Основи документування та представлення проектів (PDF)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Український державний університет науки і технологій Кафедра «Комп’ютерні інформаційні технології» В авторській редакції ОСНОВИ ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ПРЕДСТАВЛ...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Український державний університет науки і технологій Кафедра «Комп’ютерні інформаційні технології» В авторській редакції ОСНОВИ ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЕКТІВ Навчально-методичні рекомендації до лабораторних робіт Електронне видання ДНІПРО 2024 1 УДК 004.415.2.01(076.5) О 75 Упорядник: О. С. Куроп’ятник Електронне видання Схвалено Групою забезпечення якості освітньої програми 121.01.04 «Інженерія програмного забезпечення» Протокол № 3 від 12.01.2024 Схвалено Групою забезпечення якості освітньої програми 121.01.03 «Аналіз великих даних та прикладне програмування» Протокол № 3 від 21.03.2024 О 75 Основи документування та представлення проектів : навчально- методичні настанови до лабораторних робіт / упоряд. О. С. Куроп’ятник; Укр. держ. ун-т науки і технологій. – Електрон. вид. – Дніпро : УДУНТ, 2024. – 36 с. Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної та безвідривної форми навчання спеціальності 121 «Ін- женерія програмного забезпечення» під час виконання лабораторних робіт з дисципліни «Основи документування та представлення проектів». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні по- ложення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання лабораторних робіт, вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт. Іл. 4. Табл. 5. Бібліогр.: 8 назв.  Куроп’ятник О. С., укладання, 2024  Укр. держ. ун-т науки і технологій, 2024 2  ЗМІСТ Вступ......................................................................................................................... 5 Вимоги з охорони праці під час виконання лабораторних робіт...................... 6 Лабораторна робота № 1........................................................................................ 7 Порядок виконання роботи.............................................................................. 7 Теоретичні відомості......................................................................................... 8 Документація у життєвому циклі програмного забезпечення............. 8 Вимоги до програмного забезпечення..................................................... 9 Вимоги до оформлення текстових фрагментів програмної документації.................................................................................... 11 Завдання до лабораторної роботи 1............................................................... 12 Питання та завдання для самоконтролю....................................................... 12 Лабораторна робота № 2...................................................................................... 13 Порядок виконання роботи............................................................................ 13 Теоретичні відомості....................................................................................... 13 Структура документа............................................................................... 13 Зміст і структура керівництв по роботі з програмних засобом........... 14 Вимоги до оформлення програмної документації................................ 15 Завдання до лабораторної роботи 2............................................................... 16 Питання та завдання для самоконтролю....................................................... 18 Лабораторна робота № 3...................................................................................... 19 Порядок виконання роботи............................................................................ 19 Теоретичні відомості....................................................................................... 19 Візуалізація та її мова.............................................................................. 19 Графіки як форма візуалізації................................................................. 21 Приклади візуалізації даних.................................................................... 22 Завдання до лабораторної роботи 3............................................................... 25 Завдання 1................................................................................................. 25 Завдання 2................................................................................................. 25 Вимоги до оформлення документації до лабораторної роботи.......... 26 Питання та завдання для самоконтролю....................................................... 26 Лабораторна робота № 4...................................................................................... 27 Порядок виконання роботи............................................................................ 27 Теоретичні відомості....................................................................................... 27 Презентація проекту................................................................................ 27 Підготовка презентації............................................................................ 28 Оформлення презентації.......................................................................... 29 Зміст презентації...................................................................................... 30 Завдання до лабораторної роботи 4............................................................... 30 Питання та завдання для самоконтролю....................................................... 31 3 Лабораторна робота № 5...................................................................................... 31 Порядок виконання роботи............................................................................ 31 Теоретичні відомості....................................................................................... 32 Поняття програмного продукту.............................................................. 32 Презентація програмного продукту....................................................... 32 Завдання до лабораторної роботи 5............................................................... 33 Питання та завдання для самоконтролю....................................................... 34 Список літератури................................................................................................. 