Психолого-Педагоічне Проектування в Закладі Дошкільної Освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО» «ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ» Автор: КУЧМА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА...

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО» «ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ» Автор: КУЧМА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА слухач курсів підвищення кваліфікації вихователів-методистів закладів дошкільної освіти вихователь-методист дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 3 «Незабудка» Кропивницької міської рали Кропивницький 2024  ЗМІСТ ВСТУП ……………………………………………………………………………3 І РОЗДІЛ. ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ………................................................... 4 ІІ РОЗДІЛ. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДНЗ …………………………………………………………….. 8 ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 10 ВСТУП Будь – як людина завжди прагне займатися цікавою справою, завдяки якій можна отримати реальний результат, визнання, певний прибуток. Із плином часу нас все більше ваблять шляхи невідомі нестандартні, у яких інтегруються міжособистісні інтереси і можливості. Одним із таких шляхів є участь у різноманітних за своєю направленістю, значенням і змістом діяльності проектах. «Словник психолого – педагогічних понять» розкриває значення проекту як «запланованої діяльності, що передбачає досягнення намічених завдань протягом певного періоду часу і в межах певного бюджету». Нагальна потреба в організації проектів витікає з різноманітних завдань: освітніх, виробничих, споживчих ( у тому числі пов’язаих з розвагами), вирішення соціальних проблем. У виховній і освітній практиці ідеї проектів реалізовуються як універсальний засіб для створення ініціативи, творчої самостійної людини, забезпечення використання набутих знань у практиці. Практична діяльність у межах проекту ставить конкретні освітні цілі, передбачає дослідження й вирішення проблем, використання нових матеріалів. Метод проектів було започатковано у другій половині 19 ст., сьогодні його активно використовують у всьому світі. Ідеї методу проектів знайшли своє відображення і у працях українських педагогів: А.Макаренка («Колективна творча справа»), В. Сухомлинського («години милування природою у «школі радості під блакитним небом»), Г. Ващенка (розвиток творчих здібностей учнів на основі методу проекту) та інших, на сьогодні існує достатньо публікацій сучасних авторів щодо використання методу проектів в діяльності закладів дошкільної освіти. Використання методу проектів є вже звичним і в практиці діяльності ДНЗ № 3 «Незабудка» м. Кропивницького, це дозволяє інтегрувати управлінські та методичні процеси, дає можливість впливати на процеси підвищення якості освіти в закладі.  І РОЗДІЛ. ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Застосування педагогічного проектування в галузі навчання і виховання в Україні особливо актуалізувалося на початку 21 століття. В зв’язку з реформуванням системи освіти. Проект як метод активно увійшов до організації методичної роботи з педагогічними кадрами, а в якості форми роботи з дітьми знайшов своє місце в удосконаленні освітнього процесу. На практиці метод проектів розглядається як інновація, метою якої є створення умов, за яких педагог оволодіває умінням активно здобувати, оновлювати, розвивати свої знання та творчо їх застосовувати. Проектний підхід в управлінні методичною роботою – це вмотивована на основі професійно – особистісних цінностей, цілеспрямована колективна діяльність, яка охоплює актуалізацію і теоретичне опрацювання освітніх ініціатив, концептуалізацію задуму. В управління методичною роботою впровадження проектного підходу сприяє зростанню фахової компетентності педагога, налаштовує на побудову особистісної системи професійного навчання. Інноваційний характер проектування методичної роботи з кадрами полягає у зміні підходу: від навчання як нормативно – побудованого процесу до навчання як індивідуальної діяльності, її корекції та педагогічної підтримки. Проектний підхід удосконалює особистісну педагогічну систему й виконує ряд функцій, які конкретизуються у відповідних завданнях. Дидактична функція: вироблення вміння конструювати свої знання, ознайомлення зі способами обробки інформації, формування вміння презентувати результати своєї роботи й формування навичок самоорганізації. Пізнавальна функція: підвищення мотивації педагога до отримання нових знань, формування вміння продукувати, аргументувати і захищати свої ідеї; набуття навичок емоційно – вольової поведінки. Розвивальна функція: розвиток творчих і дослідницьких здібностей особистості: розвиток здібності до самовизначення та визначення цілей; формування критичного мислення, навичок аналізу та рефлексії; розвиток комунікативних умінь. Виховна: виховання значущих загальнолюдських цінностей почуття відповідальності та самодисципліни. Соціалізуюча: формування навичок спілкування в соціумі, вироблення власного досвіду на події, осмислення власних можливостей та усвідомлення своєї значущості під час роботи в команді, програмування діяльності та її реалізації.  Різні види проектування орієнтовано на створення й перетворення різних об’єктів та предметів. «У контексті теоретичних основ проектування необхідно звернути увагу явища, на схожі з ним за зовнішніми значеннями: наукові дослідження, планування, проекція, передбачення, прогнозування, моделювання, конструювання», - відзначають науковці О. Прикот, В. Виноградов, А. Моїсеєв та інші. Ці значення можна звести в таблицю за етапами та об’єктами педагогічного проектування. Етапи Об’єкти педагогічного проектування педагогічного Педагогічні Педагогічні Педагогічні проектування системи процеси ситуації Моделювання Закони, статути, Теоретичні Мрія, прагнення, концепції, погляди, уявлення, положення навчальні особистий програми тощо щоденник педагога, порт фоліо Безпосереднє Кваліфікаційні Розклади Конспекти проектування характеристики, графіки, вимоги (плани) занять, професіограми, до проведення плани навчальні плани, навчально – проведення навчальні пізнавальної різних форм програми, діяльності, методичної посадові календарні роботи, інструкції тощо плани, тощо методичні рекомендації тощо Конструювання Правила Календарні Алгоритм внутрішнього плани, сценарії, індивідуальної розпорядку, наочні консультації, плани роботи посібники, тематичного (річний, підручники контролю, план місячний, батьківських гуртків, клубів, зборів, тощо) ініціативних груп Особливість діяльності в рамках проекту така, що тільки за умови виконання педагогом визначених для нього завдань і подальшого обміну між учасниками отриманими результатами з’являється можливість подальшого просування педагогічного проектування. Великого значення для учасників педагогічного проектування набуває усвідомлення передбачуваних результатів, наявність критичного ставлення до своїх дій, уміння позитивно сприймати спостерігачів, експертів та інших аналітиків у процесі рефлексії.  Етап рефлексії має велике значення в досягненні запланованої мети, у розкритті творчої професійної думки, перевагах досконалості передбачуваного, продовженні безпосередньої роботи з корекції первинного задуму Рефлексія на виході з педагогічного проектування – це звернення учасників до себе і один до одного у новій якості – з висоти набутого досвіду спільної діяльності. Це бачення себе з іншого боку – тут і зараз, це і ретроспективний погляд на пройдений шлях, і погляд у майбутнє. Отже, у системі методичної роботи проектний підхід суттєво впливає на трансформаційні процеси в колективі, створює професійну культуру педагогічних працівників. Тематика проектування методичної роботи обирається відповідно до актуальних для педагогічного колективу завдань, ураховує інтереси, здібності членів педагогічного колективу (на основі діагностики). Назва проекту чітко формулюється ініціативною групою, пов’язана з основним змістом діяльності закладу і зорієнтована на кінцевий результат. Мета і завдання проекту можуть бути конкретизовані та спрямовані на реальний результат. Характеристика проекту відповідно до мети і завдань:  За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико – практичний, практичний;  За змістом: моно-предметний, між предметний, поза предметний;  За кількістю учасників: індивідуальний колективний(парний, груповий);  За тривалістю: міні-проект, короткочасний проект, середньої тривалості, довготривалий;  За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково – пошуковий, дослідницький, експериментально-дослідницький, евристичний;  За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний. Також мають бути визначені учасники та співучасники проекту, база його реалізації. Термін реалізації проекту охоплює дати початку і закінчення роботи над проектом. Прогнозований результат передбачає створення кінцевого продукту, нового за структурою, підходами, концепцією освітнього процесу: нову технологію, форму планування, розробку посібника, сценарія, спільного заходу, нової програми тощо.  Визначення ресурсів та умов: людських, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних. Слід заздалегідь спланувати шляхи забезпечення проекту. Визначення етапів та завдань реалізації проекту (За В. Гузеєвим) Етапи роботи над Зміст діяльності проектом Підготовка Визначення теми і мети проекту Планування Визначення джерел інформації. Визначення способів збирання і аналізу інформації. Формування уявлення про бажані результати. Установлення процедур і критеріїв оцінки результату і процесу. Розподіл завдань. Дослідження Збирання інформації. Основні інструменти: інтерв’ю, опитування, спостереження, експеримент. Результати Аналіз інформації. Формулювання висновків. Оформлення звіту Можливі форми показу результатів: усний звіт, письмовий звіт, з демонстрацією матеріалів. Оцінка результатів Рефлексія. Колективне обговорення і самооцінка. процесу Управлінською метою проектної діяльності є розвиток у педагогів уміння самостійно здійснювати всі її етапи і переходити з одного етапу в інший. Для побудови реальної моделі проектно – технологічної діяльності необхідно:  Організувати відповідний комплекс стимулів, що спонукатимуть розвиток проективного мислення, інтерес до проектно – технологічної діяльності;  Ознайомити педагогів з алгоритмом здійснення проекту, технологічними компонентами процесу;  Створити атмосферу творчої міжособистісної взаємодії педагогів на всіх етапах здійснення проектного задуму;  Сприяти активізації соціальної активності всіх учасників проектно – технологічної діяльності, емоційному співпереживанню самого процесу. В умовах управління методичною роботою на основі проектної діяльності необхідно визначити провідні теоретичні ідеї; означити принципи, на яких буде вибудовуватися проектна діяльність як система, домовитися про використання технологічних елементів та прийняти відповідне рішення щодо очікуваного результату – мети.  