ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ PDF
Document Details
Uploaded by ArticulateTaylor
Tags
Summary
This document provides an overview of newborn diseases, covering topics such as skin conditions (e.g., diaper rash, miliaria), infections (e.g., impetigo), and complications related to the umbilical cord and sepsis. It also includes information on asphyxia, a condition caused by lack of oxygen.
Full Transcript
## Шкала ### ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ### Захворювання шкіри **Попрілість** - це запалення шкіри, зумовлене механічними, термічними, хімічними чинниками. Особливо часто причиною її виникнення подразнення шкіри сечею чи калом. Поява попрілості майже завжди свідчить про недостатній догляд за ди...
## Шкала ### ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ### Захворювання шкіри **Попрілість** - це запалення шкіри, зумовлене механічними, термічними, хімічними чинниками. Особливо часто причиною її виникнення подразнення шкіри сечею чи калом. Поява попрілості майже завжди свідчить про недостатній догляд за дитиною, але може бути і проявом схильності до запальних процесів шкіри і слизових оболонок. У новонароджених найчастіше запрівають шкірні складки (шийні, пахвові, пахові, ліктьові), ділянки статевих органів та сідниць. У перебігу виділяють ступені попрілості: * **І ступінь** характеризується помірним запаленням шкіри без порушень її цілості, при поліпшенні догляду попрілість проходить; * **ІІ ступінь** характеризується значним почервонінням шкіри та ерозіями, необхідно звернутись до лікаря (шкіру змащують спеціальними розчинами, використовують присипки); * **ІІІ ступінь**, коли ерозії зливаються, утворюючи велику мокнучу ділянку, до неї за призначенням лікаря протягом кількох днів прикладають примочки, а коли шкіра перестане мокнути, застосовують присипки, змащують її олією. Замість звичайної гігієнічної ванни при попрілості роблять ванни з відвару дубової кори, з розчином перманганату калію, таніну; Якщо запальний процес підтримують мікроби і він не піддається звичайним методам лікування, призначають антибіотики. ### Пітниця Виникає при перегріванні, проявляється червоним крапчастим висипом. У новонароджених потові залози розвинуті слабо, тому пітниця не дуже сильна. Лікування полягає в усуненні дефектів догляду. ### Пухирник (пемфігус)- Поверхневе гнійне запалення шкіри, спричинене інфекцією (стафілококами, стрептококами). Спочатку з'являються червоні плями, згодом пухирі. Вміст їх швидко стає гнійним. Тонка оболонка пухиря легко порушується і виникають оголені червоні поверхні шкіри. Найчастіше пухирі містяться в пахвових ямках, пахових ділянках, на животі. Стан хворого може не порушуватись, але якщо пухирів багато, температура тіла підвищується до 37,5-39°C, змінюється поведінка дитини - вона стає млявою, неспокійною, погано смокче. Можуть спостерігатися розлади випорожнення, зниження маси тіла. Пухирник може ускладнюватися сепсисом, тому дітей лікують у стаціонарі. ### Захворювання пупка У парші дні після виписки з пологового будинку в новонароджених можуть спостерігатися незначні виділення з пупкової ранки. Це свідчить про те, що вона не зовсім загоїлась і можливий розвиток запалення пупка - омфаліту. Найчастіше буває катаральне запалення пупка (проста форма), яке мас переважно сприятливий перебіг. Часом вміст пупкової ранки стає гнійним, шкіра навколо пупка червоніє - виникає гнійне запалення (флегмонозна форма). Катаральне запалення пупка потребує місцевого лікування, запалення гнійне лікують в лікарні у зв'язку з небезпекою ускладнень. ### Сепсис Новонароджених Сепсис новонароджених – зараження організму. **Епідеміологія та етіологія.