34 4  ВСТУП «Основи документування та представлення проектів» є навчальною дис- ципліною загального циклу підготовки фахівців зі спеціальності 121 «Інже- нерія програмного забезпечення». У курсі дисципліни розглядаються питан- ня документування програмного забезпечення в життєвому циклі програмно- го забезпечення, якості документації та представлення результатів розробки як проекту та продукту програмної інженерії. Метою дисципліни є досягнення компетентностей (згідно з освітньо- професійними програмами):  здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;  здатність ідентифікувати, класифікувати та формулювати вимоги до про- грамного забезпечення;  здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності;  здатність до алгоритмічного та логічного мислення;  здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;  здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;  здатність діяти на основі етичних міркувань. Метою даного видання є пояснення основних правил та засад оформлен- ня програмної документації на прикладі фрагментів технічного завдання та робочого проекту, а також візуалізації і представлення даних графічними та мультимедійними засобами. Виконання наведених лабораторних робіт сприяє покращенню розуміння значення програмної документації в життєвому циклі програмного забезпе- чення, формує навички оформлення документації, а також розробки мульти- медійних презентацій. В цілому виконання лабораторних робіт направлено на підготовку здобу- вачів освіти до виконання та захисту курсових та кваліфікаційних робіт, а також фахівців з програмної інженерії відповідної діяльності при виконанні посадових обов’язків. Використання даного видання та виконання описаних лабораторних робіт сприяю досягненню очікуваних результатів навчання, передбачених програ- мною дисципліни, а саме дасть змогу здобувачу вищої освіти:  назвати етапи життєвого циклу програмного забезпечення (ПЗ) та навес- ти приклади документів, які їх супроводжують;  дати визначення поняттям документа, структурованого документа, сти- лю оформлення документа, вимог до ПЗ;  перелічити складові стилю оформлення документа, види графіків;  дати визначення поняттю презентації, перелічити складові презентації;  пояснити відмінність презентації проекту від продукту програмної ін- женерії;  описати функціональні вимоги до існуючого ПЗ; 5   формувати вимоги до ПЗ, структурувати документ відповідно до вимог стандартів, описувати операції, що реалізовані у ПЗ, визначати вимоги до кваліфікації користувача ПЗ;  оформлювати текстові фрагменти згідно з наданих вимог;  створювати стилі для оформлення абзаців документів, зокрема тексто- вих фрагментів;  створювати слайди до презентації;  візуалізувати дані за допомогою графіків різного виду у встановлені строки;  аналізувати дані, які необхідно візуалізувати, та обґрунтовано обирати вид графіку (діаграми);  робити висновки щодо доцільності застосованих методів і засобів офор- млення документації та візуалізації даних, представлення інформації у вигляді мультимедійної презентації;  розробляти фрагменти технічного завдання та керівництва користувача згідно з вимогами відповідних ДСТУ та ГОСТ, оформлювати їх з вико- ристанням стилів та у встановлені строки;  створювати мультимедійні презентації програмних продуктів та проек- тів у визначені терміни з використанням понять та застосуванням принципів графічного дизайну;  захищати прийняті рішення щодо візуалізації даних, змісту та оформ- лення документів та презентаційних матеріалів;  оцінювати розроблені частини документації з точки зору повноти за змі- стом;  оцінювати мультимедійні презентації та візуалізації даних за допомогою графіків з точки зору повноти викладеного матеріалу, дотримання принципів графічного дизайну, відповідності змісту меті. ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ При роботі з комп'ютером та периферійною технікою не допускається ро- зташування робочого місця в приміщеннях без природного освітлення, без наявності природної або штучної вентиляції. Освітлювальні установки повинні забезпечувати рівномірне освітлення і не повинні утворювати засліплюючих відблисків на клавіатурі, а також на екрані монітора за напрямом очей. Освітлення повинно бути змішаним (при- родним та штучним). Кут нахилу екрана монітора або ноутбука по відношенню до вертикалі повинен складати 10-15 градусів, а відстань до екрана – 500-600 мм. Кут зору екрана повинен бути прямим і становити 90 градусів. У приміщенні, де виконуються лабораторні роботи, і на робочому місці необхідно підтримувати чистоту і порядок, проводити систематичне провіт- рювання. 6  Перед початком роботи необхідно оглянути і переконатися у справності обладнання, електропроводки. У разі виявлення несправностей, до роботи не приступати. Перевірити освітлення робочого місця, за необхідності, вжити заходів до його нормалізації. Перевірити стан електричного шнура і вилки. Ретельно провітрити приміщення з персональним комп'ютером та оргтехні- кою. Включити монітор і перевірити стабільність і чіткість зображення на екрані, переконатися у відсутності запаху диму від комп'ютера та оргтехніки. Вимоги безпеки під час роботи з комп'ютерною технікою є такими. Вми- кайте і вимикайте комп'ютер, ноутбук та іншу оргтехніку тільки вимикачами, забороняється проводити вимкнення витягуванням вилки з розетки. Заборо- няється переміщати та переносити системний блок, монітор, будь-яке облад- нання, яке знаходиться під напругою. Забороняється під час роботи пити будь-які напої, приймати їжу. Забороняється будь-яке фізичне втручання у пристрій комп'ютера під час його роботи. Забороняється класти предмети на комп'ютерне обладнання, монітори, екрани та оргтехніку. Необхідно суворо дотримуватися загальних вимог з електробезпеки та пожежної безпеки. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 Тема. Розробка фрагментів програмної документації. Мета. Отримати практичні навички формування функціональних вимог до програмного забезпечення та їх документування з використанням тексто- вих процесорів. Порядок виконання роботи Лабораторну роботу рекомендовано виконувати у такому порядку:  ознайомитися з теоретичними відомостями;  ознайомитися з завданням, за потреби скорегувати його за погодженням з викладачем;  виконати огляд функціональних можливостей програмного продукту згідно з завданням, попередньо встановивши його за необхідності. Функціональ- ні можливості можуть бути виявлені при безпосередній роботі з продук- том, а також при вивченні відповідних літературних джерел (документа- ції, оглядових наукових статей тощо);  сформулювати функціональні вимоги до програмного забезпечення, що мі- стять вимоги до дій та даних, та документувати їх;  підготувати звіт, завантажити його до СДН Moodle;  захистити роботу. 