ZNOUA Ukrainian Literature Theory Notes 3.1 PDF

Вся теорія з укрліт (конспект ZNOUA)  ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: - роди і жанри - елементи аналізу твору - композиція - художні засоби - види комічного -  Роди та жанри лірика ліро-епос епос...

Вся теорія з укрліт (конспект ZNOUA)  ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: - роди і жанри - елементи аналізу твору - композиція - художні засоби - види комічного -  Роди та жанри лірика ліро-епос епос драма віршований віршований прозовий як сценарій без сюжету з сюжетом з сюжетом діалоги, репліки ліричний вірш байка новела власне драма пісня балада повість комедія сонет дума роман трагікомедія послання історична пісня усмішка драма-феєрія верлібр поема Види лірики: інтимна (почуття, любов) філософська (загальні людські цінності) пейзажна (опис природи) громадянська або патріотична (любов до країни)  Елементи аналізу твору 1.Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що йдеться в ньому. 2.Ідея – те важливе, для чого твір був написаний («уславлення», «возвеличення», «засудження», «утвердження думки…». 3.Мотив – тема ліричного твору, іноді це також другорядні теми, що доповнюють основу. 4.Проблематика – сукупність питань, які автор ставить до читача у творі. 5.Конфлікт – зіткнення, боротьба, на яких побудовано розвиток сюжету в художньому творі. 6.Прототип – реальна особа, уявлення про яку послужило письменнику першоосновою при створенні літературного типу, образу людини – героя твору. 7.Художній образ – сформований фантазією письменника світ, що певним чином співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ.  Композиція Сюжетні елементи Позасюжетні елементи 1. Пролог - портретні описи 2. Експозиція - пейзажі 3. Зав’язка - інтер’єри та екстер’єри 4. Розвиток дії - ліричні відступи 5. Кульмінація (роздуми) автора 6. Розв’язка 7. Епілог  Назва Характеристика Приклади Алегорія Інакомовлення; перенесення значень «Бджола і Шершень» (Бджола – працьовита одного кола явищ на інше, напр. людина, Шершень – людина, що звикла жити за відтворення людських характерів в образах рахунок праці інших). тварин, предметів тощо. Алітерація Повторення приголосних звуків. «Тінь там тоне, тінь там десь…» - т Алюзія натяк на певний історичний, міфологічний, Я на гору круту крем'яную літературний факт. Буду камінь важкий підіймать (міф про Сізіфа) Анафора Єдинопочаток. Всякому місту звичай і права Всяка тримає свій ум голова… Антитеза Протиставлення Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю Асонанс Повторення голосних звуків «І день іде, і ніч іде». – і Гіпербола Художнє перебільшення. «Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море». Епітет Художнє означення. «стежки скриті», «грім залізний», «синь прозора» Постійний Усталені епітети, які вживаються з тими ж «широкий степ», «буйний вітер», «ясні зорі» епітет словами (часто – у фольклорі) Епіфора Єдність кінцівок. З серця землі підіймать пласти, Чорного золота давні пласти. Інверсія Порушення узвичаєного порядку слів. «Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?» Метафора Вживання слів і словосполучень в «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки непрямому значенні на основі подібності. золоті», «облетіли надії».  Назва Характеристика Приклади Метонімія Різновид метафори: перенесення назви «Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни); предмета/явища предметів на інший «читати Франка» (замість «читати твори Франка»). предмет/явище на основі суміжності. Оксиморон Сполучення слів, що виражають протилежні «Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «трупи (оксюморон) або суперечливі поняття, → виникає нове живі». смислове значення (алогізм) Паралелізм Паралельне зображення чимось подібних «Тече вода в синє моpе, та не витiкає; шука казак предметів. свою долю, а долi немає». Персоніфікація Різновид метафори: уподібнення неживих «Чистенькі віконця сміються до сонця». предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх. Порівняння В основі — схожість явищ, виділення певної «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; «горами риси предмета через зіставлення з іншим. хвилі підійма»; «…дівчина така гарна, як зірка». Рефрен Повторення рядка чи кількох рядків. «Я ж у полоні нав'язливих дум. / Лише одне непокоїть мій ум» (у Сковороди) Риторичні пи- Посилюють увагу читача, не вимагаючи від «За що кара? За що мені муки? Кому я що тання, звертання нього відповіді заподіяв?»; «Село! Село! Веселі хати!». Символ Заміна абстрактного або узагальнюючого Свічка як символ життя («І згасла свічка, як твоє поняття конкретним образом. життя»). Тавтологія Повторення одного й того ж слова чи «Диво-дивнеє», «рано-вранці», схожого на нього.  Види комічного Іронія — прихована насмішка. Гротеск — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, перебільшенні чи применшеннізображуваного, на людських груп чи суспільства з висміюванням, а поєднанні різних контрастів: фантастичногоз то й гнівним засудженням вад і негативних реальним, трагічного з комічним. явищ у різних ділянках індивідуального, Сцена «генерального мордобитія» зі «Сну» суспільного й політичного життя. Шевченка. Сарказм — їдка, викривальна, особливо Карикатура — сатиричний малюнок загостреного дошкульна насмішка, сповнена крайньої критично-викривального характеру; ненависті й гнівного презирства. переносно-смішне наслідування, перекручування А братія мовчить собі, оригіналу. Витріщивши очі! Мов опеньок засушений, Як ягнята. «Нехай, каже, — Тонка, довгонога, Може, так і треба». Та ще, на лихо, сердешне Хита головою.  