** Збудником сепсису є різні хвороботворні мікроорганізми. Джерело інфекції - хвора мати, предмети догляду, білизна. Найчастіше інфекція потрапляє в організм новонародженого "в перші дні життя. Проникає вона через пупкову ранку, шкіру^ дихальні шляхи, слизову оболонку рота, кишок, кон'юнктиву повік. Можливе і внутрішньоутробне попадання мікробів, яке буває при наявності у вагітних гострих чи хронічних запальних процесів. **Перебіг** До появи виразних ознак сепсису нерідко спостерігаються пізнє відпадання пуповини, гнЕйні ураження шкіри. Пертими ознаками захворювання можуть Бути зміни в поведінці дитини: спочатку вона неспокій-на, потім млява, здинамічна. Дуже часто дитина відмовляється вщ груді, втрачає масу тіла, шкіра в неї стає Блідою або набуває сірувато-синюшного відтінку. У більшості дітей затягується фізіологічна жовтяниця. Можуть бути зригування, блювання, нерегулярні в спорожнення. У дітей, хворих на сепсис, розвивається недокрів'я. Сепсис тяжка хвороба, яка загрожує життю і потребує негайної госпіталізації. **Профілактика.** Щоб запобігти сепсису, своєчасно беруть на облік жінок, лікують виявлені в них хронічні захворювання і вотища інфекцій. Самі вагітні повинні дотримуватись правил особистої гігієни, режиму дня, харчування. Проводять також щеплення вагітним жінкам стафілококовим анатоксином. Велику роль у профілактиці сепсису відіграє правильне вигодовування дитини груддю і ретельний догляд за молочними залозами (щоденне обмивання fa теплою водою з милом, щоденна зміна сорочок* обмивання сосків перевареною ВОДОЮ перед кожним годуванням, зціджування молока після годування). Дуже важливо своєчасно лікувати новонароджених навіть при появі незначних вогнищ інфекції. ### Асфіксія новонароджених дітсіі Асфіксія (ядуха) - гострий патологічний процвс, якиїй виникає у зв'язку ј порушенням газовою обміну плода і новоняродженого, При цьому сюстй^Г№ться нестача кисню у крдеї, надлишок ізуглекислоти і i-.ijі оомнименнп нодоокиl:ioн+ir продуктів клітинною обміну. **Епідеміологія та етіологія.** Асфіксія е наслідком: 1) патології вагітності та пологів, токсикозі 9 вагітності, несвоєчасного едкоджонни навколоплідних вод, Спабкої полопової діяльності,„, обвит-я пуповини наеколо шиї; 2)аахворюваньінатері (цукровий діабет, серцево-судинна ПаЮЛОГІЯ. інфєм|ійні хвороби). **Лереб[г.** Клінічно при чсфіксії новонароджених СПМГЄРІГЗІЄТЬСР по-рушення диїйння (судомне, ісарівномірн^понарянево) або його цілко-вига відсутність при наявності серцебиття. За грипіьтю розрізняють датформи асфіксії: легку або синю і тяж-ку з бо бігу. **Синя асфіксія**, у свою черг/, буває твіїож легкого ступеня (7-5 бапіп) і тяжкого {4-1 бал). При гогюому ступвні синьої асфіксії відмічаються ціаноз шкіри, упо-ЙІЛЬНВНІ скорочення СГ-рци, поверкн^ве НЄРІВНСМ!рНЙ дихдннр і дещо знижений тонус м'язів. При тяжкому ступені синьої асфіксіГрізко вира-жений загальний ціаноз. Гульс сповільнений, тини серця ослаблені. Дихання немае через прнгіченнп дихального центру збо закриття дихальних шляхів навколоплідними водами і слиюм, які потрапили в дихальні ШЛЯХИ ДІЇ 1ИНИ ПІД ЧДСПЙРШОЮ Вд^лу. ОТ ЖЕ, ПІХИЗІДННМИОЇНакаМИ всфіксії є порушення ДИКВЛЬНОЇ Функції. **Біла асфіксія** загрожує життю немовляти. При цьому шкіра мас воо ково-Елідий відтінок, слизові оболонян рійки ціннотґчні, тонус м'яаім ійн№женый, рефлексів немае. Серцева діяльність майже цілком пригнічена. ### Внутрішньочерепна пологова травма Внутрішньочерепна пологова травма – захворювання новонарод-жених,. ідо виникає внаслідок нестачі кисню у крові / супроводжується Функціональними розладами мозкового кровообігу, набряком мозку та змінами МОЗКОВИХ клітин. Механічна дія на голову