Психологія як наука: основи

Психологія як наука

• Психологія вивчає закономірності розвитку та функціонування психіки.
• Психологія також є наукою про поведінку та розумові процеси.
• Об'єктом вивчення є психіка та поведінка людини, їх закономірності, механізми та прояви в різних умовах.

Основні завдання психології

• Опис: систематичне спостереження та фіксація психічних процесів і поведінки.
• Пояснення: виявляє причини психічних явищ та закономірностей поведінки.
• Прогнозування: передбачення поведінки та реакцій у різних ситуаціях.
• Контроль та корекція: розробка методів впливу на поведінку та психічні стани.
• Практичне застосування: використання психологічних знань у медицині, освіті, бізнесі, спорті тощо.

Галузі психології

• Біопсихологія: досліджує мозок, нервову систему та фізіологічні основи поведінки.
• Клінічна психологія: займається діагностикою та лікуванням психічних розладів, розробляє терапевтичні методи.
• Когнітивна психологія: вивчає мислення, пам'ять, увагу та процеси прийняття рішень.
• Психологія розвитку: досліджує психічні зміни на різних етапах життя людини.
• Соціальна психологія: вивчає вплив суспільства, груп, норм і культури на поведінку людини.
• Психологія освіти: вивчає ефективні методи навчання та викладання.
• Психологія здоров'я: вивчає вплив поведінки на фізичне здоров'я, розробляє програми профілактики.
• Експериментальна психологія: проводить лабораторні дослідження базових психологічних процесів.
• Гендерна психологія: вивчає відмінності між статями та формування гендерної ідентичності.
• Екологічна психологія: досліджує вплив середовища на психіку людини.
• Психологія особистості: вивчає риси особистості, характер і мотивацію.
• Організаційна психологія: оптимізує робоче середовище, займається підбором персоналу та підвищення продуктивності.

Визначення психіки та поведінки

• Психіка: системна властивість мозку, яка проявляється у суб’єктивному відображенні об’єктивної реальності.
• Поведінка: сукупність дій та реакцій людини у відповідь на внутрішні або зовнішні стимули.

Основні функції психіки

• Пізнавальна: обробка інформації про навколишній світ.
• Регулятивна: контролює та координує дії.
• Комунікативна: взаємодія з іншими людьми.
• Адаптаційна: пристосування до середовища.

Рефлекси

• Рефлекс: автоматична, швидка, несвідома реакція організму на подразник.
• Забезпечується нервовою системою без участі свідомості.
• Функції рефлексів: Захист організму, підтримка життєвих функцій, адаптація до середовища.

Свідомість та її характеристики

• Свідомість: усвідомлення людиною себе, думок, емоцій та навколишнього світу.
• Характеристики: увага (фокусування на інформації), спогади (доступ до досвіду), самоконтроль, рефлексія (аналіз думок), орієнтація в часі та просторі.

Компоненти психіки

• Психічні стани.
• Психічні властивості: темперамент, здібності, характер.
• Пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять.
• Емоційно-вольові процеси: емоції, почуття, воля.
• Психічним станом є тимчасовий функціональний рівень психіки, що відображає взаємодією внутрішнього та зовнішнього середовища.
• Психічний стан формує специфічне сприйняття.

Поняття особистості

• Особистість є множиною стійких психологічних характеристик, які визначають унікальну поведінку людини, включаючи мислення, емоції та мотивації.
• Особистість соціально і психологічно сформована через взаємодію з суспільством, свідомість та моральні цінності, фактори виховання, освіта та середовище.
• Характеризується індивідуальністю, стабільністю (в різних ситуаціях) та саморегуляцією (контролем своєї поведінки).

Індивід

• Біологічна істота, представник людського роду (Homo Sapiens).
• Характеризується належністю до виду Homosapiens, фізіологічними особливостями та генетичною спадковістю.

Індивідуальність

• Унікальні якості, що відрізняють одну людину від іншої, неповторністю рис, стилем поведінки та творчим потенціалом.
• Особистий досвід, саморозвиток та креативність.

Темперамент

• Вроджені психофізіологічні особливості, що визначають швидкість реакцій, емоційну чутливість та поведінковий стиль.
• Включає силу, врівноваженість та рухливість.

Характер

• Сукупність стійких індивідуальних особливостей, що визначають поведінку та ставлення до інших, до роботи, до себе.

Розвиток особистості

• Процес якісних змін у психічних, когнітивних, емоційних та соціальних характеристиках протягом усього життя.
• Психічний розвиток (зміни в мисленні, пам'яті, увазі, емоціях), соціальний розвиток (навичок взаємодії), моральний розвиток (формування цінностей), емоційний розвиток (регулювання емоцій).
• Онтогенез - процес індивідуального розвитку організму та психіки від зачаття до смерті.

