Рентабельність та управління ризиками

Рішення, що включає певні елементи та зв’язки, які з визначеною точністю відтворюють реакції реального процесу або події на вхідні дії.

Нормативний документ, в якому зазначено рішення керівника організації або її великого підрозділу, обов’язкове для виконання.

Набутий чинності закону державою, галуззю або компанією порядок дій в будь-якій галузі, наприклад, норма права, норма поведінки.

Стисла інформація стосовно будь-яких процесів або явищ.

Рішення, звичайно, комерційного характеру, щодо пропозиції будьякій особі укласти угоду на вказаних умовах.

Рішення, яке відображає цілі та конкретні задачі діяльності, засоби, методи та час їх реалізації.

Рішення, яке включає певний набір законів, правил та інструкцій, що регламентують певний вид діяльності.

Колективне або індивідуальне рішення видного органа влади для будь-якої організації; статус постанови переважає статус приказу.

Це скорочення імовірності та обсягу втрат, що виникають при певних діях або обставинах.

Розподіл інвестованих коштів між різними об’єктами, що не пов’язані напряму один з одним, для зменшення ризику втрат.

Встановлення граничних сум витрат, продажів, кредиту тощо, щоб уникнути надмірних втрат.

Це коли підприємець формує власні резервні фонди замість того, щоб купувати страховку.

Відносини, в яких майнові інтереси захищаються за допомогою грошових фондів, що формуються із страхових внесків.

Це спосіб, який використовується для вимірювання відмінностей між початковим та кінцевим значенням.

Відношення валового прибутку до чистого доходу (ЧД). Показує ефективність реалізації товарів / послуг, враховуючи прямі витрати.

Відношення операційного прибутку до чистого доходу (ЧД). Показує ефективність діяльності підприємства, враховуючи всі витрати, крім фінансових та надзвичайних.

Відношення чистого прибутку до чистого доходу (ЧД). Показує загальну ефективність діяльності підприємства.

Показує ефективність використання загального капіталу підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку (ЧП) до загального капіталу (ВБ).

Показує ефективність управління власним капіталом. Визначається як відношення чистого прибутку (ЧП) до величини власного капіталу (ВК).

Метод, який використовується для розрахунку впливу факторів на результативний показник. Він полягає у множенні абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисне значення факторів, які знаходяться праворуч від нього у факторній моделі, та на фактичну величину факторів, які знаходяться ліворуч від нього.

Розмір дебіторської заборгованості, який виникає в процесі господарської діяльності підприємства.

Процес оптимізації обсягу дебіторської заборгованості, що дозволяє підприємству скоротити потребу в обігових коштах і прискорити їх обіг.

Показник, який відображає швидкість перетворення грошових коштів на товар, готову продукцію, реалізацію продукції в гроші.

Збільшення дебіторської заборгованості може вказувати на нездоровий стан фінансового здоров'я підприємства.

Неплатоспроможність або банкрутство деяких клієнтів є однією з причин зростання дебіторської заборгованості

Необережна кредитна політика підприємства може призвести до збільшення дебіторської заборгованості.

Цей метод аналізу використовується для визначення впливу факторів на результативний показник, коли цей показник представлений як добуток факторів (наприклад, Y = Х1Х2) або в комбінованих моделях (наприклад, Y = (Х1 - Х2) Х3).

Базове значення результативного показника множиться на відносне відхилення першого фактора, виражене у відсотках, і ділиться на 100.

Базове значення результативного показника, скориговане на вплив першого фактора, множиться на відносне відхилення другого фактора, виражене у відсотках, і ділиться на 100.

Визначення впливу факторів проводиться на основі відносних показників їх зміни, які виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Для спрощення розрахунків відносне відхилення факторів доцільно виражати в коефіцієнтах.

Вплив першого фактора додається до (якщо він позитивний) або віднімається від (якщо він негативний) базового значення результативного показника.

Метод відносних різниць є альтернативою методу ланцюгових підстановок, і він є простішим у використанні за певних умов.

Метод відносних різниць застосовується для моделювання результативного показника, який виражається як добуток або комбінація факторів.

Збільшення частки оборотних активів в загальній сумі активів підприємства.

Зменшення виробничої діяльності, можливо через закриття частини виробництва або скорочення обсягів.

Застосування статичної ігрової моделі для аналізу та прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Використовує матрицю, що містить можливі стратегії та стани середовища.

Стратегія, яка максимізує найгірший можливий результат (найнижчий виграш) в умовах невизначеності.

Критерій прийняття рішення, який прагне гарантувати максимальний виграш у найгіршому з можливих сценаріїв.

Прийняття рішень з використанням наявних даних та відомих закономірностей.

Прийняття рішень за умов неповного знання про майбутнє, з невизначеними результатами.

Прийняття рішень за умов, коли результати дій не є точно відомими, існує ймовірність як позитивних, так і негативних наслідків.