ФОЛЬКЛОР: - роди і жанри фольклору - види народних пісень - пісні Марусі Чурай - історичні пісні - дума, балада -  Роди і жанри фольклору лірика ліро-епос епос драма віршований віршований прозовий як сценарій без сюжету з сюжетом з сюжетом діалоги, репліки календарно- Історичні казки вертеп обрядові, пісні, легенди різдвяна драма суспільно- думи, перекази великодня драма побутові, балади народні купальське дійство родинно- оповідання обжинкове дійство побутові бувальщини весілля пісні народні ігри  Види народних пісень Календарно-обрядові Суспільно-побутові Родинно-побутові — це пісні, які виконувались під час – це великий масив народно- – це ліричні поетично-музичні різних народних свят та обрядів. пісенних творів про економічні та твори, що розкривають світ Слов’яни вірили в сили природи, в політичні умови життя різних особистих переживань людини. духів природи та вважали, що соціальних груп населення, про обрядовими піснями можуть їхню історичну роль у становленні та вплинути на них та примусити їх пісні про кохання розвитку українського суспільства, у діяти в бажаному напрямку. формуванні національних норм пісні про сімейне життя Обрядова поезія дуже тісно зв’язана етики й моралі. (у т.ч. колискові) з працею людини, з родинним козацькі пісні про трагічні сімейні побутом та з народним обставини (сирітські, вдовині) календарем. чумацькі кріпацькі колядки рекрутські щедрівки заробітчанські веснянки бурлацькі русальні купальські наймитські жниварські гайдамацькі тощо  Важливо розрізняти! Визначаємо різновид народної пісні найперше за загальним мотивом (про що), а вже тоді дивимося на ключові слова. Тому якщо в пісні йдеться про те, що дівчина покохала козака, це буде пісня… НЕ суспільно- а родинно- побутова, побутова!!! Маруся Чурай …за переказами, народилася в сім'ї козацького сотника Гордія, який був одним із провідників повстання проти поляків. У юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (не найкращий вибір у її житті), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу – Галю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Марусю Чурай називають МАЛОРОСІЙСЬКА САПФО, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси Сапфо (вона писала ліричні вірші). «Віють вітри, віють буйні» «Засвіт встали козаченьки» Автор: Маруся Чурай. Автор: Маруся Чурай. Рід: лірика. Рід: лірика. Жанр: пісня (лірична, інтимна, родинно- Жанр: пісня (суспільно-побутова, побутова). козацька). Тема (мотив): зображення почуттів Тема (мотив): перед походом козак дівчини, яка страждає через розлуку з коханим. прощається з матір’ю та коханою Марусею. Ідея: возвеличення відданого кохання; співчуття дівчині, яка втратила коханого. Ідея: співчуття родині, у якій чоловік Цікавий факт: Іван Котляревський (син) змушений йти на війну; використав цю пісню як вступну арію утвердження думки про Наталки Полтавки в однойменному материнську любов (чужа дитина не творі. може замінити рідну). «Ой Морозе, Морозенку» «Чи не той то хміль» Рід: ліро-епос. Рід: ліро-епос. Жанр: пісня (історична). Жанр: пісня (історична). Тема: зображення героїчної смерті Морозенка після невдалої битви козаків Тема: короткий переказ переможної з татарами. битви Богдана Хмельницького проти Ідея: уславлення незламності захисників ляхів під Жовтими Водами (травень Вітчизни – козаків, узагальненим 1648 р). образом яких виступає Морозенко; возвеличення подвигу героя й Ідея: возвеличення мужності утвердження його незабутності Богдана Хмельницького. Україною, узагальненим образом якої Місце: Жовті Води (Золоті Води, виступає Морозиха. Золотий Брід). Місце: Савур-могила (височина в східній частині Донецької області). Вороги: ляхи (поляки). Вороги: татари.  Дума Балада ліро-епос; ліро-епос; речитатив; гостродраматичний сюжет; заспів («заплачка»), основна трагічні конфлікти; частина, закінчення («славословіє»); фантастичні елементи; виконання в супроводі бандури, метаморфози; кобзи чи ліри; діалоги; героїчний зміст, рідше — сімейний побут, картини з соціально-побутовий; особистого життя або життя боротьба з іноземними історичних осіб; загарбниками; вірування в магічну силу рослин, подвиги народу й окремих героїв. отруєння зіллям, приворот. «Дума про Марусю Богуславку» «Ой летіла стріла» Рід: ліро-епос. Рід: ліро-епос. Жанр: дума (соціально-побутова з елементами історичної; невільницький цикл). Жанр: балада. Тема: звільнення 700 козаків, які 30 (у деяких Тема: три зозулі (мати, сестра, варіантах – 33) років перебували в турецькій неволі, «дівкою-бранкою» Марусею миленька) плачуть над Богуславкою на Великдень. удовиним сином, якого вбила Ідея: возвеличення патріотизму та стріла. самопожертви Марусі (самопожертва – бо її за це покарають). Ідея: висловлення співчуття до Місце: на Чорному морі, на білому камені. загиблого; утвердження думки Час: Великодня субота та Великдень. про те, що горе матері Вороги: турки. найсильніше. Композиція: характерна для думи: є заплачка («Що на Чорному морі…), основна частина Місце: «на вдовинім полі». (розмова Марусі з козаками та їх звільнення) та славослів’я (Ой визволи, боже, нас, всіх бідних невольників…).  ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА: - «Повість минулих літ» (Київ, Ольга) - «Слово про похід Ігорів» - Григорій Сковорода «Всякому місту звичай і права», «De libertate», «Бджола та Шершень» -  «Повість минулих літ» «Повість врем’яних літ чорноризця Федосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній найперший почав княжити, [і з чого Руська земля] такою стала» Рід: епос. Жанр: літопис. Укладач: Нестор Літописець (упорядкував існуючі хроніки в хронологічній послідовності, доповнивши власними коментарями). Час: від найдавніших часів до 1113 року. Мотиви: історія й становлення Київської Русі; захоплення безстрашністю князів і героїчним минулим Руської землі; сум через княжі чвари та міжусобиці; заклик до безкорисливого служіння Вітчизні, до єдності як запоруки держави; уславлення Русі; засудження міжусобиць; осуд язичництва, утвердження християнського світогляду.  