при проходженні через полого и і шляхи є додатковим фактором, такі порушення можуть виникнути І без механічного пошкодження. **Етіологічні фактори, які впливають на розвиток патологічного процесу:** * патологія вагітності (токсикоз ГіІІ її половини); * хвороби жінки (анемія, інфекційні серцево-судинні та ін.); * шкідливі звички батьків; * патологія пологів (раннє відходження вод, обмотування пуповини навколо шиї, слабкість пологової діяльності то ідо); * недоношеність, переношеність, ба-гатоплідність. **Стан** діатипи з череп но-мозковою травмою залежить від локалізації, величини і поширеності хворобливого процесу. Наслідки перенесення внут- рішньочерепних розладів можуть інколи проявитись через декілька років у вигляді різних порушень ЦНС; * найтяжчі з них - церебральні паралічі або парези, водянка голови (гідроцефалія), судомні припадки (епілепсія), затримка психічного розвитку. **Перебіг.** Діти, що перенесли навіть в легкій формі черепно-мозкову травму, на 1 та 2 році життя відстають у фізичному та розумовому розвит-ку: починають тримати голову у вертикальному положенні тільки в 3-5 міс, самостійно сидіти і перевертатися зі спини на живіт — тільки в 6—9 міс і ходити в 1,5 роки. Деякі дуже неспокійні, безпричинно кричать, погано сплять, погано прибавляють у масі тіла, відрізняються від своїх одноліток бідністю емоційних реакцій, на другому році життя не проявляють цікавості до іграшок, ігрова діяльність fit дуже примітивна (постукування). Словниковий запас -1Q-13 слів. У віці 2—3 роки діти замкнуті, плаксиві, швидко стомлюються, часто І тяжко хворіють. Такі діти znahodyatsya pid postiynim naglyadom pediatra, nevropatologa, okulista, ortopeda. Догляд sa ditmi, sho perenesli vnutrіshnocherерnu pologovu travmu, povinen polyagati v surovomu dotrimanni priznachen litkara, poєdnuity іх іz sistematichnym vyhovannyam, navchannyam ditey, sho spriyє chastichnomu chi povnomu vidnovlennyu funktsiy golovnogo mozku, navіt pri tyazkomu jogo ushkodzhenni. У vidnovniy period korysni masazh, himnastika, fіzіoterapetuichni protsеdura. Profiлактика pochynayetsya she v antenatalnomu periodi І polyagaye v ran'nomu vyavlenni І lіkuvanni patologiyi vagіtnosti* u zapobіganni ta lіkuvanni asfyksії. ### ЗАХВОРЮВАННЯ НЕМОВЛЯТ ТА ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ #### Гострі розлтади травлення диспепсії Відразу після норсдженмя дитина потрапляє в нові умови. що відрізняються вгд внутрішньоутроЄних, Пристосованість до умов зовнішнього се-редовища у дітей обмежена. Внаслідок анатомо-фізіологічних особливос-тей органи травлення у немовляти мають низьку функціональну здатність перетравлювати їжу із-за малої кислотності та недостатньої ферментативної активності травних соків. Шлунок і кишечник дитини в основному добре пристосований до пере-травлювання жіночого молока, гірше —до перетравлювання сторонньої їжі. Тому в ранньому віці розлади травлення диспепсії виникають відносно легко Особливо часто диспепсії виникають у недоношених, хворих на рахіт, гіпотрофію, ексудативний діатез. Частіше у дітей при штучному і змішаному вигодовуванні. **Епідеміологія та етіологія.** Найчастіше причиною диспепсії у дітей першого року життя е неправильне вигодовування (вигодовування, що не відповідає віковій потребі дитини як по кількості, так і по якісному складу); * порушення харчування (надлишок білків, жирів, вуглеводів) * велика кількість і безладне вигодовування, коли їжа не повністю обробляється травними соками. Іноді введення в раціон продуктів, які організм ще не взмозі засвоїти (ковбаса, сало, огірок, коров'яче молоко тощо); * внаслідок одностороннього харчування чм систематичного недоїдання, наприклад, лри недостатній кількості молока у матері: * парентеральна диспепсія найчастіше виникає на тлі таких інфекційних захворювань як грип, отит, запалення легень, мозку' як наслідок перегрівання (надмірного укутування, перебування в задушливому, не провітренному, жарко na toplenomu primishchenni chi na sonci). **Перебіг.