11-й клас Всесвітня історія Підручник 2019 PDF

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ 11 ПАВЛО ПОЛЯНСЬКИЙ ВСЕСВІТНЯ ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ІСТОРІЯ РІВЕНЬ СТАНДАРТУ ПАВЛО ПОЛЯНСЬКИЙ 11 2019 УДК 94(100)(075.3) П54 Р...

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ 11 ПАВЛО ПОЛЯНСЬКИЙ ВСЕСВІТНЯ ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ІСТОРІЯ РІВЕНЬ СТАНДАРТУ ПАВЛО ПОЛЯНСЬКИЙ 11 2019 УДК 94(100)(075.3) П54 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.04.2019 № 472) Видано за державні кошти. Продаж заборонено. Умовні позначення: — пригадайте; — свідчення; — основні події; — особистості. — запитання та завдання; Полянський П. П54 Всесвітня історія (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. ­ загальн. середн. освіти / Павло Полянський. — К. : Грамота, 2019. — 256 с. : іл. ISBN 978-966-349-732-7 Підручник відповідає Державному стандарту, концепції Нової укра- їнської школи й новій програмі з всесвітньої історії. Містить навчальний матеріал на засадах компетентнісного підходу, у якому подано події все ­ світньої історії (з 1945 р. до сьогодення). Осягнути цей складний та суперечливий період в історії людства до- поможуть уривки з історичних документів, висловлювання відомих лю- дей, ілюстрації, схеми, таблиці й діаграми, історичні карти. Запитання та завдання зорієнтовані на вікові особливості одинадця- тикласників і сприятимуть ґрунтовнішому засвоєнню навчального ма ­ теріалу. УДК 94(100)(075.3) © Полянський П. Б., 2019 ISBN 978-966-349-732-7 © Видавництво «Грамота», 2019  ЗМІСТ Від автора........................................................... 5 Розділ І ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ § 1. Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції: здобутки та невдачі...... 7 § 2. Початок «холодної війни»........................................ 16 § 3. Оформлення біполярного світу................................... 24 Узагальнення до розділу І............................................. 31 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 33 Розділ ІІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА § 4. Процеси демократизації в повоєнному світі....................... 38 § 5. Рухи за права людини та громадянські права...................... 46 § 6. Соціально-економічні зміни у світі............................... 54 § 7. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.......................................................... 64 § 8. Інтеграційні процеси............................................. 71 Узагальнення до розділу ІІ............................................ 79 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 80 Розділ ІІІ ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ § 9. Центрально- та східноєвропейські країни після Другої світової війни................................................. 85 § 10. Комуністичні режими в 50–60-х роках ХХ ст..................... 92 § 11–12. Крах комунізму в країнах Центрально-Східної Європи....... 101 Узагальнення до розділу ІІІ............................................ 116 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 117 Розділ IV ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ § 13. Японія.......................................................... 121 § 14. Китай.......................................................... 129 § 15. Індія............................................................ 137 § 16. Країни Близького Сходу в другій половині ХХ — на початку XXI ст............................................................... 144 3  § 17. Країни Африки в другій половині ХХ — на початку XXI ст....... 153 § 18. Латинська Америка............................................. 162 Узагальнення до розділу ІV............................................ 171 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 172 Розділ V МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ § 19. Міжнародні відносини періоду «холодної війни»................. 176 § 20. Міжнародні відносини на межі ХХ–XXI ст....................... 187 § 21. Агресія Росії проти України (2014). Російсько-українська війна.. 196 Узагальнення до розділу V............................................. 205 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 206 Розділ VI ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА § 22. Основні напрями науково-технічної революції та її вплив на життя людей...................................................... 209 § 23. Становлення постіндустріальної цивілізації..................... 218 § 24. Основні тенденції розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно та спорту........................... 226 Узагальнення до розділу VІ............................................ 235 Тестові завдання для самоконтролю знань............................. 236 Узагальнення до курсу................................................ 239 Словник понять..................................................... 242 Хронологічна таблиця............................................... 250 4  ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ Курс всесвітньої історії в 11 класі присвячений періоду від завершення Другої світової війни до сьогодення. Підручник від- повідає Державному стандарту й новій програмі з всесвітньої історії. У ньому використані основні підходи й ідеї автора щодо вивчення історії, які були реалізовані в підручниках з всесвітньої історії для 9 та 10 класів, зокрема компетентнісний підхід. Підручник складається з шести розділів, які поділені на пара- графи. У ньому подано узагальнення до розділів і всього курсу, хронологічну таблицю важливих подій, а також словник понять. Таблиця містить історичні дати, а словник — пояснення понять, знання яких передбачено навчальною програмою. У підручнику простежуються міжпредметні зв’язки з такими дисциплінами, як: громадянська освіта, географія, зарубіжна літе- ратура, іноземні мови. В умовах інформаційного суспільства сучасні технології мо- ­ жуть суттєво розширити можливості навчання. З метою надання Вам допомоги у формуванні інформаційно-цифрової компетент- ності, що передбачено вимогами Нової української школи (НУШ), у підручнику вміщено QR-коди (англ. quick response — швидкий відгук). QR-код — це графічне зображення, у якому зашифрована певна інформація, посилання на сайт чи його сторінку. Сучасні ґаджети зазвичай випускають з уже запрограмованою підтримкою розпізнавання QR-коду, який надає миттєвий доступ до інформа- ції з мережі Інтернет, наприклад до відео- чи аудіоматеріалів, що перебувають у вільному доступі (українською та англійською мовами). Володіння державною та іноземними мовами має важ- ливе значення в сучасному глобалізованому світі. Кожен розділ підручника розпочинається з блоку інформації про те, яких навичок Ви набудете, опрацювавши навчальний матеріал, а закінчується «Узагальненням», у якому стисло викла- дено основні тези вивченого матеріалу. Також до кожного розділу подано тестові завдання для самоперевірки знань. Запитання перед параграфом допожуть Вам повторити й уза- гальнити матеріал, вивчений у 10 класі. Кожен параграф закінчується рубрикою «Основні події». 