Лекція 4. Розвиток Дитини PDF

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ПЛАН 1. Психологічні особливості розвитку дитини до року 2. Психологічні особливості розвитку дитини до 3 років 3. Особливості емоційного розвитку дітей раннього віку  Психологічні особливості розвитку дитини до року Соціальна ситуація ро...

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ПЛАН 1. Психологічні особливості розвитку дитини до року 2. Психологічні особливості розвитку дитини до 3 років 3. Особливості емоційного розвитку дітей раннього віку  Психологічні особливості розвитку дитини до року Соціальна ситуація розвитку: Головні особи – батьки, суспільний дорослий (дитина може вже реагувати і по своєму спілкуватися не тільки батьками а й з іншими дорослими (лікарі, інші родичі). Безпосереднє емоційне спілкування - тип діяльності, в якому предметом є інша людина (емоційна реакція на слова дорослого – «агу»).  Новоутворення Головне - ходіння ( після 10 міс дівчатка, хлопчики пізніше) (дуже важливий для подальшого розвитку ходьби дитини перший досвід – якщо перший раз пішла і впала, батьки не встигли підтримати дитину, то після цього буде пауза, пізніше продовжить ходити). Після 3 міс - Активна потреба в спілкуванні з дорослими, емоційне став­лення до них. У 4 міс малюк розрізняє форми й основні кольори. Краще за все розрізняє червоний і жовтий, пізніше починає бачити зелений та синій, а потім й інші кольори та відтінки. Добре тримає голівку (є діти, які вже на 2 міс можуть тримати голівку - це не є добре, ознака внутрішньочерепного тиску, показати педіатру.)  Новоутворення У 5 міс. виникають предметні маніпуляції, дія хапання (спочатку дитина зорієнтовується на предметі, а потім ним маніпулює). до 6 міс – легко і безболісно адаптуються до нових дорослих і нових умов. 7-8 міс - здатність відрізняти чужих людей від рідних, тому може плачем реагувати на чужих людей; розширюється самостійність дитини у пересуванні й пізнанні; з'являються перші "запитання", які дитина задає дорослому у формі погляду, жесту, які можливо зрозуміти лише в ситуації дії; починає повзати на колінках. 8-9 міс - Розвивається уявлення дитини про себе (впізнає себе у дзеркалі). З 10 міс дитина опановує ходьбу.  КРИЗА 1 РОКУ Причина кризи - Різко зростає активність, потреба у спілкуванні з іншою людиною та пізнанні навколишнього світу, незалежність дитини від дорослих: вона активно опановує ходьбу, при цьому сама обирає куди йти або які дії здійснювати. Дорослі в певних ситуаціях корегують або забороняють такі дії (там ручки замастиш, там впадеш і т.п.). Це спричиняє кризу, тобто прояв у дитини таких симптомів: плаксивість, похмурість, упертість, вередливість, вимоги підвищеної уваги, інколи порушення сну, втрата апетиту тощо.  КРИЗА 1 РОКУ Щоб подолати кризу 1 року дорослим потрібно змінити своє відношення до прояву самостійності дитини, перебудувати свою поведінку і надати дитині більше свободи і самостійності у дозволених межах.  Розвиток пізнавальних психічних процесів До кінця 1-го року життя у дитини виникає здатність одночасно діяти з двома предметами, розподіляючи та переключаючи свою увагу: м'ячик дитина штовхає лі­вою ручкою, а правою у цей час трясе коробочку. Дістаючи мілкі предмети (кубики різної форми) з коробочки дитина переключає увагу з того предмета, що дістала, на той, який ще у коробочці. Мовлення ситуативно-пасивне (тобто – це коли дитина задає запитання у вигляді поглядів очей, рухом голови, деколи пальчиком показує на щось). Після проходження дитиною етапів гуління, агукання, лепету, жестикуляторного мовлення на 6 міс поступово розвивається автономне активне мовлення (багаторазове повторення складів ба-ба-ба, ма-ма-ма і т.д.).  Розвиток пізнавальних психічних процесів з 11 міс у дитини виникає перше розуміння слів (до 20 найбільш вживаних у спілкуванні з дитиною), в 1 рік вони вже вимовляють 10-12 слів ("на", "дай", "мама", "папа"...), (діти, з якими мами мало спілкуються починають говорити пізніше). Мовний прогрес відбувається на протязі першого року перебування у садочку – активне спілкування з іншими дітками). До 1 року - це сенситивний період розвитку мовлення.  