ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я І ПМД, ЇЇ ЗАВДАННЯ І ЗАКОНОДАВЧА БАЗА Принципи системи охорони здоров'я: Гарантований пакет послуг, що доступний кожному громадянину. Цей принцип слід використовувати незалежно від статі, віку, релігійних чи політичних...

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я І ПМД, ЇЇ ЗАВДАННЯ І ЗАКОНОДАВЧА БАЗА Принципи системи охорони здоров'я: Гарантований пакет послуг, що доступний кожному громадянину. Цей принцип слід використовувати незалежно від статі, віку, релігійних чи політичних переконань, сімейного або цивільного стану. Він має бути застосований до всіх і грунтуватися на повазі до прав людини. Дотримання національних стандартів якості та професіоналізму. Цей принцип передбачає надання якісної медичної допомоги, яка має бути безпечною, ефективною і спрямованою на задоволення потреб пацієнта, підтримку, освіту та розвиток персоналу, вдосконалення управління галуззю. Взаємоповага пацієнтів і медичних працівників. Повага, гідність, співчуття і турбота є дуже важливими під час роботи з пацієнтами. Їх безпека, досвід під час перебування в системі та результати для здоров'я будуть покращуватися, коли медичні працівники відчуватимуть свою цінність, матимуть відповідні повноваження та підтримку, а пацієнти будуть відчувати себе партнерами, а не об'єктами лікування. Співпраця різних секторів економіки, служб, організацій в інтересах пацієнтів, громад та населення (міжсекторальна взаємодія). Система охорони здоров'я як галузь має взаємодіяти з іншими службами, органами державного сектору та широким колом громадських об'єднань, благодійних організацій, юридичних осіб приватної форми власності з метою підвищення рівня добробуту. Співвідношення ціна-якість і найбільш ефективне справедливе та стійке використання обмежених ресурсів. Державні кошти на охорону здоров'я мають бути спрямовані винятково на благо громадян. Держава повинна прагнути, аби кожна витрачена платником податків гривня приносила якомога більше результату для здоров'я людей. Підзвітність громадам і пацієнтам. Система відповідальності та підзвітності за прийняття рішень має бути прозорою і зрозумілою для громадськості, персоналу і пацієнтів. Зазначені принципи формують основні соціальні цінності оновленої системи охорони здоров'я: Спільна робота на благо пацієнтів. Повага та гідність. Співчуття. Покращення якості життя. Усі однаково важливі. Основні цілі системи охорони здоров'я: Зростання показників здоров'я населення (тривалості життя, зниження захворюваності, смертності). Збільшення фінансової захищеності при зверненні по медичну допомогу, щоб захворювання не стало причиною зубожіння або ж відсутн6ість коштів не завадила своєчасно звернутися по допомогу. Забезпечення готовності та здатності системи охорони здоров'я ефективно реагувати на кризові ситуації, які становлять загрозу для здоров'я окремої людини, громади або усього населення. Для досягнення цих кінцевих цілей сформульовано проміжні задачі, на які мають бути спрямовані реформи: Створення умов для солідарної відповідальності за здоров'я громадян. Забезпечення вільного вибору постачальників послуг. Створення прозоріших умов роботи та більшої підзвітності у галузі охорони здоров'я. Надання підтримки, у тому числі фінансової, незахищеним групам населення. Законодавча база ПМД Діяльність з надання ПМД регламентується такими законодавчими та нормативними актами: \- Конституція України. \- Господарський кодекс України. \- Цивільний кодекс України. \- Податковий кодекс України. \- Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я». \- Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». \- Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності». \- Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». \- Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики». \- Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 «Про утворення Національної служби здоров'я України». \- Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094 «Про затвердження порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я». \- Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 р. № 1221 «Про наглядову раду закладу охорони здоров'я». Всесвітня організація охорони здоров'я визнала ПМД найважливішим елементом національних систем охорони здоров'я. На ПМД покладається функція вирішення всіх проблем, які можливо вирішити на її рівні, а стаціонарна допомога надається лише за умови неможливості вирішення всіх проблем на рівні ПМД. Базовим елементом була і залишається ЗП-СМ, яка найбільше відповідає змісту і функціям ПМД. ЗП-СМ у рамках ПМД може забезпечити: доступні і прийнятні послуги для пацієнтів; справедливий розподіл ресурсів охорони здоров'я; інтегроване і координоване надання комплексних лікувальних, реабілітаційних, паліативних та профілактичних послуг; раціональне використання технологій і ресурсів наступних ланок охорони здоров'я; рентабельність ПМД. Основні характеристики ЗП-МП, притаманні високоефективним системам охорони здоров'я: загальність медичної допомоги; комплексність послуг сімейного лікаря; безперевність і тривалість медичної допомоги в ЗП-СМ; координація; співробітництво; орієнтація на сім'ю; орієнтацію на громаду. 