7  Теоретичні відомості Документація у життєвому циклі програмного забезпечення Життєвий цикл розробки програмного забезпечення (ЖЦ) — період часу, який починається з моменту прийняття рішень про необхідність створення програмного продукту та закінчується в момент його повного вилучення з експлуатації. ЖЦ складається з таких стадій: збір та аналіз вимог, проектування, реалі- зація (написання тексту програми), тестування, розгортання, впровадження і підтримка, виведення з експлуатації. Всі стадії життєвого циклу супрово- джуються документацією. ДСТУ 2392-94 визначає документацію як множину документів, підібра- них зі спеціальною метою. Згідно з ДСТУ 2732:2004 документ – це інформа- ція, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберіга- ти та передавати її в часі та просторі. Документація містить документи – еле- менти документації: цільова інформація, що призначена для конкретної ау- диторії, та розміщена на конкретному носії (наприклад, на диску, в книзі, тощо) в заданому форматі. Під програмною документацією, як виду технічної документації, згідно з ГОСТ 19.101-77, мають на увазі комплекс документів, які містять дані, необ- хідні для створення, розробки, супроводу та експлуатації програм. З погляду якості документація повинна мати такі властивості:  бути зрозумілою для споживача (користувача);  зручною та простою у використанні;  задовольняти всі потреби споживача;  містити актуальну, нову інформацію;  дотримуватися певної множини елементів (мати чітку структуру) та не ма- ти прогалин в наповненні цих структурних елементів. У тексті документації не допускається застосовувати:  звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;  довільні словотворення;  для одного й того самого поняття різні науково-технічні терміни, які близь- кі за значенням (синоніми), а також іноземні слова й терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові;  недозволені скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами та ор- фографією. Документація до ПЗ включає документацію: вимог, архітектурну, проце- сів тестування, маркетингову та документацію для користувача. Кожен з вка- заних різновидів відповідає певній стадії ЖЦ розробки ПЗ. Кожен вид документації, зазвичай, має чітко визначену структуру та пе- релік необхідних документів, що в сукупності утворюють технічну докумен- тацію до проєкту та розробленого програмного продукту. Технічне завдання (ТЗ) – складова програмної документації, що форму- ється на етапі аналізу вимог до ПЗ. ТЗ визначає вимоги до ПЗ, які можуть бути функціональними та не функціональними, та деякі особливості, 8 пов’язані з документуванням та доцільністю розробки ПЗ. Основними розді- лами ТЗ є:  вступ;  підстави для розробки, доцільність;  призначення розробки;  вимоги до програмного продукту;  вимоги до документації;  техніко-економічні показники;  стадії та етапи розробки;  порядок контролю і прийому;  додатки. Вимоги до програмного забезпечення Вимоги до програмного забезпечення – перелік властивостей та функцій ПЗ, яке буде розроблено або знаходиться у розробці, а також даних щодо якості та надійності ПЗ. Вимоги визначаються в процесі ознайомлення з аналогами, спілкування з зацікавленими сторонами, вивчення документації тощо та аналізу і фіксу- ються в специфікації вимог, що може мати різні форми представлення (діаг- рами, списки, таблиці тощо). Зазвичай опис вимог використовують як засіб комунікації між різними зацікавленими особами та системами. З цього виходить, що вимоги повинні бути простими та зрозумілими як для звичайних користувачів, так і для роз- робників. Для цього можуть створюватися такі документи:  технічне завдання;  специфікація вимог до програмного забезпечення (англ. Software Requirements Specification, SRS). Вимоги до ПЗ можуть документуватися в текстовому або графічному ви- гляді. Для графічного представлення використовують такі нотації:  ER (модель даних, яка дозволяє описувати концептуальні схеми за допомо- гою узагальнених конструкцій блоків);  IDEF0 (методологія функціонального моделювання і графічного опису процесів, призначена для формалізації і опису бізнес-процесів), IDEF3 (метод моделювання бізнес-процесу, який доповнює IDEF0);  DFD (модель проектування, графічне представлення «потоків» даних в ін- формаційній системі);  UML (уніфікована мова моделювання, використовується у парадиг- мі об'єктно-орієнтованого програмування).  SysML (графічна мова моделювання загального призначення для застосу- вань в системній інженерії. Підтримує специфікацію, аналіз, дизайн, ве- рифікацію та валідацію широкого діапазону систем);  ARIS (методологія для структурованого опису, аналізу та вдосконалювання бізнес-процесів підприємства, підготовки до впровадження складних ін- формаційних систем і контролю бізнес-процесів). 9  Розділ ТЗ «Вимоги до програмного продукту» включає опис функціона- льних та не функціональних вимог до ПЗ. Функціональні – вимоги до поведінки системи. Нефункціональні – вимоги до характеру поведінки системи. Вимоги до:  інтерфейсу користувача;  ПЗ, необхідного для функціонування продукту;  апаратного забезпечення;  організації порядку роботи з ПЗ та кваліфікації користувача;  використовуваних технологій, мови програмування;  доступності ПЗ;  пам’яті на жорсткому диску;  надійності;  супроводу та підтримки;  тощо. Розглянемо приклад опису функціональних вимог до програмного засобу «Текстовий редактор». Вимоги до функціональних характеристик. Програмний засіб має реалізовувати такі дії:  створення та зберігання текстових документів в форматі doc, docx, pdf. До- кументи складаються з листів формату А4 книжкової орієнтації;  відображення текстових документів на екрані;  створення та зміна колонтитулів вгорі та внизу сторінки документу. Колон- титули повторюються на всіх листах документу;  редагування тексту документу:  додавання тексту;  видалення тексту;  виправлення помилок у двох режимах: автоматичному і ручному;  форматування тексту:  налаштування параметрів шрифту (див. вхідні дані);  налаштування параметрів абзацу (див. вхідні дані). Вимоги до вхідних і вихідних даних Вхідними даними є:  текстова інформація: основна (текст документа) та для колонтитулів (до 100 символів, включаючи недруковані);  вид колонтитулу: верхній, нижній;  ім’я документу (допустимі символи відповідно до правил іменування фай- лів у ОС MS Windows);  формат збереження документа: doc, docx, pdf;  шлях до місця розташування для відкриття та збереження документу;  параметри шрифту:  шрифт (обирається користувачем з вказаного переліку, що попе- редньо установлений в ОС);  стиль (звичайний, жирний, курсив);  розмір (ціле число від 8 до 72); 10   ефекти: закреслений, підкреслений, подвійне закреслення, прихо- ваний, всі великі букви;  параметри абзацу:  вирівнювання: по лівому краю, по правому краю, по центру, за шириною;  відступи першого рядка, ліворуч, праворуч (ціле число – від 0 до 160 мм);  інтервал до та після абзацу (від 0 до 24 пт). Вихідні дані мають бути представлені у вигляді:  тексту на екранній формі;  текстового файлу в форматі *.docx ,*.doc, *.pdf з вказаним ім’ям; Текст повинен мати форматування відповідно заданим параметрам шри- фту та абзацу. Вимоги до оформлення текстових фрагментів програмної документації Документацію слід оформлювати машинним способом і роздруковувати (за необхідності) з використанням друкувальних і графічних пристроїв на ар- кушах білого паперу формату А4 з однієї сторони. У разі потреби допус- кається використання аркушів формату А3. Основний текст повинен мати шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, нарис звичайний, колір чорний. Міжрядковий інтервал тексту встановлюють рівним 1,5 пунктів. Вирівнювання тексту – за шириною. Розміри лівого, верхнього та нижнього полів мають становити 20 мм, ро- змір правого поля – 10 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим упро- довж усього тексту й дорівнювати 15…17 мм. Абзаци основного тексту не слід відокремлювати один від одного відступом або вільним рядком. Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів розта- шовують посередині рядка й друкують великими літерами без крапки в кінці, використовуючи шрифт Тіmеs New Roman, розмір 14, нарис напівжирний. Перенесення частини слова не допускається. Від попереднього тексту заго- ловок слід відокремлювати інтервалом 12 пунктів, від наступного – 6 пунк- тів. Заголовки підрозділів слід виконувати малими літерами (перша літера – велика) і розміщувати з абзацу. Використовують шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, нарис звичайний. Перенесення частини слова не допускаєть- ся. Крапку наприкінці не ставити. Від попереднього тексту заголовки підроз- ділів відокремлюється інтервалом 6 пунктів, відступу від першого рядка на- ступного тексту немає. Нумерація сторінок, зазвичай, наскрізна. Першою сторінкою вважається титульний аркуш. Номер сторінки слід проставляти арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. На першій сторінці (ти- тульний аркуш) номер не ставиться. Рисунки й таблиці, які розташовують на окремих сторінках, слід включати до загальної нумерації. 11  Завдання до лабораторної роботи 1 Для заданого програмного продукту сформуйте функціональні вимоги та вимоги до вхідних та вихідних даних, які їм відповідають. Виконайте оформ- лення вимог відповідно до вимог програмної документації. Зазначте не мен- ше десяти функцій, які має виконувати продукт. У індивідуальному завданні зазначено вид програмного продукту, конкретний продукт даного виду обе- ріть самостійно. За погодженням з викладачем студент може обрати продукт, не вказаний у переліку. Забороняється обирати додатки ігрового характеру. Результати роботи оформіть у вигляді звіту з дотриманням вимог до офо- рмлення текстових фрагментів програмної документації. Індивідуальні завдання: 1) текстовий процесор; 2) табличний процесор; 3) редактор растрової графіки; 4) редактор векторної графіки; 5) інтегроване середовище розробки (IDE); 6) редактор блок-схем/структурних схем/діаграм; 7) програма для створення мультимедійних презентацій; 8) браузер; 9) сайт університету. Зміст звіту: 1) титульний аркуш, що містить назву міністерства, університету, кафедри, на якій викладається дана дисципліна, вид та номер роботи, П.І.Б. та групу виконавця, посаду та П.І.Б. викладача, що приймає роботу; 2) тема, мета лабораторної роботи; 3) постановка задачі; 4) короткий опис продукту згідно з індивідуальним завданням, що містить функціональне призначення продукту; 5) фрагмент технічного завдання, що містить функціональні вимоги до про- дукту та вимоги до вхідних і вихідних даних; 6) аналіз результатів та висновки. Питання та завдання для самоконтролю 1. Що таке програмна документація, яке її призначення? 2. З яких розділів складається технічне завдання? 3. Що таке функціональні та не функціональні вимоги до ПЗ? Наведіть прик- лади кожного виду вимог. 4. Як виконати налаштування шрифту в текстовому процесорі: розміру, на- рису, кольору? Поясніть на прикладі процесору, який був використаний при оформленні звіту. 5. Як виконати налаштування відступів та інтервалів для абзацу тексту в тек- стовому процесорі? Поясніть на прикладі процесору, який був використа- ний при оформленні звіту. 12 6. Як виконати форматування списку (маркери, нумерація, рівні списку та відступи) в текстовому процесорі? Поясніть на прикладі процесору, який був використаний при оформленні звіту. 7. Поясніть на прикладі процесору, що був використаний при оформленні звіту, як встановити: нерозривний пробіл, розрив рядка, поля сторінки до- кументу, книжкову/альбомну орієнтацію сторінки документу, перенос у словах. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 Тема. Підготовка структурованих документів. Мета. Отримати практичні навички розробки та форматування багатосто- рінкових структурованих документів з використанням стилів у текстових процесорах. Порядок виконання роботи Лабораторну роботу рекомендовано виконувати у такому порядку:  ознайомитися з теоретичними відомостями та структурою керівництва ко- ристувача;  налаштувати/створити стилі для оформлення керівництва користувача у текстовому процесорі;  підготувати текст усіченого керівництва користувача, доповнивши його ілюстраціями;  застосувати стилі для форматування керівництва користувача;  підготувати звіт, завантажити його до СДН Moodle;  захистити роботу. Теоретичні відомості Структура документа Структура документа – це ієрархічна схема розміщення складових частин документа. Найчастіше структуру створюють для багатосторінкових докуме- нтів, розділяючи їх на розділи, глави, параграфи, пункти. Під структурованими документами будемо розуміти електронні докумен- ти (doc/docx/odt/pdf та аналогічні), які мають логічну структуру за змістом (розділи та підрозділи, порядок яких має значення) та відповідне формату- вання. Прикладами структурованих документів є технічне звання, пояснювальна записка, керівництва з експлуатації тощо. 13  Зміст і структура керівництв по роботі з програмних засобом Програмних засіб (ПЗ) може супроводжуватися рядом документів, які по- яснюють порядок роботи з ним та/або його налаштування. До таких керів- ництв по роботі (експлуатації) з ПЗ відносяться керівництва: оператора, ко- ристувача, програміста, системного програміста. «Керівництво оператора» включається до складу документації у випадку, якщо розрахунки виконуються оператором. Якщо розрахунки в програмі ви- конуються користувачем, то розробляється «Керівництво користувача» ана- логічного змісту. Можуть бути розроблені декілька керівництв, наприклад «Керівництво інженера-технолога» і «Керівництво майстра ділянки» (про- грамою користуються декілька груп користувачів), або «Керівництво інжене- ра-технолога з розробки технологічної карти» і «Керівництво інженера- технолога з формування і видачі звітів» (виконуються різні види робіт і, мо- жливо, різними виконавцями). У розробці документа слід враховувати знання, кваліфікацію і функції, що виконуються оператором/користувачем у технологічному процесі. «Керівництво програміста» розробляється у випадках наявності:  початкового налагодження ПЗ з урахуванням конкретних умов експлуата- ції, пов'язаного із зміною деяких файлів і/або програм;  пропонованих змін у програмі в нештатних ситуаціях. «Керівництво системного програміста» розробляється у випадках:  необхідності початкового налагодження операційної системи (ОС) або обо- лонок, що потрібно для функціонування цього ПЗ;  необхідності зміни яких-небудь параметрів ОС у нештатних ситуаціях;  якщо є машино-залежна або залежна від ОС частина програми. Керівництва повинні відображати не лише порядок роботи з програмою, а й технологічні аспекти. Наприклад, слід вказувати, де та коли потрібно отри- мати вхідні дані, коли слід виконувати розрахунки, куди й коли надавати ре- зультати та ін. Дієслова слід вживати у наказовому способі: відкрийте вікно, оберіть пункт, перевірте значення та ін. Документ «Керівництво користувача» містить розділи :  вступ;  призначення та умови застосування;  підготовка до роботи;  опис операцій;  аварійні ситуації;  рекомендації щодо засвоєння. У розділі «Вступ» вказують:  сферу застосування;  короткий опис можливостей;  рівень підготовки користувача;  перелік експлуатаційної документації, з якою необхідно ознайомитися ко- ристувачу. 14  У розділі «Призначення та умови застосування» зазначають:  види діяльності, функції, для автоматизації яких призначено цей засіб автоматизації;  умови (наприклад, вид ЕОМ і конфігурація технічних засобів, операцій- не середовище й загальносистемні програмні засоби, вхідна інформа- ція, носії даних, база даних, вимоги до підготовки спеціалістів і т.ін.). У розділі «Підготовка до роботи» вказують:  склад і зміст дистрибутивного носія даних;  порядок завантаження даних і програм;  порядок перевірки працездатності. У розділі «Опис операцій» вказують опис:  виконання всіх функцій, задач, комплексів задач, процедур;  операцій технологічного процесу обробки даних, необхідних для виконан- ня функцій, комплексів та окремих задач, процедур. Для кожної операції обробки даних вказують:  найменування;  умови, за дотримання яких можливо виконання операції;  підготовчі дії;  основні дії в послідовності, що вимагається;  заключні дії;  необхідні ресурси для виконання операції. У розділі «Аварійні ситуації» вказують:  дії на випадок недотримання умов виконання технологічного процесу, зок- рема за тривалих відмов технічних засобів;  дії з відновлення програм і/або даних у разі відмови носіїв інформації або виявлення помилок у даних;  дії у випадках виявлення несанкціонованого втручання в дані;  дії в інших аварійних ситуаціях. У розділі «Рекомендації щодо засвоєння» вказують рекомендації щодо засвоєння та експлуатації, включаючи опис контрольного прикладу, правил його запуску й виконання. Опис контрольного прикладу має містити прикла- ди значень вхідних даних та відповідних їм вихідних даних, отримання яких свідчить про правильну експлуатацію ПЗ. Вимоги до оформлення програмної документації Для оформлення документації існує ряд вимог, встановлених норматив- ними документами, в тому числі ДСТУ. Далі наведемо деякі з них, яких слід дотримуватися при оформленні структурованих документів, у тому числі ке- рівництва користувача. В документах заголовки структурних елементів друкуються без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. 15  Розділи повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами в межах всього документу. Після номера розділу крапка не ставиться. Підрозділи ну- мерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й номера підрозділу, розділених крапкою. На- прикінці номера підрозділу крапка не ставиться. У програмній документації структурні елементи такі як «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКО- РОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів. Ілюстрації (рисунки) слід нумерувати послідовно в межах розділу арабсь- кими цифрами. Номер складається із номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. При посиланні слід вказувати повний номер ілюстрації. Повторні по- силання варто давати зі скороченими словами «дивись рисунок», наприклад: див. рис. 2.3. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути по- силання в тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених кра- пкою. Таблиця повинна мати стислу змістовну назву, наприклад: «Таблиця 3.1 – Характеристики технічних засобів». Назву таблиці й заголовки граф слід починати з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони самостійні. У кінці заголо- вків і підзаголовків таблиці крапка не ставиться. У разі переносу частини таблиці на наступну сторінку головку таблиці слід повторювати й над нею з вирівнюванням по правому полю поміщати слова «Продовження таблиці» з указівкою номера. Заголовок таблиці повто- рювати непотрібно. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. У тексті програмної документації не допускається застосовувати:  звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;  довільні словотворення;  для одного й того самого поняття різні науково-технічні терміни, які близь- кі за значенням (синоніми), а також іноземні слова й терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові;  недозволені скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами та ор- фографією. Завдання до лабораторної роботи 2 Для програмного продукту з індивідуального завдання до лабораторної ро- боти № 1 розробіть усічене керівництво користувача, що має таку структуру:  зміст (перелік усіх розділів);  вступ; 16  призначення та умови застосування;  опис операцій;  рекомендації щодо засвоєння. Розділ «Вступ» повинен містити такі пункти:  сфера застосування;  короткий опис можливостей;  рівень підготовки користувача. Розділ «Призначення та умови застосування» повинен мати такі пункти:  види діяльності, функції, для автоматизації яких призначено цей засіб ав- томатизації;  умови (конфігурація технічних засобів, необхідних для встановлення і ро- боти продукту). Розділ «Опис операцій» повинен містити опис трьох операцій, які були ідентифіковані в ході виконання лабораторної роботи № 1. Для кожної опе- рації вказати:  найменування;  умови, за дотримання яких можливо виконання операції;  підготовчі дії;  основні дії в послідовності, що вимагається;  заключні дії. Розділ «Рекомендації щодо засвоєння» має включати опис контрольного прикладу, правил його запуску й виконання. Контрольний приклад має ілюс- трувати виконання однієї з операцій, поданих в розділі опису операцій, і су- проводжуватися рисунками. Зміст оформіть на основі посилань з можливістю переходу до структур- ного елементу за натисненням на ньому лівою кнопкою миші з затисненням клавіші «ctrl». Назви структурних елементів документу у змісті повинні мати регістр «як у реченнях». Для форматування елементів керівництва створіть та застосуйте стилі, властивості яких наведено в табл. 1. За наявності двох видів списку: нумеро- ваного та маркованого, створіть два окремих стилях для їх форматування. Зміст звіту до лабораторної роботи: 1) титульний аркуш, що містить назву міністерства, університету, кафедри, на якій викладається дана дисципліна, вид та номер роботи, П.І.Б. та гру- пу виконавця, посаду та П.І.Б. викладача, що приймає роботу; 2) тема, мета лабораторної роботи; 3) постановка задачі; 4) усічений текст керівництва користувача згідно з завданням; 5) аналіз результатів та висновки щодо застосування розробленого докумен- та та застосування стилів для його оформлення. При оформленні звіту з лабораторної роботи встановіть нумерацію сторі- нок у колонтитулі згори по правому краю. Посилання на рисунки та таблиці оформіть як перехресні посилання. 17  Таблиця 1 Стилі для оформлення керівництва користувача Призначення Властивості шрифту Властивості абзацу Заголовок розділу Times New Roman, роз- Вирівнювання по центру, рівень мір 14, нарис напівжир- контуру – 1, відступ ліворуч, пра- ний, ефекти – усі великі воруч, спеціальний – 0. літери Інтервал до – 12 пунктів, після – 6 пунктів, міжрядковий – 1,5. Розташування на сторінці – з нової сторінки. Заголовок підроз- Times New Roman, роз- Вирівнювання за шириною, рівень ділу (пункту) мір 14, нарис напівжир- контуру – 2, відступ ліворуч, пра- ний воруч – 0, спеціальний – перший рядок 15..17 мм. Інтервал до – 6, після – 0 пунктів, міжрядковий – 1,5. Основний текст Times New Roman, роз- Вирівнювання за шириною, рівень мір 14, нарис звичайний контуру – основний текст, відступ ліворуч та праворуч – 0, спеціаль- ний – перший рядок 15..17 мм. Інтервал до та після – 0 пунктів, міжрядковий – 1,5. Стиль списку Times New Roman, роз- Вирівнювання за шириною, рівень мір 14, нарис звичайний контуру – основний текст, відступ ліворуч – 0.63 см, праворуч – 0, спеціальний – навислий 0.63 см. Інтервал до та після – 0 пунктів, міжрядковий – 1,5. Підпис рисунків Тіmеs New Roman, роз- Вирівнювання по центру, рівень мір 14, нарис звичайний контуру – основний текст, відступ ліворуч, праворуч, спеціальний – 0. Інтервал до – 6 пунктів, після – 12 пунктів, міжрядковий – 1,5. Підпис таблиць (за Тіmеs New Roman, роз- Вирівнювання за шириною, рівень наявності елементів мір 14, нарис звичайний контуру – основний текст, відступ даного виду) ліворуч, праворуч, спеціальний – 0. Інтервал до та після – 6 пунктів, після – 0 пунктів, міжрядковий – 1,5. Питання та завдання для самоконтролю 1. Які існують види керівництв по роботі з програмними засобами? Яке при- значення кожного з них? 2. Яку інформацію повинно містити керівництво користувача? 3. Що таке структура документа? Наведіть приклади структурованих доку- ментів. 4. Що таке стиль форматування? Яка мета його застосування? 18 5. На прикладі текстового процесора, який був використаний при виконанні лабораторної роботи, та використаного у ньому термінів (назв) та функцій поясніть:  що таке експрес-стилі форматування, яке їх призначення;  які існують способи створення та редагування стилів форматування;  як створити автоматичний зміст документа (з посиланнями);  як створити перехресне посилання від згадки об’єкту в тексті до самого об’єкту (наприклад, від згадки рисунку до підпису до рисунку). 6. На прикладі текстового процесора, який був використаний при виконанні лабораторної роботи, та використаного у ньому термінів (назв) та функцій розкажіть/продемонструйте основні прийоми роботи зі:  списками в основному тексті документу та списками заголовків;  створення та зміни структури таблиці. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 Тема. Візуалізація даних. Мета. Отримати практичні навички візуалізації даних різних типів та обґрунтованого вибору її способу. Порядок виконання роботи Лабораторну роботу рекомендовано виконувати у такому порядку:  ознайомитися з теоретичними відомостями;  підготувати набори даних для візуалізації;  виконати візуалізацію даних відповідно до завдання;  підготувати звіт, завантажити його до СДН Moodle;  захистити роботу. Теоретичні відомості Візуалізація та її мова Візуалізація – це представлення інформації, даних, фактів у візуальній формі [5, 6]. Водночас, візуалізація є мовою, в якій використовуються геоме- тричні об’єкти: точка, лінія, частина поверхні, а також візуальні канали: ко- лір, довжина, орієнтація, розмір тощо. Фактично, мова візуалізації – це про- довження природної мови, оскільки тексти – її частина. Одночасно, як і будь яка мова, її базові елементи можна комбінувати ба- гатьма способами. Проте, не всі комбінації мають смисл. Елементами мови візуалізації є мітки та візуальні канали. Мітки – це ба- зові графічні елементи (найпростіші геометричні об'єкти):  точка; 19  лінія;  площина (на 2D поверхні);  