Князювання Ігора

Князювання Ігора

• Князь Ігор правив Руссю з 912 по 945 рік.
• Ігор зіткнувся з непокорою підлеглих племен, зокрема, деревлян.
• На початку свого правління Ігор розпочав свою боротьбу з деревлянами, і закінчив її саме з ними.
• Також Ігор доводив своє право на володарювання в Київських землях проти уличів і тиверців.
• Всі князі доводили своє право на владу силою, підлеглі мусили платити данину, якою князь розраховувався з військовими.
• У 915 році до кордонів Русі вперше наблизилися печеніги, Ігор запросив їх на службу.
• Ігор, як і Олег, здійснював походи на Візантію, щоб оновити умови співпраці.
• У 941 році Ігор здійснив перший похід на Візантію, він зазнав поразки. Візантійці застосували грецький вогонь, що горіло і на воді.
• У 944 році Ігор здійснив другий похід на Візантію, в результаті якого була заключена мирна угода.
• Угода 944 року була першим договором, який був написаний на пергаменті у двох примірниках для зберігання в Києві та Константинополі.
• Умови угоди 944 року були менш вигідними для Київської Русі, ніж угода Олега, тому що Ігор мав надавати військову допомогу Візантії.
• У 944 році Ігор здійснив похід на Закавказзя, щоб підтримати Візантію.
• У 945 році Ігор загинув, його вбили деревляни, розгнівані великими данинами, які вони мали платити.

Князювання Ольги

• Після смерті Ігоря, його син Святослав, ще не був повнолітнім, тому його регентом, опікуном, стала дружина Ігоря – Ольга.
• Ольга правила Руссю з 945 до 964 рік.
• Перше, що зробила Ольга, — це помстилася деревлянам за смерть свого чоловіка, спаливши їхнє місто Іскоростень.
• У внутрішній політиці Ольга впорядкувала збір данини фіксованого розміру — уроки.
• Ольга встановила адміністративно-господарські осередки, з яких представники князя збирали уроки — погости.
• Ольга прагнула досягти стабільних надходжень до державної скарбниці, що мало на меті посилення князівської влади.
• У 957 році Ольга вирушила до Візантії, її головною метою було хрещення.
• Візантія залишалася головним стратегічним партнером Київської Русі, але відносини стали прохолоднішими.
• Ольга шукала нових союзників, вбачаючи їх у імператорі Священної Римської імперії Оттоні I.
• У 959 році Ольга просила Оттона відправити єпископів для поширення християнства на Русі.
• У 961 році Оттон задовольнив прохання Ольги, відправивши до Києва священників та єпископа Альберта.
• Руський народ вигнав німецьких послів, тому хрещення Русі не відбулося.
• Після цього авторитет княгині Ольги занепав, вона передала правління своєму синові Святославу.

Князювання Святослава

• Святослав правив Руссю з 964 до 972 рік.
• Святослав присвятив своє життя військовим походам.
• Його політика була протилежною політиці його матері.
• У 964-966 роках Святослав підкорив в’ятичів біля річки Ока.
• У 965 році Святослав розгромив Хозарський каганат, що вважається великою помилкою, тому що Хозарський каганат захищав Київську Русь від нападників.
• У 967 році Святослав розпочав кампанію на Балканах, в результаті якої було захоплено 80 міст.
• У 968 році на Київ напали печеніги, тому Святослав терміново повернувся. 
• У 970 році Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм, який вже уклав угоду з болгарами.
• У 971 році Святослав зазнав своєї першої військової поразки під Аркадіополем, і був вимушений заключити мирну угоду з Візантією.
• У мирній угоді Святослава з Візантією: він відмовився від претензій на візантійські володіння у Криму та на Дунаї, а візантійський імператор мав пропустити русичів додому та ставитися до них як до друзів.
• Іоанн Цимісхій обманув Святослава. Коли той зі своїм знесиленим військом повертався додому, їх зустріли печеніги, через яких Святослав вирішив перезимувати в Білобережжі.
• У 972 році Святослав вирушив до Києва, його зустріли печеніги та вбили.
• Сини Святослава займалися внутрішньою політикою: Ярополк — у Києві, Олег — в Деревлянській землі, Володимир — в Новгороді.
• У всіх князівствах Київської Русі почали правити Рюриковичі, тим самим зміцнилась князівська династія Рюриковичів.