Теоретичні підходи до розвитку особистості

• Психоаналітичний (Фрейд): несвідомі мотиви, конфлікти, стадії психосексуального розвитку.
• Когнітивний (Піаже): розвиток мислення поетапно.
• Психосоціальний (Еріксон): розвиток через соціальні взаємодії та кризи.
• Радянська психологія (Виготський, Ельконін): розвиток через діяльність та навчання.

Психоаналітичний підхід Фрейда

• Розвиток особистості проходить через 5 стадій:
  • Оральна (0-1 рік): задоволення через рот (годування);
  • Анальна (1-3 роки): контроль випорожнень, розвиток самостійності;
  • Фалічна (3-6 років): усвідомлення статевих відмінностей;
  • Латентна (6-12 років): соціалізація, навчання, формування моралі;
  • Генітальна (12+ років): зрілі сексуальні стосунки, самореалізація.

Концепція фіксації

• Означає психологічне "застрягання" на певному етапі розвитку через незадоволення або надмірне задоволення потреб.
• Фіксації:
  • Оральна: куріння, цинічність, надмірна критичність;
  • Анальна: педантичність або неохайність, схильність до агресії;
  • Фалічна: нарцисизм, сексуальні конфлікти;
  • Латентна: трудоголізм, соціальна ізоляція;
  • Генітальна: складнощі у стосунках, сексуальні розлади, страх.

Теорія психосоціального розвитку Еріксона

• Довіра vs. недовіра (0-1 рік): Світ є безпечним чи ні.
• Автономія vs. сором (1-3 роки): Самостійність чи страх.
• Ініціатива vs. провина (3-6 років): Впевненість чи страх проявляти ініціативу.
• Працелюбність vs. неповноцінність (6-12 років): Успішний досвід vs. невпевненість.
• Ідентичність vs. рольова плутанина (12-18 років): Усвідомлення особистості чи розгубленість.
• Близькість vs. ізоляція (18-40 років): Уміння будувати стосунки чи самотність.
• Продуктивність vs. стагнація (40-65 років): Самореалізація чи розчарування.
• Інтеграція vs. відчай (65+ років): Прийняття життя чи жаль.

Психічні процеси

• Способи взаємодії психіки з навколишнім світом, адаптація та діяльність.
• Пізнавальна діяльність: процес відображення предметів і явищ дійсності в мозку.
• Відчуття: відображення окремих властивостей через органи чуття.
• Сприймання: активний процес організації, інтерпретації та осмислення інформації.
• Пам'ять: фіксація, збереження та відтворення попереднього досвіду.
  • Основні функції: адаптивна, навчання, ідентичність.
• Уява: Створення образів, ідей або ситуацій, які не сприймаються органами чуттів.
  • Функції: прогностична, творча, адаптивна та емоційна регуляція.

Мислення

• Процес опосередкованого та узагальненого відображення у мозку предметів у їх властивостях, зв'язках і відношеннях.
• Розумові дії: дії з об'єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях.
• Розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.
• Форми мислення: структурні одиниці. Результатами є поняття, судження, умовиводи та міркування.
• Види мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-образне.
• Самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
• Інтелект: здатність до розв'язання задач, адаптації, навчання та використання знань.

Мова

• Засіб спілкування та когнітивний механізм.
• Система знаків для кодування, передачі та збереження інформації.
• Функції: комунікативна, когнітивна, експресивна, регулятивна, культурна, ідентифікаційна.
• Мовлення: процес практичного використання мови для спілкування.

Емоції

• Активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності, реакція на задоволення потреб.
• Базові емоції за Екманом: радість, смуток, страх, гнів, подив, відраза, презирство.

Типи емоцій

• За глибиною:
  • Афекти: інтенсивні, короткочасні, неконтрольовані, з фізіологічним підґрунтям.
  • Емоції: більш тривалі, змінюються залежно від контексту.
  • Почуття: найстабільніший рівень, пов'язані з цінністю.
• За рівнем активізації:
  • Стенічні: підвищують активність, мобілізують енергію.
  • Астенічні: знижують активність, активують пасивність та відчуття безсилля.

Почуття

• Стійкі емоційні стани, пов'язані з цінностями, переконаннями, досвідним контекстом.
• Емоційне зараження: неусвідомлене переймання емоцій інших через нейрони-дзеркала та наслідування.
• Емоційна компетентність: здатність розпізнавати, розуміти, виражати, регулювати емоції (свої та чужі), проявляти емпатії.

Компоненти

• Обізнаність, розуміння, вираження, регуляція, емпатія, використання для прийняття рішень.

Воля

• Психічний процес свідомої регуляції діяльності та поведінки для досягнення цілей.
• Види вольових дій: довільна дія, стримування імпульсу, подолання труднощів, зміна звичної поведінки.