Лекція 3 Воєнні злочини PDF

Лекція 3 Воєнні злочини 1. Загальна характеристика воєнних злочинів і система їх складів. Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, законів і звичаїв війни, які здійснюються під час збройного конфлікту. Вони є одними з найтяжчих міжнародних злочинів і несуть за...

Лекція 3 Воєнні злочини 1. Загальна характеристика воєнних злочинів і система їх складів. Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, законів і звичаїв війни, які здійснюються під час збройного конфлікту. Вони є одними з найтяжчих міжнародних злочинів і несуть за собою індивідуальну кримінальну відповідальність. Чому воєнні злочини є такими серйозними?  Порушення основних прав людини: Воєнні злочини зачіпають найважливіші права людини, такі як право на життя, свободу, гідність та безпеку.  Підрив міжнародного порядку: Ці злочини підривають довіру до міжнародного права і створюють загрозу для миру та безпеки в усьому світі.  Посилення страждань: Воєнні злочини призводять до великих страждань цивільного населення та учасників бойових дій. Системи складів воєнних злочинів Система складів воєнних злочинів може відрізнятися в різних юрисдикціях, але загалом вона включає такі основні елементи: 1. Суб'єкт злочину: Особа, яка вчинила злочин. Це може бути як військовослужбовець, так і цивільна особа, яка брала участь у військових діях. 2. Об'єкт злочину: Особи або об'єкти, які постраждали від злочину. Це можуть бути цивільні особи, військовополонені, культурні цінності тощо. 3. Об'єктивна сторона злочину: Конкретні дії або бездіяльність, які складають злочин. Наприклад, вбивство, катування, незаконне позбавлення волі, руйнування культурних пам'яток. 4. Суб'єктивна сторона злочину: Психічне ставлення винного до вчиненого злочину. Це може бути прямий умисел, необережність або байдужість до наслідків своїх дій. Обвинувачення та переслідування осіб та організацій, звинувачених у скоєнні військових злочинів, продовжують залишатися предметом глибоких суперечок не лише серед держав, а й серед найкращих юристів світу1. Виділяють близько сотні окремих складів злочинів, які вважають воєнними. Однак всі вони характеризуються певною сукупністю ознак, які є притаманні кожному складу зокрема і групі загалом. На сьогоднішній час можна виділити п’ять таких ознак: 1) дії, що складають об’єктивну сторону воєнних злочинів, вчиняються під час збройного конфлікту і є пов’язані з ним; 2) 1 Edward A. Schaefer War Crimes, War Criminals, and War Crimes Trials by Norman E. Tutorow German Studies Review. Vol. 10, No. 2 (May, 1987), p. 377. відбувається вчинення дій, що вважаються серйозними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права; 3) такі дії як правило вчиняються комбатантами або особами, які можуть віддавати їм накази; 4) об’єктом посягання є особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (чи їх права); 5) дані злочини завжди вчиняються умисно або із грубої необережності2. 2 Репецький В.М., Лисик В.М. Поняття та ознаки воєнних злочинів. Международное гуманитарное право. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/09/amp_2009_1_15.pdf.  2. Види воєнних злочинів. Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, які вчиняються під час збройного конфлікту. Вони є одними з найтяжчих міжнародних злочинів і несуть за собою індивідуальну кримінальну відповідальність. Термін «воєнний злочин» з’явився у 1945 році у ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу в Нюрнбергзі, де зазначалося, що такими слід вважати порушення законів і звичаїв війни, що включають вбивства, жорстоке поводження або депортацію цивільного населення на окупованих територіях, вбивство або жорстоке поводження з військовополоненими, вбивство заручників, розкрадання державної або приватної власності, безглузде руйнування населених пунктів, що не зумовлене військовою необхідністю3. Воєнні злочини є одним з видів основних злочинів проти міжнародного права поряд зі злочином агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Воєнними злочинами є серйозні порушення заборон, що містяться як у договірному, так і у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Женевські конвенції 1949 р. і Додатковий протокол І 1971 р. , в яких було кодифіковано міжнародне гуманітарне право після Другої світової війни, містять перелік воєнних злочинів, під якими розуміли серйозні порушення конвенцій, враховуючи специфіку відносин, врегульованих кожною із них. Окремі склади воєнних злочинів передбачені рядом інших документів (ст. 28 Гаазької конвенції про захист культурних цінностей під час військових конфліктів 1954 р., ст. 5 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976 р.). Окремо слід виділити установчі документи органів міжнародної кримінальної юстиції, зокрема Статути міжнародних та змішаних воєнних і кримінальних трибуналів (Римський статут Міжнародного кримінального суду тощо). Чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року та Додатковий протокол І до них від 8 червня 1977 року зобов'язують держави криміналізувати серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в національному законодавстві. Україна виконує цю вимогу насамперед шляхом внесення до Кримінального кодексу України статті 438 "Порушення законів та звичаїв війни". Крім того, держави повинні переслідувати в судовому порядку осіб, обвинувачуваних у вчиненні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права чи передавати таких осіб державі, готовій здійснити таке переслідування. 3 Репецький В.М., Лисик В.М. Поняття та ознаки воєнних злочинів. Международное гуманитарное право. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/09/amp_2009_1_15.pdf.  