Психологічні особливості розвитку дитини до 3 років Своєрідність нової соціальної ситуації розвитку полягає у тому, що відтепер дитина живе не разом з дорослим, а через нього з його допомогою. Дорослий робить дії не замість дитини, а разом, з нею. Дорослий стає для дитини не лише джерелом уваги i доброзичливості, не лише "постачальником" самих предметів, але й взірцем людських специфічних предметних дій. I хоча протягом всього раннього віку форма спілкування з дорослим залишається ситуативно-діловою, характер ділового спілкування суттєво змінюється. Так співробітництво вже не зводиться до прямої допомоги або до демонстрації предметів. Відтепер необхідні співучасть дорослого. У такому співробітництві дитина одночасно отримує i увагу дорослого i його участь у діях дитини, i, головне, нові, адекватні способи дій з предметами. Дорослий не лише дає  Психологічні особливості розвитку дитини до 3 років У такому співробітництві спілкування перестає бути провідною діяльністю, воно стає засобом опанування суспільними способами використання предметів. Дитиною керує діловий мотив, прагнення діяти з предметами, а дорослий виступає як умова цієї дії, як взірець для наслідування. Спілкування з дорослими відбувається на фоні, практичної взаємодії з предметами. Наприкінці цього віку дитина використовує свої предметні дії для налагоджування контактів з дорослим за допомогою предметної дії. Дитина намагається викликати дорослого на спілкування. Знову виникає спілкування як діяльність, предметом якої для дитини стає доросла людина. Дитина - ПРЕДМЕТ– Дорослий змінюється на Дитина -Предмет - ДОРОСЛИЙ  Провідна діяльність Предметна діяльність є провідною тому, що вона забезпечує розвиток всіх інших сторін життя. Саме в ній виникають основні новоутворення раннього віку, одним з яких є мовлення. Для здійснення предметної діяльності і ділового спілкування вже не достатньо експресивно-мімічних і локомоторних засобів спілкування. Зазвичай, перехід до активного використання мовлення відбувається у віці від 1,5 до 2-х років. Ставлення дитини до однолітка «Цікавий предмет» Партнер по спілкуванн ю Перші суб'єктивно орієнтовані контакти з однолітками з'являються в період в 2-3 роки. Основні види діяльності Предметна діяльність Мовлення Гра Основні види діяльності Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини. Засобом здійснення предметної діяльності, знаряддям оволодіння суспільними способами використання предметів є спілкування. Попри те що емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитячому віці, воно продовжує дуже інтенсивно розвиватися і стає мовним. Основні види діяльності Ранній дитячий вік є сенситивним (сприятливим) періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим. До трьох років дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює майже всі звуки рідної мови. її словниковий запас становить 1200— 1500 слів, вона використовує поширені речення (5—6 слів), що свідчить про опанування основ синтаксису, виявляє активність у мовленнєвому спілкуванні з дорослими та дітьми, оволодіває експресивно- мімічними діями (усмішка, контакт очей, рухи, пози, дотики тощо). Основні види діяльності Для розвитку малюка особливе значення має гра — діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності. Елементи гри використовують уже немовлята, маніпулюючи предметами (іграшками). На другому році життя гра стає більш спонтанною і змістовною. Вона є не просто маніпуляцією, а розгортається як дії з предметами, в яких дитина відтворює те, що роблять дорослі (наприклад, розмова по телефону, пиття чаю). Це перші кроки на шляху до символічних дій. Найпоширенішими у цьому віці видами ігор є гра- дослідження (ігрове дослідження особливостей предметів), гра-конструювання (самостійне зведення споруд і обігрування їх), рольова (перебирання дитиною на себе ролі дорослого) гра. Основні види діяльності Ігрова діяльність малюка є основою формування майбутніх умінь і навичок, розумових дій. Розвиток самосвідомості дитини 3 років називання свого імені в різних варіантах; твердження про себе в першій особі (“Я”); здатність виражати засобами мови окремі стани і потреби (“Я хочу”, “Я буду”); позитивно забарвлене твердження про себе (“Я гарний”); позитивне ставлення до похвали дорослого, намагання самостійно повторити позитивну дію; прагнення до активних самостійних дій.  