5  Важливою складовою підручника є рубрика «Свідчення» — висловлювання істориків, політиків, військових діячів, митців, пересічних людей. Історичний опис минулого не завжди є фото- графічною копією подій. У підручнику вміщено суперечливі, ­ а подеколи й протилежні оцінки фактів чи історичних постатей. До висловлювань подано запитання та завдання. Характер багатьох запитань і завдань пошуковий та проблем- ний. Вони починаються так: «Чи вважаєте Ви, що…», «Як, на Вашу думку...», «Висловте власне ставлення...» та ін. Використовуючи вміщені в підручнику матеріали, Ви дійдете висновків щодо історичних подій, перевірите свої навички кри- ­ тичного оцінювання історичних джерел, навчитеся захищати власну думку на уроці й у позаурочний час, у різноманітних жит- тєвих ситуаціях. Формування цих компетентностей (готовність застосовувати свої знання, навички й уміння на практиці) якраз і є однією з основних цілей вивчення історії. У підручнику подано чимало фотографій, карикатур, уривків з історичних документів, діаграм, графіків, схем, таблиць, які є важливим джерелом інформації. Статистичні дані не обов’язково запам’ятовувати. Вони допоможуть Вам удосконалити набуті в ­ школі навички аналізування статистичної інформації та оперу- вання нею. До них також подано запитання й завдання проб ­ лемно-пошукового характеру, спрямовані на закріплення набу- тих знань, навичок і компетентностей. Історичні карти допоможуть Вам сформувати уявлення про історичний простір, у якому відбувалися певні події, явища та процеси. До історичних термінів і понять, обов’язковість знання, розу- міння й застосування яких передбачено навчальною програмою й вимогами до зовнішнього незалежного оцінювання, подано пояс- нення. Успіхів Вам у навчанні! Автор 6  Розділ І ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності. Ви будете: знати зміст понять «конфронтація», «біполярний (двополюсний) світ», «хо- лодна війна», «соціалістичний табір», «доктрина»; час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; про поділ Німеч- чини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) й Організації Варшав- ського договору (ОВД); характерні ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин; мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалі- зованих організацій під егідою ООН; про вплив «плану Маршалла» на відбудо- ву повоєнної Європи та формування «двополюсного світу»; значення Загальної Декларації прав людини (1948) і міжнародних пактів про права людини (1966) як основи сучасного міжнародного права; уміти встановлювати послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утво- ренням двополюсного світу; використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни; установлювати причини та прогнозувати можливі наслідки розв’язування «холодної війни». § 1. Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції: здобутки та невдачі П рига дайт е Які рішення ухвалили учасники Кримської (Ялтинської) і Берлінської (Пот­ сдамської) конференцій 1945 р.? У чому полягало значення кожної з цих конференцій? 7 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу Чому, на Вашу думку, настільки відрізняються оцінки сучасних дослідників щодо наслідків Кримської (Ялтинської) конференції від ідеалізації до ви­ знання її «останнім Мюнхеном ХХ ст.»? Як Ви вважаєте, чому наслідки війни були суперечливими? 1. Територіальні зміни в Європі за підсумками війни На конференціях у Тегерані, Ялті та Потсдамі були погоджені післявоєнні територіальні зміни в Європі. Усі територіальні загарбання Німеччини, Італії та їхніх союзників були анульовані. Територію Німеччини поділили на чотири зони окупації: радянську, британську, французьку й американську. Берлін та- кож був поділений на чотири сектори окупації (див. форзац 1). Кордон між Німеччиною та Польщею було проведено по лінії річок Одер і Нейсе (польські назви, відповідно, Одра й Ниса). Східний кордон Польщі мав проходити вздовж «лінії Керзона». Німецьке м. Кенігсберг і прилеглі до нього райони передали СРСР. Радянський Союз отримав частину території Фінлян- дії — область Петсамо, а також орендував територію Порккала-Удд на північно- му узбережжі Фінської затоки для радянської військово-морської бази. Територіальні зміни в Італії, Румунії, Угорщині, Болгарії та Фінляндії від- булися на підставі договорів з ними держав-переможниць. Італія визнала неза- лежність Албанії, а також повернула Греції Додеканезькі острови; найсхідніший регіон Італії, окрім м. Трієста, передали Югославії. Трієст з прилеглим до нього невеликим районом проголосили «вільною територією» (у 1954 р. західну час- тину разом з Трієстом приєднали до Італії, а східну до Югославії). Мирні договори з Румунією та Угорщиною закріпили повернення Румунії частини Трансільванії. 2. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин Система міжнародних відносин, утворена внаслідок рішень Ялтинської та Потсдамської конференцій, на десятиліття визначила долю Європи та відносини між Заходом і Радянським Союзом. Після закінчення Другої світової війни зник ­ ла потреба воювати зі спільним ворогом. Ялтинсько-Потсдамська система між- народних відносин стала інструментом розколу між учорашніми союзниками й поділила світ на «сфери життєвих інтересів» двох наддержав — США та СРСР. Проаналізуйте схему. Які ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи є най- важливішими? Обґрунтуйте. Ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин Ґрунтувалася переважно не на міжна­ Справжнім регулятором між­ родних угодах, а на спільних деклараціях народних відносин було не лідерів США, СРСР і Великої Британії, на міжнародне право, а війсь­ усних, зокрема таємних, домовленос­ ково політичне й економіч­ - тях. не переважання. Через наявність у США та СРСР ядерної Переважання СРСР і США зброї світ став заручником радянсько над іншими країнами світу. - американського протистояння, але вод­ Залежність від відносин між ночас це утримувало дві ядерні держави Радянським Союзом і США від збройного зіткнення, що мало б ката­ країн, які належали до їхніх строфічні наслідки. сфер впливу. 8  § 1. Реалізація ялтинсько потсдамських домовленостей... - Конфронтація між наддержавами спричинила поділ Європи на два озбро- єні табори, очолювані СРСР і США. Унаслідок ворожнечі між ними нові євро- пейські кордони не були формально визнані міжнародною спільнотою до се ­ редини 70-х років ХХ ст., а Японія й досі не підписала мирний договір з Росією через окупацію в 1945 р. японських Курильських островів. Післявоєнне переважання США базувалося, з одного боку, на привабливос- ті американських демократичних цінностей, а з іншого — на наявності ядерної зброї. Атомна бомба виявилася найсильнішим американським аргументом у від- носинах з Радянським Союзом, який, порушивши свої міжнародні зобов’язання, насаджував у країнах Європи маріонеткові комуністичні режими. Головним аргу- ментом Сталіна була потужна армія, яка залишилася майже в усіх країнах, куди на завершальному етапі війни ввійшли радянські війська. 3. Сан-Франциська конференція. Створення ООН Попередні підсумки війни й обриси повоєнного світу обговорювалися на двох міжнародних конференціях: Кримській (Ялтинській) і Сан-Франциській. На конференції в м. Сан-Франциско (США) було засновано Організацію Об’єдна ­ них Націй (ООН). Відеосюжет про відкриття конференції в Сан-Франциско (англ.): https://youtu.be/tgqY54Gts9c П рига дайт е Які рішення щодо створення ООН, її керівних органів і постійних членів Ради Безпеки були ухвалені на Вашингтонській міжнародній конференції 1944 р.? Яке рішення щодо представництва СРСР в ООН було ухвалено на Крим­ ській (Ялтинській) конференції «Великої трійки»? Установча конференція ООН відбулась у квітні–червні 1945 р. в м. Сан- Франциско. У ній узяли участь делегації 50 держав, зокрема й України. Усі ці країни, а також Польщу, яка не була учасницею конференції, однак во- сени 1945 р. також підписала Статут ООН, вважають країнами–засновницями організації. У Статуті ООН, який підписала й УРСР, були закріплені цілі та принципи діяльності нової всесвітньої організації. Конференція також заснувала Міжнародний суд — головний судовий орган ООН. Було затверджено п’ять офіційних мов ООН: ки- тайська, англійська, французька, російська й іспан- ська. У середині 70-х років ХХ ст. до цього переліку додали арабську мову. Голова делегації Української РСР підписує Статут ООН на конференції в м. Сан-Франциско (США). 1945 р. С л о в ник Конфронтація — протиставлення, протистояння (країн, блоків країн, соціа­ льних систем, партійних чи групових інтересів, ідей, політичних і світогляд­ них принципів і т. ін.); зіткнення. 9 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу Пригадайте структуру й засади діяльності Ліги Націй. Порівняйте їх з ціля­ ми й принципами діяльності ООН. Як Ви вважаєте, чи відповідають про­ голошені в установчих документах ООН цілі та принципи потребам часу? ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ Цілі Принципи діяльності Підтримання миру й безпеки Суверенна рівність держав–членів ООН; у світі; вирішення міжнародних спірних питань налагодження дружніх від­ за допомогою мирних засобів; утримання носин між народами; держав від загрози силою або застосуван­ співробітництво для розв’я­ ня сили; ­ зання міжнародних проблем, надання державами допомоги ООН у забезпечення поваги до прав статутній діяльності, утримання від допо­ людини й основних свобод; моги будь якій країні, проти якої ООН ужи­ - міжнародна взаємодія за­ ває заходів попереджувального або приму­ ради досягнення спільних ці­ сового характеру; лей. забезпечення дотримання зазначених принципів країнами, які не є членами ООН; невтручання у внутрішні справи будь - якої держави. Ознайомтеся зі структурою ООН. Як Ви вважаєте, чи виконує Організа- ція Об’єднаних Націй свої завдання у XXI ст.? Які нові повноваження чи зобов’язання доцільно надати ООН на сучасному етапі? СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ Світовий банк (1944) Спеціалізовані організації Міжнародна організація праці (МОП) (1919) Рада з опіки Генеральна Асамблея Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) (1957) Рада Безпеки Міжнародний валютний фонд (МВФ) (1945) Економічна і Соціальна рада (ЕКОСОР) Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) (1946) Секретаріат Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) (1945) Міжнародний суд Організація з питань освіти, науки і культу­ ри (ЮНЕСКО) (1946) 10  § 1. Реалізація ялтинсько потсдамських домовленостей... - Головним політичним консультативним органом ООН є Генеральна Асамб- лея, у якій кожна держава має один голос. Для ухвалення рішень щодо підтри- мання миру й безпеки, прийняття до ООН нових країн, бюджетних питань по- трібно дві третини голосів, щодо інших питань — проста більшість. Рада Безпеки відповідає за підтримання міжнародного миру й безпеки. До її складу входить 15 країн: п’ять постійних членів (США, Китай, Велика Британія, Франція, Ро- сія), ще 10 обираються Генеральною Асамблеєю щодва роки. Відеосюжет про історію створення ООН (укр.): https://youtu.be/domU8ja-FSs 4. Загальна Декларація прав людини (1948) Після утворення Організації Об’єднаних Націй постало питання вироблен- ня міжнародного механізму захисту прав людини. Було створено комісію ООН з прав людини, яка мала підготувати білль про права людини. Першу частину біл- ля було ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. як Загальну Декларацію прав людини. Це один з найважливіших гуманітарних документів сучасності, який проголошує верховенство прав людини. Сві дч ення Чому ідеї, проголошені