об'ємне тіло (в 3D). Канал – це спосіб, у який можна показати мітки. Таким чином, можна ко- нтролювати як буде виглядати мітка за допомогою візуальних каналів:  позиція;  розмір;  форма;  орієнтація;  відтінок, насиченість, яскравість (кольору). Для візуалізації даних, перше, що необхідно зробити, це:  порахувати кількість змінних (наприклад, скільки колонок є у таблиці з да- ними);  визначити для кожної із цих змінних, до якого типу даних вона відносить- ся: до кількісних, впорядкованих чи категорійних. Основні типи даних:  кількісні – все, що можна порахувати/виміряти та записати у числовій фо- рмі. До них можна віднести показники розходів, доходів підприємтва у певній валюті, значення температура повітря, рівень радіації тощо;  впорядковані – якісні дані, те, що можна розташувати у якомусь порядку: дні тижня або місяця, градації шкали оцінювання (наприклад, від «дуже погано» до «дуже добре» або від «категорично не рекомендую» до «дуже рекомендую»);  категорійні – невпорядковані якісні дані. До них належить практично все, що не відноситься до перших двох типів, наприклад, назви країн, назви з будь- яких наборів, різноманітні типи сутностей, про які йде мова. Для кожного типу даних існують канали, що представляють відповідні дані краще або гірше. У табл. 2 показано, які канали варто обирати для пред- ставлення даних різних типів. Канал може бути обрано в залежності від того, на яке питання має дати відповідь візуалізація. Наведемо приклади каналів для відповіді на питання «Що?» (категорійні дані):  форма;  місце розташування (позиція);  колір (відтінок). До каналів для відповіді «Наскільки багато?» (кількісні), або «Наскільки сильно?» (впорядковані) належать:  довжина (1D);  площа (2D);  об'єм (3D) ;  нахил;  позиція;  колір (яскравість). 20  Таблиця 2 Рекомендовані канали для типів даних Типи даних Категорійні Впорядковані Кількісні Канали Позиція, нахил + + + Форма + Колір + Розмір + + Яскравість/насиченість + + Штриховка (візерунок, текстура) + Графіки як форма візуалізації Графіки є одним із головних компонентів візуалізації. Графіки дозволя- ють ефективно показувати різноманітні зв’язки, відношення між різними ат- рибутами (змінними) у даних. Вони надають характерну візуальну форму для кожного типу зв’язку. Є декілька таких типів:  еволюція в часі;  ранжування;  співвідношення частки і цілого;  відхилення;  розподіл;  кореляція;  географічні дані;  номінальне порівняння. Для кодування даних на графіках візуальні мітки:  точки;  лінії;  горизонтальні та вертикальні стовпці;  горизонтальні та вертикальні бокси. Для визначення, який саме тип потрібно показати (тобто який графік виб- рати), потрібно пошукати в описі задачі задані ключові слова, за якими мож- на визначити тип зв’язку: 21  номінальне порівняння: серія невпорядкованих дискретних кількісних зна- чень. Візуалізація:  стовпчикові графіки (вертикальні або горизонтальні),  точкові графіки;  еволюція в часі: тренд, зміна, зростання (падіння), збільшення (зменшення), підвищення (пониження), коливання (флуктуація). Візуалізація:  лінійний графік,  вертикальні стовпчики;  ранжування: більше (менше) ніж, дорівнює – те, що в номінальному порів- нянні, але з використанням впорядкування;  співвідношення частки і цілого: відношення, відсоток, частка. Візуалізація:  колір для категорій та довжина для значень часток,  позиція-позиція чи позиція довжина;  для малої кількості часток – кругові, секторні представлення;  відхилення: плюс або мінус, варіація (відхилення), різниця, порівнюючи з. Візуалізація:  парні стовпчики, однак якщо цікаво лише різниця, то варто її і показувати, і підкреслити кольором;  для відхилення у часі використовують лінійний графік з різни- цею між показниками;  розподіл: частота, розподіл, концентрація, нормальний розподіл (крива Га- уса, крива Белла) – найчастіше гістограма;  кореляція: зростає разом з, падає разом з, змінюється разом з, викликане, причина якого, слідує за. Візуалізація:  щоб показати зв’язок між парами кількісних змінних: позиція- позиція (х, у) – використовуємо точковий графік;  якщо позиція (для номінальних категорії) + довжина (значення 1) + довжина (значення 2), то використовуємо парний стовпчиковий графік;  географічні дані: географія, локація (позиція), де розташоване, регіон, те- риторія, країна, місто, область тощо. Візуалізація:  координати – позиція;  інші дані: точки різного розміру; очки або інші форми з різною інтенсивністю кольору; інтенсивність кольору для різних гео- регіонів; лінії різної ширини або інтенсивність кольору. Для побудови графіків може бути використаний MS Excel, Google Sheet (або їхні аналоги) як продукти з багатим функціоналом для відповідних операцій. Відповідний інструментарій, зазвичай, розміщено у вкладках меню «Вставлення – Діаграми». Приклади візуалізації даних Розглянемо кілька прикладів візуалізації даних. Нехай у якості наборів типів дані впорядковані та кількісні. Підберемо предметну область, для якої характерні такі дані. Такою предметною областю може бути спорт. Кількісні дані показують кількість кроків за день (тис. кроків). Впорядковані – дні ти- 22 жня, протягом якого була пройдена задана кількість кроків. У табл. 3 наведе- но вхідні дані відповідно до предметної області. Таблиця 3 Вхідні дані для візуалізації День тижня Тис. кроків понеділок 10 вівторок 8,9 середа 9,2 четвер 10 п’ятниця 11,3 субота 15 неділя 14,2 На рис. 1, 2 представлено приклади візуалізації даних табл. 3. Оскільки дані предметної області показують зміни показника фізичної активності, а саме пройденої кількості кроків, в часі, то для їх представлення доречним є використання еволюційного графіка. Для даного типу графіка рекомендовано використовувати лінійні графіки та вертикальні стовпці. Для візуалізації даних застосовано:  мітки: рис. 1 – текст (впорядковані), лінія та текст (кількісні); рис. 2 – текст (впорядковані), прямокутники та текст (кількісні);  канали: рис. 1 – позиція по Х (впорядковані), позиція по У (кількісні); рис. 2 – позиція по Х (впорядковані), значення та розмір (кількісні). 