9 Клас Українська Література Підручник 2017 PDF

9 ОЛЕКСАНДР АВРАМЕНКО 9 ISBN 978-966-349-615-3 ОЛЕКСАНДР АВРАМЕНКО 2017 УДК 373.5:821.161.2.09.+821.161.2.09](075.3) А21...

9 ОЛЕКСАНДР АВРАМЕНКО 9 ISBN 978-966-349-615-3 ОЛЕКСАНДР АВРАМЕНКО 2017 УДК 373.5:821.161.2.09.+821.161.2.09](075.3) А21 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 20.03. 2017 р. № 417 ) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Eксперти, які здійснили експертизу цього підручника під час проведення конкурсного відбору проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів і зробили висновок про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: Грабовська О. М., учитель Тернопільської української гімназії ім. І. Франка, учитель-методист; Огородник О. В., методист ІМЦ управління освіти і науки Новоград-Волин- ської міської ради; Харлан О. Д., доктор філологічних наук, професор Бердянського державного педагогічного університету. Умовні позначення Аналізуємо зміст Творчо Виконуємо і особливості мислимо домашнє художнього твору завдання Авраменко О. А21 Українська література : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2017. — 336 с. : іл. ISBN 978-966-349-615-3 Підручник відповідає вимогам Державного стандарту та новій програмі з української літератури. Видання містить літературно-критичні статті, відомості з теорії літератури, біогра- фічні матеріали про письменників, художні твори (повністю й у фрагментах). Методичний апарат підручника охоплює різнорівневі завдання, зорієнтовані на вікові особливості дев’ятикласників. Для учнів, учителів, методистів, батьків. УДК 373.5:821.161.2.09.+821.161.2.09] (075.3) © Авраменко О. М., 2017 ISBN 978-966-349-615-3 © Видавництво «Грамота», 2017  ВСТУП РОЛЬ І МІСЦЕ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЖИТТІ НАЦІЇ Роль художньої літератури в житті нації й людини важко переоці- нити. Першим нашим книгам майже тисяча років. Славетного київ- ського князя Ярослава народ нарік Мудрим через його освіченість і лю- бов до читання. Не випадково цей державний діяч великого значення надавав книзі, адже в ній — мудрість поколінь, естетика й утіха. Відо- мо, що бібліотека Ярослава Мудрого, яку й досі не знайшли, налічу- вала сотні томів і вважалася справжнім скарбом не лише через те, що процес виготовлення кожного з них був складним і тривалим, а й тому, що наші пращури усвідомлювали: книга — рушій поступу. Промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є ви- слів Остапа Вишні: «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». Справді, прихід у літературу Т. Шевченка змінив історію України: його слово пробуджувало національну сві- домість і гартувало людську гідність у мільйонів українців — від простих селян, багато з яких знали його вірші напам’ять, і, безумовно, до високоосвіченої інтелігенції. Літературі як виду мистецтва властиві ідейність, образність та емоційність. Твори красного письменства мають «викликати в ду- ші читача живі образи тих людей чи речей, які нам малює поет, і ни- ми будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета у хвилі, коли творив ті образи» (І. Франко). Художні образи та втілені в них ідеї не повторюють чи копіюють на- шу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює нову естетичну дійс- ність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. Змальована письменником дійсність реалізується лише в особі читача, без якого вона мертва. Як же виявляєть- ся мистецька самобутність письмен- ника у створеному ним художньому Ф. Кричевський. Триптих світі? «Життя». Фрагмент 3  ВСТУП Кожен із майстрів слова послуговується різними мовними ресурсами для творення образів (зокрема, зорових): тропами, синтак- сичними фігурами, віршованою чи прозовою формою тощо — унаслідок цього виникають різні образи, які по-своєму красиві й есте- тично вартісні. Отже, ідейність, образність та емоційність здатні захоплювати читача, впливати на його виховання. Опановуючи шкільний курс української літератури, ви маєте навчитися аналізувати художні твори різних епох, митців і стилів, Володимирська ікона що допоможе вам стати підготовленими Божої Матері. Храм читачами. Передусім з’ясовують тему твору Святого Миколая. (у ліричному творі — провідний мотив або с. Товмач, кілька мотивів), визначають головну ідею й по- Львівська область рушені в ньому проблеми, cюжетно-компози- ційні особливості, характеризують героїв через їхні вчинки, мірку- вання, зовнішній вигляд, мову тощо, визначають мовні художні засоби, адже мова — «першоелемент літератури». Аналізуючи літературний твір, завжди зважають на історичний контекст — тобто епоху, коли його було написано, адже в такому разі читач сприймає твір із часових позицій: умови написання, історич- ний зріз, національні пріоритети тощо. У 9 класі ви прочитаєте шедеври різних епох: біблійні легенди, «Повість минулих літ», козаць- кі літописи, твори Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Осно- в’яненка, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка та ін. Отже, ви вивчатимете українську літературу за хронологічним (ча- совим) принципом. Під час аналізу художнього твору важливим є й естетичний контекст. Це поняття пов’язане передусім із красою, доладністю, витонченістю й довершеністю. Кожна літературна епоха має спільні й водночас відмінні пріоритети в естетичному осягненні дійсності. Скажімо, у середньовічній літературі оспівували красу божественну, духовну, в епоху Відродження надавали перевагу зовнішній красі, її гармонії з внутрішньою, довершеності ліній і форм, у ХІХ та ХХ ст. насамперед зображували людину, її духовний світ. Ці естетичні уподобання поширювалися й на інші види мистецтв: архітектуру, музику й особливо живопис. Простежте зміщення естетичних пріори- тетів на прикладі репродукцій картин різних епох. 4  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ 1. Розгляньте світлини й виконайте завдання. А. Що ви знаєте про представників шоу-бізнесу, зображених на світлинах? Б. Чому, на вашу думку, сучасні телеведучі іноді вбираються в на- родні костюми? В. Чи пасує їм цей одяг? Опишіть ті деталі народного одягу й при- крас, які вам сподобалися. Г1. Які