Утворення вітру (PDF)
Document Details
Uploaded by MajesticUnity7298
Tags
Summary
Цей документ детально описує утворення вітру, його характеристики та типи вітрів, такі як денні та нічні бризи, мусони та постійні вітри. Він включає схему "Утворення вітру" (мал. 1) і питання, які слід розглянути.
Full Transcript
У кожного народу вітер називають по-своєму. Напевно, жодна стихія не може похвалитися таким достатком оригінальних назв: козяча борода, кур'єр, косоокий Боб, небіжчик, вітер змін, У давнину вітри поділяли на «добрі» (наприклад, «святе повітря» - сприятливий, попутний вітер) і «злі», найбільш яскрав...
У кожного народу вітер називають по-своєму. Напевно, жодна стихія не може похвалитися таким достатком оригінальних назв: козяча борода, кур'єр, косоокий Боб, небіжчик, вітер змін, У давнину вітри поділяли на «добрі» (наприклад, «святе повітря» - сприятливий, попутний вітер) і «злі», найбільш яскравим утіленням яких є вихор. Коли довго не було вітру, жниці просили допомоги у журавля. *Атмосферне повітря перебуває в постійному русі.* *Розгляньте в парі схему «Утворення вітру» (мал. 1) та прочитайте пояснення до неї. Укажіть причину виникнення вітру.* *1. Нагріте від земної поверхні повітря стає легшим і піднімається вгору. Щільність повітря біля земної поверхні зменшується, тому і зменшується тиск на поверхні.* *2. На висоті повітря розтікається, охолоджується, стає важчим і опускається в сусідніх областях. Там тиск на земну поверхню збільшується.* *3. Холодне повітря з областей більш високого тиску починає рухатися над поверхнею землі в область з більш низьким тиском. Так виникає вітер.* ***Вітер** - горизонтальне переміщення повітря з області високого атмосферного тиску в область низького.* Основні характеристики вітру - напрям, сила і швидкість. Напрямок і силу вітру визначають за допомогою флюгера (мал. 2), який установлюють на щоглі висотою 10-12 м. Флюгер складається зі стрілки - флюгарки, що вільно обертається на осі й завжди гострим кінцем показує напрямок, звідки дме вітер. Напрям вітру визначають по тій стороні горизонту, звідки він дме. Наприклад, північний вітер дме з півночі на південь, південно-східний - з південного сходу на північний захід. Швидкість вітру залежить від різниці атмосферного тиску між місцем, звідки він дме, і місцем, куди він дме. Що більша різниця в тиску, то вища швидкість вітру й більша його сила. Вимірюють швидкість вітру в метрах за секунду (м/с). Для вимірювання швидкості вітру використовують прилад анемометр Силу вітру визначають у балах за 12-бальною шкалою Бофорта. 1 бал приблизно дорівнює 2 м/с (табл. 1). При штилі швидкість вітру не вища за 0 м/с. Вітер, швидкість якого понад 29 м/с, називається ураганом. Жаркого літнього дня берег водойми та водний простір прогріваються неоднаково. Оскільки вода нагрівається довше, ніж суходіл, повітря над нею важче, тож тут утворюється область високого тиску. Суходіл швидше прогрівається, тепле повітря піднімається вгору, створюючи область низького тиску. З водойми на суходіл дме легкий вітерець - це денний бриз (мал. 5, а). Уночі суходіл швидко охолоджується, холодне повітря над ним стискається, тиск зростає. Нагріта за день вода віддає тепло набагато повільніше, тому повітря над нею тепліше, ніж над суходолом, відповідно й тиск менший. Повітря із суходолу переміщується до водойми. Так виникає нічний бриз Моряки вітрильного флоту використовували це явище. Кораблі відпливали з порту вночі, коли дув нічний бриз до моря, а поверталися в порт, коли дув денний бриз. Сезонні вітри - мусони, спостерігаються зазвичай у тропічному поясі. Слово «мусон» походить від арабського мавсум («сезон»). Узимку мусон дме із суходолу в бік океану, влітку - навпаки. Літні мусони насичені вологою, оскільки зароджуються над океаном. Тому вони здебільшого приносять із собою атмосферні опади, що особливо яскраво проявляється на сході та півдні Євразійського материка. До постійних вітрів належать пасати, західні вітри, східні (стокові) вітри. Щоб мати наочне уявлення про вітри, які переважають на будь-якій території, будують особливі діаграми - рози вітрів. Їх можна будувати для будь-якого проміжку часу - місяця, сезону року, цілого року.