в преамбулі Декларації, сформульовані як «завдан- ня»? Як Ви вважаєте, чи багато було держав, які на той час уже виконали це «завдання»? Чи багато таких держав нині? Наведіть приклади. «Беручи до уваги, що народи Об’єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рів­ ноправність чоловіків і жінок і вирішили сприяти соціальному прогресу й по­ ліпшенню умов життя при більшій свободі... Генеральна Асамблея проголо­ шує цю Загальну Декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи й усі держави, щоб кожна людина й кожний ор­ ган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом на­ ціональних і міжнародних прогресивних заходів, загального й ефективного визнання та здійснення їх як серед народів країн–членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їхньою юрисдикцією». З Преамбули Загальної Декларації прав людини (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015) Декларацію ратифікувала більшість держав світу, зокрема й Україна. Право- вих наслідків, які примушували б дотримуватися Декларації, не існує. Однак дер- жави світу вважають її правовим актом, у якому закріплені важливі принципи: право на життя, рівний правовий статус, невтручання держави в приватне життя, соціально-економічні й політичні права та свободи людини, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національ- ного, соціального походження, майнового стану тощо. Значення Декларації полягає в тому, що вона ввібрала стандарти прав люди- ни, до яких повинна прагнути кожна держава світу. Декларація донині є міри- лом дотримання прав і свобод людини як на рівні країни, так і в планетарному масштабі. 11 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу Свідче ння Як Ви вважаєте, чому в СРСР приховували від громадян текст Загальної Де- кларації прав людини? Чому цей документ влада вважала «антирадянським»? «Є Декларація прав людини 1948 р., яка гарантує нам певні права. …За­ хід змусив Московію (тобто Радянський Союз. — Авт.) надрукувати Декла­ рацію… Тоді в СРСР уперше була надрукована Декларація прав людини ООН — у газеті “Известия” 2 серпня 1975 р. …До цієї дати Декларацію ви­ лучали навіть у таборах і називали антирадянським документом». Левко Лук’яненко, український правозахисник і громад- ський діяч (Національний інтерес — це найвищий інтерес. — https://zbruc.eu/node/65584) П ригадайт е Пригадайте з інтегрованого курсу «Громадянська освіта» інформацію про механізми захисту прав людини, національні та міжнародні стандарти за­ хисту прав людини, правозахисні організації. 5. Міжнародні пакти про права людини (1966) Другою частиною міжнародного білля про права людини вважають розробле- ні в 1966 р. Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. В обох документах за- фіксовано зобов’язання держав забезпечувати дотримання прав людини, створюва- ти умови, за яких людина може користуватися не тільки економічними, соціальни- ми, культурними, а й громадянськими та політичними правами. Також в обох пак- тах проголошується право народів на самовизначення, економічний, соціальний та культурний розвиток, підтверджується рівність прав чоловіків і жінок. У Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права визначені права: на працю, справедливі й сприятливі умови праці; соціальне забезпечення, зокрема соціальне страхування; певний життєвий рівень; медичне обслугову- вання; освіту; на участь у культурному житті. Міжнародний пакт про громадянські й політичні права гарантує право на життя, захист від рабства та незаконного утримання в неволі; гуманне пово- дження з ув’язненими; свободу пересування та свободу вибору місця прожи- вання; захист від незаконного втручання в приватне життя людини; на недотор- канність її житла. Також пакт захищає право на свободу думки, совісті, релігії; вільне вираження думок; забороняє пропагування війни, засуджує прояви на- ціональної, расової чи релігійної ненависті тощо. Свідче ння Чи виправдано, на Вашу думку, що в обох пактах велику увагу приділено не тільки соціально-економічним правам (робота, заробітна плата, гідні мате- ріальні умови життя тощо), а й громадянським і політичним правам люди- ни? Чи однаково вони важливі? Яке місце у Вашій особистій системі ціннос- тей належить цим правам? «Ст. 2. Держави, які беруть участь у цьому пакті, зобов’язуються гаран­ тувати, що проголошені в ньому права здійснюватимуться без будь якої - 12  § 1. Реалізація ялтинсько потсдамських домовленостей... - дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини». З Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042) «Визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, рівних невід’ємних їхніх прав є основою свободи, справедливості й загального миру… ідеал вільної людської особи, яка користується громадянською та політичною свободою та свободою від страху й нужди, можна здійснити, тільки якщо бу­ дуть створені такі умови, за яких кожен може користуватися своїми еконо­ мічними, соціальними й культурними правами, так само, як і своїми грома­ дянськими та політичними правами… За Статутом Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані поважати й дотримуватися прав і свобод люди­ ни… кожна окрема людина, маючи обов’язки щодо інших людей та того ко­ лективу, до якого вона належить, повинна домагатися заохочення й дотри­ мання прав, визнаних у цьому пакті». З Преамбули Міжнародного пакту про громадянські й політичні права (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043) П рига дайт е Як були звільнені від нацизму країни Центрально Східної Європи під час Дру­ - гої світової війни (червень 1944 р. — травень 1945 р.)? 