переваги й недоліки має сучасний одяг, порівняно з народним, традиційним? Д. Зробіть висновок, чому треба вивчати й берегти народну творчість наших предків: фольклор, традиції, звичаї, одяг та ін. 2. Прочитайте текст і розкажіть, що нового ви дізналися про фольклор. Усна народна творчість, або фольклор (з англ. folk-lore — на- родне слово, народна мудрість) — різножанрові твори, що виникли в сиву давнину в певному середовищі й передавалися з уст в уста. 1 У буквеному переліку завдань традиційно не використовують літеру Ґ через графічну близькість до Г. 5  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Авторів пісень, казок, балад і легенд здебільшого ніхто не знав. Талановиті оповідачі й співці, виконуючи фольклорні твори, уводи- ли в них нових героїв, додавали слова, які вживаються тільки на певній території (діалектизми), іноді скорочували текст — у такий спосіб вони їх відшліфовували. З огляду на це пісні, казки, легенди й інші фольклорні жанри побутують у багатьох варіантах. Не всі тво- ри фольклору дійшли до наших днів, адже регулярно збирати й за- писувати їх почали лише у ХVІІІ–ХІХ ст. Ознаки народних творів: усна форма творення й побутування; традиційність; колективність; варіантність; анонімність. У фольклорі відображено національний характер, світогляд і менталітет, працю, побут і мрії українців. Отже, це явище націо- нальне. 3. Розгляньте таблицю й виконайте завдання. Фольклорні роди Народна лірика Народний епос Народна драма Календарно-обрядові пісні: казки вертеп колядки байки весілля щедрівки легенди народні ігри веснянки перекази драми русальні прислів’я («Коза», купальські приказки «Маланка») жниварські прикмети Суспільно-побутові пісні: загадки козацькі чумацькі рекрутські заробітчанські кріпацькі стрілецькі Родинно-побутові пісні: про кохання про сімейне життя Ліро-епічні твори думи, балади, історичні пісні 6  Родинно-побутові пісні А. Назвіть ті жанри, які ви не вивчали в попередніх класах. Б. Коротко охарактеризуйте кожен жанр фольклору. В. Виконайте в робочому зошиті тестове завдання1. Жанр фольклору Ознаки 1 колядка А дворядкова пісня жартівливого змісту, чотир- 2 коломийка надцятискладові рядки Б величальна пісня, що уславлює народження Ісуса Христа В прозова форма, розповідь про визначні істо- ричні події та їх героїв 4. Опрацюйте літературно-критичний матеріал. Найчисленніша група серед родинно-побутових творів — пісні про кохання. Пісніі про коха ання передають найінтимніші стосунки між закоханими — від ніжної любові до ненависті. Взаємини хлопця й дівчини переплітаються зі ставленням до їхніх стосунків членів родин закоханих: сестер, братів, батьків, а також сусідів, друзів і ворогів. Окрім цікавого змісту, пісні про кохання мають досконалу поетику. Поеетика (з грецьк. майстерність творення) — це особливості художньої форми фольклорних і літературних творів (будова, худож- ні засоби, римування та ін.). Особливості художньої форми народних ліричних пісень: стислість викладу; традиційні художні засоби (епітет, художній паралелізм, порівняння, вигуки); просте римування; задушевність, лірична тональність мелодії; проста мелодія; повтори (рефрен, тавтологія, анафора, епіфора). Епіітет — художнє означення: золоті руки, темна душа. У фольк- лорних творах часто вживають постійні епітети: червона калина, карі очі, чорні брови, сизий орел. Худоожній паралеліізм — паралельне зображення явищ природи й почуттів: Цвіте терен, цвіте терен, Хто в любові не знається, А цвіт опадає. Той горя не знає. 1Тут і далі, виконуючи тестові завдання, робіть у зошиті відповідний запис. Наприклад: 1А, 2Б, 3Д, 4Г. 7  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Порівняяння — зіставлення одного предмета чи явища з іншим, чимось подібним до нього: [очі] «темні, як нічка, ясні, як день». 5. Прочитайте пісні та літературно-критичний матеріал до них. Ви- конайте завдання. МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує — серденько мре. Пісня та мила, пісня та люба — Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер навіки зійшлися знов. Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як нічка, ясні, як день! Ви ж мені, очі, вік вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей? Пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» починається роман- тичним пейзажем, у якому наявні народні символи: місяць — хлопець, козак; зоря — дівчина-красуня; човен символізує життєву дорогу. Дівчина співає пісню, пливучи в човні, а серце козака мліє від кохання до неї. Провідний мотив пісні — торжество кохання, попри тимчасову розлуку молодої пари. Пісню оздоблено художніми засобами, традиційними для фольклорних творів: порівняннями (як нічка, як день), повторами («Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов»), 8  Родинно-побутові пісні риторичними звертаннями й питаннями («Ви ж мені, очі, вік вкоро- тили, / Де ж ви навчились зводить людей?»). Пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» популярна й нині. На- уковці вважають, що вона належить до пісень літературного по- ходження (щоправда, автор пісні невідомий). А. Словесно домалюйте пейзаж, використавши рядки з пісні «Мі- сяць на небі, зіроньки сяють». ЦВІТЕ ТЕРЕН, ЦВІТЕ ТЕРЕН Цвіте терен, цвіте терен, Ой візьму я кріселечко, А цвіт опадає. Сяду край віконця, Хто в любові не знається, І ще очі не дрімали, Той горя не знає. А вже сходить сонце. А я, молода дівчина, Хоч дрімайте, не дрімайте — Та й горя зазнала, Не будете спати, Вечероньки не доїла, Десь поїхав мій миленький Нічки не доспала. Іншої шукати. «Цвіте терен, цвіте терен» — одна з найпопулярніших пі- сень про кохання (також відомий варіант «Терен цвіте, терен цві- те»). Провідний мотив пісні — нерозділене кохання, адже милий поїхав «іншої шукати». Пісня починається з художнього паралелізму, у якому терен символізує життєві труднощі, перешкоди, котрі треба подолати, а по- тім лірична героїня розповідає про свої переживання: «Хто в любо- ві не знається, / Той горя не знає». Промовистим є й образ цвіту, що опадає. Увесь текст пісні пересипаний пестливими словами: моло- денька, вечероньки, кріселечко, миленький. Вони розчулюють слухача (виконавця), викликають співчуття до нещасної дівчини. Драма- тизм ситуації підсилює антитеза: «І ще очі не дрімали, / А вже схо- дить сонце». Б. Прослухайте дві версії пісні «Цвіте терен, цвіте терен» у виконанні Марії Бурмаки й Аліни Паш. Чиє виконання вам більше сподоба- лося? Аргументуйте свою думку. Марія Бурмака. «Цвіте терен, цвіте терен» Аліна Паш. «Цвіте терен, цвіте терен» 9  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО Сонце низенько, вечір близенько, Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселиться. Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, — Я твої ніженьки в шапочку вложу! Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє золото! Через річеньку, через биструю Подай рученьку, подай другую! Ой біда, біда, який я вдався, — Брів через річеньку, та не вмивався. Ой завернуся та умиюся, На свою милую хоч подивлюся. «Ой не вертайся та не вмивайся, Ти ж мені, серденько, й так сподобався. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита, Утремось, серденько, хоч буду бита. Битиме мати, знатиму, за що: За тебе, серденько, не за ледащо!» Герої пісні «Сонце низенько» — щасливі, бо закохані. Їхні по- чуття щирі, сповнені радості в очікуванні зустрічі, яка має відбутися ввечері. Хлопець називає свою кохану серденьком, рибонькою, дорогим 10  Родинно-побутові пісні кришталем, золотом, милою. Скільки ес- тетики в щирих і ніжних почуттях закоха- ного парубка, який промовляє: «Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, — / Я твої ніженьки в шапочку вложу!» Ніщо не може зупинити дівчину, навіть розгнівана через непослух мати: «Битиме мати, знатиму, за що: / За тебе, серденько, не за ледащо!» Головне в стосунках закоханих молодих — вірність, чесність і ніжність (провідний мотив пісні). Пестлива лексика (близенько, серденько, рибонько), епітети (дорогий кришталю, бистрая річенька), підсилювальна частка ой, риторичні звертання поглиблюють ніжні почуття, якими сповнена пісня. О. Мурашко. Зима І. Котляревський, творчість якого ви будете вивчати найближчим часом, переробивши пісню «Сонце низенько», використав її в п’єсі «Наталка Полтавка». Саме цей ва- ріант пісні й став улюбленим для багатьох поколінь українців. В. Чим близькі картина О. Мурашка «Зима» і народна пісня «Сонце низенько»? 6. Прочитавши відомості з теорії літератури, сформулюйте й запишіть у робочий зошит визначення терміна «народна пісня». Теорiя лiтератури Нарî дні пісніі — ліричні твори (до ліро-епічних належать історичні пісні). У них народ висловлює свою любов і смуток, захоплюється геро- ями й засуджує ворогів, бажає щастя-долі й різних благ. Залежно від змісту пісень, часу й місця виконання, їх поділяють на календарно-обря- дові, суспільно-побутові, історичні й родинно-побутові. Народні пісні мають своєрідну будову — поділяються на куплети (у віршах — строфи), здебільшого з двох або чотирьох рядків. Мелодія пісні однакова для всіх її куплетів. У народній пісні може бути приспів (або рефрен) — частина твору, що періодично повторю- ється. Також у пісні можуть повторюватися окремі рядки. Наприклад, у пісні «Цвіте терен, цвіте терен» повторюються останні два рядки кожного куплету. 11  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 7. Виконайте завдання. 1. Установіть відповідність. Назва пісні Уривок 1 «Місяць на А Ой вийди, вийди, та не барися, небі, зіроньки Моє серденько, розвеселиться. сяють» Б В човні дівчèна пісню співає, 2 «Цвіте терен, А козак чує — серденько мре. цвіте терен» В Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело, 3 «Сонце Іванкову сопілочку чути на все село. низенько» Г І ще очі не дрімали, А вже сходить сонце. 2. Установіть відповідність. Назва пісні Провідний мотив 1 «Місяць на небі, А вірність, чесність у коханні й ніжність зіроньки сяють» Б отруєння коханого як помста за зраду 2 «Цвіте терен, В нерозділене кохання, адже милий цвіте терен» поїхав «іншої шукати» 3 «Сонце Г торжество кохання, попри тимчасову низенько» розлуку молодої пари 3. Пісня «Сонце низенько» належить до жанру А календарно-обрядових Б суспільно-побутових В родинно-побутових Г історичних 4. Яка частина доби найчастіше згадується в піснях про кохання? З чим це пов’язано? 5. Яку будову мають народні пісні? На підтвердження своїх думок використайте приклади з пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють». 6. Чому в першому рядку пісні йдеться про те, що «цвіте терен», а в другому — уже «цвіт опадає»? Чому саме ця рослина оспівана? 7. Назвіть пестливі слова з пісні «Цвіте терен, цвіте терен». Чому лірич- на героїня їх використовує, страждаючи через розлуку з коханим? 8. Опишіть темперамент хлопця й дівчини з пісні «Сонце низенько». 9. Люди якої вікової категорії найчастіше співають народні пісні? Які народні пісні про кохання ви чули раніше? 12  Родинно-побутові пісні 10. Чи називають закохані одне одного серденьком, золотом і подіб- ними словами в наш час? Чому мода на пестливі звертання не минає? 11. Прокоментуйте слова М. Стельмаха: «Народні пісні — душа народу, безмежне поле, заквітчане людськими надіями, части- ми поривами до щастя й чистою сльозою на віях дівочих». Проілюструйте це висловлення прикладами з вивчених пісень. 12. Розгляньте репродукції картин М. Пимоненка «Святочне во- рожіння», «Суперниці. Біля колодязя» та І. Гончара «Під вечір». Які мотиви могли б мати уявні пісні, проілюстровані цими маляр- ськими роботами? М. Пимоненко. Святочне І. Гончар. Під вечір ворожіння М. Пимоненко. Суперниці. Біля колодязя 8. Виконайте домашнє завдання. 1. Вивчіть напам’ять одну з пісень про кохання. 2. Випишіть слова-символи з усіх вивчених пісень про кохання й поясніть їхнє значення (скористайтеся словником символів). 13  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ 1. Розгляньте гравюри й виконайте завдання. В. Лопата. Калина В. Лопата. Тополя А. Кого зображено на ілюстраціях? Пригадайте, у якому творі Т. Шевченка й через що дівчина перетворилася на тополю. Як називається прийом перетворення людини на рослину чи птаха? Б. Який настрій цього твору? Чи щасливий його фінал? В. Що ви знаєте про баладу як літературний жанр? 2. Прочитайте відомості з теорії літератури й розкажіть, що нового ви дізналися про баладу. Теорiя лiтератури Терміном «балàда» (з фр. танцювальна пісня) у середньовічній Фран- ції називали любовну пісню, під яку виконували танці. В Італії балада втратила танцювальний характер, а з ХVІІІ ст. вся європейська літера- тура перебувала під впливом англо-шотландської балади, у якій дра- матично було зображено сцени нещасливого кохання, помсти, сімейні чвари й історичні події. 