Уривок про заснування Києва Уривок про помсту Ольги Тема: заснування міста Києва полянами Тема: Ольга мстить деревлянам за те, що Києм, Щеком, Хоривом та Либіддю, вони вбили її чоловіка Ігоря, коли він подальша доля Кия. забажав зібрати з них додаткову данину. Ідея: утвердження думки про безсумнівну Ідея: возвеличення Кия як засновника справедливість кари володаря; Києва. утвердження думки про необхідність Образи: Кий, Щек, Хорив, Либідь, поляни, «сильної князівської руки»; возвеличення м. Київ, м. Києвець, м. Цесареград, р. мудрості й прозірливості великої княгині Дніпро. Ольги. Важливо: Київ заснували поляни; Кий – не Образи: княгиня Ольга, її чоловік Ігор, син був перевізником, бо ходив на прийом до Святослав, деревляни, деревлянський царя Візантії. князь Мал (хотіли одружити його з Ольгою), посланці деревлян. Час: 945-946. Місце: Київ, Іскоростень, Вишгород (місто Ольги).  «Слово про похід Ігорів» Автор: невідомий  Рід: ліро-епос Жанр: поема (героїчна) Тема: зображення невдалого похід новгород- сіверського князя Ігоря на половців у 1185 році, його полон та втеча. Ідея: утвердження думки про необхідність об’єднання руських князів у боротьбі проти зовнішніх ворогів (ідею висловлює київський князь Святослав у своєму «золотому слові»). Образи: «чотири сонця»: новгород-сіверський князь Ігор, Всеволод («буй-тур») – брат Ігоря, Володимир – син Ігоря, Святослав Ольгович – племінник Ігоря; київський князь Святослав, дружина Ігоря Ярославна, Овлур (допоміг Ігорю втекти), Гзак і Кончак (половецькі князі), Руська земля як центральний образ. Місце: р. Каяла. Час: 1185-1187 роки. Вороги: половці. Особливості: затемнення сонця, плач Ярославни.  Григорій Сковорода (1722–1794) Український Сократ мандрівний філософ «Байки Харківські» «Сад божественних пісень» «свобода», «сродна праця» стиль – бароко «Світ ловив мене, та не впіймав».  «De libertate» «Всякому місту – «Бджола і (про свободу) звичай і права» Шершень» Напрям: бароко. Напрям: бароко. Напрям: бароко. Рід: лірика. Збірка: «Сад божественних Збірка: «Байки Харківські» Жанр: вірш (філософська + пісень» Напрям: бароко. громадянська лірика). Рід: лірика. Рід: епос. Ідея: возвеличення Жанр: 1) пісня; 2) сатиричний вірш Жанр: байка (невелике свободи (філософська лірика). алегоричне оповідання, що має духовної, соціальної й Тема: життя різних верств повчальний зміст, тобто національної тогочасного суспільства. мораль; Сковорода називає як найвищої цінності. Ідея: сатиричне викриття мораль «силою») Згадується Богдан неправедного способу життя Тема: праця в житті людини. Хмельницький. людей різних соціальних Ідея: обґрунтування думки про прошарків; утвердження совісті як споріднену (сродну, основи справді людського життя. природжену) працю як Цікавий факт: Використав Іван запоруки щастя й гармонії Котляревський у драмі «Наталка людини в житті. Полтавка» (співає возний).  ЛІТЕРАТУРА КІН. 18 - ПОЧ. 20 СТ.: - І. Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка» - Т. Шевченко «Катерина», «І мертвим, і живим…», «Сон», «Кавказ», «Заповіт» - П. Куліш «Чорна рада» - І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» - П. Мирний «Хіба ревуть воли…» - І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля» - І. Франко «Мойсей», «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні?» Іван Петрович Котляревський (1769–1838) Зачинатель нової української літератури Класицист Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! (Т. Шевченко)  «Енеїда» Рід: ліро-епос. Жанр: поема (бурлескно-травестійна соціально-побутова). Напрям: класицизм. Тема: 1) після спалення Трої Еней шукає місце, щоб побудувати нову державу (Рим); 2) після зруйнування Запорізької Січі Катериною ІІ у 1775 році козаки шукають місце, щоб збудувати нову січ (прихована тема). Ідея: утвердження нескореності та невмирущості українського народу, його культури, історії; возвеличення найкращих рис українців. Композиція: 6 частин. Про твір: переробка твору Вергілія, «Енциклопедія Бурлеск — жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій українського народознавства» (описано багато назв досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно українських страв, звичаїв, танців, ігор, одягу тощо). Твір вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, про «низьке» говориться піднесено, урочисто. важливий тим, що це перший твір, написаний живою Травестія — різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір із українською мовою, тобто такою, якою розмовляли (бо серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою раніше розмовляли одною, а писали іншою). І тому цей переробляється на твір комічного характеру з використанням твір започатковує нову українську літературу. панібратських, жаргонних зворотів.  «Наталка Полтавка» Рід: драма. Жанр: 1) власне драма (соціально-побутова), 2) малоросійська опера у 2х діях (за визначенням самого І. Котляревського). Тема: зображення життя дівчини Наталки Полтавки, її боротьби за своє кохання в умовах соціальної нерівності. Ідея: возвеличення кохання, вірності; за своє щастя треба боротись. Місце: село під Полтавою біля річки Ворскли. Образи: Наталка Полтавка, її коханий Петро, її мати Горпина Терпелиха, далекий родич Микола, возний Тетерваковський (сватається до Наталки), виборний Макогоненко (допомагає возному). Важливі пісні: «Віють вітри, віють буйні» (з цього починається драма, співає Наталка, це пісня Марусі Чурай), «Всякому місту звичай і права» (співає возний Тетерваковський, це переробка твору Г.