4 основні напрями розвитку первинної допомоги по визначенню ВООЗ: Сприяння досягненню рівності, солідарності та соціальної справедливості щодо здоров'я населення за рахунок забезпечення універсального доступу та соціального захисту здоров'я. Забезпечення пацієнт-орієнтованого підходу, що враховує потреби й очікування людей, з метою підвищення результативності та ефективності медичних послуг для населення. Підвищення рівня здоров'я громад шляхом інтеграції ПМД і заходів громадського здоров'я. Зміна принципів управління закладами ПМД шляхом відмови від командно-адміністративних методів управління і впровадження гармонізованого, репрезентативного, соціально інтегрованого, заснованого на переговорах методу управління. Основними завданнями надавача ПМД є: забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і пацієнт-орієнтованої ПМД, спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров'я; профілактику розвитку захворювань; зменшення потреби в госпіталізації; покращення якості життя. Принципи організації та надання послуг з ПМД: безпечність -- надання послуг з ПМД у осіб, що мінімізує ризики завдання шкоди пацієнтові, запобігання цьому, а також зменшує можливість медичних помилок; результативність -- досягнення найкращих результатів через надання послуг з ПМД на основі наукових знань та принципів доказової медицини; своєчасність -- зниження затримок у наданні послуг ПМД; економічна ефективність -- надання послуг з ПМД таким чином, щоб максимізувати використання ресурсів та уникнути неефективних витрат; недискримінація -- надання послуг ПМД, якість якої не відрізняється залежно від статі, гендеру, сексуальної орієнтації, раси, кольору шкіри, національності, місця проживання, майнового стану, соціального статусу, стану здоров'я, політичних, релігійних чи інших переконань, за мовними або іншими ознаками; орієнтованість на людину -- надання послуг ПМД у спосіб, яким ці послуги надаються. Примірне положення про медичну сестру загальної практики - сімейної медицини Медична сестра ЗП-СМ є помічником лікаря ЗП-СМ у наданні первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі спеціальності «Загальна практика -- сімейна медицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу і вдома. На посаду медичної сестри ЗП-СМ призначають медичну сестру або фельдшера, які закінчили медичний заклад освіти, навчались на курсах медичних сестер зі спеціальності «Загальна практика -- сімейна медицина» й отримали відповідне посвідчення. Призначення та звільнення медичної сестри ЗП-СМ, яка працює у закладі охорони здоров'я комунальної форми власності, здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу. Медична сестра ЗП-СМ працює під безпосереднім керівництвом і контролем лікаря ЗП-СМ. Медична сестра ЗП-СМ зобов'язана: виконувати діагностичні та лікувальні призначення лікаря ЗП-СМ в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри спеціальності «Загальна практика -- сімейна медицина»; надавати долікарську допомогу хворим при невідкладних станах, травмах і отруєннях; брати участь у проведенні диспансеризації населення дільниці; брати участь у профілактичній та санітарно-протиепідемічній роботі на дільниці (зокрема проведення щеплень, участь у ранньому виявленні СНІДу, туберкульозу, онкологічних захворювань); проводити санітарно-освітню роботу та пропаганду здорового способу життя серед населення дільниці; проводити консультування населення з медико-соціальних та медико-психологічних питань, питань планування сім'ї; організовувати надання медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях; заповнювати відповідні обліково-звітні статистичні форми; підвищувати свій кваліфікаційний рівень. Медична сестра ЗП-СМ має право: вносити пропозиції керівництву щодо покращення організації праці медичної сестри ЗП-СМ, забезпечення закладу (відділення) ЗП-СМ необхідним інструментарієм, лікарськими засобами; брати участь у конференціях, семінарах і нарадах для медичних сестер з питань надання медичної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Посада медичних сестер ЗП-СМ вводиться з розрахунку з посади на 1 посаду лікаря ЗП-СМ. Робота медичної сестри ЗП-СМ здійснюється за графіком, затвердженим головним лікарем лікувально-профілактичного закладу. ПОЛОЖЕННЯ\ про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (Наказ МОЗ України від 29.07.2016 № 801) І. Загальні положення 1\. Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ЦПМСД) є закладом охорони здоров'я (далі - ЗОЗ), що створюється з метою забезпечення потреб населення у первинній медичній допомозі (далі - ПМД). 2\. ЦПМСД створюється за рішенням органу/органів місцевого самоврядування, у тому числі об'єднаної територіальної громади (далі - Засновник). 3\. ЦПМСД є юридичною особою та підпорядковується Засновнику. 4\. ЦПМСД проходить державну реєстрацію, акредитацію та отримує відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері охорони здоров'я в установленому порядку. 5\. ЦПМСД у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України. 