14  Українські народні балади Бал à да — це ліро-епічний пісенний твір легендарно-історичного або родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей і вчинків. Балада має спільні ознаки з ліричною піснею, казкою, міфом, леген- дою й думою. У 7 класі ви вивчали баладу як літературний жанр на прикладі твору Т. Шевченка «Тополя». Згадаймо ознаки балади: трагічний конфлікт; драматично напружений сюжет; романтичний колорит; надзвичайні події, збіги обставин; фантастичні елементи; метаморфоза (перетворення людини на рослину чи птаха); трагічний фінал; моралізаторство. Умовно балади поділяють на такі тематичні групи: міфологічні; історичні; соціально-побутові; родинно-побутові. Найдавніші міфологічні балади побудовані на прийомі метамор- фози («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?..»). У баладі проклята свекрухою невістка перетворюється на тополю. Мотив такого пе- ретворення Т. Шевченко взяв за основу сюжету балади «Тополя». Основні мотиви балад: зрада й помста; туга нареченої за коханим; зневажені почуття довірливої дівчини; прокльони свекрухи, звернені до невістки; наруга пана над простою дівчиною; загибель на війні козака. Нині відомо майже 300 сюжетів і сюжетних версій балад. 3. Прочитайте балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить» і короткий огляд. Виконайте завдання. ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА Ой летіла стріла — Кого ж вона вбила? З-за синього моря1. — Вдовиного сина. — Ой де ж вона впала? Немає нікого — На вдовинім полі. Плакати по ньому. 1 Перші рядки співають двічі. 15  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Летять три зозуленьки, Де плаче сестриця, І всі три рябенькі: Там слізок криниця; Одна прилетіла, Де плаче миленька, В головоньках сіла; Там земля сухенька. Друга прилетіла, Ой матінка плаче, Край серденька сіла; Поки жити буде; Третя прилетіла А сестриця плаче, Та в ніженьках сіла. Поки не забуде; Що в головках сіла — А миленька плаче, То матінка рідна; Поки його бачить. Сіла край серденька — В суботу сваталась, То його миленька; В неділю вінчалась, А в ніженьках сіла — А у понеділок То його сестриця. Нагайка шуміла Де матінка плаче, Коло її тіла. Там Дунай розлився; «Ой летіла стріла» — одна з найдавніших народних балад. Вона розповідає про вдовиного сина, убитого стрілою. Його опла- кують мати, дружина й сестра, образи яких уособлюють три зозулі. Початок балади нагадує голосіння з його вигуками й уявним діало- гом: «— Ой де ж вона впала? / — На вдовинім полі. / — Кого ж вона вбила? / — Вдовиного сина. / Немає нікого / Плакати по ньому». У баладі «Ой летіла стріла» використано трикратність, що при- таманна жанру казки. Гіпербола підсилює вдовине горе: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився...» А епітет із зменшено-пестливим суфіксом «зозулень- ки... рябенькі» поглиблює співчуття до жінок. З пролитих жінками сліз стає зро- зуміло, що сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. А. Що ви знаєте про зозулю? Поміркуйте, чому жінок балади уособ- лює саме ця пташка. ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний. 16  Українські народні балади Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче: — Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою, Щоб татари не впіймали, Сіделечка не здіймали, Сіделечка золотого З тебе, коня вороного. Як прибіжиш під ворота, Стукни, грюкни коло плота; Як прибіжиш ти в батьків двір, Заржи, коню, на весь подвір! Вийде сестра — розгнуздає, Вийде мати — розпитає: — Ой коню мій вороненький! А де ж мій син молоденький? — Не плач, мати, не журися: Та вже ж твій син оженився, Узяв собі паняночку, В чистім полі земляночку. Балади про смерть козака подібні до історичних і козацьких суспільно-побутових пісень, щоправда, у баладах потужніший лі- ричний струмінь: сум сестри за загиблим братом, матері за сином чи милої за нареченим. Важкою й ризикованою була служба козака, особливо сторожо- вого: він повинен був день і ніч вартувати, оберігати рідну землю від нападників. У разі небезпеки вартовий мав запалити вогонь. Балада «Ой на горі вогонь горить» починається трагічною картиною: «Ой на горі вогонь горить, / Під горою козак лежить, / Порубаний, постріляний...» Твір уславлює мужність і відданість козаків-захис- ників. Балада наповнена символами: кінь — вірний товариш; ворон — смерть; китайка — козацька слава. Над тілом загиблого коник плаче 17  УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ С. Васильківський. Козаки в степу й передає матері трагічну звістку про смерть її сина. Зворушливо звучить діалог коня з матір’ю, про смерть сина він говорить фігураль- но: «...Та вже ж твій син оженився, / Узяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку». Б. Прослухайте сучасну інтерпретацію балади «Ой на горі вогонь горить» у виконанні гурту «Мотор’ролла». Чи виправдана балада в рок-стилі? Гурт «Мотор’ролла». «Ой на горі вогонь горить» 4. Виконайте завдання. 1. Правильним є твердження: «Балади... А поділяють на козацькі, чумацькі й бурлацькі». Б оспівують лише героїчні вчинки козаків». В мають напружений сюжет і трагічний фінал». Г поділяються на куплети й приспів (рефрен)». 2. Установіть відповідність. Назва твору Уривок 1 «Ой летіла стріла» А Ви ж мені, очі, вік вкоротили, 2 «Ой на горі вогонь Де ж ви навчились зводить людей? горить» Б Та вже ж твій син оженився, Узяв собі паняночку, В чистім полі земляночку. В Де матінка плаче, Там Дунай розлився... 18  Українські народні балади 3. Установіть відповідність. Назва твору Жанр 1 «Місяць на небі, зіроньки сяють» А балада 2 «Ой на горі вогонь горить» Б історична пісня В пісня про кохання 4. Назвіть ознаки балади як жанру фольклору. 