Сковороди). Композиція: 2 дії; події відбуваються протягом одного дня; є 22 пісні – народні та літературного походження. Про твір: Перший драматичний твір нової української літератури. Тарас Григорович Шевченко (1814–1861) Основоположник нової укрліт «Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури». Іван Франко Великий Кобзар романтик-реаліст  «Катерина» Присвята: Василю Жуковському. Кохайтеся, чорнобриві, Рід: ліро-епос. Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Жанр: поема (соціально-побутова). Роблять лихо з вами. Напрям: романтизм. Збірка: «Кобзар» 1840 р. Тема: доля Катерини, яка стала покриткою, та її сина Івася, від якого відмовився батько. Ідея: пересторога дівчатам; співчуття Катерині; засудження моральних принципів тогочасного суспільства. Композиція: 5 розділів. Образи: Катерина, її батьки, москаль Іван, син Івась, сліпий кобзар.  «І мертвим, і живим…» В своїй хаті й своя правда, Рід: ліро-епос. І сила, і воля. Жанр: послання (громадянсько-патріотичне, соціально-політичне). Нема на світі України, Напрям: реалізм з елементами романтизму. Немає другого Дніпра… Епіграф: Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, — Якби ви вчились так, як треба, неправду мовить. Соборне послання Івана, 4:20. То й мудрість би була своя. Збірка: «Кобзар» 1860 р. Раби, подножки, грязь Москви, Тема: зображення стану українців, зокрема інтелігенції, як деградованого Варшавське сміття — ваші пани, суспільства; роздум про минуле і майбутнє України. Ясновельможнії гетьмани. Ідея: засудження бездіяльності української інтелігенції; заклик до осмислення Доборолась Україна До самого краю. історичного минулого та об’єднання заради кращого майбутнього. Гірше ляха свої діти Композиція: 5 умовних частин: Її розпинають. 1) епіграф, у якому констатується ідея, Учітеся, читайте, 2) вступ – заклик любити свій народ, І чужому научайтесь, 3) критика інтелігенції, Й свого не цурайтесь. 4) проповідницька частина – засади достойного життя, Обніміться ж, брати мої, 5) заключна частина – пересторога щодо майбутнього та заклик об’єднатися Молю вас, благаю! («Обніміться ж брати мої. Молю вас, благаю!») Що ми?..чиї сини? яких батьків? ким? за що закуті?..  «Заповіт» Як умру, то поховайте Рід: лірика. Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Жанр: вірш (громадянська лірика) (медитативного Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі характеру з елементами посилання). Було видно, було чути, Як реве ревучий. Напрям: реалізм з елементами романтизму. Як понесе з України У синєє море Тема: передсмертна воля; заклик до боротьби. Кров ворожу... отоді я І лани і гори — Все покину і полину Ідея: утвердження думки про щасливе й вільне життя До самого бога Молитися... А до того — укр. народу, яке потрібно здобути. Я не знаю бога. Поховайте та вставайте. Коментар: автор написав, важко захворівши. Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.  «Кавказ» Присвята: Якову де Бальмену («Искреннему моему Якову де Бальмену»). Борітеся — поборете, Рід: ліро-епос. Вам Бог помагає! Жанр: поема (політико-сатирична) (поема-соната, медитація). За вас правда, за вас слава Напрям: реалізм з елементами романтизму. І воля святая! Епіграф: О, хто дасть голові моїй воду. Й очам моїм — джерело сліз! І плачу я і день і ніч за убієнними. Єремія, 9:1 Тема: розповідь про війну Російської імперії на Кавказі; загибель друга Якова де Бальмена на цій, «не його» війні. Ідея: уславлення боротьби за свободу; засудження загарбницької політики Російської імперії. Образи: Прометей (символ незламності), горці, загарбник, ліричний герой, Кавказькі гори. Місце: Кавказ. Композиція: п’ять частин (звернення до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказців, до Якова де Бальмена), центральним є монолог загарбника  «Сон» Рід: ліро-епос. Зміст «Сну» Жанр: поема (соціально-політична, сатирична), комедія (за  Ліричний герой розмірковує про несправедливість світу. визначення Т. Шевченка).  Повернувшись із бенкету ввечері «п’яненький», Напрям: реалізм з елементами романтизму. ліричний герой.  Бачить дивний сон, де сова його проводить понад Епіграф: Дух істини світ не може прийняти, якщо не бачить, не землею. знає його (Івана, 14:17).  Герой «летить» над Україною.  Герой «летить» у Сибір. Збірка: «Кобзар» 1860 р.  Герой «летить» у Петербург: зустрічає землячка – Тема: ліричний герой бачить сон, у якому розкривається суть невидимий проходить у царський палац – імперського режиму та життя народу в цих умовах. «розчаровується» в цариці й цареві – спостерігає «генеральне мордобитіє» – тікає й іде гуляти Ідея: викриття сутності царської Росії; засудження історичного містом – бачить пам’ятник Петру І - розмірковує безпам’ятства українців. над долею козацтва й України – чує пісню козаків, замучених на будівництві – зранку бачить Місце: Україна, Сибір, Петербург. землячків-канцеляристів, повій, яких матері Про твір: Іван Франко назвав поему «Сон» «сміливим маніфестом посипають «гроші заробляти» – повертається в палац – бачить царя, який гнівається на «челядь» слова проти темного царства», «першим у Росії сміливим і – усі зникають – цар із ведмедя перетворюється прямим ударом на гниль і неправду кріпацтва». Недарма саме ця на кошеня. поема стала справжньою причиною арешту Т. Шевченка й  Герой виправдовується, що таке могло приснитися лише «юродивим та п’яницям». заслання на солдатчину в казахські степи.  