. Князювання Ольги Після смерті Ігоря володарем мав стати його син Святослав. Проте він ще був не повнолітній. Його регентом – опікуном, стала дружина Ігоря – Ольга. 945 – 964 рр. – князювання Ольги Княгиня Ольга Перше, що зробила Ольга, помстилася деревлянам за смерть чоловіка – вона спалила місто Іскоростень – центр племінного княжіння деревлян. Мініатюри з літопису про помсту Ольги за вбивство Ігоря Внутрішня політика Ольги: Впорядкувала збір данини фіксованого розміру – уроки. Визначила адміністративно-господарські осередки, з яких представники князя збирали уроки – погости. Ольга прагнула досягти стабільних надходжень прибутків до державної скарбниці, що мало на меті посилення князівської влади. Зовнішня політика Ольги: 957 р. – Ольга вирушила в Візантію. За історичними джерелами її головна мета – охреститися. Фреска. Ольга на прийомі у Костянтина Багрянородного – імператора Константинополя Візантія залишалася головним стратегічним партнером Київської Русі. Проте відносили стали більш прохолодними. Ользі треба було шукати нових союзників. Вона вбачала такого в імператорі Священної Римської імперії – Оттоні І. Оттон І 959 р. - Ольга просила Оттона, щоб той прислав єпископів для поширення християнства на Русі. 961 р. – Оттон задовільнив прохання Ольги. До Києва були прислані священники та єпископ Альберт. Охрестити Русь не вдалося, тому що язичницький руський люд вигнав німецьких послів. Після цього авторитет княгині Ольги занепав, і вона передала правління своєму синові Святославу. Князювання Святослава 964-972 рр. – князювання Святослава Князь Святослав Він присвятив своє життя військовим походам. Його політика була абсолютно протилежною тому, що робила його мати. Зовнішня політика Святослава 964-966 рр. – Святослав підкорив в’ятичів біля р.Ока. 965 р. – розгромив Хозарський каганат. Історики вважають це найбільшою помилкою Святослава, тому що Хозарський каганат, наче щит охороняв Київську Русь від набігів нападників. 967 р. – Святослав розпочав кампанію на Балканах, в результаті якої було захоплено 80 міст. 968 р. – на Київ напали печеніги, тому Святославу прийшлося терміново повертатися. 970 р. – Святослав розпочав війну с візантійським імператором Іоанном Цимісхієм, який вже заключив угоду з болгарами. Іоанн Цимісхій 971 р. – Святослав зазнав своєї першої військової поразки під Аркадіополем. В результаті чого він був вимушений заключили з Візантією мирну угоду. Умови мирної угоди Святослава з Візантією: Святослав відмовлявся від претензій на візантійські володіння у Криму та на Дунаї Візантійський імператор мав пропустити русичів додому і ставитися до них як до друзів. Іоанн Цимісхій обманув Святослава. Коли той зі своїм знесиленим військом повертався додому, їх зустріли печеніги, через яких він вирішив перезимувати в Білобережжі. 972 р. – князь Святослав вирушив до Києва. Його зустріли печеніги та вбили. Внутрішня політика Святослава Внутрішньою політикою займалися сини Святослава: В Києві – Ярополк В Деревлянській землі – Олег В Новгороді – Володимир У всіх князівствах Київської Русі почали правити Рюриковичі. Так укріпилася князівська династія Рюриковичів.