5. Доведіть, що балада — ліро-епічний жанр. 6. Які балади ви вивчали на уроках зарубіжної літератури? Чим вони відрізняються від українських балад? 7. У чому виявляється трикратність у баладі «Ой летіла стріла»? 8. Який момент у сюжеті балади «Ой летіла стріла» став для вас несподіваним? Чим пояснюється такий несподіваний поворот у баладі як фольклорному жанрі? 9. Які символи використано в баладі «Ой на горі вогонь горить»? Якщо не знати значення цих символів, то як це вплине на сприй- няття змісту балади? 10. Прокоментуйте назву балади «Ой на горі вогонь горить». 11. Якими, на вашу думку, мають бути мелодії до вивчених балад (настрій, ритм, музичні інструменти та ін.)? 12. Прочитайте баладу «Ой на горі вогонь горить» за ролями. 5. Виконайте домашнє завдання. 1. Випишіть із вивчених балад по 2–3 приклади епітета, персоніфі- кації, гіперболи й порівняння. 2. У фольклорних творах, у баладі «Ой летіла стріла» зокрема, нерідко згадується Дунай. Знайдіть у мережі Інтернет, яке ще значення, окрім назви найбільшої річки Європи, має це слово в усній народній творчості (за бажанням). «Ой летіла стріла» До речі… Дунаєм називають не лише одну з найбільших річок Європи. У фольклор- них творах це слово вживають з іншим значенням. Про це ви дізнає- теся, переглянувши експрес-урок. Чому саме на дунаї Ярославнин голос чується? 19  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХІ–ХV ст. 1. Розгляньте світлини й дайте відповіді на запитання. Софія Київська. Пам’ятник Ярославу Мудрому. м. Київ м. Київ А. Що ви знаєте про храм і людину, якій установлено пам’ятник? Б. Чому люди, які вперше приїжджають до якогось міста чи країни, передусім прагнуть оглянути історичні архітектурні пам’ятки? В. Чому їх треба берегти? 2. Складіть стислий конспект літературно-критичного матеріалу (вступ, розповідь про кожну з трьох книг — 8–9 речень). НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ Коли ж виникли найдавніші рукописні книги? Вони були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє 20  Українська середньовічна література ХІ–ХV ст. літочислення із середини Х ст. Із запровадженням християнства в Русі-Україні (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовніш- ньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності. Розквіт Київської держави в Х–ХІ ст. пов’язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Воло- димир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узятих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в інших містах Русі-України почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов’ю до книг, при Софійському собо- рі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знай- дено до сьогодні. Існують наукові версії про виникнення писемності ще в дохристи- янський період, проте в нашому викладі ми братимемо до уваги лише писемні пам’ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незапе- речні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та ін. Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна па- м’ятка церковнослов’янської мови Київської держави. Цей твір пе- реписаний у 1056—1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григо- рієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангеліє дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов’янською мовою1, проте в ньому наявні вкраплення живої мо- ви Русі-України. Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Іва- на, Луки й Марка. Другою датованою давньорусь- кою писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна Остромирове Євангеліє. рукописна хрестоматія, що містить Мініатюра. 1015–1057 рр. 1 Старослов’янська мова створена на основі болгаро-македонського діалекту. 21  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має ен- циклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов’я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, бота- ніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Си- меона. Ізборник Святослава містить понад 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям). Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософ- ського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо. До речі… До нашого часу дійшло лише 33 книги, створені в ХІ ст., а за на- ступні три століття — 1460, хоча їх було десятки тисяч. ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА 3. Прочитайте літературно-критичний матеріал і стисло його пе- рекажіть, наголосивши на фактах і цифрах. БІБЛІЯ Біблія (від грецьк. βιβλια — збірка книг) — це священна книга християн та іудеїв. Проте ми розглядатимемо її на уроках української словесності як одну з найвидатніших пам’яток світової літератури. Ця найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчан- ня, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін. По суті, це «божественна бібліотека», яка складається з різних як за формою, так і за змістом релігійних і світських творів, що сприйма- ються як окремі книги. До Старого Заповіту входить 50 книг1, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Відомо, що написання цієї найдав- нішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники 1 У православних Старий Заповіт містить 50 книг, у протестантів — 39, у католиків — 47. 22  Перекладна література шістдесяти поколінь — тож автор у Біблії не один. Дослідники на- раховують понад сорок творців Біблії, серед них — люди різного соціального стану: вихований у знатній єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін. Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, ара- мейською й грецькою. Єремія писав свої твори у в’язниці, Лука — під час подорожей, Мойсей — у пустелі, а деякі автори — навіть під час воєнних походів. Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завер- шили апостоли Христа. Як уже було зазначено, Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту. Старий Заповіт містить: літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, 4 Книги Царств, Книга приповістей Соломонових та ін.); художні книги (твори Пророків, Книга Йова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.). З літературного погляду найцікавіші епічні фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей — Адама та Єви (про вигнання їх із раю через гріхо- падіння), про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу з єгипетської неволі. Новий Заповіт складається з: Євангелій (усього 4 — від святих Матвія, Марка, Луки й Івана); історичного твору (Діяння святих апостолів); послань (усього 21 послання апостолів); Апокаліпсиса. Книги Нового Заповіту розповідають про життя Ісуса Христа, про Його вчення та вчинені Ним чудеса, про Його смерть і Воскресіння. Отже, в основі поділу Біблії на Старий і Новий Заповіт є на- родження Ісуса Христа. Святе Письмо закінчується пророцтвом Апокаліпсиса, у якому описано передбачення й видіння, які відкрилися апостолові Івану Богослову, — кінець світу, що мав статися через занепад віри й падіння моралі. До речі… Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з ХVІ ст. Пов- ний переклад Святого Письма розпочали письменник Пантелеймон Куліш із видатним ученим-фізиком Іваном Пулюєм, а завершив його Іван Нечуй-Левицький. Одним із найкращих уважається також пере- клад Івана Огієнка. 23  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА 4. Прочитайте легенди про Вавилонську вежу та про Мойсея й перекажіть їх. СТАРИЙ ЗАПОВІТ ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА (Скорочено) Минули сторіччя. Люди знову розселилися по всій землі. І була в них тоді одна мова й однакові слова. Коли це надумали вони ство- рити щось велике. Захотіли побудувати собі місто, а в ньому — ве- личезну вежу, заввишки аж до неба, щоб увічнити своє ім’я. Тоді Господь зійшов подивитися на місто й вежу, які споруджували люди, і сказав: — Ось один народ, і в нього одна мова — і ось що люди почали виробляти. Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вони не могли зрозу- міти одне одного. І Господь розпорошив людей звідти по всій землі — отож і бу- дівництво своє вони не змогли продовжити. А місто те назвали Вавилоном. (Переклад із давньогрецької І. Огієнка) П. Брейгель Старший. Вавилонська вежа ЛЕГЕНДА ПРО МОЙСЕЯ (Фрагмент) Проживаючи в достатку в найбільш урожайній частині Єгипту, ізраїльтяни (...) стали великим народом. Давно вже не було фарао- на, покровителя Йосипового, який колись дав дозвіл на переселення роду Якова до Єгипту. Нові фараони боялися, щоб ізраїльське 24  Перекладна література Н. Пуссен. Урятування Мойсея плем’я не стало для Єгипту небезпечним, щоб під час війни не до- помагало ворогам. Ізраїльтян почали примушувати до найтяжчих робіт на будівництві. Єгиптяни їх ненавиділи, але кількість нащад- ків Якова постійно зростала. Один із фараонів наказав убивати кож- ного новонародженого ізраїльського хлопчика. У той час в однієї ізраїльської жінки народився син. Мати три місяці ховала його від убивць. Коли ж стало вже неможливим три- мати в таємниці існування дитини, поклала її в добре просмолений кошик і сховала в очереті біля річки Нілу. Своїй старшій дочці на- казала слідкувати за ним. Незабаром дочка фараона зі своїми подружками пішла купатися до річки. Дівчата побачили кошик і почули плач дитини. Царівні ста- ло жаль невинне дитя. Вона взяла хлопчика, хоч і здогадувалася, що він приречений на загибель. Сестра хлопчика сказала царівні, що знає жінку, яка зможе його годувати. Царівна звеліла цю жінку покликати, і тоді дочка привела матір, яка й стала годувальницею сво- го сина. Коли він підріс, фараонова дочка взяла його до себе й назва- ла Мойсеєм (...). Він виховувався в єгипетських школах та оволодів різними науками. Але від матері знав, що за походженням — ізраїль- тянин, а єгиптяни — то вороги, які знущаються з його народу. Одного разу Мойсей став свідком того, як єгипетський наглядач бив робітника єврея. Мойсей убив єгиптянина. Наступного дня по- бачив, як два євреї б’ються. Хотів їх помирити, присоромити й сказав: — Чому б’єш свого брата? Але бешкетник не схаменувся, а накинувся на Мойсея: — Хто тебе зробив суддею над нами? Ти, може, схочеш і мене вбити, як убив учора єгиптянина? Мойсей злякався, що про його вчинок донесуть фараонові. Він утік далеко, до країни Мадіам, де жив декілька років. Там він одру- жився й пас стада овець свого тестя. (...) 25  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Якось зайшов він з отарою далеко в пустелю й раптом побачив тер- новий кущ, охоплений полум’ям. Проте (...) кущ горів, але не згорав! Здивований Мойсей наблизився, і раптом з полум’я до нього звернув- ся Господь: «Я — Бог Авраама, Ісака та Якова, — мовив Він. — Я поба- чив страждання Мого народу в Єгипті й хочу вивести його до чудової землі, призначеної для синів Ізраїлевих. Для цього Я обрав тебе: ти мусиш піти до фараона й просити його відпустити Мій народ». — «Хто я такий, щоб іти до фараона й вести з Єгипту синів Ізраїлевих? — запитав Мойсей. — Ось я прийду й скажу народу: “Бог батьків ваших послав мене до вас”. А вони запитають: “Як Його звуть?” Що я маю відповідати?» Господь сказав йому: «Відповідай: “Господь, Бог батьків наших, Бог Авраама, Ісака та Якова, послав мене до вас”». Проте Мой- сей вагався, побоюючись, що йому буде нелегко переконати народ (...). Тоді Господь подав Мойсеєві знак. Він наказав йому кинути на землю палицю. І от, ще й землі не торкнувшись, палиця обернулася на змію! Мойсей перелякався й кинувся тікати. Проте Господь зу- пинив його та звелів схопити змію за хвіст. І тієї ж миті вона знову стала палицею. «Якщо це не переконає народ іти за тобою, — сказав Господь, — засунь руку за пазуху». Мойсей послухався — і його рука вкрилася проказою. Мойсей знову поклав руку за пазуху, потім вийняв її — і проказа щезла. «Якщо й тоді народ не послухає тебе, то набери води з річки, вилий її на землю — і вона стане кров’ю», — сказав Господь. Проте Мойсей ніяк не міг зважитися: «Я не зможу переконати людей!» — «У тебе є брат Аарон, — сказав Господь. — Він промовлятиме замість тебе, а Я вчитиму вас, що робити». Вирушив Мойсей додому, узяв дружину й дітей та пішов до Єгипту. Назустріч йому вийшов Аарон, і Мойсей розповів йому про свою розмову з Богом. Удвох вони зібрали всіх ізраїльських старій- шин, й Аарон промовляв до них, а Мойсей показував знаки. І народ повірив, що Мойсей виконує волю Господа. (...) Мойсей з Аароном прийшли