6\. Ліквідація та реорганізація ЦПМСД здійснюються за рішенням Засновника за погодженням зі структурним підрозділом з питань охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до законодавства. ІІ. Завдання та основні напрями діяльності 1\. Основними завданнями ЦПМСД є: 1\) організація надання прикріпленому населенню ПМД; 2\) забезпечення належної доступності та якості ПМД для прикріпленого населення; 3\) організація взаємодії із ЗОЗ, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (далі - ВМД), третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (далі - ТМД), екстрену медичну допомогу (далі - ЕМД), паліативну медичну допомогу, медичну реабілітацію; 4\) організація та надання невідкладної медичної допомоги населенню; 5\) планування розвитку ПМД; 6\) проведення організаційно-методичної роботи за напрямом ПМД; 7\) здійснення фінансового та матеріально-технічного забезпечення ПМД; 8\) забезпечення кадрового укомплектування; 9\) забезпечення взаємодії між підрозділами ЦПМСД в інтересах удосконалення надання медичної допомоги, збереження та зміцнення здоров'я населення; 10\) сприяння доступності для населення сільської місцевості стоматологічної та екстреної допомоги, забезпечення лікарськими засобами. 2\. Відповідно до покладених завдань ЦПМСД забезпечує: 1\) надання населенню ПМД; 2\) проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань; 3\) раннє виявлення та профілактику неінфекційних захворювань, визначення груп підвищеного ризику; 4\) раннє виявлення та профілактику інфекційних захворювань, у тому числі соціально небезпечних; 5\) проведення санітарно-просвітницької роботи, навчання населення здоровому способу життя, основам надання самодопомоги та взаємодопомоги; 6\) проведення скринінгу захворювань, раннє виявлення яких веде до зменшення інвалідизації і смертності населення; 7\) надання паліативної допомоги пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, моральну підтримку членів їх сімей; 8\) здійснення відбору хворих для отримання санаторно-курортного лікування відповідно до показань; 9\) проведення експертизи тимчасової втрати працездатності; 10\) підготовку медичної документації для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та на медико-соціальну реабілітацію; 11\) виписку рецептів для пільгового забезпечення лікарськими засобами окремих груп населення та за певними категоріями захворювань відповідно до чинного законодавства; 12\) управління та контроль якості надання медичної допомоги у своїх підрозділах; 13\) наступність та послідовність медичного обстеження, лікування та реабілітації пацієнтів у взаємодії з іншими ЗОЗ відповідно до медичного маршруту пацієнта, направлення пацієнтів для отримання інших видів медичної допомоги. Створення на базі амбулаторій умов для проведення виїзних прийомів лікарями-спеціалістами ЗОЗ вторинного рівня; 14\) взаємодію своїх структурних та відокремлених структурних підрозділів з дошкільними навчальними закладами, навчальними закладами, соціальними службами, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями, засобами масової інформації, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування в інтересах збереження та зміцнення здоров'я населення; 15\) реалізацію права громадян вільно вибирати лікаря, що надає ПМД, у тому числі лікаря загальної практики - сімейного лікаря, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, що перебуває з ЦПМСД у цивільно-правових відносинах, лікаря-терапевта дільничного, лікаря-педіатра дільничного ЦПМСД; 16\) надання роботодавцю повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві або про наявність підозри про гостре професійне захворювання; 17\) організаційно-методичну роботу з надання ПМД у своїх підрозділах за такими напрямами: збір, узагальнення та контроль достовірності статистичної інформації; надання звітів та оперативної інформації до територіальних інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики; аналіз стану здоров'я населення; вивчення і прогнозування потреби населення у ПМД; планування лікувально-профілактичних заходів відповідно до потреб населення; аналіз доступності ПМД для населення, планування розвитку мережі та її кадрового забезпечення; організація підвищення професійної кваліфікації кадрів, у тому числі навчання за напрямом визначеної спеціалізації; впровадження сучасних методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих, сучасних інформаційних технологій; впровадження та вдосконалення системи управління якістю надання ПМД; 18\) аналіз стану фінансового забезпечення ЦПМСД, його підрозділів та розробку фінансових планів; 19\) здійснення закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичного обладнання та інвентарю, інших засобів, необхідних для функціонування ЦПМСД та його підрозділів; 20\) утримання будівель, споруд і технічних засобів ЦПМСД та його підрозділів у належному стані; 21\) технічне обслуговування медичного обладнання у підрозділах ЦПМСД; 22\) контроль за використанням матеріально-технічних ресурсів у підрозділах ЦПМСД; 23\) облік матеріальних цінностей, у тому числі медичного обладнання та інвентарю; 24\) планування та організацію проведення планово-попереджувальних ремонтів, ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ЦПМСД та організацію налагоджувальних робіт при підготовці до експлуатації медичної апаратури та обладнання; 25\) спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб ЦПМСД та працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. 