Шевченко: Історична поема "Тарасова ніч" PDF

Після викупу з кріпацтва Шевченко починає навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Він винаймає невеличке помешкання поряд з Академією. Саме туди приходять замовники, з яких він малює портрети, здебільшого аквареллю. Наприклад, портрет його товариша Євгена Гребінки, пригадуєте? Одним із таких з...

Після викупу з кріпацтва Шевченко починає навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Він винаймає невеличке помешкання поряд з Академією. Саме туди приходять замовники, з яких він малює портрети, здебільшого аквареллю. Наприклад, портрет його товариша Євгена Гребінки, пригадуєте? Одним із таких замовників стає дрібний полтавський поміщик Петро Мартос. У своїх спогадах він писав про те, як одного разу знайшов у домі Шевченка на підлозі аркушик із текстом -- це був фрагмент поеми «Тарасова ніч». «Що се таке, Тарасе Григоровичу?» -- запитав я господаря. «Та се, добродію, не вам кажучи, як іноді нападуть злидні, то я пачкаю папірець», -- відповів він. «Так що ж? Це ваше сочинєніє?» -- «Еге ж!» - «А багато у вас такого?» -- «Та є чималенько». -- «А де ж воно?» -- «Та отам, під ліжком у коробці». -- «А покажіть!» З'ясувалося, що під ліжком у Шевченка цілий ящик майстерно написаних текстів. Разом із Євгеном Гребінкою вони розібрали ці тексти й уклали збірку «Кобзар», яку Мартос видав навеснІ 1840-го року. Шевченко заробляв на життя як художник і уявляв себе художником, як і всі його друзі. Аж доки поетичний геній не почав переважати. Для Шевченка поезія була радше «забавою», ніж серйозною справою. Історична поема «Тарасова ніч», як і поема «Іван Підкова», складається з двох частин: у першій зображено сучасність, у другій -- історичні події минулого. Поема починається з того, що «На розпутті кобзар сидить/ Та на кобзі грає». Постать незрячого співця-кобзаря, який є частиною романтичної естетики, виконує функцію месенджера та існує в рамках фольклорної поетики. Уже за рік Тарас Шевченко напише вірш про народного співця Перебендю. Навколо кобзаря, тобто навколо того, хто приніс новини, зібралася молодь, хлопців та дівчат було так багато, «як мак процвітає». У ті часи кобзарі виконували багато функцій -- не лише розважальну (речитатив під музику), але й інформаційну. Що співав кобзар? Пісні та думи, зокрема й такі, що розповідали про перемогу козаків над польським військом. Спів кобзаря -- це певне обрамлення, з нього починається поема, цим вона і закінчується. Кобзар співає про 1630-ті роки, коли вороги обступають українські землі з усіх боків: «Встає хмара з-за Лиману», тобто одні приходять з моря -- турки і татари, «А другая з поля», а інші по суходолу, зокрема, поляки, або, як їх називає Шевченко, «ляхи». Співець персоніфікує Україну: «Зажурилась Україна --- Така її доля!» Йому прикро, що всі події, котрі відбувалися на його землі, приносили стільки болю. Це були часи протистоянь на різних рівнях: соціальному, геополітичному і, серед них, релігійному. Шевченко пише про утиски православних християн на території Речі Посполитої. ЗокремА те, що козацькі діти «виростають нехрещені», а поляки та уніати (прибічники об'єднання церков) їх «В церкву не пускають!». Тому козаки зібралися, щоби виступити з боєм. В основу твору лягла реальна історична подія -- битва під Переяславом 1630-го року проти польського війська «поганого Концепольського». Літературознавець Іван Дзюба про Тараса Шевченка пише: «В минулому він шукає ті приклади героїзму, які повинні стати і докором, і стимулом для сучасників». Співець згадує інших лідерів козацьких повстань -- Наливайка (котрий був дещо раніше) та Павлюгу (котрий буде пізніше). А зараз наперед виходить новий ватажок -- Тарас Федорович (або ж Тарас Трясило). Обізвавсь Тарас Трясило Гіркими сльозами: «Бідна моя Україно, Стоптана ляхами! Україно, Україно! Ненько моя, ненько! Як згадаю тебе, краю, Заплаче серденько...» Варто зауважити, що у творчості Шевченка багато сліз. І вони перейшли з уснопоетичної традиції, народних пісень -- чумацьких, наймитських, рекрутських, де здебільшого журяться і плачуть. Але в Шевченка, як зазначав Іван Дзюба, це «сльози не від безнадії, а такі, що ось-ось обернуться гнівом». Козакам ніяк не вдавалося перемогти військо Концепольського, аж доки не настала ніч. Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали. І поки поляки раділи тому, що тримають усе під контролем, та бенкетували, козаки підкрадалися. Одним з характерних для творчості Тараса Шевченка мотивів є мотив помсти. Коли Тарас Трясилоіз козаками дістався польського табору, то вчинив жорстоку розправу. Прокинулись ляшки-панки -- Нікуди втікати! Прокинулись ляшки-панки Та й не повставали. Зійшло сонце -- ляшки-панки Покотом лежали. Літературознавець Юрій Барабаш означив це як «справедлива відплата за національне приниження та конфесійні утиски». Тобто козаки мстилися ворогам, відстоюючи власну гідність та релігію? Чи виправдовує це помсту? Ні, але це пояснює мотивацію реальних історичних постатей та суспільні правила XVII століття. Отож воїни Трясила захопили гармати і перемогли, а військо Концепольського змушене було просити про примирення. Коли ми аналізували поему «Іван Підкова», то говорили про те, що могила -- символ козацької слави. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче\... Згада козак Гетьманщину, Згада та й заплаче! Було колись, панували, Та більше не будем!.. Тії слави козацької Повік не забудем!.. Часи Гетьманщини для Шевченка -- це далеке минуле, котре надихає поета. Він ставить собі питання: а як було? А чому козакам не вдалося вибороти власну державу? Хто з козацьких лідерів був сильним, а хто -- вчинив хибно та оступився? Отже, сьогодні ми аналізували історичну поему про бій під керівництвом козацького ватажка Тараса Трясила «Тарасова ніч». У поемі Тарас Шевченко розповідає про героїчні події минулого, які вкладає в уста народного співця -- кобзаря. Як і співець, письменник ностальгує за героїчним минулим, за Гетьманщиною та козацькою славою. В історичній поемі згадано інших козацьких ватажків, релігійні утиски, а також автор чи не вперше звертається до мотиву помсти.