до фараона та просили відпусти- ти ізраїльтян у пустелю, щоб там принести жертви своєму Богові. Але фараон їм не повірив. (...) Тому прогнав Мойсея й Аарона, а своїм наставникам звелів ще жорстокіше поводитися з єврейськими не- вільниками. Тоді Господь почав карати фараона та його державу. Кар таких було десять, причому кожна наступна — тяжча, дошкульніша, ніж попередня. Кари були такі: 1) вода в річках та озерах стала кров’ю, а риба загинула; 2) усю країну наповнили жаби у величезній кількості; 3) з пороху землі утворилася комашня, що заїдала людей та худобу; 26  Перекладна література 4) величезна кількість мух наповнила навколишнє середовище; 5) напав мор на коней, верблюдів, ослів, волів та овець у всьому Єгипті, окрім місцевості, де жили ізраїльтяни; 6) гнійні болячки й чиряки покрили тіло фараона та всіх єгиптян; 7) густий град знищив поля й убив багато людей та тварин; 8) сарана довершила знищення того, що залишилося після граду; 9) опустилася густа темрява по всій землі Єгипетській, крім тієї частини, де перебували ізраїльтяни; 10) повмирали первородні: від первородного сина фараона аж до невільників і тварин. Під час кожної кари фараон кликав Мойсея, обіцяючи відпустити народ (...), але коли за молитвою Мойсея кара минала, не дотримував слова. Аж після останньої кари, коли настав великий крик і плач по всьому Єгипту, бо не було дому, де не лежав би померлий, фараон сам просив Мойсея й Аарона, щоб ізраїльтяни (...) вийшли з Єгипту. А весь Ізраїль заздалегідь отримав від Бога наказ приготуватися до дороги (...). Цього ж дня вивів Господь синів Ізраїлю із землі Єгипетської. На заклик Йосипа прибуло їх колись до Єгипту всього 70 чоловік, а те- пер, після 430 років, вийшло майже 600 тисяч. (...) Чи знали втікачі, куди йти? Не знали, але сам Бог показував їм дорогу. Кожен день ішла перед ними хмара, подібна до стовпа, а вно- чі цей стовп світився, наче вогонь. Так дійшли вже ізраїльтяни до берега Червоного моря. Фараон пожалкував, що втратив стільки сот невільників. Він зібрав велике військо з бойовими колісницями й кинувся за втіка- чами. Серед євреїв зчинилася паніка. Вони почали кричати: — Краще б нам було служити єгиптянам, аніж тут загинути! За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю — і води розступилися. Вибраний народ рушив за Мойсеєм серединою В. Котабринський. Перехід євреїв через Червоне море 27  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА морського дна, а вода стіною стояла праворуч і ліворуч. Люди бла- гополучно перебралися на інший берег. Єгипетське військо з розгону погналося за ними. Але тоді Мой- сей знову підняв палицю — води зійшлися й покрили все військо фараонове. Так воно й згинуло. Перед ізраїльтянами знову з’явив- ся огненний стовп, освітлюючи їм дорогу. Харчі, винесені з Єгипту, закінчилися. Євреї почали нарікати на Мойсея й Аарона: — Краще б нам було померти в землі Єгипетській, де ми сиділи біля казанів, наповнених м’ясом, і мали хліба досхочу. А ви нас ви- вели, щоб заморити голодом! Бог звелів Мойсеєві розповісти людям, що ввечері вони їсти- муть м’ясо, а вранці наситяться хлібом. І справді, під вечір увесь та- бір укрили перепелиці, що, стомлені перельотом, легко давалися в руки. А на ранок мандрівники побачили, що всю пустиню вкрив не- мов грубий сніг. Вони здивовано запитували один одного: — Ман гу? (Що це таке?) А Мойсей сказав: — Це хліб, який дає вам Господь на поживу. Нехай кожен назбирає, скільки йому треба на цілий день. Ця небесна пожива мала смак білого хліба з медом і з’являлася щоранку протягом шести днів. На шостий день потрібно було збира- ти подвійну кількість, бо сьомий день, день відпочинку, треба було святкувати. Від слів «ман гу» цей хліб, дарунок небесний, стали на- зивати манною. Манна випадала з того часу щодня протягом усіх сорока років, аж поки ізраїльтяни прибули до мети своєї мандрівки. Небагато часу минуло, як знову розпочалося заворушення проти Мойсея. У пустелі не було води, і народ став кричати: — Дай нам води, щоб ми напилися! Ти вивів нас з Єгипту, щоб ми, і діти наші, і худоба загинули від спраги! — Що ж я зроблю? — журився Мойсей. — Ще трохи — і вони мене вб’ють камінням... За Божим наказом він ударив палицею своєю по скелі — і з неї ринула вода в такій кількості, що пили досхочу весь народ і худоба. — Бачите тепер, що Бог є між вами? — спитав Мойсей. (Переклад із давньогрецької І. Огієнка) 5. Ознайомтеся з інформацією про легенди. Погортаймо перші сторінки Біблії, які розпочинаються легендами, що, здавалося, були відомі нам завжди, ніби ми з ними народилися. 28  Перекладна література Г. Клімт. Адам та Єва Легенди про створення світу, про перших людей Адама та Єву, про потоп на Землі й Вавилонську вежу — невеликі за обсягом, проте насичені образністю. Лише кількома штрихами створюється кольорова рельєфна картина світу: «Сказав Бог: “Нехай на землі ви- росте всіляка зелень: трава й дерева”. І сталося так. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій». Хоча легенди сприймаються як окремі завершені твори, проте всі вони пов’язані за змістом і події в них розвиваються в хроноло- гічному порядку. Події легенди про Вавилонську вежу відбуваються після потопу й належать до початку людської історії. Біблійна оповідь органічно об’єднує два мотиви: 1) будівництво міста Вавилона й змішання мов; 2) зведення вежі й розпорошення людей. У легенді порушено кілька проблем: руйнівна сила людської гордині; взаєморозуміння й заздрість; стимул для плідної праці; спільна мова — запорука миру на землі. Легенда про Мойсея розповідає про народження, виховання й змужніння Мойсея, який прагнув захистити свій народ від прини- ження й рабства (тема твору). Оповідь возвеличує вільне й щасливе життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями (основна ідея твору). Сюжет легенди вельми цікавий: дівчина пере- ховує єврейське немовля в кошику біля річки (зав’язка); Мойсей потрапляє до царського двору, де стає свідком приниження євреїв єгиптянами (розвиток дії); Бог наказує Мойсеєві вивести євреїв з єгипетської неволі, щоб захистити від принижень і рабства (куль- мінація); фараон погоджується відпустити євреїв після