6. Радянська окупація країн Центрально-Східної Європи На конференції в Сан-Франциско у квітні 1945 р. СРСР, США та Велика Британія ухвалили Декларацію про звільнену Європу. У ній країни зобов’я ­ ­ залися підтримувати демократичні перетворення у звільнених країнах і гаран- тували свободу вибору їхнього подальшого розвитку. Основні політичні сили в країнах Центрально-Східної Європи виявляли го- товність до співпраці заради відбудови зруйнованої економіки, вирішення на- гальних соціальних проблем. Однак така єдність виявилася тимчасовою, адже вибір шляху розвитку (прозахідного чи прорадянського) залежав насамперед від політичної влади в кожній країні. У боротьбі за вплив між СРСР, США й Великою Британією Сталін мав певні переваги, бо після звільнення Центральної та Східної Європи від на- цизму там залишилася радянська армія. По суті, на зміну нацистській окупа- ції прийшла окупація радянська. Після війни СРСР узяв курс на приведення ­ до влади в країнах Центрально-Східної Європи місцевих комуністів. Однак Сталін не квапився радянізувати Польщу, Румунію, Болгарію та інші східно- європейські країни. Згідно з рішеннями Кримської (Ялтинської) конферен- ції, у країнах Центрально-Східної Європи мали відбуватися демократичні вибори. Це означало б неминучу поразку комуністичних партій, адже в жод- ній східноєвропейській країні, за винятком Чехословаччини, комуністи не мали значної підтримки й шансів здобути на виборах достатньо голосів, щоб самостійно сформувати уряд. Вибори пройшли в атмосфері залякування й фальсифікації результатів. За законом вони мали бути визнані недійсни- ми або такими, що не відбулися. Проте комуністи скористалися виборами для створення політичних коаліцій — «народних фронтів», що формально не суперечило рішенням, ухваленим у Ялті. Уряди «національної єдності» виявилися занаряддям у руках комуністів і невдовзі розпалися. Вони віді- 13 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу грали роль «троянського коня» для радянського експансіонізму, їх змінила комуністична диктатура. Комуністи очолили правоохоронні органи, установи державної безпеки, міністерства оборони, внутрішніх справ, юстиції, за підтримки радянських вій- ськових адміністрацій та командування підрозділів радянської армії спрово- кували урядові кризи та політичні конфлікти. Для координування діяльності комуністів у Східній Європі Сталін у 1947 р. створив Інформаційне бюро кому- ністичних і робітничих партій країн Європи (Комінформбюро), яке мало замі- нити розпущений у 1943 р. Комуністичний інтернаціонал (Комінтерн). Країни Центрально-Східної Європи, у яких були встановлені залежні від СРСР кому- ­ ністичні режими, утворили так званий Східний блок, або соціалістичний табір. Установлення прорадянських комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи Країна Рік Обставини встановлення комуністичного режиму Албанія 1945 Комуністи прийшли до влади відразу після Другої світової війни. Серйозних політичних опонентів у них не було. Болгарія 1945 Вибори 1945 р. виграла коаліція, у якій більшість становили кому- ністи. Невдовзі вони знищили своїх партнерів по коаліції й узурпували владу. Цар Симеон II у 1946 р. виїхав за кордон. Східна 1945 Східна частина Німеччини опинилась у радянській зоні окупації. Німеччина У 1949 р. тут була проголошена соціалістична держава — Німецька Демократична Республіка (НДР). Польща 1947 На Кримській (Ялтинській) конференції Сталін погодився з проведен- ням вільних виборів і створенням коаліційного уряду. У Радянському Союзі та безпосередньо в Польщі були заарештовані авторитетні поль- ські діячі, які не поділяли комуністичні погляди. Переможцем на вибо- рах 1947 р. було проголошено комуністів. Румунія 1947 До 1958 р. в Румунії перебували радянські війська, що зумовило вклю- чення до складу уряду представників нечисленної Комуністичної партії Румунії. Наприкінці 1947 р. було проголошено Румунську Народну Рес- публіку, а короля Міхая змусили зректися престолу й виїхати за кордон. Угорщина 1947 На перших післявоєнних виборах у 1945 р. перемогли не комуністи; президентом також став не комуніст. Проте комуністи, які контролю- вали таємну поліцію, заарештували й стратили багатьох своїх політич- них опонентів. До 1948 р. лідер комуністів М. Ракоші встановив повний контроль над Угорщиною. Чехосло- 1948 Був створений коаліційний уряд на чолі з Е. Бенешем. Однак кому- ваччина ністи за підтримки СРСР узяли під контроль радіо, армію та поліцію. Їхній лідер К. Готвальд став прем’єр-міністром. Таємна поліція заареш ­ тувала провідних некомуністичних діячів. У 1948 р. комуністи оста- точно захопили владу. Сло вник Соціалістичний табір — ідеологічний та політичний термін, який позначає Радянський Союз та інші країни, що проголосили себе соціалістичними. 14  § 1. Реалізація ялтинсько потсдамських домовленостей... - Розгляньте радянську карикатуру на Йосипа Броз Тіто. З яким історич- ним персонажем художник ототож- нює югославського лідера? Яке, на Вашу думку, ставлення до Югославії формувала в радянських людей така пропаганда? Радянська карикатура «Його шлях». 1950-і роки Єдиною країною, яка не скорилася радянському диктату, виявилася Юго- славія. У роки війни проти окупантів тут боролися військовослужбовці королів- ­ ської армії (так звані четники) і партизани, які отримували радянську й англо- американську допомогу. Комуністи на чолі з Й. Броз Тіто перемогли четників і до 1944 р. звільнили Югославію. У 1945 р. Скупщина (парламент) Югосла- вії проголосила країну Федеративною Народною Республікою Югославією (ФНРЮ). Більшість органів влади країни очолили комуністи. Перші післявоєнні роки Югославія та СРСР проводили узгоджену зовніш- ню політику. Однак із зростанням впливу югославського лідера на Балканах ситуація змінилася. Коли Й. Броз Тіто розпочав плекати надію на створення федерації балканських народів і поширення впливу на Албанію, Сталін розпо- чав різко критикувати югославське керівництво. У відповідь на жорстку критику Сталіна югославський лідер відмовився від співпраці із СРСР. Надалі югославські комуністи покладалися на власні сили й ресурси. Ворожнеча між двома країнами тривала до смерті Сталіна в 1953 р. 1944 р. — створення Світового банку. 1945 р. — створення ООН; Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ); Міжнародного валютного фонду (МВФ). 1946 р. — створення ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. 1945–1948 рр. — установлення прорадянських комуністичних режимів у краї­ нах Центально Східної Європи. - 1948 р. — ухвалення Загальної Декларації прав людини. 1957 р. — створення МАГАТЕ. За питання т а завдання 1. Поясніть історичні поняття «конфронтація», «соціалістичний табір». 2. Якими були історичні передумови й причини створення Організації Об’єд­ наних Націй? 3. Використовуючи схему на с. 8, охарактеризуйте Ялтинсько Потсдамську - систему міждержавних відносин. 