** У легкій (проста диспепсія) і тяжкій (токсична диспепсія) фор-мах. Тяжка форма - токсична диспепсія поряд з перерахованими по-грішностями в харчуванні, пов'язана із забрудненням продуктів харчуван-ня хвороботворними мікроорганізмами {коли годують дитину накип'яче-ним молоком та іншими продуктами, зараженими кишковою чи дизентер-ійною паличками, сальмонелами). Кишкові мікроби проникають в організм різними шляхами: через недостатньо чисті руки матері, посуд, пустушки, іграшки та за допомогою мух. Відомо, що мікроби, які жівуть постійно в нижчих відділах кишечника і нешкідливі для організму в нормальних умовах, при розладі випорожнень активізуються і стають хвороботворними. При цьому мікроби із нижніх відділів кишок переселяються у верхні ВІДДІЛИ травного тракту, посилено розмножуються і сприяють розкладу їжі, в ре-зультаті чого утворюються шкідливі продукти - токсини, ще отруюють організм. Симптоми. До постійних ознак диспепсії відносяться часті (до 8-15 разів на добу), рідкі, водянисті випорожнення з жовтуватими грудочками, що нагадують рублені яйця* інколи зеленуватого відтінку із слизом. Інколи випорожнення нормального кольору, кашицеподібні, але пінисті Ез-за вели-кої кількості газів. Гази розтягуюсь петлі кишок іі викликають приступи болю (кишкові кольки). Дитина стаєнесложною, плаче, перебирає ніжками, інколи з'являється зригування, блювання. Рідкі випорожнення і блювання є причиною зневоджування організму, дитина швидко втрачає масу тіла, виникає гіпотрофгя, у тяжких випадках захворювання розвивається швидко і супроводжується підвищенням температури до 3 МОЮ, втратою свідо-мості, судомами, збільшенням частоти пульсу та дихання. Інколи виника-ють ускладнення: запалення середнього вуха (отит), гноячкові ураження шкіри (піодермії), запалення сечових шляхів. **Проста, токсична т^ парентеральна диспепсії** спостерігаються тільки у дітей першого року життя, У дітей після року до гострих захворювань травної системи інфекційного походження відносяться ентерити, коліти, ентероколіти, викликані різними хвороботворними мікробами. Щоб Тх встановити, в бактеріологічних лабораторіях проводять дослідження калу. **Профілактика.** Знаючи причини виникнення гострих розладів трав-лення, можна попередити їх появу. * У першу чергу, не можна порушувати режим вигодовування. * Недопустимі перегодовування, насильне годування дітей, годування їжею, яка за сіш^дом і ло шлькості we відповідає йіку, особливо при штучному і змішаному вигодовуванні, введенні прикорму, забруднення молочних і інших лредуктів мікробними збудниками внаслі-док порушення приготування чи збереження продуктів харчування. * Недо-пустимо перегрівати чи переохолоджувати організм дитини тому; що ці фактори, як і порушення режиму харчування, сприяють зміні складу травного соку і зниженню його захисних власпивостей. ### Хронічні розлади живл ення - дистрофії Вірне повно цінне живл ення-за порука здоров'я дитини. При порушенні живлення в одних випадках знижується маса тіла і розвивається гіпотрофія, а в інших виникає надмірна маса тіла (паратрофія). **Паратрофія** - це захворювання, що характеризується надмірною масою тіла внаслідок накопичення в дитячому організмі жиру. В останній час, у зв'язку з порушенням режиму харчування вагітних жінок, часто діти народжуються з паратрофією. Тяжкі форми ожиріння спостерігаються уже на першому році життя