Іншими словами, на воєнні злочини (як і на інші види міжнародних злочинів), відповідно до Женевських конвенцій, поширюється принцип універсальної юрисдикції. Він полягає в тому, що будь-яка держава може притягнути особу, винну в скоєнні воєнних злочинів, до кримінальної відповідальності, незважаючи на місце скоєння злочину та громадянство суб’єкта злочину чи його жертви. Міжнародне гуманітарне право встановлює норми поведінки під час збройних конфліктів, захищаючи як комбатантів, так і цивільне населення. Воєнні злочини порушують ці норми, завдаючи страждань та руйнувань. Класифікація воєнних злочинів Воєнні злочини можна класифікувати за різними критеріями, але найчастіше їх поділяють на такі категорії: 1. Злочини проти особи  Вбивство: Умисне вбивство цивільних осіб, військовополонених або комбатантів, які вийшли з ладу.  Катування: Застосування фізичних або психологічних тортур до осіб, які перебувають під владою.  Нелюдське поводження: Застосування будь-яких дій, які завдають фізичних або психічних страждань.  Зґвалтування та інші форми сексуального насильства: Використання сексуального насильства як зброї війни. 2. Злочини проти майна  Мародерство: Розграбування майна цивільного населення або військовополонених.  Руйнування культурних пам'яток: Свідоме знищення або пошкодження культурних об'єктів, таких як історичні будівлі, музеї, релігійні споруди.  Незаконне привласнення майна: Привласнення майна, яке не є військовою здобиччю. 3. Злочини проти захищених осіб і об'єктів  Напади на медичні заклади та персонал: Атаки на лікарні, госпіталі, медичних працівників та хворих.  Використання захисних символів у незаконних цілях: Незаконне використання символів Червоного Хреста, Червоного Півмісяця або Червоного Кристала.  Захоплення заручників: Незаконне утримання цивільних осіб або військовополонених. 4. Використання заборонених методів і засобів ведення війни  Використання хімічної, біологічної або ядерної зброї: Застосування зброї масового знищення.  Використання заборонених боєприпасів: Застосування боєприпасів, які завдають надмірних страждань або мають невибіркову дію.  Напади на цивільне населення: Спрямовані напади на цивільних осіб або об'єкти. Міжнародна відповідальність за воєнні злочини Міжнародне право передбачає індивідуальну кримінальну відповідальність за вчинення воєнних злочинів. Винуватці можуть бути притягнуті до відповідальності як національними, так і міжнародними судами. Міжнародний кримінальний суд є постійно діючим міжнародним судом, який має юрисдикцію над найсерйознішими міжнародними злочинами, включаючи геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочин агресії. Важливо розуміти: Воєнні злочини не мають строку давності. Всі особи, які беруть участь у вчиненні воєнних злочинів, несуть індивідуальну кримінальну відповідальність. Однак вчені заявляють, що командування і контроль на організаційному рівні є вирішальними факторами у стримуванні воєнних злочинів діючими військами4. Свідчення про воєнні злочини повинні бути зібрані та збережені для подальшого розслідування та судового переслідування. 4 Mullins Christopher W. Variations in War Crimes During the Sierra Leone Civil War. International Criminal Justice Review. XX. 2020. P.14.  3. Система запобігання воєнним злочинам. Система запобігання воєнним злочинам – це комплекс заходів, спрямованих на попередження, виявлення та припинення таких злочинів, а також притягнення винних до відповідальності. Вона охоплює як національні, так і міжнародні рівні. Чому важливо запобігати воєнним злочинам? Воєнні злочини завдають непоправної шкоди жертвам, суспільству та міжнародному порядку. Запобігання таким злочинам є необхідною умовою для встановлення миру та справедливості. Основні елементи системи запобігання 1. Правова база: o Міжнародне гуманітарне право: Женевські конвенції, Додаткові протоколи, статути міжнародних трибуналів (Міжнародний кримінальний суд, спеціальні трибунали). o Національне законодавство: Кримінальні кодекси країн, які криміналізують воєнні злочини. 2. Профілактика: o Освіта та навчання: Проведення навчань для військових, правоохоронців, цивільного населення щодо норм міжнародного гуманітарного права. o Культура поваги до прав людини: Формування в суспільстві культури поваги до людського життя та гідності. o Створення механізмів раннього попередження: Системи моніторингу та аналізу ситуації, які дозволяють виявляти ризики вчинення воєнних злочинів. 3. Розслідування та переслідування: o Незалежні та неупереджені розслідування: Створення спеціалізованих органів для розслідування воєнних злочинів. o Співпраця між державами: Обмін інформацією, взаємодопомога у проведенні розслідувань та екстрадиції підозрюваних. o Притягнення винних до відповідальності: Судові процеси над особами, винними у вчиненні воєнних злочинів, і виконання вироків. 4. Міжнародна співпраця: o Міжнародні організації: ООН, ОБСЄ, Червоний Хрест відіграють важливу роль у запобіганні та розслідуванні воєнних злочинів. o Міжнародні суди: Міжнародний кримінальний суд та спеціальні трибунали переслідують винних у найсерйозніших міжнародних злочинах. Виклики для системи запобігання  Політична воля: Недостатня політична воля держав до проведення ефективних розслідувань і переслідування винних.  Безкарність: Багато воєнних злочинців уникають відповідальності.   Складність збору доказів: Докази воєнних злочинів часто бувають розсіяні, знищені або загублені.  Втручання в розслідування: Політичний тиск і залякування можуть перешкоджати проведенню об’єктивних розслідувань. Роль громадянського суспільства Громадянське суспільство відіграє важливу роль у запобіганні воєнним злочинам. Громадські організації можуть:  Документувати порушення міжнародного гуманітарного права: Збирати свідчення, фотографії, відеоматеріали.  Підтримувати жертв: Надавати юридичну допомогу, психологічну підтримку.  Звертати увагу міжнародної спільноти: Проводити кампанії, лобіювати зміни в законодавстві.