4. Яку роль відіграла Україна в створенні ООН? Яке місце посідає нині наша країна в ООН? 5. У чому полягає значення Загальної Декларації прав людини 1948 р. і між­ народних пактів про права людини 1966 р. як основи сучасного міжнародно­ го права? 6. Використовуючи історичну карту (див. форзац 1), охарактеризуйте тери­ торіальні зміни, які відбулися в Європі за підсумками Другої світової війни. 15 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу 7. Використовуючи схеми на с. 10, охарактеризуйте цілі, принципи й меха­ нізми діяльності ООН і спеціалізованих організацій під її опікою. 8. Як СРСР домігся встановлення контролю над країнами Центрально Схід­ - ної Європи? Аргументуйте Вашу позицію за допомогою фактів. 9. Чи залишаються, на Вашу думку, важливими ідеї та принципи Загальної Декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права, Міжнародного пакту про громадянські й політичні права? § 2. Початок «холодної війни» 1. Передумови й причини «холодної війни» Радянський Союз закінчив війну з територіальними надбаннями й статусом однієї з основних країн-переможниць у війні з нацистською Німеччиною та її союзниками. Зважаючи на це, СРСР намагався нав’язати радянську ідеологіч- ну, економічну та соціальну модель країнам Європи, територіями яких пройшла радянська армія. До того ж радянське військо не було демобілізоване й могло будь-коли знову розпочати бойові дії. США також були країною-переможницею. Хоч американська армія була майже повністю демобілізована через декілька місяців після закінчення бойо- вих дій проти Японії, США залишалися найпотужнішою військовою силою сві- ту. До 1949 р. США монопольно володіли ядерною зброєю, яку американський президент Г. Трумен вважав «добрим кийком для росіян». Також США були провідною країною світу за обсягами торгівлі, промислового й сільськогоспо- дарського виробництва, країна володіла понад двома третинами світових запа- сів золота, долар став основною міжнародною валютою. Свідче ння Ознайомтеся з оцінкою післявоєнних зовнішньополітичних викликів, які, на думку американського дослідника, постали перед СРСР і США. Як Ви вва- жаєте, чи можна було уникнути ворожнечі між обома країнами після війни? Аргументуйте Вашу точку зору. «Післявоєнними цілями Сталіна було гарантування в Росії (тобто в СРСР. — Авт.) його власної безпеки, панування режиму та ідеології. …На думку Ста­ ліна, …достатньо дочекатися, коли капіталісти почнуть сперечатись і євро­ пейці самі оберуть комунізм як альтернативу. Отже, мета Сталіна полягала не у відновленні рівноваги сил у Європі, а в домінуванні над континентом, як це намагався зробити Гітлер. …Чого прагнули після війни американці? Безперечно, безпеки, проте на відміну від Сталіна, вони не були певні, що зможуть цього досягнути. При­ чина полягала в тому, що після Другої світової війни США постали перед дилемою: вони не могли й надалі слугувати моделлю для інших країн, за­ лишаючись відокремленими від решти світу». Джон Геддіс, американський історик і політолог (The Cold War: A New History. — The Penguin Press : London, 2005. — http://images.pcmac. org/SiSFiles/Schools/AL/SaralandCitySchools/SaralandHigh/Uploads/ Forms/The%20Cold%20War.pdf) 16  § 2. Початок «холодної війни» Сталін не довіряв Заходу й бажав краху демократичних суспільств. Він прагнув убезпечити кордони СРСР, створивши довкола Радянського Союзу «санітарну зону» з підконтрольних країн. Щоб підкорити країни Централь- но-Східної Європи, СРСР запроваджував там комуністичні режими. Зокрема, усупереч рішенням Кримської (Ялтинської) конференції щодо проведення в ­ Польщі вільних і демократичних виборів, Радянський Союз намагався призна- ­ ­ чити в Польщі залежний від Кремля комуністичний уряд. Також Радянський Союз підтримав партизанську війну грецьких комуністів, допоміг чеським ко- муністам здійснити державний переворот. Сталін публічно заявив, що капіта- лістичний світ і мир — речі несумісні. Дії СРСР викликали спротив США. Захід насторожувало те, що всі території, крім Австрії, якими пройшла радянська армія, після війни опинилися в радян- ській зоні впливу. Унаслідок зміни кордонів у Центрально-Східній Європі відбу- лося переселення великих груп населення, зокрема, майже 15 млн німців виїхали зі Східної Пруссії, Судетської області, Сілезії та інших територій, а 4 млн поляків було виселено із земель, які СРСР анексував у Польщі. Натомість українців при- мусово переселяли з Польщі до СРСР у ході операції «Вісла»1. Складні відносини між двома наддержавами — Радянським Союзом і США — стали сприятливим середовищем для «холодної війни». Проаналізуйте причини «холодної війни». Чи були серед них такі, які, на Вашу думку, були нездоланними? Основні причини «холодної війни» Ідеологічні США та СРСР представляли дві протилежні політичні системи — демо- кратичну й тоталітарну. Вороже ставлення СРСР до капіталізму й, відповідно, США — до комунізму. У СРСР вважали, що західний вплив може похитнути міцність комуніс- тичного тоталітарного режиму. Намагання Радянського Союзу поширювати у світі комунізм як проти- вагу демократії. Економічні США, які значно зміцніли за роки війни, були зацікавлені в поширенні у світовому масштабі вільної торгівлі. СРСР не бажав поширення на своїй території принципів вільної торгівлі, оскільки зруйнована війною та економічно слабша за США країна була неспроможна захистити внутрішній ринок від засилля іноземних товарів. С л о в ник «Холодна війна» (1947–1991) — глобальна геополітична, економічна й ідео­ логічна конфронтація між державами Східного блоку (СРСР та його союзни­ ки в Організації Варшавського договору) і державами Західного блоку (США та їхні союзники в НАТО), що виникла наприкінці Другої світової війни й до­ сягла найвищої точки вже після її завершення. 1 Питання розглядатиметься в § 9, а також у курсі «Історія України». 17 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу Геополітичні І СРСР, і США прагнули домінувати в післявоєнному світі. Імовірність нападу СРСР на європейських партнерів США. Імовірність застосування американцями атомної бомби. Брутальні дії СРСР у радянській зоні окупації Німеччини. Відмова США поділитися ядерними секретами із СРСР. Розширення впливу СРСР на країни Європи; порушення Сталіним обі- цянки не перешкоджати вільним виборам у Європі. Мілітаризація Радянським Союзом західного кордону. 