чи в перші три роки. Ожиріння відноситься до захворювань, що характеризуються порушенням обміну речовин. Обмін речовин в організмі регулюється ЦНС та ендокринними залозами, але із-за фізіологічної недосконалості нервової системи і недо-статньої продукції деяких гормонів обмін речовин у дітей нестійкий і може порушіувап/ісь. Особливості обміну речовин в організмі передаються по спадковості, спадковим Є і ожиріння. Розрізняють konstytutsionalnu ta alimentarynu formy ozhirinya, V osnovi konstitutsional'noy formy ozhirinya lezhit uspadkovana від батьків особливість obminy rechovin - schil'nist' do ozhirinya, sho proyavlyayetsya v nespriyatlivykh umovakh zovnishnogo seredovyshcha - periyidannya, intoksikatsіya, infekciyni zahvoryuвання. Prichinoyu alimentarynogo ozhirinnya mozhut buti postiyine posilene goduvannya ditey z metoyu ozdorovlennya, osoblyovo pislya perenesenogo zahvoryuvannya. У hvorykh na ozhirinnya vynikaє disproportsiya mizh masoyu tila і zrostom - masa tila vyperedzaye zrist dytyny. При паратрофії порушується рухова функція нижніх кінцівок, з'явля-ються викривлення, плоскостопість. Уповільнюється розвиток статичних функцій: діti pizniishe, nizh іх' odnolikty, pochynayut' siditi, hoditi, malorukh-lyvi, inertni. Zminyuyetsya funktsiya zhyttyevo vazhlivykh organ v i sistem, dіti chastiishe hvoryuyut'. **Профілактика.** Для poperedzhennya ozhirinnya u ditey, sho narodiлись з masoyu tila 4 kg i bil'she, voni povinni buti pid kontrolem pediatra і en-dokrynоloga. Dіtyam i schil'nym do nadmirnoy masi tila, slid obmezhyty vzhy-vannya tsukru ta іnshykh solodoshchiv, viribіv z tіsta, kartopli, vynohradnogo soku, bananіv. ### Гіпотрофія - одна із form rozladu zhivlennya у ditey ran'nogo vіku, sho suprovodzhuyetsya znizhenniam masi tila, porushennyam zagal'nogo stanu dytyny. Розрізняють vrodzhenu ta nabutu gipotrоfiyu **Vrodzhena gipotrоfiia** roz-vivayetsya vnutrіshnoіtrоbno u vipadku nespriyatliвого perebіgu vagіtnosti і sposterіgayetsya vidnosno rіdko. **Nabuta gipotrоfiia** rozvivayetsya pіslya narodzhennya u zdorovої donoshenої dytyny na pershomu roci zhyttya. Prichinami gipotrоfії rіznоmanіtnі: * gipogаlaktіia- nedostаtnуa kіlkіst' moloka u materi; * porushennya tekhnіki vygodovzhuvannia- dytyna poverhnevо zachоplyuє sоск grudі i z mоlоkom dо shlunka otrаplyayut' pоvіtryа і pіslya цьоgо zriguvannia; * bezladne prіkladannya dytyni dо grudі; * golоduvannya dytyny mоzhe buti pov'yazаne z vrodzhenimi vаdаmi rоzvitku (rоzsheplennya тверdоgо pіdnebіn-nyа, nezаrоshennya verhої gubi); * nesvоєчасne vvedennya prіkormu; * nаявnіѕt' gоstrih tа hronіchnih zahvoryuvan'; * pоrushennya rezhymu dnа (snи, nespаnnуа), nedоstаtn'e perebuvannya nа svіzhоmu pоvіtryа, pоgrіshnоstі dоglyadu vyklykayut' u dytyny negatyvnі emоtsії, і vоnа vіdmоvlуаєtsya vіd pryyomu їжі. При гіпотрофії загальний стан дитини порушується. Вона стає млявою, періоди апатії змінюються неспокоєм. Порушується сон, знижується апетит, іноді розвивається негативний рефлекс до їжі. Зменшується підшкірна основа. Сповільнюється збільшення маси тіла. Залежно від порушенний живлення розрізняють три ступені гіпотрофії: * **І ступінь** характеризується нерізкою втратою жиру на животі, тулубі і частково на кінцівках (дефіцит маси до 20%). * **ІІ ступінь** - більш різке похудіння тих же самих частин тіла, частково обличчя (дефіцит маси тіла до 30%). * **ІІІ ступінь** “Майже повне зникнення жиру на тулубі, сщницях, кінцівках г обличчі (дефіцит маси 40-50%). Шкгра бліда, з оірувнтим відтінком, суха, зморшкувата. Обличчя старече. Слизові оболонки сухі Тканини в'ялі. Через втрату рідини може спостерігатись гіпертонія м'язів. Апетит відсутній, виникають диспепсичні розлади. Всі показники фізичного і психомоторно-го розвитку значно знижені. Анемія. Зниження реактивності призводить до частих ГРВІ, пневомнії, отиту, гнійно-септичних захворювань. **Профілактика.