Пантелеймон Куліш (1819–1897) «перворядна зірка» в українському письменстві, «один із корифеїв нашої літератури» Започаткував історичний роман в укрліт Романтик  «Чорна рада» Рід: епос. Жанр: роман (історичний). Підзаголовок: роман-хроніка 1663. Напрям: романтизм. Історичний факт: чорна рада (названа так через те, що брала участь «чернь») 1663 р. в Ніжині. Джерела: Літопис Самовидця; європейські історичні романи, зокрема твори В. Скотта. Час: 1663 рік. Місце: дорога (наскрізний мотив), хутір Хмарище, Київ, урочище Романівський Кут, Ніжин. Тема: 2 сюжетні лінії: 1) історична: підготовка та проведення чорної ради; 2) любовна: кохання Петра Шраменка і Лесі Череванівни. Ідея: возвеличення минулого; заклик до єдності заради побудови сильної держави; возвеличення сили кохання. Образи: історичні: Яким Сомко, Іван Брюховецький, Павло Тетеря, Василь Золотаренко, Вуяхевич (генеральний писар), усі інші – вигадані. Композиція: 18 частин, 2 сюжетні лінії; композиційний прийом – подорож (дорога як наскрізний мотив). «Чорна рада»  Левицький Іван Нечуй-Левицький (1838–1918) «се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України» Реаліст  «Кайдашева сім’я» Прототип: родина селян Мазурів, відома своїми сварками. 1) опис природи села Семигори, розмов братів Кайдашенків про дівчат Напрям: реалізм. 2) залицяння Карпа до Мотрі, оглядини Рід: епос. в Довбишів Жанр: повість (соціально-побутова). 3) сватання та одруження Карпа 4) стосунки Мотрі з Кайдашихою, Час подій: після реформи 1861 р. суперечка за мотовило, Мотря й Місце подій: Семигори, Біївці, Київ. Карпо у свій хаті 5) залицяння й сватання Лавріна до Тема: зображення життя українського села в пореформену Мелашки, пригоди Кайдашихи під час добу (після скасування кріпацтва) з усіма його складнощами й поїздки в Біївці суперечностями на прикладі однієї родини. 6) постійні конфлікти між родичами, Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур, похід Мелашки на прощу до Києва, пошуки Лавріном Мелашки, жорстокості й дріб’язковості в людських стосунках, що є повернення Мелашки в Семигори головними причинами духовної роз’єднаності в родині. 7) смерть Омелька Кайдаша Образи: Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо і Лаврін 8) сварка за кухоль, Мотря виколола око Кайдашенки, Мотря, Мелашка, баба Палажка. Марусі Кайдашисі 9) сварки за півня, кабана, грушу Про твір: перша українська соціально-побутова повість; 10) груша всохла – сім’я помирилася «оздоба українського письменства». (розв’язка)  Рудченко Панас Мирний (1949–1920) «Перший симфоніст української прози» «Корифей української прози» Реаліст  «Хіба ревуть воли…» Автори: Панас Мирний та Іван Білик (брати Рудченки). Напрям: реалізм. Історія написання: Рід: епос. Жанр: роман (соціально-психологічний). 1. Історія про Василя Гнидку Підзаголовок: «Роман з народного життя» (прототип Чіпки) Тема: зображення майже столітньої історії села Піски і, 2. нарис «Подоріжжя від зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Полтави до Гадячого» Чіпки Варениченка. 3. повість «Чіпка» Ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через 4. критика Івана Білика злочин, пролиття крові. 5. роман «Пропаща сила» Час подій: близько 100 років (до кріпацтва, під час і після). 6. переназвали «Хіба ревуть Місце подій: село Піски. воли, як ясла повні?» Композиція: 4 частини, 30 розділів (у програмі 1 і 4 ч). (слова з Біблії, книга Йова). Про твір: «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» (О. Білецький). Перший український психологічний роман. «Хіба ревуть воли…»:  Тобілевич Іван Карпенко-Карий (1845–1907) Учасник Театру корифеїв Реаліст  «Мартин Боруля» Прототип: Карпо Тобілевич (батько автора), який хотів стати дворянином. Тема: Мартин прагне стати дворянином, але через помилку в документах (Боруля-Беруля) йому це не вдається. Ідея: особистісні цінності не залежать від станової приналежності; викриття судової системи, заснованої на хабарництві. Напрям: реалізм. Рід: драма. Жанр: трагікомедія Іван Франко (1856–1916) Каменяр  «Чого являєшся мені у сні?» «Мойсей» Історія написання: перебуваючи Римі 1904 р. поет був Джерело написання: кохання до Ольги дуже вражений скульптурою Мойсея (Мікеланджело Буонаротті). Рошкевич. Рід: ліро-епос. Збірка: «Зів’яле листя». Жанр: поема (філософська). Напрям: модернізм (неоромантизм). Рід: лірика. Композиція: пролог і 20 пісень. Жанр: вірш. Тема: останні дні 40-річних мандрів євреїв під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі й смерть пророка, який Вид лірики: інтимна. так і не ступив на благословенну нову батьківщину. Основний мотив: нерозділене юнацьке Ідея: засудження зради національних інтересів, рабства, кохання. проголошення ідей служіння рідному народові; заклик вірити у свій народ і його майбуття. Ідея: уславлення любові, хай навіть такої, Образи: Мойсей, Єгошуа, Датан, Авірон, єврейський що завдає страждань. народ, Єгова, Азазель. Притча про дерева: кедр, пальма, рожа, дуб, береза, терен. Легенда про Оріона: сліпий Оріон, хлопчик-поводир, сонце Франко у передмові: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».  «Захар Беркут» Епіграф: Дела давно минувших дней, / Преданья старины глубокой... (А.С.Пушкин) Рід: епос. Жанр: повість (історична). Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших; сила народу – в його єдності. Місце подій: Карпати, село Тухля. Час подій: ХІІІ століття., 1241 р. Персонажі: Захар Беркут, його син Максим, Тугар Вовк, його дочка Мирослава, хани Пета і Бурунда.  ЛІТЕРАТУРА 20 СТ. (частина 1): - М. Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків» - В. Стефаник «Камінний хрест» - Леся Українка «Contra spem spero», «Лісова пісня» - О. Кобилянська «Valse melancolique»  Михайло Коцюбинський (1864–1913) Великий Сонцепоклонник Імпресіоніст  «Intermezzo» Історія написання: душевна криза; запрошення Євгена Чикаленка на відпочинок у село Кононівка. Напрям: модернізм (імпресіонізм). Присвята: «Кононівським полям». Рід: епос + драма + лірика. Жанр: соціально-психологічна автобіографічна новела. Тема: відпочинок людини – громадського діяча на лоні природи. Ідея: утвердження думки про місію митця й громадянина виконувати свій обов’язок – служити народу; оспівування краси природи як джерела натхненняй зосередження гармонії. Час: кінець 1900-х. Місце: біля села Кононівка, поля. Дійові особи: Моя утома. Ниви у червні. Сонце (символ вічності, сили, життя). Три білих вівчарки: Оверко – селянство, Пава – дворянство, Трепов – жандармерія. Зозуля (символ надії). Жайворонки (символ натхнення). Залізна рука города (поїзд). Людське горе. Коментар: Сюжет новели «Intermezzo» — безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для імпресіонізму гру настроїв.  «Тіні забутих предків» Рід: епос. Жанр: повість (соціально-побутова). Напрям: модернізм (неоромантизм + імпресіонізм) Тема: життя гуцула Івана, його любов до Марічки. Ідея: оспівування гармонійного співіснування людини й первісної природи, оспівування краси природи, возвеличення світлого кохання. Місце: гуцульське село в Карпатах біля річки Черемош. Про твір: екранізував С. Параджанов. Іван та Марічка – українські Ромео та Джульєтта.  Василь Стефаник (1871–1936) Член Покутської трійці «Майстер психологічної новели» «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» Експресіоніст  «Камінний хрест» Реальна основа: Штефан Дідух з села Русова перед виїздом до Канади встановив на своїй землі камінний хрест (односелець автора). Напрям: модернізм (експресіонізм). Рід: епос. Жанр: новела (психологічна); студія (за визначенням автора, тобто художнє дослідження душі головного героя). Тема: еміграція укр. селян через складні соціально-економічні умови на прикладі сім’ї Івана Дідуха. Ідея: засудження тих умов, які змушують селян покидати рідну землю. Образи: Іван Дідух («переломаний») + Катерина Дідух, діти (сини), кум Михайло. Символи: камінний хрест - 1) пам'ятник родині Дідухів та всім емігрантам; 2) символ терпіння і титанічної марної праці Івана Дідуха; 3) символ важкої долі українського народу, горб - символ виснажливої селянської праці, тяжкої долі селянина; п'яний танець Івана й Катерини - символ смерті, прощання з рідною землею. Час: кін. 19 ст. Місце: село на Гуцульщині.  Лариса Петрівна Косач Леся Українка (1871–1913) Дочка Прометея, «чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну» (Франко). Заснувала неоромантизм  «Contra spem spero» Рід: лірика. Жанр: вірш (інтимна лірика + елементи громадянської і філософської). Я на гору круту крем’яную Напрям: модернізм (неоромантизм). Буду камінь важкий підіймать Збірка: «На крилах пісень». Тема: роль митця в суспільстві, мистецьке кредо (девіз) поетеси. Ідея: утвердження активної громадянської позиції митця в суспільстві, де народ перебуває в тяжкому стані; заперечення декаданських (песимістичних) настроїв. Коментар: Назву вірша (латинський вислів) поетеса придумала сама на основі вислова Овідія «Dum spiro spero» (лат. «Поки дихаю, сподіваюся»). Нюанси: вірш побудований на антитезі, алюзія на Сізіфа!  «Лісова пісня» Рід: ліро-епос (+драма) Жанр: драма-феєрія! (казка). Напрям: модернізм (неоромантизм). Джерела: міфологія Волині (звідки родом авторка). Тема: життя людини в природі, де існує гармонія, і в соціумі, де є дисгармонія; кохання Лукаша й Мавки. Ідея: утвердження краси кохання й мрії, гармонійного життя людини й природи, сильної особистості; засудження людського матеріалізму й обмеженості. Місце: ліс на Волині. Час: пори року змінюються протягом твору: весна – зима. Коментар: Цю драму-феєрію Леся Українка написала всього лише за три тижні у м. Кутаїсі в Грузії, куди була змушена поїхати, бо її хвороба знову загострилася. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства. Про твір: Перегукується з «Тінями забутих предків» М. Коцюбинського.  Ольга Кобилянська (1863–1942) Гірська орлиця Пишна троянда в саду української літератури Царівна української літератури Модерністка, феміністка  «Valse melancolique» Це назва музичного етюду «Valse melancolique», який створила і тричі виконувала протягом твору піаністка Софія. Причина написання: непрості особисті стосунки з О. Маковеєм. Підзаголовок: фрагмент. Напрям: модернізм. Рід: епос. Жанр: новела («музична новела»). Тема: зображення життя жінок-інтелектуалок, які прагнуть краси в житті; вплив музики на людину, доля митця. Ідея: мистецтво є віддзеркаленням внутрішнього світу людини, її свободою. Проблематика – жіноча рівноправність, свобода вибору, мистецтво і буденність, музика і реальність, пошуки щастя. Композиція: наскрізний мотив вальсу, який об’єднує всі події в завершене ціле. Образи: музика – центральний образ, Марта, Ганнуся, Софія Дорошенко, мати й дядько Софії, гуцули, господиня помешкання, її син.  ЛІТЕРАТУРА 20 СТ. (частина 2 – вірші): - М. Вороний «Блакитна панна» - О. Олесь «Чари ночі», «О слово рідне!» - П. Тичина «О панно Інно», «Пам’яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить» - М. Рильський «У теплі дні збирання винограду» - Б.-І. Антонич «Різдво» - А. Малишко «Пісня про рушник» - В. Сосюра «Любіть Україну» Микола Вороний (1871–1938) Символіст  «Блакитна панна» Рід: лірика. Жанр: вірш (пейзажна лірика). Напрям: модернізм (символізм). Збірка: «Гротески». Тема: оспівування приходу весни (як натхнення), гармонія мистецтва й природи. Ідея: оспівування весни, краси природи. Образи: Блакитна Панна – весна.  Кандиба Олександр Олесь (1878–1944) Український Гейне Бард національного відродження Символіст  «Чари ночі» «О слово рідне» Рід: лірика. Рід: лірика. Жанр: вірш (романс!) (інтимна лірика). Жанр: вірш (звернення, кредо) Напрям: модернізм (символізм). (громадянська лірика). Збірка: «З журбою радість обнялася». Напрям: модернізм (символізм). Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість Збірка: «З журбою радість обнялася». життя людини на землі, момент кохання. Тема: роль рідного слова в житті суспільства. Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу існування, заклик Ідея: утвердження думки про силу рідного насолоджуватися життям перед обличчям слова. тлінності, гімн природі й красі. Символічні образи: скутий орел (великої Символічні образи: солов’ї (весни, кохання); сили й свободи, яка неприродно скута); бенкет весни (буяння природи й життя); Фауст сонце (нового життя); судні дощі (покари за (неповоротності минулого, минущості, марності намагань). гріх безпам’ятства), меч (сили слова). Ключові цитати: «Лови летючу мить життя!», «Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла».  Павло Тичина (1891–1967) Сонячний кларнетист, «феномен доби» «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась» (Євген Маланюк) Символіст, кларнетист  «Ви знаєте, як «Пам’яті «О панно Інно» липа шелестить?» тридцяти» Рід: лірика. Рід: лірика. Рід: лірика. Жанр: вірш (інтимна лірика). Жанр: вірш (інтимна + Жанр: вірш-реквієм (грмадянська Напрям: кларнетизм лірика). пейзажна лірика). (символізм). Напрям: кларнетизм (символізм). Напрям: кларнетизм Мотив: самопожертва молодих Збірка: «Сонячні кларнети». (символізм). патріотів заради Батьківщини, Мотив: спогади про кохання до ідею патріотизму й гуманізму, Інни та її сестри. Збірка: «Сонячні кларнети». засудження жорстокості, терору. Мотив: оспівування почуття Історична основа: бій під Крутами кохання весняної ночі. 29.01.1918, коли юні патріоти- Про твір: перегукується з українці виступили проти регулярної більшовицької армії «Чари ночі» Олександра (загиблих у бою поховали в Києві Олеся! на Аскольдовій могилі). Ви знаєте, як липа шепестить? Чари ночі Павло Тичина Олександр Олесь Кохана спить, кохана спить, Сміються, плачуть солов'ї Піди збуди, цілуй їй очі. І б'ють піснями в груди: Кохана спить… "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде! Лісова після Леся Українка Лукаш: Я чую... Се вони вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: "Цілуй! цілуй! цілуй!" Максим Рильський (1895–1964) «Київські неокласики» Неокласик  «У теплі дні збирання винограду» Напрям: неокласика. Рід: лірика. Жанр: сонет (інтимно-філософська лірика). Збірка: «Сонети». Тема твору: Зображення зародження кохання немолодого чоловіка та юної дівчини. Ідея: Возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи – і в молодості, і в зрілості (у теплі дні збирання винограду – якщо говорити про цю пору, то це рання осінь, а в житті людини – зрілість).  Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) Називав себе малим хрущем на дереві нашої національної поезії, яке вросло глибоко в шевченківську традицію.  «Різдво» Рід: лірика. Жанр: вірш (філософська лірика). Напрям: модернізм (символізм). Мотив: розповідь про Різдво через переплетення християнських (Марія) та язичницьких (місяць) символів. Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя. Володимир Сосюра (1898–1965) Співець донецького краю  «Любіть Україну» Рід: лірика Жанр: вірш (патріотична лірика) Мотив: заклик любити Україну Ключова цитата: Всім серцем любіть Україну свою – І вічні ми будемо з нею! Коментар: 1951 р. В газеті «Правда» з’явилася стаття «Против идеологических извращений в литературе», у якій В. Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже «страшними» для тодішніх інтернаціоналістів видалися такі рядки з вірша: «Без неї ніщо ми, як порох і дим!» Андрій Малишко (1912–1970) Соловʼїне серце України  «Пісня про рушник» Рід: лірика Жанр: пісня (інтимна лірика) Мотив: материнська любов; рушник як символ життєвої дороги. Цікавий факт: вірш було покладено на музику Платоном Майбородою, а текст перекладено на 35 мов світу.  ЛІТЕРАТУРА 20 СТ. (частина 3): - М. Хвильовий «Я (Романтика)» - М. Куліш «Мина Мазайло» - В. Підмогильний «Місто» - Ю. Яновський «Майстер корабля» - О. Довженко «Зачарована Десна» - Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом» - О. Гончар «Модри Камень»  Фітільов Микола Хвильовий (1893–1933) Заснував ВАПЛІТЕ Розпочав літературну дискусію Вчинив самогубство (розстріляне відродження) Модерніст  «Я (Романтика)» Рід: епос. Жанр: новела (психологічна). Напрям: модернізм (експресіонізм + імпресіонізм). Присвята: «Цвітові яблуні» (новела М. Коцюбинського). Тема: роздвоєння особистості: чекіст і людина (громадське і особисте) на фоні громадянської війни 1917-1921 років між «інсургентами» (повстанцями-комуністами) та «версальцями» (їхніми супротивниками, контрреволюціонерами). Ідея: сліпий фанатизм не є тим, на чому можна побудувати «загірну комуну» (ідеальне суспільство)! Твір має обрамлення: у першому та в останньому реченні згадується «загірна комуна» (як те суспільство, яке хотіли побудувати комуністи). Місце: палац шляхтича, материна хата, узлісся. Час: громадянська війна 1917-1921 рр. Образи: Я («я чекіст, але я і людина», «м’ятежний син»), доктор Тагабат («злий геній, зла моя воля», «Цей доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт»), дегенерат («сторож душі моєї», «вірний вартовий на чатах», «палач із гільйотини»), Андрюша («квола воля», «невеселий комунар»), мати (що прирівнюється до образу Марії).  Валер'ян Підмогильний (1901–1937) «розстріляне відродження» угруповання «Ланка» – МАРС Модерніст  «Місто» Причина написання: «Написав “Місто”, бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає “хуторянську ворожість до міста”, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх». Рід: епос. Жанр: роман (урбаністичний, інтелектуально-психологічний). Епіграфи: 1. Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє. Талмуд. Трактат Авот 2. Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс Тема: Степан Радченко прагне підкорити місто, але сам змінюється під його впливом. Ідея: утвердження думки про неоднозначність натури людини, у якій поєдналися і високі пориви, і низька тваринна сутність; аналіз психології людини-завойовника, людини-творця. Час: 20-рр ХХ ст (українізація). Місце: Київ. Про твір: Перший український урбаністичний роман! «Місто»  Микола Куліш (1892–1937) «Гарт», ВАПЛІТЕ «розстріляне відродження» Модерніст, драматург  «Мина Мазайло» Передісторія: спостереження автора за процесом українізації; реальний випадок зміни українського прізвища на російське в цей час. Напрям: модернізм. Рід: драма. Жанр: комедія (сатирична), філологічний водевіль Тема: зображення процесу українізації в Україні у 20-х роках XX століття на прикладі однієї родини, «міщанство і українізація». Ідея: засудження національного нігілізму українців, у свідомості яких міцно вкоренилося переконання в тому, що все українське — «третій сорт», а також великодержавного шовінізму; піднесення національної свідомості українців. Місце: Харків, Н-ська вулиця на Холодній Горі. Час: 20 рр. ХХ ст. «Мина Мазайло»  Юрій Яновський (1902–1954) Добрий геній українського кіно «Яновський у прозі був поетом» Модерніст  «Майстер корабля» Реальна основа: власний досвід роботи письменника на Одеській Епіграфи: кіностудії в 1925-1927 рр. Забирайте же с собою в путь, виходя из Пояснення назви: Майстер корабля – фігура на носі корабля, яка слугує мягких юношеских лет в суровое, ожесточающее мужество, — забирайте символом захисника корабля, оберегом. Богдан створює фігуру у формі с собою все человеческие движения, не оставляйте их на дороге: не подымете жінки Баджін. потом!... Напрям: модернізм (неоромантизм). Н. В. Гоголь Рід: епос. Nеіn! hіег hаt еs kеіnе Not: Жанр: роман (мариністичний, автобіографічний, експериментальний). Schwarze Madchen, weibes Brot! Morgen in ein ander Stadtchen: Тема: Спомини літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в Schwarzes Brot und weibe Madchen. J.W. Goethe кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби. Ідея: Возвеличення молодості і творчості як дві невід’ємні частини But the standing toast that pleased me most Was, "The wind that blows, the ship that людського життя. goes, And the lass that loves a sailor!« Композиція: 4 епіграфи, листи, записки, історії… мемуари. C. Dibdin Місце: Місто (Одеса – «Голлівуд на березі Чорного моря»), O navis, referent in mare te novi Fluctus? (згадуються: Італія, Румунія, Туреччина, острів Ява, острів Пао). Horatius  «Майстер корабля» Оповідач – майстер кіно То-Ма-Кі, 70 років, пише То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) — сам мемуари (в молодості редактор) Юрій Яновський Його сини: Генрі, письменник, Майк, пілот Сев — режисер О. Довженко Сев – художник, кращий друг редактора Богдан – моряк, врятований Севом і редактором (тату Професор — художник, знавець якір, суджено втопитися, але він завжди виживає) старовини професор В.Кричевський Тайах – балерина, в яку закохані редактор і Сев. Директор — Павло Нечеса (очолював Директор кінофабрики (Руда) кінофабрику) Професор – художник, консультант з постановки зйомки Тайах — відома балерина Іта Пензо, Режисер, оператор, адміністратор кінофабрики – колеги, з якими співпрацює редактор пізніше репресована, подобалася Хазяїн кав’ярні, хазяїн трамбака і шхуни Довженкові та Яновському Рибалка (нападник) Богдан — актор Григорій Гричер Троє дівчат – Стелла, Муха і Поля – компанія, що Місто — портова Одеса, тодішній «Голлі- збирається в кав’ярні за обговоренням майбутнього вуд на березі Чорного моря». фільму Сева  Олександр Довженко (1894–1956) «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».  «Зачарована Десна» Рід: епос. Жанр: кіноповість (автобіографічне кінооповідання). Причина написання: спогади, викликані «довгою розлукою з землею батьків», бажання «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел». Тема: спогади письменника про своє дитинство, перші кроки пізнання життя, що переростає в авторські роздуми – про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання людей України, і разом з тим – багатство їхніх душ, моральне здоров’я, внутрішню культуру думок і почуттів тощо. Ідея: заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі. Місце: село Сосниця на Полтавщині біля Десни. Коментар: У творі ж два ліричні герої (малий Сашко як носій спогадів і зрілий майстер, що пропускає спогади через свій гіркий життєвий досвід). «Зачарована Десна»  Павло Губенко Остап Вишня (1889–1956) Король українського тиражу Чародій сміху Поет полювання Моя зброя – сміх  «Моя автобіографія»: теорія Причина написання: «Чому я поспішав так із своєю автобіографією? Через віщо сам я оце її випускаю в світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію... А так сам зробиш, — знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть» Рід: епос. Жанр: гумореска. Тема: розповідь про дитинство, навчання та формування світогляду письменника. Ідея: висвітлити чинники, що впливають на формування митця в гумористичній формі. Композиція: 3 розділи. Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Коментар: У назві твору використана тавтологія. Про твір: М. Рильський: «Тут — увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства…».  «Сом» Рід: епос Жанр: усмішка. Збірка: «Мисливські усмішки» Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл. Ідея: виховання любові до природи. Образи: оповідач, дід Панько, пан, Христя (співала), рибалка, письменник Сабанєєв (писав про сомів); також: річка Оскіл, сом, гуси, собака Джой, човен, катер. Композиція – 4 частини: 1) читача запрошують побувати на річці Оскіл на Харківщині 2) дід Панько застерігає бути обережними, бо в річні живе великий сом 3) сом і катер 4) як живляться соми, як їх ловити  Олесь Гончар (1918–1995) Патріарх української літератури Неоромантик  «Модри Камень» («модри» — голубий). Рід: епос. Жанр: новела (психологічна). Тема: спогад солдата-розвідника про про зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах у містечку Модри Камень. Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закохан?