2. Промова В. Черчілля у Фултоні Політиком, який зважився публічно назвати речі своїми іменами, став Вінс ­ тон Черчілль, який у той час не обіймав офіційних посад. У березні 1946 р., ви- ступаючи в присутності президента Г. Трумена у Вестмінстерському коледжі в м. Фултоні (США), він виголосив промову, яку назвав «Засади миру». Ця про- мова стала символом «холодної війни» між СРСР і США, Сходом і Заходом, яка тривала багато десятиліть. Свідче ння Ознайомтеся з уривками з промови В. Черчілля. Що, на Вашу думку, він мав на увазі під «залізною завісою»? Якою постає в його промові зовнішня по- літика Радянського Союзу? Чи дає британський політик відповідь на запи- тання, як Захід мав реагувати на дії СРСР? Якщо Ваша відповідь ствердна, поясніть, який саме механізм він запропонував. «Ніхто не знає, що радянська Росія та її міжнародна комуністична організа­ ція мають намір робити в найближчому майбутньому й чи існують якісь межі їхньої експансії. …Від Штеттина1 на Балтиці до Трієста на Адріатиці, через увесь континент було опущено “залізну завісу”. За цією лінією розташовані всі столиці давніх держав Центральної та Східної Європи: Варшава, Берлін, Прага, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія, усі ці знамениті міста… є об’єктами не тільки радянського впливу, а й дуже високого, а подеколи й підвищеного контролю Москви. …У багатьох країнах… створені комуністич­ ні “п’яті колони”, які… виконують директиви, що надійшли з комуністичного центру. …Безпека у світі неможлива без нового союзу в Європі, з якого не може бути виключена жодна нація. …Радянська Росія хоче …необмеженого роз­ ширення своєї влади й поширення ідеології… Вона нічим не захоплюється ­ більше, ніж силою, і нічого не поважає менше, ніж слабкість, особливо вій­ ськову слабкість». Вінстон Черчілль, 5 березня 1946 р., м. Фултон (https://www.cia.gov/ library/readingroom/docs/1946-03-05.pdf) Відеозапис фултонської промови В. Черчілля (англ.): https://youtu.be/X2FM3_h33Tg 1 Штеттин — німецька назва польського міста Щецина. 18  § 2. Початок «холодної війни» 3. «Меморандум Кеннана» Ще одним документом, який передає атмосферу «холодної війни», що роз- почалася між Сходом і Заходом, був «меморандум Кеннана». Американський ди- пломат Дж. Ф. Кеннан у 1946 р. надіслав з американського посольства в Москві до Вашингтона телеграму з восьми тисяч слів — «довгу телеграму» (або «мемо- рандум Кеннана»): «Радянське керівництво, — писав дипломат, — сприймає За- хід як головного ворога й усіляко намагається посіяти недовіру між західними країнами та дестабілізувати ситуацію всередині цих країн. Інтерес СРСР до країн, які звільнилися (або звільняються) від колоніальної залежності, також є проявом не турботи про них, а радянського експансіонізму. США мають виступати з по- зиції сили, оскільки радянське керівництво схиляється тільки перед сильнішим опонентом. Причому стримувати об’єктивно слабший СРСР потрібно без зброї, однак демонструючи рішучість до застосування сили». Дж. Кеннан закликав аме- риканський уряд вирішити проблеми західного світу, щоб позбавити Радянський Союз шансів дестабілізувати ситуацію в США та Західній Європі. Сві дч ення Ознайомтеся з уривком з «довгої телеграми». Що, на Вашу думку, мав на увазі Дж. Ф. Кеннан, коли назвав комунізм «хвороботворним паразитом»? Чому він застерігав, що найбільша небезпека, яка загрожує Заходу в протистоянні з ко- мунізмом, — «це уподібнення тим, з ким ми маємо справу»? «Світовий комунізм подібний до хвороботворного паразита, який харчуєть­ ся ураженими тканинами. …Ми повинні запропонувати… на розгляд інших держав… яким ми уявляємо світ у майбутньому. Недостатньо просто зму­ сити народи наслідувати наш приклад… Ми маємо… запропонувати їм… кращу допомогу, ніж росіяни. …Ми повинні мати достатньо сміливості й упевненості, аби залишатися вірними нашим політичним методам і погля­ дам на людське суспільство. Зрештою, найбільша небезпека, яка загрожує нам у вирішенні проблеми радянського комунізму, — це уподібнення тим, з ким ми маємо справу». З «меморандуму Кеннана» (https://nsarchive2.gwu.edu// coldwar/documents/episode-1/kennan.htm) 4. «Доктрина Трумена» За часів президентства Г. Трумена США перейшли до політики «стриму- вання» комунізму, засади якої були викладені навесні 1947 р. в посланні до кон- гресу. «Доктрина Трумена» була спрямована на обмеження комуністичних ре- жимів, які посилилися після Другої світової війни, безперервний тиск на СРСР та інші країни соціалістичного табору, підтримання антикомуністичних сил і режимів. Доктрина передбачала надання Сполученими Штатами Америки по- літичної, військової та економічної допомоги всім демократичним державам, яким загрожували зовнішні або внутрішні авторитарні сили. Згідно з «доктриною Трумена», Америка планувала брати участь навіть у віддалених конфліктах, якщо вони зачіпали інтереси США. Першими претен- С л о в ник Доктрина — заява про керівний принцип державної політики, зокрема зов­ нішньої політики. 19 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу дентами на допомогу США стали Греція й Туреччина. Безпосередньою причи- ною виступу Г. Трумена була заява уряду Великої Британії про те, що він більше не надаватиме військову й економічну допомогу грецькому уряду в громадян- ській війні проти місцевих комуністів, яких підтримував СРСР. Г. Трумен за- жадав, щоб конгрес надав грецькому й турецькому урядам допомогу на 400 млн дол., а також підтримав відправлення американського цивільного та військово- го персоналу й озброєння в цей регіон. Президент порушив питання про надання допомоги Туреччині, яка також утратила підтримку знесиленої війною Великої Британії. На це вплинула та- кож відмова Й. Сталіна вивести радянські війська з Північного Ірану, незва- жаючи на рішення Тегеранської конференції 1943 р., тиск на уряд Туреччини з вимогою надати особливі права для СРСР у Босфорі. Сталін не тільки не підтримав грецьких комуністів, а й змусив до такого ж кроку лідера Югославії Й. Броз Тіто. Свідче ння Як Ви вважаєте, наполягаючи на протидії Східному блоку, Г. Трумен прагнув тільки виправдати сподівання «вільних людей світу»? Які ще інтереси міг за- хищати американський президент? «Тоталітарні режими підживлюються злиднями й стражданнями. Їхні зерна зазвичай проростають на безплідному ґрунті бідності й заворушень. Вони достигають, коли в людей умирає надія на краще життя. Ми мусимо збе­ регти цю надію. Вільні люди світу сподіваються на нашу підтримку для збе­ реження їхніх свобод. Якщо ми зазнаємо невдачі… виникне загроза миру в усьому світі. Це також загрожуватиме добробуту нашої держави». Гаррі Трумен, президент США (https://liberalarts.utexas.edu/coretexts/_ files/resources/texts/1947%20Truman%20Doctrine.pdf) П ригадайт е Яких людських жертв та економічних збитків зазнала Європа внаслідок Другої світової війни? 