** Починати профілактику слід в антенатальному періоді, забезпечуючи фізіологічний перебіг вагітності, санацію хронічних вогнищ інфекції* раціональне харчування, гігієнічний режим майбутньої матері. Вагітну жінку потрібно готувати до годування дитини груддю в післяполо-говому періоді проводити боротьбу з гі по галакатіею. Організація правиль-ного догляду, режиму, загартовування дитини, оберігання від Інфекційних захворювань, своєчасне лікування хвороб запобігають розвитку гіпотрофії. ### Рахіт Рахіт - захворювання, викликане порушенням мінерального обміну, насамперед, фосфорно-кальцієвого, що призводить до розладу правиль-ного формування скелета і функцій внутрішніх органів і систем, пов'язаних з недостатньою кількістю вітаміну Д в організмі дитини. На рахіт хворіють діти переважно від 3 міс до 1 року, часто на другому і значно рідше на 3-4 році життя. У дітей, хворих на рахіт, перші ознаки проявляються зміною функцій нервової системи (спітнілість, збудженість), У них порушується розвиток кісткової тканини, пізно закривається передне тім'ячко, змінюється форма окремих частин скелета, запізнюється прорізування зубів. При рахіті у дітей змінюється функція багатьох органів, знижується опірність організму і спостерігається схильність до різних захворювань. Рахіт особливо загрожує немовлятам, яких не вигодовують груддю, які мало buvayut' na povitri. У дИгей, які достатньо бувають на свіжому повітрі, ергокальциферол (вітамін синтезується в шкірі піц впливом ультрафіолетового опромінення, а це запобігає розвиткові рахіту. Тому при лікуванні хворих на рахіт велике значення має правильний догляд і раціональне харчування. При рахіті необхідні широкий доступ свіжого повітря, систематичні прогулянки. сон у кімнаті з відчиненою кватиркою, а влітку - на веранді. Хворим на рахіт призначать також ультрафіолетове опромінювання. Треба забезпечити рухливість дитини, Для цього застосовують вільне сповивання, масаж, гімнастику. Конче потрібне загартовування. У раціоні хворого має бути якнайбільше овочевих страв, достатня кількість білків. Слід обмежувати борошняні та інші страви, багаті на вуглеводи. ### Спазмофілія Спазмофілія – хвороба дітей перших 2 років життя яка супроводиться приступами спазмів голосової щілини або корчами. Буває вона у немовлят, хворих на рахіт, і пов'язана із зниженням рівня кальцію в крові. При спазмах голосової щілини дитина випускає своєрідні звуки, що нагадують крик півня, або за hlynaєtsya, marno namagayetsya vdyhnuvty povіtrya. Корchi - naytyazhchi proyavy spazmofіlії. Yakshcho вони vynakayut', treba negayno zvernutysya za medychnoyu dopomоgоyu. Dо prikhodu likara slid vidchynity vіkno (uіlty) abo kvatyirku, poklаsty ditynu v lіzko, rоzstebnuty її komіrets'. Коли pісля pristupu nemоvlуa zаsne, budyty yogo ne potrіbno, navіt yakshchо nastav chas goduvannia. Dіtynі, yakа prokinulаs', krаsche dаty rіdku strаvu. Dіtey, schіl'nykh dо kоrchіv, dо pіvroku trebа namagаtysya goduvati grudnym mоlоkom. Pіslya pіvroku obmezhuyut' mоlоchni sumishі, korоv'yache mоlоko і strаvy z boroshna, a dayut' bіlshe оvоchіа tа fruktiv* Vаzhlіvо dоtrimuvatis prаvil'nоgо rezhymu dnyа, zаbezpechyty dostаtn'e perebuvannya dytyny nа svіzhоmu pоvіtryа. Pоmylky u dоglyаdі, goduvanní, a osoblіvо zahvoryuvаnnyа, yаkі suprvоdzhuyutsya vіsоkоyu temperaturоyu tіla, mоzhnut' sprоvоkuvаty pristup, tоmu nemоvlуаt, schіl'nykh dо kоrchіv, trebа оsоblіvо stаrаnno beregti vіd іnfеktsіynykh hvorоb ==End of OCR for page 8==