Тема 1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці

# Тема 1 ## Суть фінансів, їх функції та роль у ринковій економіці 1. Походження терміну фінанси, зародження і розвиток фінансових відносин. 2. Спеціфічні ознаки фінансів та їх функції. 3. Вплив фінансів на суспільне виробництво та їх роль у ринковій економіці. ## 1. Етимологія терміну фінанси, з...

# Тема 1 ## Суть фінансів, їх функції та роль у ринковій економіці 1. Походження терміну фінанси, зародження і розвиток фінансових відносин. 2. Спеціфічні ознаки фінансів та їх функції. 3. Вплив фінансів на суспільне виробництво та їх роль у ринковій економіці. ## 1. Етимологія терміну фінанси, зародження і розвиток фінансових відносин В економічній науці немає єдиної точки зору щодо походження терміну "фінанси". Розглянемо 3 найпоширеніші підходи до цього питання. За однією версією термін "фінанси" походить від 2-х латинських слів "finantio", "finantia", що в перекладі означає платіж або дохід. У середньовіччя поряд з цим іменником часто вживали прикметник "pecuniaria" – грошовий. Отже, цим терміном позначали платежі і доходи як в натуральній, так і в грошовій формі. З іншої точки зору термін "фінанси" походить від іншого латинського слова "finis", що в перекладі означає кінець. У середньовіччя це слово вживали для позначення строку сплати певного зобов'язання та для позначення документів, що свідчили про погашення боргу. Пізніше термін фінанси почали вживати для позначення будь-яких примусових платежів на користь держави. Згідно з 3-го підходу, авторство терміну "фінанси" належить французькому вченому Жану Бодену, який у 1577 році опублікував свою працю "Шість книг про республіку" і в якій вживалося старофранцузьке слово "finer" (в перекладі означає закінчувати, платити, оплачувати). ## Фінанси є результатом розвитку держави і товарно-грошових відносин. Вони виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу з розвитком держави та потреби у фінансових ресурсах. У рабовласницьких і феодальних державах більша частина потреб держави задовільнялась через встановлення різного роду натуральних зборів, податків, повинностей. Основними доходами були надходження від державного майна, військова здобич, данина з підкорених народів, різні мита, збори, податки. Основні витрати рабовласницьких і феодальних держав були: військові, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво храмів, доріг, мостів, будівництво суспільних споруд. З розпадом феодалізму та поступовим розвитком підприємницького типу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави, а частка натуральних зборів постійно скорочувалась. Слід зауважити, що на ранніх стадіях розвитку держави не існувало розподілу між ресурсами держави і ресурсами її глави (до кінця 16 століття). Тільки з відділенням державної казни від власності монарха виникають поняття "державні фінанси", "державний бюджет", "державний кредит". До початку 18 століття під фінансами розуміли державне господарство, або будь-яке державне утворення нижчого рівня: земство, міська община. При чому фінанси пов'язували з передачою частини доходу громадян в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного значення. У 18 ст. поняття фінансів поширилось на сферу виробництва недержавної форми власності. Найвищого розвитку фінанси досягли в 20-21 ст, коли функції держави набагато розширилися, a товарно-грошові відносини посіли основне місце в економічних системах держав. Таким чином, підсумовуючи, можна зробити висновок, що виникнення фінансів пов'язано, по-перше з розвитком товарно-грошових відносин; по-друге - з посиленням ролі держави і зростанням її потреб та потреб суб'єктів господарювання у фінансових ресурсах для забезпечення їх діяльності. ## 2. Специфічні ознаки фінансів та їх функції Найважливішою ознакою фінансів є їх грошовий характер, тобто фінанси як правило супроводжуються рухом грошей. У вузькому розумінні цього терміну фінанси часто ототожнюють з грішми. Однак це не цілком вірно, оскільки це різні поняття. Гроші це більш загальне поняття. Можна, не маючи грошей, бути учасником фінансових відносин (володіючи майном, майновими правами, цінними паперами та вкладаючи їх у різноманітні об'єкти). Отже, фінанси це не гроші а відносини: 