5. «План Маршалла» Європейські країни потребували допомоги, оскільки за роки війни матеріа ­ льна база їхньої економіки була зруйнована, розірвалися господарські зв’язки, обвалився фінансовий ринок. Вільних коштів на подолання розрухи, запрова- дження соціальних програм у європейських урядів не було. Навіть у Великій Британії та Франції процес відбудови проходив важко й повільно. Наприклад, у портових бункерах Лондона було обмаль вугілля, а в бельгійському Льєжі коні тягнули автобуси. Європейські уряди й США були занепокоєні тим, що Сталін може використати ситуацію, аби підштовхнути європейських комуністів до захоплення влади. Улітку 1947 р. державний секретар США Джордж Маршалл заявив, що Америка ініціює Програму відбудови Європи. Офіційно програма почала працю- вати у квітні 1948 р. й тривала до закінчення 1951 р. Вона ввійшла в історію під назвою «план Маршалла». 20  § 2. Початок «холодної війни» О с о бис тост і Джордж Маршалл (1880–1959) — американський по- літичний та військовий діяч. Ветеран двох світових воєн. У 1947–1949 рр. обіймав посаду державного секретаря (міністра закордонних справ) США. Автор програми відбудови зруйнованої війною Європи. Один з ініціато- рів створення Організації Північноатлантичного дого- вору (НАТО). Лауреат Нобелівської премії миру (1953). Сві дч ення Ознайомтеся з аргументацією Дж. Маршалла. Який висновок щодо цілей американської програми відбудови Європи Ви можете зробити, викорис- товуючи уривок його промови? «На найближчі три або чотири роки потреба країн Європи в імпортному про­ довольстві й інших необхідних товарах — переважно з Америки — настіль­ ки перевищуватиме їхню платоспроможність, що їм потрібна буде значна допомога, аби уникнути загострення ситуації в економічній, соціальній та політичній сферах. …Жоден уряд, який маневрує, щоб заблокувати віднов­ лення інших країн, не може розраховувати на нашу допомогу. Більше того, уряди, політичні партії або групи, які намагаються увічнити людську вбогість з метою одержання політичних або інших дивідендів, наштовхнуться на про­ тидію Сполучених Штатів». З промови Дж. Маршалла в Гарвардському університеті (Safeguard- ing the Republic. Essays and Documents in American Foreign Relations, 1890–1991. — McGraw-Hill Inc., 1992. — P. 161) Відеозапис виступу Дж. Маршалла з обґрунтуванням його плану від- будови Європи (англ.): https://youtu.be/x6h2-In_e7I Використовуючи висловлювання Дж. Маршалла та наведену в таблиці ін- формацію, зробіть висновок про причини появи й мету «плану Маршалла». Чинники, які спонукали США до надання економічної допомоги Західній Європі Політичні Економічні США враховували історичні реалії післяво- План був спробою уникнути можливої єнної Європи, а саме: утворення соціалістич- післявоєнної економічної кризи в США, ного блоку та нездатність західних країн само- бо забезпечив робочими місцями амери- стійно відбудувати економіку й запропонувати ­ канців і відкрив ринок Європи для збуту населенню привабливі перспективи. американських товарів і послуг. Щоб запобігти зміні співвідношення сил у світі Щоб отримати американську допомогу, на користь комунізму, США кинули урядам уряди європейських країн мали погоди- західноєвропейських країн «рятівний круг». тися на певні умови: регулярно надавати Сполучені Штати не вірили в можливість звіти про стан економіки, валютних резер- нападу СРСР, однак побоювалися, що насе- вів та іншу комерційну інформацію. лення західноєвропейських країн може підда- Країни, які отримували допомогу, ма- тися впливу комуністичної пропаганди. ли відмовитися від проектів націоналіза- 21 РОЗДІЛ І. Облаштування повоєнного світу Передумовою надання американської допо- ції промисловості та надати повну свободу моги було позбавлення міністерських портфе- приватному підприємництву; забезпечити лів комуністів. У 1945–1947 рр. в 9 країнах вільний доступ американських товарів на Європи (Франція, Італія, Бельгія, Данія, Нор- свої ринки через зниження в односторон- вегія, Ісландія, Австрія, Фінляндія, Люксем- ньому порядку митних тарифів. бург) комуністи входили до складу урядів. До Західна Європа мусила згорнути еко- 1948 р. в жодному з урядів країн Західної номічне співробітництво із СРСР і краї- Європи комуністів не залишилося. нами Східної Європи. Навесні 1948 р. до «плану Маршалла» приєдналися понад півтора десятка європейських країн. За період його дії вони отримали майже 13 млрд дол. США. Радянський Союз відмовився від американської допомоги та змусив відмовити- ся від неї східноєвропейські країни. Це ще більше поглибило розкол у Європі й створило додаткові передумови для формування двополюсного світу. Проаналізуйте діаграму. Висловте припущення, за якими критеріями США визначали суму допомоги тій чи тій країні. Розподіл американської допомоги за «планом Маршалла» в 1948–1951 рр. (млн дол. США) (Складено за виданням: Problemes economiques. — № 306. — 10 november 1953) Проаналізуйте схему. Чи збігаються результати втілення в життя «плану Мар- шалла» з поставленими цілями? Аргументуйте Вашу оцінку. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ «ПЛАНУ МАРШАЛЛА» Американські товари й План полегшив американсь­ План посилив напру­ капітали сприяли по­ ким компаніям процес про­ ження у відносинах доланню в європейсь­ никнення в економіку євро­ між європейськими ких країнах економіч­ пейських країн. країнами внаслідок них наслідків війни та поглиблення проти­ стабілізації соціально План сприяв об’єднанню за­ стояння між СРСР і - політичної ситуації. хідноєвропейських країн. США. ­ ­ 22  § 2. Початок «холодної війни» Розгляньте карикатури. Як художники оцінюють «план Маршалла»? Чи вва- жаєте Ви, що кожен з малюнків є