20 Тис. кроків 15 10 5 0 День тижня Рис. 1. Візуалізація за допомогою лінійчатої діаграми 15 14,2 10 8,9 9,2 10 11,3 Тис. кроків Рис. 2. Візуалізація за допомогою стовпчастої діаграми 23  Розглянемо приклад візуалізації даних, які мають три різні типи: катего- рійні, впорядковані, кількісні. Предметною областю також оберемо спорт. У якості категорійних даних виступатимуть спортсмени, впорядкованість бу- демо вести за роками їх виступів у змаганнях, кількісні дані представлятиме кількість здобутих нагород спортсменом у вказаний рік. У табл. 4 наведено вхідні дані різних типів відповідно до предметної області. Таблиця 4 Спортивні нагороди Рік 2020 2021 2022 2023 Ідентифікатор спортсмена Спортсмен 1 2 3 5 2 Спортсмен 2 1 1 2 3 Спортсмен 3 0 2 2 1 Спортсмен 4 4 1 2 0 Спортсмен 5 2 3 2 5 Для візуалізації даних табл. 4 використаємо графік типу еволюція, оскі- льки спостерігаємо зміну здобутків спортсменів з плином часу. Для кожного спортсмена побудуємо лінійчатий графік, який відображатиме кількість на- город у кожен з років (рис. 3). Для показу не лише щорічних змін кількості нагород, а й загальної за чотири роки використаємо лінійчатий графік з нако- пиченням (рис. 4). 6 Кількість Спортсмен 1 нагород 4 Спортсмен 2 2 Спортсмен 3 Спортсмен 4 0 2020 2021 2022 2023 Рис. 3. Спортивні досягнення 2020-2024 рр. 15 Кількість Спортсмен 4 нагород 10 Спортсмен 3 5 Спортсмен 2 Спортсмен 1 0 2020 2021 2022 2023 Рис. 4. Зміна сумарної кількості нагород у 2020-2024 рр. 24  Завдання до лабораторної роботи 3 Завдання 1 Виконайте візуалізацію заданих типів даних (табл. 5) у вигляді інфог- рафіки (поєднання графічних і текстових елементів, де перші переважають). Для візуалізації використайте різні комбінації міток та каналів, враховуючи типи даних, рекомендації до використання елементів мови візуалізації та не- залежність каналів. Для кожного набору типів (№ 1, 2) запропонуйте не мен- ше двох різних візуалізацій. Дані для візуалізації отримайте самостійно або з зовнішніх джерел. Для всіх даних обов’язково зазначте джерела та дату звер- нення до них. Таблиця 5 Індивідуальні завдання для візуалізації Варіант Набір типів даних для візуалізації № 1 Набір типів даних для візуалізації № 2 1 Впорядковані, кількісні Впорядковані, кількісні, кількісні 2 Категорійні, кількісні Впорядковані, кількісні, категорійні 3 Кількісні, кількісні Категорійні, категорійні, кількісні 4 Категорійні, впорядковані Категорійні, кількісні, кількісні Завдання 2 Для заданих наборів даних побудуйте графіки та створіть до них леге- нди. Дайте для них опис, вказавши види та їхнє обґрунтування вибору виду, для даних на графіках вкажіть їхні типи. Дані для візуалізації отримайте са- мостійно або з зовнішніх джерел. Для всіх даних обов’язково зазначте дже- рела та дату звернення до них. Набори даних (номер набору відповідає номеру варіанта): 1. Впорядковані за популярністю спеціальності факультету комп’ютерних технологій і систем УДУНТ. Популярність визначається кількістю студен- тів, зарахованих на перший курс на базі ПЗСО, чим більший набір, тим вища популярність. 2. Зміна курсу долара та євро в Україні протягом останніх п’яти років. 3. Відсоток зарахованих на бюджет студентів першого курсу від загальної кількості першокурсників за кожною спеціальністю факультету комп’ютерних технологій і систем УДУНТ. 4. Кількість днів у жовтні, де середня температура повітря була у межах 5-9, 10-14, 15-19, понад 20. 5. Мови програмування, що впорядковуються від більшого до меншого за відсотком опитаних, які нею користуються. 6. Зміна популярності мов Python та C# протягом кількох років. 7. Зростання часу сортування масиву зі зростанням кількості його елементів. Показати значення не менше двох алгоритмів. 8. Частки java та С# розробників від загального ринку станом на певний рік. 9. Області України, в яких найбільше закладів вищої освіти. Представити дані по 10 найбільшим з впорядкуванням за зростанням. 10.Порівняння популярності мов програмування для backend розробки. 25  Вимоги до оформлення документації до лабораторної роботи Текстова частина. Для оформлення текстової частини звіту до лабора- торної роботи використайте стилі, створені в лабораторній роботі № 2. Для стилів заголовків установіть властивість абзацу «не відривати від наступно- го». Для кожного рисунку створіть підпис, який містить загальну частину з номером, та назву, яка відображає суть зображеного на рисунку. Рисунки слід нумерувати послідовно в межах розділу арабськими цифрами. На всі ри- сунки повинні бути перехресні посилання в тексті. При посиланні слід вказу- вати повний номер рисунку. Повторні посилання варто давати зі скорочени- ми словами «дивись рисунок», наприклад: див. рис. 2.3. У тексті не використовуйте:  звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;  довільні словотворення;  для одного й того самого поняття різні науково-технічні терміни, які близькі за значенням (синоніми), а також іноземні слова й терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові;  недозволені скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами та орфографією. Встановіть нумерацію сторінок арабськими цифрами у колонтитулі згори по правому краю. Графічна частина. Для абзаців, які містять рисунки, встановіть влас- тивості абзацу: вирівнювання – по центру, не відривати від наступного». До- зволяється розміщувати два та більше рисунків поруч, тоді вони повинні ма- ти позначки буквами «а, б, в…» та їх опис у назві рисунку. Зміст звіту: 1) титульний аркуш, що містить назву міністерства, університету, кафедри, на якій викладається дана дисципліна, вид та номер роботи, П.І.Б. та групу виконавця, посаду та П.І.Б. викладача, що приймає роботу; 2) тема, мета лабораторної роботи; 3) постановка задачі; 4) набори вхідних даних для візуалізації, їх візуалізація з описом застосова- них міток і каналів, у завданні 2 – вид графіку та обґрунтування обраного виду; 5) порівняльний аналіз застосованих способів візуалізації та висновки доці- льності застосованих засобів. Питання та завдання для самоконтролю 1. Що таке візуалізація даних? 2. Які є елементи мови візуалізації? 3. Які виділяють основні типи даних при візуалізації? Наведіть приклади да- них кожного типу. 4. Які візуальні канали доцільно використовувати для даних типу: категорій, кількісних, впорядкованих. Наведіть приклади з виконаної роботи. 26 5. Перелічіть основні види графіків. Назвіть ключові слова, за якими можна обрати кожен з них. 6. Перелічіть засоби візуалізації, які використовуються для різних видів гра- фіків. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 Тема. Представлення проектів інженерії програмного забезпечення. Мета. Отримати практичні навички створення мультимедійних презе- нтаційних матеріалів до проектів програмної інженерії для представлення автора як ІТ-фахівця. Порядок виконання роботи Лабораторну роботу рекомендовано виконувати у такому порядку:  ознайомитися з теор