Педагогічна майстерність викладача (PDF)

**Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу** Викладач вищого навчального закладу повинен постійно працювати над удосконаленням своєї педагогічної майстерності. ***Педагогічна майстерність*** -- *сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації пр...

**Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу** Викладач вищого навчального закладу повинен постійно працювати над удосконаленням своєї педагогічної майстерності. ***Педагогічна майстерність*** -- *сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності педагога.* Складовими професійної майстерності є професійні знання, педагогічна техніка, педагогічні здібності, педагогічна моральність, професійно значущі якості, зовнішня культура. *Професійні знання* є фундаментальною основою педагогічної майстерності і охоплюють три блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічні, фахові, соціально-гуманітарні. *Педагогічна техніка* передбачає наявність трьох груп умінь: здійснювати навчально-виховний процес, виховну роботу; взаємодіяти зі студентами, управляти ними в процесі різноманітної діяльності; управляти собою, своїм емоційним станом, мовленням, тілом, що виявляється у поведінці. Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції викладача, дають змогу отримати результат, адекватний цілям, задумам. До *педагогічних здібностей* належать комунікативність, креативність (творчість), рефлексія (аналіз власного психічного стану); перцептивні (здібності до сприйняття нового), інтелектуальні, організаторські. *Педагогічна моральність* передбачає гуманістичну спрямованість особистості викладача і охоплює його ціннісні орієнтації, ідеали, інтереси. Втілюється вона в педагогічній позиції викладача, у виборі конкретних завдань навчально-виховного процесу, впливає на взаємини зі студентами, визначає гуманістичну стратегію педагогічної діяльності. До *професійно значущих якостей* зараховують доброзичливість, об\'єктивність, вимогливість, самостійність, самоконтроль, порядність, оптимізм, наявність педагогічних здібностей. Ці якості підвищують продуктивність та ефективність педагогічної діяльності. *Зовнішню культуру* викладача формують одяг, зачіска, макіяж, постава, мовлення, форми невербального спілкування тощо. Усі ці компоненти-характеристики створюють передумови для перетворення педагогічної діяльності на мистецтво. Досягнення цього є тривалим і складним процесом. У цьому процесі виокремлюють кілька етапів (Р. Піонова). - 1\. Професіоналізм. У процесі самостійної роботи в навчальному закладі триває його професійне зростання, вдосконалення, але інтенсивніше й цілеспрямованіше. Ефективність цього процесу залежить від установки на самоосвіту і самовиховання, від наявності відповідної програми - 2\. Педагогічна майстерність. У процесі діяльності психолого-педагогічна культура викладача зростає. Одночасно розвиваються педагогічні здібності, якості, збагачується методичний арсенал -. 3. Педагогічне новаторство. Викладач-новатор вносить принципово нові ідеї у навчально-виховний процес, розробляє нові методичні системи, створює нові педагогічні технології. - 1\) елементарний. - 2\) базовий. - 3\) досконалий. - 4\) творчий. - а) комплексність, яка полягає в необхідності відпрацьовувати всі елементи в комплексі. - б) індивідуалізація, за якої кожного викладача вирізняють індивідуальний стиль, своєрідність жестикуляції, міміки, голосу, постави; - в) самовдосконалення, що передбачає постійний процес підвищення рівня власної професійної майстерності; - г) дотримання професійної культури, що полягає в інтелігентності, педагогічній етиці, педагогічному такті, емоційній стійкості та ін.; - ґ) концентричність, за якої кожне нове вміння, яке розвиває викладач і яке поступово трансформується у звичку, має ґрунтуватися на попередніх знаннях, уміннях і навичках; - д) активність, завдяки якій відбувається процес самовдосконалення; - е) цілісність, що означає перехід від роботи з елементами до роботи із системними компонентами і системою загалом. - є) єдність особистісного і дійового, що передбачає самовдосконалення в умовах певної діяльності особистості; - ж) перспективність, тобто бачення близької і далекої перспектив, робота на перспективу, що стимулює діяльність щодо самовдосконалення.