Розвиток кісток і м'язів у дітей та підлітків PDF

Ріст і скостеніння кісток відбуваються в дитячому й підлітковому віці. Найбільший приріст у довжину спостерігається в перші два роки життя. Наступні періоди інтенсивності зростання --- 7-8 років і в період статевого дозрівання. Ріст кісток у довжину припиняється у 22-24 роки. У довжину кістки росту...

Ріст і скостеніння кісток відбуваються в дитячому й підлітковому віці. Найбільший приріст у довжину спостерігається в перші два роки життя. Наступні періоди інтенсивності зростання --- 7-8 років і в період статевого дозрівання. Ріст кісток у довжину припиняється у 22-24 роки. У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хряща, який вкриває їхні кінці, а в товщину --- за рахунок діяльності клітин окістя (мал. 29.1). Після завершення росту поділ клітин у кістках не припиняється. Процеси руйнування старої кісткової речовини та заміни її на нову тривають усе життя. Саме завдяки їм можливе зрощування й відновлення кісток після переломів. Окрім того, ці процеси необхідні для пристосування кісток до навантажень, під впливом яких внутрішня структура кістки перебудовується. Ось чому кістки в людини, яка веде малорухомий спосіб життя, відрізняються від кісток спортсмена. Ріст м'язів у людини відбувається більш-менш рівномірно, за винятком періоду 14-16 років, коли інтенсивність росту найбільша. Через це рухи підлітків здаються невпевненими та незграбними. Це відбувається через те, що нервова система не встигає налаштовуватися на нові пропорції частин тіла, які змінюються занадто швидко для неї. За деякий час мозок пристосовується до нової ситуації, і ці незначні проблеми зникають. Ріст м'язів відбувається не тільки в дитячому чи підлітковому віці. Відповідні навантаження можуть стимулювати розвиток м'язів і збільшувати їхній розмір і в інші періоди життя. Нормальний розвиток опорно-рухової системи можливий лише за умови достатньої рухової активності, повноцінного харчування і стабільної діяльності залоз внутрішньої секреції. Недостатня рухова активність --- одна з найпоширеніших проблем сучасності. Цю хворобу називають гіподинамією. Вона призводить до низки негативних наслідків, які впливають не тільки на опорно-рухову, але й на інші системи органів людини. Наслідки гіподинамії: дистрофія (зменшення, ослаблення) скелетних м'язів; послаблення сили скорочень серця й тонусу судин; зниження інтенсивності обміну речовин та енергії; порушення кровообігу й атеросклероз; погіршення перетравлення й засвоєння їжі; послаблення імунітету; емоційна нестійкість.