Емоційний розвиток дитини Чому емоції важливі для дитини Уміння «співпрацювати» зі своїми емоціями й адекватно реагувати на ситуації та емоції інших має дуже вагоме значення. Воно допомагає дитині:  знайомитися і спілкуватися з іншими дітьми  почуватися комфортно в колективі дітей, навіть малознайомих  розуміти причину свого покарання (батьками чи вихователями)  глибше й точніше розуміти казки та різні історії (прочитані й переглянуті), а також побутові ситуації  швидше засвоювати новий матеріал  зміцнювати свою самооцінку. Вікові особливості емоційного розвитку Протягом перших місяців життя дитина виражає чотири основні емоції: страх радість сум злість Вікові особливості емоційного розвитку У віці 2-4 місяці вона реагує мімікою і жестами на найближчих та знайомих їй осіб. Від 4 до 10 місяців вчиться ініціювати контакт з людьми, які її оточують. Наприклад, простягає руки, щоб її взяли, подає шматочок своєї їжі дорослому, аби він скуштував, або забрав якщо їй не смакує. У віці 7-12 місяців дитина стало реагує на своє ім’я. У віці від 18 до 30 місяців використовує прості і складніші жести, які складаються з кількох простих. Наприклад, може переказати іншій особі без мовлення, а лише жестами те, що вона собі уявляє у процесі гри. Вікові особливості емоційного розвитку У 2-річному віці дитина, намагаючись показати картинку дорослому, який сидить по інший бік столу, перевертає її. Тобто дбає про те, щоб інша людина побачила зображення з кута свого зору. Це доволі істотне вміння, що свідчить про нормальний перебіг емоційного розвитку дитини. У віці 2,5 років дитина може робити спроби пояснити й показати, що означають ті чи ті нескладні емоції. Відмінності емоційного розвитку дівчат та хлопців Емоційна сфера у всіх дітей розвивається з різною швидкістю. Вона залежить від індивідуальних особливостей дитини, а також від виховання і впливу найближчого середовища, у якому зростає дитина. Різниці у розвитку емоційної сфери дівчаток і хлопчиків практично немає. Утім у суспільстві усталеною є манера виховання дівчат більш емоційними, а хлопчиків — більш стриманими. Діти не повинні стримувати своїх емоцій через штучно встановлені правила. Адже це може призвести до пригніченого стану, змін настрою, що заважатиме засвоєнню знань та всебічному розвитку. А у ще гіршому випадку — може призвести до соматичних захворювань. Не слід також вимагати від дитини проявляти певні емоції тоді, коли вона не виказує такої потреби. Це може занижувати її самооцінку. Ігри та вправи для емоційного розвитку Ефективними для розвитку емоційної сфери є ігри на розпізнавання емоцій. Матеріалом для них може, наприклад, бути набір з карток із фотографіями дітей або зображеннями обличь, що виражають різні емоції; ігри для планшетів та комп’ютерів, спрямовані на розпізнавання емоцій, тощо. Корисними також є ігри на відгадування, зокрема різновиди шарад, та інші ігри на 3-8 осіб. Під час таких ігор дитина вчиться переказувати інформацію без допомоги мовлення — лише жестами й мімікою, а також контролювати власні емоції, аби привести свою команду до успіху. Ігри та вправи для емоційного розвитку Ефективними для розвитку емоційної сфери є ігри на розпізнавання емоцій. Матеріалом для них може, наприклад, бути набір з карток із фотографіями дітей або зображеннями обличь, що виражають різні емоції; ігри для планшетів та комп’ютерів, спрямовані на розпізнавання емоцій, тощо. Корисними також є ігри на відгадування, зокрема різновиди шарад, та інші ігри на 3-8 осіб. Під час таких ігор дитина вчиться переказувати інформацію без допомоги мовлення — лише жестами й мімікою, а також контролювати власні емоції, аби привести свою команду до успіху. Розвитку міміки дитини також сприяють вправи на копіювання. Копіювати можна тварин, членів родини, персонажів казок, мультфільмів тощо.