ІІ РОЗДІЛ. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДНЗ. Як один із прикладів використання проектів в діяльності закладу можна розглянути День відкритих дверей, який організовуємо тричі на рік та представляємо у формі проекту, розділеного на п’ять етапів: - інформаційно – організаційний – створення єдиного інформаційного простору для ефективної взаємодії педагогів, батьків та вихованців; - підготовчий – залучення батьків до реалізації проекту через спільну творчу діяльність з дітьми. - практичний – проведення безпосередньо заходу; - рефлексивний – аналізування результатів; - презентаційний – звітування перед громадськістю про втілення ідеї. Безпосередньо змістове наповнення кожного з етапів представлене в плані- сценарії проекту, наведеному нижче. Назва: День відкритих дверей «Подаруємо дітям казку» Автори: директор, вихователь-методист. База: заклад дошкільної освіти. Мета:  Формувати позитивний імідж дошкільного закладу;  Залучити батьків до участі в освітньому процесі;  Об’єднати педагогів, батьків та дітей спільною діяльністю;  Налагоджувати дієву взаємодію між педагогами, дітьми та батьками;  Розвивати доброзичливі взаємини між дорослими та дітьми. Матеріал: костюми казкових персонажів; інтерактивна дошка; оформлені фотозони на території закладу, облаштована міні-сцена для показу мод; афіші; інформаційні буклети, виставка творчих робіт вихованців, фотовиставка «Яскраві моменти нашого життя» Тип: соціальний, місцевий, підтримувальний. Тривалість: 3 тижні. Учасники: вихованці, колектив закладу, батьки. План І етап. Інформаційно-організаційний. - Визначення теми і дати; - Розподіл обов’язків, призначення відповідальних; - Інформування батьків, анонсування проведення на сайті закладу, в тематичних групах соціальних мереж, у вайбер-групах, падлет-дошці закладу ІІ етап. Підготовчий. - Виготовлення афіш, оголошень про захід та розміщення на інформаційних стендах; - Підготовка музичного та технічного супроводу, визначення правил техніка безпеки заходу; - Підготовка музично – спортивних номерів, показових форм роботи з різними віковими групами; - Декорування території закладу, оформлення фотозон; - Організація виготовлення казкових костюмів для «Показу мод»; - Оформлення фотовиставки «Яскраві моменти життя»; - Оформлення виставки творчих робіт вихованців. Ш. Практичний 1. Зустріч гостей казковими персонажами, розміщення на території закладу згідно запропонованих локацій, перегляд фотовиставки, виставки дитячих робіт. 2. Розважальна програма (20 хв.): - вітальне слово від ведучого та директора закладу - міні-концерт привітання від вихованців; - вправа- твістинг; - поширення інформаційних буклетів; 3. Інтерактивна подорож дошкільним закладом. 4. Групові заходи: - участь батьків у спортивних змаганнях; - спільний природничий квест для дітей та батьків; - творче малювання в ізо-студії; - сервірування святкового обіду для дітей з залученням батьків в якості помічників вихователів, тощо. 5. Сюрпризний момент «Показ мод» - організація показу мод костюмів казкових персонажів, виготовлених за спільної участі батьків та педагогів. 6. Спільний флешмоб батьків, дітей та педагогів, за участю казкових персонажів. ІV. Підсумковий - проведення анкетування серед батьків за підсумками Дня відкритих дверей; - виробнича нарада для підведення підсумків проведених заходів, визначення стратегії співпраці з батьками; V. Презентаційний - презентація проведеного заходу в інформаційних групах. ВИСНОВОК Отже, ефективність роботи за проектом обумовлена низкою чинників. Передусім, проектну діяльність можна впроваджувати лише за ініціативи педагогічного колективу, яка ґрунтується на свідомому прагненні до цієї діяльності. Тема проекту має бути актуальною, реалістичною для виконання, а запланована організація припускати його гнучкість і внесення змін до процесу реалізації. Швидкість поширення методу проектів пояснюється не лише його педагогічною доцільністю, але й соціальним підґрунтям, зокрема: можливістю налагодження широких суспільних контактів, які спонукають до ознайомлення з досвідом та досягненнями колег, відповідно й різними поглядами на вирішення проблеми; набуттям навичок самостійного отримання знань і визначення можливості безпосереднього використання їх на практиці; актуальністю розвитку аналізу здатності до інформації.  Список використаної літератури 1. Метод проектів у розвитку якості дошкільної освіти/ Упоряд.: Г.Кравченко, Н. Кугуєнко. – Х.: Видавництво «Ранок», 2013. 2. Метод проектів у діяльності дошкільного закладу/ Укладач Л.Швайка. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. 3. Гуртова Л. День відкритих дверей у дошкільному закладі // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2017. – № 7. 4. Попова Ю. Педагоги й батьки: не цуратися, об’єднатися / // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2018. – № 7. 5. Токаренко Н.М. Організовуємо проектну діяльність: крок за кроком / Н.М. Токаренко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 11.