3\. Для ЦПМСД, утворених за рішенням органу місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади (далі - ОТГ), згідно з угодами, укладеними між органами місцевого самоврядування про співробітництво територіальних громад відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» (далі - ЦПМСД ОТГ), реалізація завдань та функцій, передбачених підпунктом 7 пункту 1, підпунктами 2, 19-24 пункту 2 цього розділу, за рішенням ради такої ОТГ може здійснюватись її виконавчим органом. ІІІ. Права та обов\'язки 1\. ЦПМСД для виконання покладених на нього завдань має право самостійно: 1\) здійснювати планування роботи відповідно до державних замовлень та програм і відповідних рішень органів місцевого самоврядування; 2\) організовувати свою діяльність щодо забезпечення виконання договору про медичне обслуговування населення; 3\) здійснювати розподіл фінансових та майнових ресурсів між своїми підрозділами; 4\) укладати в межах повноважень договори, угоди з юридичними і фізичними особами, виступати позивачем та відповідачем у суді. 2\. ЦПМСД для виконання покладених на нього завдань має право за погодженням із Засновником: 1\) укладати договори про медичне обслуговування населення певної території відповідно до чинного законодавства з лікарями загальної практики - сімейними лікарями, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці; 2\) укладати угоди щодо надання ПМД населенню ОТГ; 3\) здійснювати іншу, ніж надання медичної допомоги, господарську діяльність, не заборонену законодавством. 3\. ЦПМСД забезпечує: 1\) надання медичної допомоги відповідно до договору про медичне обслуговування населення за бюджетні кошти та інших укладених договорів; 2\) дотримання встановленого порядку звітування; 3\) надання звітів та оперативної інформації до територіальних інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики; 4\) належне ведення облікової документації та підготовки звітів; 5\) координацію взаємодії амбулаторій, фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів (далі - ФАП/ФП) з надання невідкладної медичної допомоги, проведення заходів диспансеризації та масової профілактики інфекційних захворювань в зоні територіального обслуговування ЦПМСД; 6\) цільове використання закріпленого за ним майна та виділених бюджетних коштів; 7\) утримання у належному стані рухомого і нерухомого майна; 8\) створення нешкідливих та безпечних умов праці, виконання вимог законодавства про охорону праці, соціальне страхування, правил безпечної експлуатації устаткування, технічних регламентів, стандартів та санітарних норм, правил протипожежної безпеки; 9\) здійснення заходів з удосконалення оплати праці працівників та інших заходів заохочення, спрямованих на підвищення мотивації до результативного, відповідального виконання їх посадових обов'язків; 10\) зворотний зв'язок із ЗОЗ ВМД та ТМД щодо обслуговування ними прикріпленого до ЦПМСД населення. 4\. Організацію виконання покладених на ЦПМСД завдань та функцій, дотримання вимог законодавства з питань охорони праці, пожежної безпеки забезпечує головний лікар. Обов\'язки та права інших працівників ЦПМСД визначаються посадовими інструкціями, затвердженими головним лікарем. Вторинний рівень надання медичної допомоги Реорганізація мережі закладів охорони здоров'я, що надають вторинну медичну допомогу, передбачає поетапну структурну перебудову регіональної системи охорони здоров'я шляхом оптимізації мережі закладів охорони здоров'я. Оптимізація мережі закладів охорони здоров'я (їх підрозділів), що надають вторинну медичну допомогу, включає: створення госпітальних округів, які об'єднують заклади кількох районів або міст і районів; проведення перепрофілювання закладів вторинної медичної допомоги, які входять до складу госпітального округу з урахуванням їх матеріально-технічного та кадрового потенціалу, профілю діяльності та структури медичних послуг, у заклади, що надають допомогу різної інтенсивності. Третинний рівень надання медичної допомоги Реорганізація системи надання третинної медичної допомоги передбачає поетапну структурну перебудову регіональної системи охорони здоров'я шляхом оптимізації мережі закладів охорони здоров'я, що надають таку допомогу. Третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу надаватимуть обласні лікарні, центри високоспеціалізованої медичної допомоги та клініки науково-дослідних інститутів. Третинна медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається лише за направленням лікаря первинної або вторинної медичної допомоги. Порядок надання населенню третинної медичної допомоги встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Перелік державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають третинну медичну допомогу, визначається Кабінетом Міністрів України.