1. економічні (пов'язані з процесами відтворення певної вартості) 2. суспільні (відносини між людьми) 3. розподільчі (виникають під час розподілу і перерозподілу певної вартості) 4. фондоутворюючі (супроводжуються формуванням і використанням фондів грошових коштів) Виділяють 3 риси фондів грошових коштів, які формуються і використовуються у процесі фінансових відносин: 1. цільовий характер фондів, який як правило відображений у назві фонду (наприклад: Пенсійний фонд, амортизаційний фонд, страхові фонди); 2. динамічність – передбачає, що кошти фондів перебувають у постіному русі; 3. правове забезпечення – передбачає, що діяльність кожного фонду чітко регламентується відповідними нормативно-правовими документами (законами, указами, наказами, інструкціями...). Залежно від рівня, на якому відбувається формування і використання фондів грошових коштів виділяють 2 їх види: 1. централізовані фонди 2. децентралізовані фонди **Централізовані** формуються і використовуються на державному рівні (Державний бюджет, місцеві бюджети, державні цільові фонди, а саме - Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, державний інноваційний фонд, державні резервні фонди). **Децентралізовані** формуються і використовуються на недержавному рівні, тобто на рівні приватних фізичних і юридичних осіб та на рівні окремих державних суб'єктів господарювання (фонд оплати праці, статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний, приватні страхові фонди). Підсумовуючи, можна дати наступне визначення сутності поняття "фінанси": фінанси – це специфічний вид економічних відносин, пов'язаний з розподілом і перерозподілом певної вартості, насамперед ВВП і НД, формуванням та використанням на цій основі централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів. ## Фінанси виконують 2 основні функції: 1. розподільчу 2. контрольну **Розподільча функція** проявляється в процесі розподілу ВВП і НД, шляхом утворення фондів грошових коштів і використанням їх за цільовим призначенням. Суб'єктами розподілу виступають держава, юридичні та фізичні особи. У процесі розподільчої функції виділяють 2 етапи: 1. первинний розподіл 2. вторинний розподіл **Первинний розподіл** починається з розподілу виторгу, який отримує підприємство від продажу продукції, виконання робіт, надання послуг. Кошти спрямовуються на оплату праці, покриття матеріальних затрат, на сплату податків і зборів, на створення інших фондів підприємства. **Вторинний розподіл** починається з формування бюджету та інших централізованих фондів грошових коштів. Кошти з тих фондів розподіляються на забезпечення виконання державою її основних функцій (управлінська, оборонна, економічна, соціальна, суспільна). **Контрольна функція фінансів** реалізується у діяльності осіб, які проводять фінансовий контроль. В Україні до органів, які проводять фінансовий контроль належать Державна податкова служба України, Державна аудиторська служба України, Антимонопольний комітет, аудиторські компанії, НБУ, Державна рахункова палата, митні органи, Державна казначейська служба та інші. ## 3. Вплив фінансів на суспільне виробництво та їх роль у ринковій економіці Фінанси здатні кількісно і якісно впливати на суспільне виробництво. **Кількісний вплив** характеризується обсягом та пропозицією мобілізованих, розподілених і використаних фінансових ресурсів. **Якісний вплив** проявляється через форми організації фінансових відносин на різних рівнях господарювання. Виділяють 2 основні напрями впливу фінансів на суспільне виробництво: 1. **фінансове забезпечення потреб розширеного відтворення** (покриття затрат за рахунок акумульованих фінансових ресурсів). Цей напрям може здійснюватись у багатьох різноманітних формах: * a)бюджетне фінансування; * b)кредитування – надання коштів на принципах повернення, платності, строковості, цільового використання і забезпеченості; * в) самофінансування; * г) інвестування. 2. **фінансове регулювання економічних і соціальних процесів**. Цей напрям реалізується за допомогою таких фінансових важелів, як: * a)податки і збори; * b)норми амортизаційних відрахувань; * в)норми витрачання коштів у бюджетних установах; * г) відсотки за кредит; * д)дотації, субсидії; * е)штрафи, пеня; * є) премії та інше.