того, як було наслано смерть на всіх дорослих дітей єгиптян, і євреї виру- шають у пошуках землі обітованої (розв’язка). Воля й рабство; цар і раб; соціальна несправедливість і боротьба з нею; добро і зло — 29  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА проблеми, які порушено в легенді про Мойсея, вони й через тися- чоліття не втратили своєї актуальності для різних народів світу. Своєрідною є мова біблійних творів. Святе Письмо творили різні автори, але деякі виражальні засоби можна визначити як типові для всієї книги. Характерною ознакою мови Біблії є вживання озна- чень після означуваного слова (інверсія): над птаством небесним, до мети своєї, день четвертий. Здебільшого інверсовані означення ви- користовують для підсилення урочистості, значущості, порівняйте: «На шостий день Бог сказав» і «І був вечір, і був ранок: день шостий». Біблійним творам властиве початкове і в реченнях (як частка, а не сполучник), наприклад: «І промовив чоловік» або «І скінчив Бог сьомого дня творити світ». Автори Святого Письма досить часто використовують однорідні члени речення для нагнітання чи повноти зображуваного: «Не роби- тимеш собі ніякого вирізьбленого кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, у водах». Мова Біблії також багата на антоніми, синоніми й старослов’я- нізми тощо. Художню цінність мають звертання до Бога у формі пісні, цей жанр релігійної лірики називається псалмом. Автором більшості псалмів уважають царя Давида (звідси й назва — Давидові псалми). Ці пісні-звертання за тематичними особливостями поділяють на: благальні, у яких народ, що страждає від голоду чи війни, благає Бога про допомогу; псалми-гімни, що уславлюють Бога; псалми-подяки за вислухані молитви й історико-повчальні псалми. Вони зібрані в Псалтирі — книзі Старого Заповіту. Переспіви біблійних псалмів наявні в поетичній спадщині Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко. Цей літературний жанр ви згадаєте незабаром, коли вивчатимете творчість цих митців. Зауважте! З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, Коран. 6. Виконайте завдання. 1. Слово Біблія походить з грецької мови, у якій воно означає А слова Б збірка книг В письмо Г спасіння 30  Перекладна література 2. Установіть відповідність (легенда про створення світу). Діяння День творення 1 морські істоти, птахи, звірі А день перший 2 суходіл серед вод, трава й дерева Б день другий 3 людина В день третій 4 небо Г день четвертий 5 світло Д день п’ятий 6 зірки та два світила Е день шостий Є день сьомий 3. Установіть відповідність. Уривок Легенда 1 Вода в річках стала кров’ю, а риба А про створення світу загинула. Б про перших людей 2 Цього разу голуб повернувся, несу- Адама та Єву чи в дзьобі щойно зірване оливкове В про потоп на землі листя. Г про Вавилонську 3 Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вежу вони не могли зрозуміти одне одно- Д про Мойсея го. 4 Не їжте від цього дерева й не тор- кайтеся його, бо помрете. 4. Чому Біблію називають Книгою Книг? 5. Коли була написана Біблія? Назвіть імена кількох авторів Святого Письма. Хто ці люди? 6. З яких частин і творів яких жанрів складається Біблія? 7. Що символізує веселка в легенді про потоп на землі? 8. Чому Господа обурило спорудження людьми Вавилонської вежі в однойменній легенді? 9. Хто з українських і зарубіжних письменників і в яких творах вико- ристовував біблійні мотиви? 10. Яка з репродукцій картин на біблійну тематику найкраще пере- дає, на вашу думку, фрагмент одного із сюжетів Святого Письма? Обґрунтуйте свою відповідь. 11. Проведіть невелике мовне дослідження однієї з легенд П’яти- книжжя Мойсея: скориставшись матеріалом поданої вище статті, укажіть найхарактерніші мовні особливості й випишіть по 2–3 приклади до кожної з них. 12. Напишіть невеликий роздум (5–7 речень) на тему «Чому саме Біблія є однією з найвідоміших у світі книг?». 31  ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА 7. Виконайте домашнє завдання. Скориставшись додатковою літературою або матеріалами мережі Інтернет, підготуйте невелике письмове повідомлення (5–7 речень) про Мойсея за поданим планом. План 1. Хто такий Мойсей? 2. Чим уславилася ця людина? 3. Хто з українських письменників і в яких творах використав образ Мойсея? НОВИЙ ЗАПОВІТ Як уже мовилося, Новий Заповіт складається з чотирьох Єван- гелій. Євангеліє (від грецьк. Ευαγγελιον — добра звістка) — це христи- янські твори-оповіді про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа; долю апостолів і перших християн. Євангелії написані Матвієм, Марком, Лукою та Іваном, учнями Ісуса Христа. Їх називають апос- толами, що в перекладі з грецької означає «посланець». Особливо цікаві з літературного погляду притчі з Євангелія від святого Луки, адже саме їх найчастіше використовували у своїй творчості українські й зарубіжні митці. Спочатку пригадаймо, що таке притча як літера- турний жанр. Теорiя лiтератури Прè тча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту (пригадайте притчові твори, які ви читали раніше, зокрема: «Казку про яян» Е. Андієвської). Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філо- софські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літера- турний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, уза- гальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер. 8. Ознайомтеся з «Притчею про блудного сина», а потім опрацюйте матеріал до цього твору. ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА (Євангеліє від Луки) (Скорочено) (...) У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: «Дай мені, батьку, належну частину маєтку». І той поділив 32  Перекладна література поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї — і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешкан- ців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок свій хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам’ятався й сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, проти не- ба та супроти тебе… Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів”» … І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм»… А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі —