Географія 9 клас, Підручник 2017, PDF

Інтернет- підтримка 9 Г. Д. Довгань, О...

Інтернет- підтримка 9 Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник ГЕОГРАФІЯ 9 клас 9 ГЕОГРАФІЯ Особливості підручника: цікавий та доступний виклад навчального матеріалу дасть змогу краще пізнати закономірності розміщення господарства в Україні та світі ГЕОГРАФІЯ карти, схеми та ілюстрації стануть корисним доповненням до основного тексту алгоритми виконання практичних робіт та досліджень допоможуть розв’язувати складні завдання Інтернет-підтримка дозволить: здійснити онлайн-тестування за кожним розділом ознайомитися з додатковими матеріалами до уроків Г. Д. Довгань О. Г. Стадник Інтернет-підтримка interactive.ranok.com.ua УДК [911.3:37.016](075.3) Д58 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 № 417) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Експерти, які здійснили експертизу підручника під час проведення конкурсного відбору проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів і зробили висновок про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: Г. Б. Глюдзик, методист із географії кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін Закарпатського ІППО; І. І. Костащук, доцент кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат географічних наук Довгань Г. Д. Д58 Географія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. — Харків : Вид-во «Ранок», 2017. — 272 с. : іл. ISBN 978-617-09-3365-2. УДК [911.3:37.016](075.3) Інтернет-підтримка Електронні матеріали до підручника розміщено на сайті interactive.ranok.com.ua © Довгань Г. Д., Стадник О. Г., 2017 ISBN 978-617-09-3365-2 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2017 Шановні дев’ятикласники і дев’ятикласниці! Три роки тому, у 6 класі, у вашому шкільному розкладі з’явився новий предмет — географія. Із того часу кожного року ви розкривали таємниці природи Землі, досліджували нові материки, вивчали різно- манітні природні умови та ресурси нашої Батьківщини. Завдяки геогра- фії ви змогли відвідати найвіддаленіші куточки нашої планети. Тепер настав час дістатися ще однієї «вершини» — опанувати складові економічної географії України та світу. У курсі географії «Україна та світове господарство» ви дізнаєтеся про закономірності розміщення господарства в нашій країні та інших країнах і регіонах світу, ознайомитеся з питаннями міжнародних відносин, стану навко- лишнього середовища, глобальних проблем людства. Ви будете вчи- тися розуміти географічні проблеми, які загрожують різним терито- ріям, та шукати шляхи їх розв’язання. Для того щоб успішно працювати з підручником, потрібно зна- ти, як він побудований. Навчальний матеріал у ньому складається із п’яти великих частин — розділів. У межах розділу виділені теми та параграфи. Кожен параграф розпочинається вступними рубриками «Ви дізнаєтесь» і «Пригадайте». Вони налаштують вас на правильне розуміння навчальних завдань і допоможуть залучити до роботи знання та вміння, набуті раніше. Параграфи містять додаткові тексти. Це цікаві факти та відо- мості про наукові досягнення, господарські підприємства, типові при- клади соціально-економічних процесів тощо. Така інформація пода- ється іншим, більш дрібним шрифтом у межах основного тексту або як розширений підпис до частини ілюстрацій. Географічні терміни, поняття та назви, на які слід звернути особ­ ливу увагу, виділені напівжирним шрифтом або курсивом. До кожної навчальної теми спеціально підібрані географічні кар- ти, графіки та діаграми, статистичні таблиці, схеми й фотоілюстрації. Вони унаочнюють та доповнюють зміст параграфів. 3  ПЕРЕДМОВА Параграф завершують рубрики, кожна з яких має своє призна- чення.  ! Головне — тут коротко та змістовно викладені основні думки тек- сту параграфа. Запитання та завдання для самоперевірки — у цій рубриці вміщено запитання за змістом параграфа. Поміркуйте — такі завдання вимагають висловлення вашої власної думки, обґрунтованої позиції, залучення творчого мислення. Практичні завдання — ці завдання навчать вас застосовувати отри- мані знання та вміння, працювати з текстовою та картографічною інформацією. Набуваємо практичних навичок — ці завдання навчатимуть вас за- стосовувати набуті знання в різних життєвих ситуаціях. Працюємо в групах — ця рубрика допоможе вам розв’язати будь- яке географічне завдання у співпраці з однокласниками. Працюємо самостійно — метою цих завдань є навчити вас самостій- но обирати та застосовувати різноманітні методи досліджень, пре- зентувати результати своєї роботи. Практична робота — ця рубрика навчить вас розв’язувати геогра- фічні задачі, виконувати завдання за географічними картами, по- легшить запам’ятовування географічних назв, розуміння геогра- фічних понять і термінів. Дослідження — рубрика під такою назвою спонукає до власних від- криттів та наукової роботи. До деяких тем пропонується список додаткової літератури та ін- тернет-джерел, до яких ви можете звернутися. Вони допоможуть вам поглибити свої знання, підготувати реферат, повідомлення, презентацію до уроку тощо. Крім того, до підручника був розроблений електронний освітній ресурс interactive.ranok.com.ua, який містить багато додаткової корис- ної інформації, тестові завдання для підготовки до контрольних та са- мостійних робіт, що виконуються в режимі онлайн, тощо. Посилання на цей сайт розміщено на сторінках підручника позначкою. Ми сподіваємося, що підручник, який ви тримаєте в руках, на- вчить вас не лише любити свою Батьківщину, але й розуміти процеси, які відбуваються в нашій країні, сприяти її економічному зростанню. Бажаємо успіхів! 4  ВСТУП § 1. Економічна географія в системі географічних наук Ви дізнаєтесь: ŠŠ про об’єкт вивчення економічної географії ŠŠ про зв’язки економічної географії з іншими науками ŠŠ про актуальність та практичну спрямованість завдань, які вирішує економічна географія Пригадайте: ŠŠ географічні науки та приклади взаємозв’язків між ними ŠŠ що таке географічна оболонка та антропогенний ландшафт ŠŠ методи географічних досліджень Географія — дивовижна наука. Вона відкриває перед вами навко- лишній світ у всьому його різноманітті. Вивчаючи цю науку, ви пори- нули у сповнені пригодами подорожі й дослідження, розкрили таємниці створення і використання географічних карт, познайомилися з приро- дою материків, океанів і своєї Батьківщини, дізналися про унікальні зміни, які відбуваються з населенням Землі в останнє століття. А зараз географія запрошує вас дослідити основні види господарської діяльно­ сті людей як в Україні, так і в усьому світі.  1 Об’єкт економічної географії та ї ї місце в системі географічних наук. Ви вже знаєте, що більшість географічних наук можна об’єднати у дві групи — фізико-географічні та суспільно-географічні (мал. 1). Еко- номічна географія належить до суспільно-географічних наук. Її об’єк­том є просторова (територіальна) організація виробничої діяльності суспіль- ства. Другою складовою суспільної географії є соціальна географія, яка досліджує суспільні групи, взаємозв’язки між ними, умови життя та діяльності населення в різних сферах, зокрема трудовій, побутовій, духовній. Третя складова — політична географія. Вона вивчає органі- зацію політичного життя суспільства (держави з точки зору виконання нею основних функцій, кордони), розміщення і відносини між різними політичними силами, а також зв’язки між ними. Економічна, соціальна і політична географія тісно пов’язані між собою. Разом вони досліджують суспільство та просторову організацію його життєдіяльності. Зважаючи на те, що об’єктом дослідження географії є географічна оболонка, суспільство ця наука розглядає як один із її компонентів. 5  Вступ Картографія Фізична географія Географічні науки Суспільна географія Країнознавство Фізико- Загальне Ландшафто­ Економічна Соціальна Політична географічні землезнавство знавство географія географія географія науки Мал. 1. Географічні науки. Дослідити складові виробничої діяльності суспільства може тіль- ки група наук. Тому економічна географія включає географію промис- ловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, сфери послуг. Кожна із цих наук досліджує закономірності розміщення та розвитку окремих видів господарської діяльності (їхню територіальну організа- цію) у світі, в окремих регіонах і державах. Фізична та суспільна географія досліджують певний простір. Тому вони мають можливість комплексно його вивчати, установлюючи взаємозв’язки між природними й суспільними об’єктами (мал. 2). У цьо- му проявляється принцип єдності системи географічних наук. Він допо- може вам вивчати господарську діяльність населення в розвитку, ана- лізуючи зміни, що відбуваються в часі та просторі. Мал. 2. Природа — середовище існуван­ ня людини. Географія вивчає і природу, і людину та ї ї прак­ тичну діяльність. Тому географія за­ ймає унікальне поло­ ження на межі при­ родничих та суспільних наук. 6   Географічне середовище Гірські породи Рослинний Тваринний Клімат Води Ґрунти та рельєф світ світ Мал. 3. Компоненти географічного середовища. На межі фізичної та суспільної географії розвивається країнознав- ство. Ця комплексна наука вивчає природу, населення й господарство країн світу. Особливе місце серед географічних наук посідає картографія — наука про вивчення, моделювання та відтворення простору, поєднання та взаємозв’язки об’єктів, явищ природи та суспільства.  2 Взаємодія господарства і природи в географічному середовищі. Частину географічної оболонки, із якою людина безпосередньо вза- ємодіє у своєму житті та виробничій діяльності, називають географічним середовищем. Саме воно забезпечує суспільство необхідними умовами для існування (наприклад атмосферне повітря, води гідросфери, ґрун- ти, рослини і тварини) й основними природними ресурсами (наприклад корисні копалини) (мал. 3). Географічне середовище впливає не тільки на матеріальний, а й на духовний світ людини, її здоров’я і настрій. Із появою та розвитком людського суспільства його роль у геогра- фічній оболонці постійно зростає. Обживаючи планету, людина зміню- вала природу і створювала штучне середовище, наприклад транспортні магістралі, промислові підприємства, населені пункти. Це призвело до перетворення природних ландшафтів на антропогенні, тобто створені лю- диною. Тому зараз людину оточують як природні, так і штучно ство- рені об’єкти. Вони поєднуються в понятті «навколишнє середовище». І дійсно, у більшості районів світу людину оточують не первісні ліси, степи або савани, а населені пункти, рілля й пасовища. Людське су­ спільство все більше впливає на географічне середовище, разом вони стають творцями навколишнього середовища (мал. 4). 7  Вступ Етапи розвитку людського суспільства Відносини людини і природи Людина займається Людина повністю залежить від збиральництвом, природи і тому постійно присто­ полюванням, ри­ совується до географічного се­ бальством редовища Основними заняття­ Людина значною мірою залежить ми людини стають від природи, але, пристосовую­ землеробство та чись до географічного середовища, скотарство починає впливати на його стан (у першу чергу на рослинний покрив і ґрунти) Поряд із сільським Людина залежить від природи, господарством по­ але її вплив на складові геогра­ чинає розвиватися фічного середовища зростає. Во­ промисловість на здатна змінити стан окремих складових на місцевому рівні Відбувається розви­ Людина залежить від природи, але ток усіх видів госпо­ вплив ї ї господарської діяльності дарської діяльності, на географічне середовище досяг зростання обсягів ви­ такого рівня, що здатен повністю робництва у зв’яз­ку змінити стан географічного сере­ з досягненнями нау­ довища на місцевому рівні (антро­ ки і техніки та швид­ погенні ландшафти) та вплинути ким збільшенням на окремі компоненти на глобаль­ кількості населення ному (планетарному) рівні Мал. 4. Зміни у взаємодії господарства і природи в географічному середовищі.  3 Значення знань з економічної географії. Використовуючи зв’язки з іншими науками й маючи власний потужний науковий потенціал, економічна географія проводить різ- нопланові дослідження розвитку й розміщення господарства, розробляє рекомендації щодо вдосконалення його територіальної організації. Українські фахівці беруть участь у складанні стратегічних планів роз- 8   витку регіонів і міст, готують пропозиції щодо раціонального розмі- щення господарських об’єктів, здійснюють експертизу проектів у сфері регіонального управління й прогнозування, досліджують проблемні тери- торії та окремі населені пункти, дають оцінку можливостям раціо- нального використання природно-ресурсного потенціалу. Так, співробітники Інституту географії Національної Академії наук України виявили особливості територіальної організації виробни- цтва в регіональному промисловому комплексі (на прикладі Київського При­дніпров’я); розкрили сутність взаємозв’язків територіальних систем розселення населення і розміщення виробництва; розробили аспекти со- ціально-економічного розвитку територій України з підвищеним рівнем забруднення; визначили пріоритетні напрямки господарського розвитку України. Про увагу до економіко-географічних та економічних досліджень свідчить факт запровадження в 1968 р. Нобелівської премії у сфері економічних наук. У 2008 р. її лауреатом став американець Пол Кругман. Він уславився дослідженнями в на­ прямку, що відомий як «нова економічна гео­графія».  ! Головне ‹‹ До суспільно-географічних наук належать економічна, соціальна і політична географія, які тісно пов’язані між собою. ‹‹ Об’єктом економічної географії є просторова організація виробни- чої діяльності суспільства. ‹‹ Географічне середовище — це частина географічної оболонки, із якою людина безпосередньо взаємодіє у своєму житті та виробничій діяльності. ‹‹ Значення економічної географії полягає у проведенні різноплано- вих досліджень розвитку й розміщення господарства, створенні реко- мендацій щодо вдосконалення його територіальної організації. Запитання та завдання для самоперевірки 1. Що вивчає економічна географія? 2. Із якими науками найбільш тісно по­ в’язана економічна географія? Чому? 3. Дайте визначення поняття «геогра­ фічне середовище». 4. Із якою метою проводяться географічні дослідження? 5. Як ви вважаєте, який із перелічених видів господарської діяльності найбіль­ ше потребує знання суспільної географії: сільське господарство, транспортні перевезення, виробництво автомобілів, будівництво, комунальне господарство? Обґрунтуйте свою точку зору. 6. Ознайомтеся зі змістом підручника, зверніть увагу на основні теми, що вивчаються. Разом із членами сім’ї підберіть книги з домашньої бібліотеки, у яких розповідається про географічні об’єкти. Складіть перелік наявних у вас джерел географічних знань. 9  Вступ Поміркуйте Ви ознайомилися зі схемою, що унаочнює зв’язки економічної географії з іншими географічними науками (мал. 1, с. 6). Чи вважаєте ви ї ї повною? Наведіть прикла­ ди інших наук (у тому числі з інших галузей знань), із якими пов’язана економіч­ на географія. Практичне завдання Складіть схему «Економічна географія», указавши науки, що входять до її складу. Працюємо самостійно Назвіть основні джерела географічних знань та вкажіть, яку інформацію можна отримати за їх допомогою. Додаткова література 1. Географічна енциклопедія України. Т. 1—3. — К., 1989—1993. 2. Голіков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії : підручник / А. П. Го­ ліков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Либідь, 1997. 3. Жупанський Я. І. Історія географії в Україні. — Львів : Світ, 1997. 4. Матвієнко В. Етапи і напрямки формування української суспільно-географічної думки // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний ча­ сопис. — Тернопіль : Підручники й посібники, 2000. — Випуск 2. — С. 77—82. 5. Олійник Я. Б. Вступ до соціальної географії : навч. посібник / Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К. : Товариство «Знання», КОО, 2000. 6. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії : навч. посібник. — К. : Вища школа, 1996. 7. Развитие географической науки в Украинской ССР. — К. : Наукова думка, 1990. 8. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії : навч. посібник. — Одеса : Астро­ принт, 2001. 9. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методи­ ки : навч. посібник. — Одеса : Астропринт, 2005. 10. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії : навч. посібник. — Львів, 2003. Періодичні видання (інтернет-джерела) 1. Міжрегіональний збірник наукових праць «Часопис соціально-економічної гео­ графії» (http://www.geograf.com.ua/chseg) 2. Науковий збірник «Економічна та соціальна географія» (http://bulletin-esgeograph. org.ua/index.php) 3. Український географічний журнал (http://ukrgeojournal.org.ua/) 4. Часопис соціально-економічної географії : Міжрегіон. зб. наук. праць // Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна (http://soc-econom-region.univer.kharkov.ua/) 10  РОЗДІЛ І. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТЕМА 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА § 2. Національна економіка Ви дізнаєтесь: ŠŠ ознаки понять «національна економіка», «економічний розвиток» ŠŠ про показники економічного розвитку та якості життя Пригадайте: ŠŠ приклади промислових підприємств вашої місцевості ŠŠ організації та заклади, до яких ви (ваша родина) зверталися за послугами Зусилля людини спрямовані на те, щоб покращити своє життя, задовольнити свої бажання, а точніше, потреби. За останні 100 років людство досягло величезних успіхів. Щоб переконатися в цьому, до- сить уважно подивитися навколо: для нас звичними речами є холо- дильник, пральна машина, телевізор, мобільний телефон, комп’ютер тощо. Усе це — результат господарської діяльності людини. Сучасній людині є де застосувати свої вміння: існують тисячі професій, біль- шість із яких пов’язані із сільським господарством, промисловістю, сферою послуг.  1 Поняття про національну економіку. Національна економіка (господарство) — це історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. Первинною ланкою економіки є підприємство — самостійний господарський суб’єкт, який здійснює виробничу, науково-дослідну, торговельну та іншу діяльність. Будь-яке підприємство виробляє про- дукцію або надає послуги. Послуги — це вид економічної діяльності, у процесі якої задовольняються певні потреби, але не створюються матеріальні блага. Прикладом послуг є освіта. Ви навчаєтесь у школі, а отже, задовольняєте свої потреби в знаннях, без яких неможлива повноцінна практична діяльність у сучасному світі. 11  Розділ І. Національна економіка та світове господарство Мал. 1. Державне підприєм­ ство «Завод “Електроважмаш”» (м. Харків). Термін «економіка» має грецьке походження. У буквальному значенні економіку можна розглядати як господарство, яке ведеться відповідно до певних правил і норм із метою забезпечення умов життя людей та задоволення їхніх потреб. Стає зрозумілим, чому терміни «економіка» і «господарство» використовують як синоніми. Для того щоб забезпечити виготовлення різноманітних товарів та надання послуг, а також їх обмін і розподіл в економіці (госпо- дарстві) взаємодіють різні виробництва. Це групи підприємств і уста- нов, які випускають однорідні види продукції (мал. 1) або спеціалізу- ються на наданні однотипних послуг. Підприємствам, які покращують якість управління, послуг та то- варів, а також не тільки дбають про власний прибуток, але й роблять великий внесок у соціальний та економічний розвиток своєї країни, надається статус «Державне підприємство року».  2 Валовий внутрішній продукт як основний показник економічного розвитку. Основним показником економічного розвитку є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він виражає сукупну вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни незалежно від націо- нальної належності підприємств. Зазвичай ВВП розраховується за один рік. Важливість цього показника зрозуміла — чим більше «заробила» країна та її громадяни, тим більше коштів вони можуть використову- вати на придбання необхідних товарів та послуг і тим більшими будуть відрахування до державного бюджету. Показник ВВП не тільки свідчить про обсяг продукції, що вироб­ ляється й споживається, від нього залежать такі сфери життєдіяль- ності, як освіта, культура, охорона здоров’я тощо. 12  Тема 1. Національна економіка Незважаючи на складну економічну й по- Таблиця літичну ситуацію в країні, загальний показ- ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ ник ВВП України, розрахований у гривні (без (у фактичних цінах)* урахування інфляції), зростає (див. таблицю). Валовий внутрішній Якщо показник ВВП поділити на серед- Рік продукт, млн грн ню кількість населення країни за окремий рік, 2000 170 070 то ми отримаємо показник валового внутріш- 2005 441 452 нього продукту на одну особу. Він дає уявлен- 2010 1 120 585 ня про кількість кінцевих товарів і послуг, що 2012 1 404 669 в середньому припадає на одного жителя кра- 2014 1 566 728 їни (іншими словами, скільки отримав би ко- 2015 1 979 458 жен житель країни, якби весь її річний дохід 2016 2 383 002 був розподілений між усіма громадянами по- рівну). Для зручності порівняння використову- ють розрахунок ВВП на одного жителя в доларах США. Існують різні способи його обчислення. Найбільш простий — перевести річний показ- ник із національної грошової одиниці в долари, виходячи з обмінного курсу. За цим способом ВВП на одного жителя України із 2014 р. знач­ но знизився і зараз є порівняно невисоким (2015 р. — 2000 дол. США). Основна причина — різке падіння курсу гривні у зв’язку зі зниженням обсягів виробництва. Цей спосіб не завжди об’єктивно оцінює рівень економічного розвитку країни. Більш точні розрахунки пов’язані з визначенням ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Для цього порівнюють вартість близько 1000 основних това­ рів та послуг і 10—20 типових об’єктів будівництва в національній валюті й до­ ларах США. Дослідження показують, що в Україні цей спосіб розрахунку дає в 3—4 рази вищий показник ВВП на одну особу, хоча за європейськими мірками він залишається невисоким. Аналогічним до ВВП є інший показник — валовий національний дохід (ВНД). Це сукупна вартість усіх товарів і послуг, вироблених про- тягом року на території держави (тобто ВВП країни), а також прибут- ки, що надходять до країни із-за кордону від національних компаній (у нашому випадку українських), і вирахування прибутків, виведених із країни закордонними компаніями.  3 Індекс людського розвитку. Важливим показником економічного розвитку країни, а також якості життя є індекс людського розвитку (ІЛР). * За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. 13  Розділ І. Національна економіка та світове господарство Мал. 2. ІЛР не є всеосяжним критерієм розвитку людини, але він дозволяє побачити прогрес соціально-економічно­ го розвитку окремих країн і зв’язки, що існують між дохо­ дами та іншими показниками якості життя. Так, він бере до уваги те, що однією з основ­ них універсальних потреб людини є довголіття. Якість життя передбачає не тільки врахування кількості спожитих матеріальних благ, а й рівень задоволення духовних потреб, стан особистої безпеки, частку дер­ жавних витрат на освіту та охорону здоров’я, довголіття, стан навколишнього се­ редовища, дотримання прав людини, соціальну рівність. Урахувати всі ці показ­ ники для різних країн — дуже складне завдання. Показник ІЛР був запропонований Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) наприкінці 1980-х рр. Для його визначення використовують три основні компоненти: довголіття, освіченість і валовий національний дохід на одну особу (він використовується для оцінки мате- ріального стану). Базовий показник довголіття — середня тривалість май- бутнього життя при народженні (мал. 2). Освіченість розглядається як здат- ність до отримання й накопичення знань, а також до обміну інформацією. ІЛР може мати значення від 0 до 1. Середньосвітовий показник індексу у 2015 р. становив 0,711 (очікувана тривалість життя — 71,5 ро- ку, середня тривалість навчання (у роках) — 12,2, очікувана тривалість навчання (у роках) — 7,9, ВНД на одну особу — 14 301 дол. США). Чим ближче показник до 1, тим вищою є якість життя в країні. Залежно від значення ІЛР країни зазвичай класифікують за рівнем розвитку: ду- же високий, високий, середній і низький. Тривалий час у списку країн із найвищим показником ІЛР лідерами є Норвегія, Австралія, Швейца- рія, Канада. У 2015 р. цей список знову очолила Норвегія. Україна впродовж останніх років входить до групи країн із висо- ким рівнем ІЛР. У 2015 р. вона посіла 81-ше місце з індексом 0,747 (це вище за середньосвітовий рівень). Країну характеризують такі показни- ки: очікувана тривалість життя — 71 рік, середня тривалість навчан- ня (у роках) — 11,3, очікувана тривалість навчання (у роках) — 15,1, 14  Тема 1. Національна економіка ВНД (за ПКС) на одну особу — 8178 дол. США. Якщо порівняти із се- редньосвітовими цифрами, стане очевидним, що найкращими є показ- ники в освітній сфері (за освіченістю Україна випереджає частину країн із дуже високим рівнем ІЛР). Натомість показник ВНД на одну особу є відносно низьким. Серед колишніх республік СРСР найвище місце в рейтингу 2015 р. посіли країни Балтії: Естонія — 30-те місце, Лит- ва — 37-ме, Латвія — 46-те.  ! Головне ‹‹ Національна економіка — це історично сформована сукупність під- приємств та установ, які працюють на території певної держави з ме- тою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. ‹‹ У складі економіки (господарства) взаємодіють різні виробни- цтва. Це групи підприємств і установ, які випускають однорідні види продукції або спеціалізуються на наданні однотипних послуг. ‹‹ Основний показник економічного розвитку — валовий внутрішній продукт (ВВП). Він виражає сукупну вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни незалежно від націо- нальної належності підприємств. ‹‹ Загальний показник ВВП України, розрахований у гривні, зростає. ‹‹ Для характеристики економічного розвитку і якості життя найчас- тіше використовують такий показник, як індекс людського розвитку (ІЛР). Запитання та завдання для самоперевірки 1. Дайте визначення поняття «національна економіка». 2. Якою діяльністю може займатися підприємство? 3. Назвіть основні складові поняття «економічний розвиток». 4. Поясніть використання ВВП як основного показника економічного розвитку. 5. Як і з якою метою розраховується індекс людського розвитку? Поміркуйте 1. Чому більш точне визначення ВВП пов’язано з його розрахунками за парите­ том купівельної спроможності? 2. Зберіть і проаналізуйте дані та висловіть своє ставлення до дій керівництва ад­ міністрації вашого району (населеного пункту) щодо покращення якості життя на­ селення. Набуваємо практичних навичок Чи замислювалися ви про якість життя своєї родини? Які заходи треба запрова­ дити для її покращення? Порадник Покращити якість життя можна не лише завдяки економічній діяльності (напри­ клад створення підприємств, для яких є відповідні умови у вашій місцевості), а й увагою до екологічного стану довкілля, налагодженням взаємовідносин у родині (деякі із цих заходів можете здійснити і ви самі). 15  Розділ І. Національна економіка та світове господарство § 3. Секторальна модель економіки країни Ви дізнаєтесь: ŠŠ склад первинного, вторинного й третинного секторів економіки ŠŠ про сучасну секторальну структуру національного господарства України Пригадайте: ŠŠ види продукції промисловості, сільського господарства ŠŠ види комунальних послуг ŠŠ основні завдання транспорту Економіка розвивається за певними законами, які виникли у процесі трудової діяльності людей. Колись основними заняттями населення були зби- ральництво, полювання і рибальство, потім набули розвитку землеробство та скотарство. Деякі із цих занять збереглися до нашого часу, хоча характер праці дуже змінився, а головне — виникли нові про- фесії, які можна об’єднати в певні групи. Виявля- Мал. 1. Первинний сектор ється, співвідношення між цими групами та еконо- (сільське господарство). мічним внеском людей, зайнятих у тих чи інших видах господарської діяльності, може дати уявлення про економічний розвиток країни.  1 Три сектори економіки (господарства). Національна економіка країни має певну структуру. Під структурою розуміють внутрішню будову, що показує, із яких елементів складаєть- ся економіка. Так, економіка (господарство) поді- ляється на складові, що характеризуються різ- ними співвідношеннями й взаємо­зв’язками. Вона Мал. 2. Вторинний сектор включає елементи (види економічної діяльності) (переробна промисловість). виробничої та невиробничої сфер. Більшість під- приємств виробничої сфери виготовляють матері- альні цінності. Підприємства невиробничої сфери здебільшого надають послуги. Останнім часом набула поширення сектораль- на модель структури економіки, яка відбиває істо- ричний процес розвитку суспільства. Вона включає первинний, вторинний та третинний сектори економі- ки. Кожен із них є частиною господарства, яка має Мал. 3. Третинний сектор схожі цілі, загальні характеристики, однорідні за- (послуги). соби праці. 16  Тема 1. Національна економіка Первинний сектор економіки (видобуток сировини та виробництво на- півфабрикатів): сільське, лісове та рибне господарства, добувна промисло- вість. Цей сектор здебільшого включає діяльність, пов’язану з вирощуван- ням, збиранням, видобутком, очищенням та переробкою сировини на місці. Він найбільше залежить від природних умов і природних ресурсів (мал. 1). Вторинний сектор економіки: переробна промисловість і будівни- цтво. Цей сектор використовує продукцію первинного сектору, із якої ви- робляє продукти для споживання, продажу або використання в інших видах господарської діяльності. Залежність від природних умов і природ- них ресурсів у ньому значно зменшується, зростає значення обладнання (у тому числі складних машин) і кваліфікації трудових ресурсів (мал. 2). Третинний сектор економіки: послуги населенню та підприємствам. Тут не передбачено створення матеріальних продуктів, але сектор впли- ває на обсяги їх випуску та якісні показники. У третинному секторі, або сфері послуг, відбувається подальше зростання значення обладнання та кваліфікації трудових ресурсів. До цього сектору належать транспорт і торгівля, фінанси й страхування, комунальне господарство та інформа- ційна, освітня, наукова, медична, туристична діяльність тощо (мал. 3).  2 Зміни у співвідношенні секторів економіки (господарства). Тривалий час у господарстві країн світу домінували виробництва первинного сектору. У цей період головним завданням людства було забезпечення основних біологічних потреб, а наявні знаряддя праці не дозволяли суттєво збільшувати обсяги виробництва. Поступово продуктивність праці в сільському господарстві й до- бувній промисловості зростала, і частина трудових ресурсів «перетіка- ла» у промисловість. Після завершення промислового перевороту (кі- нець ХVІІІ — середина ХІХ ст.) у більшості країн Європи, США та деяких інших державах основу господарства почали становити вироб- ництва вторинного сектору. Виникли принципово нові знаряддя праці (обладнання), передусім парова машина, які сприяли швидкому зростан- ню обсягів виробництва. У ХХ ст. вторинний сектор охопив економі- ки більшості країн світу. Із другої половини XX ст. в економічно розвинених державах на перше місце у структурі економіки виходять послуги, тобто третинний сектор. Зараз у цих країнах зростає значення наукових досліджень і роз- робок для виробництва. Так, у ВВП США частка сільського господарства становить менше ніж 2 %. Однак при цьому країна виробляє величезні обсяги сільськогосподарської продукції. Це дає змогу задовольнити по- треби не тільки понад 300 млн американців, а й ще багатьох мільйонів людей за кордоном, оскільки США є значним експортером цієї продукції. 17  Розділ І. Національна економіка та світове господарство Мал. 4. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є одним із провідних під­ приємств промисловості та найбільшим платником податків в Україні. Її фахівці займають­ ся не тільки розвідкою і розробкою родовищ (добуванням), а й транспортуванням та зберіганням нафти і газу, постачанням природного і скрапленого газу споживачам. Скорочується й частка у ВВП (але не обсяги виробництва) добувної промисловості країни. Частка вторинного сектору також знижується, але повільніше, ніж первинного. Найбільшою є частка третинного сектору, який має тривалу і ста- лу тенденцію до зростання. Сьогодні саме цей сектор та окремі його ви- робництва (наприклад електроніка) найбільше впливають на розвиток США. Цей шлях розвитку повторюють й інші країни, але з певним за- пізненням. Виходячи з переважання будь-якого із секторів, виділяють такі стадії економічного розвитку країни (групи країн): аграрна, індустріаль- на та постіндустріальна. Умовно сектори економіки можна описати так: первинний сектор — заготівельник, вторинний — переробник сировини та виробник матеріальних благ, третинний — обслуговувач інших секторів та населення, а також мозок і прискорювач економіки.  3 Сектори національної економіки України. У первинному секторі національної економіки України найбільше значення мають сільське господарство та добувна промисловість (мал. 5). У вторинному секторі традиційно велику роль відіграють чорна мета- лургія, електроенергетика, машинобудування та хімічна промисловість. Останнім часом зростає значення виробництва окремих видів продукції харчової промисловості. За роки незалежності в Україні зміцнив позиції третинний сектор економіки, у першу чергу торгівля. Швидкими темпами розвивається зв’язок. Це пов’язано із широким упровадженням принципово нового його виду — стільникового (мобільного) зв’язку. Понад половина насе- лення країни користується Інтернетом, який є об’єднанням комп’ютерних мереж для пошуку, зберігання та передачі інформації. 18  Тема 1. Національна економіка Млн грн Первинний сектор 1000 000 975 675 Сільське, лісове та рибне господарство Добувна промисловість і розробка кар’єрів Вторинний сектор 800 000 Переробна промисловість Будівництво Третинний сектор 600 000 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 442 955 Транспорт та комунікації 381 227 Освіта 400 000 Тимчасове розміщування та організація харчування Фінансова та страхова діяльність 217 287 Охорона здоров’я та надання 200 000 156 192 162 551 105 116 соціальної допомоги 106 305 116 826 92 230 Професійна, наукова 71 755 21 438 та технічна діяльність 0 Інформація та телекомунікація Мал. 5. Виробництво валового внутрішнього продукту в Україні за окремими видами економічної діяльності (2014 р., у фактичних цінах)*.  ! Головне ‹‹ Національне господарство країни має певну структуру, тобто скла- дається з різних елементів. ‹‹ Секторальна модель структури економіки включає первинний, вто- ринний та третинний сектори. ‹‹ Сектори економіки — це частини господарства, які мають подібні цілі, загальні характеристики, однорідні засоби праці. ‹‹ Тривалий час в економіці країн світу переважали виробництва первинного сектору. Сьогодні в економічно розвинених державах най- більше значення має третинний сектор. Запитання та завдання для самоперевірки 1. Які виробництва входять до складу первинного сектору економіки? 2. Чому по­ рівняно з первинним у вторинному секторі залежність від природних умов і при­ родних ресурсів значно зменшується? 3. Розкажіть на прикладі США, яку роль відіграють сектори економіки в розвинених країнах. 4. Розкажіть про третинний сектор національної економіки України. 5. Які переваги має стільниковий зв’язок? Поміркуйте Коли і чому виникає можливість розвивати третинний сектор економіки? Набуваємо практичних навичок Проведіть міні-дослідження та з’ясуйте, яких підприємств не вистачає у вашому на­ селеному пункті. Обговоріть у класі необхідність таких економіко-географічних до­ сліджень і можливість їх використання в майбутній практичній діяльності. * За даними Державної служби статистики України. 19  Розділ І. Національна економіка та світове господарство Працюємо самостійно З’ясуйте, які значення має термін «економіка». Поясніть, чому в іноземній, насам­ перед англомовній, літературі розрізняють терміни «економіка» та «економікс». Практична робота 1 Аналіз секторальної моделі економіки 1. Доповніть схему «Сектори національної економіки України». Первинний Вторинний Третинний Сільське Лісове гос­ Рибне гос­ Добувна Переробна Будівни­ Послуги господар­ подарство подарство промисло­ промисло­ цтво ство вість вість 2. Використовуючи стовпчикову діаграму (мал. 5, с. 19), проаналізуйте значення секторів та окремих складових національної економіки України. Порівняйте з показниками розвинених країн. 3. Запропонуйте заходи щодо покращення секторальної структури національної економіки України. У висновку вкажіть характерні риси секторальної моделі національного господар­ ства України. § 4. Чинники розміщення виробництва Ви дізнаєтесь: ŠŠ що потрібно брати до уваги при розміщенні підприємства ŠŠ як чинники розміщення виробництва впливають на географію окремих видів господарської діяльності Пригадайте: ŠŠ що таке природні умови та які їх особливості на території України ŠŠ види природних ресурсів Перш ніж вирішити, яку виробничу діяльність обрати та де роз- ташувати підприємство, проводять ретельний економічний аналіз. Він має врахувати всі чинники, які можуть підвищити обсяги продукції, що виробляється, зменшити витрати та збільшити прибутки. Ці знання допоможуть вам зрозуміти, чому в одних місцях побудовані теплові електростанції, в інших — атомні; як Україна перетворилася на одно- го з найбільших виробників сталі у світі; чому країна має всі переду- мови для того, щоб стати важливим світовим центром із виробництва сільськогосподарської продукції. 20  Тема 1. Національна економіка  1 Поняття про чинники розміщення виробництва. Природні чинники. Чинниками розміщення виробництва називають сукупність умов і ресурсів, необхідних для вибору найбільш вигідного місця розташування певного господарського об’єкта або групи об’єктів. Для кожного вироб- ництва характерні свій набір і поєднання чинників розміщення. При цьому вплив одних чинників може бути вирішальним, інших — суттєвим або незначним. Так, для гірничодобувної промис- ловості головним є сировинний чинник (мал. 1). Для чорної металургії (виробництво чавуну та сталі) цей чинник є суттєвим. Крім сировини, при розміщенні металургійного комбінату необхідно брати до уваги наявність транспортних магістралей (потрібно пере- возити значні обсяги сировини та готової продукції), палива (у цьому випадку коксу, який виробляють зі спеціального виду вугілля — коксівного), спожива- Мал. 1. Єристівський гірничозба­ ча, трудових ресурсів, води (чорна металургія є най- гачувальний комбінат у м. Горішні більшим споживачем води в промисловості, вона не- Плавні (раніше — Комсомольськ)* обхідна для охолодження та очищення) (мал. 2). Полтавської області. Географія Сировинний чинник також має велике зна- підприємств гірничодобувної чення для розміщення лісопильної, целюлозно-па- промисловості залежить від розміщення найбільших родовищ перової, цементної, частково харчової (наприклад корисних копалин. олійної, молочноконсервної, цукрової) промисло- вості. Так, виробництво цукру передбачає вико- ристання великої кількості цукрового буряку. Його перевезення на далекі відстані недоцільне: по-перше, це дорого, по-друге, погіршується якість цукрово- го буряку як сировини. Для розміщення й розвитку рослинництва вирішальне значення має чинник природних умов. Серед них найбільшу роль відіграють земельні та агрокліматичні ресурси, оскільки розвиток рос- лин визначається кількістю тепла і вологи, якістю ґрунтів. Мал. 2. Вироби з високоміцного сірого чавуну. На сировину та па­ * Відповідно до Закону України № 317-VIII «Про за- ливо припадає до 90 % усіх ви­ судження комуністичного та націонал-соціалістич- трат при виробництві чавуну. Для ного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні того щоб виплавити 1 т цього та заборону пропаганди їхньої символіки» в Украї- металу, потрібно 1,2—1,5 т кок­ ні відбувається процес перейменування населених сівного вугілля, 1,5 т залізної ру­ пунктів і адміністративних одиниць. Станом на ди, понад 0,5 т флюсових вапня­ 20 липня 2016 р. було перейменовано 917 населе- ків, 200 кг марганцевої руди і до них пунктів, 20 районів і 27 районів у містах. 30 м3 води. 21  Розділ І. Національна економіка та світове господарство Мал. 3. Дніпровська гідроелек­ тростанція (Дніпрогес) — найстарі­ ша з каскаду ГЕС на річці Дніпро. Розташована в місті Запоріжжі. Для отримання електроенергії тут побудовано греблю, яка перекри­ ла течію річки і підняла рівень води в ній. Вода падає з висоти і змушує обертатися гідравлічні турбіни, що виробляють електро­ енергію. Розміщення рослинництва залежить і від водного чинника. Як і си- ровинний, він передбачає використання природних ресурсів (здебільшо- го прісної води річок та озер). Вирішальне значення цей чинник має для розташування гідроелектро­станцій (ГЕС) (мал. 3). Також значними є витрати води при виробництві целюлози, бавовняних і шовкових тка- нин, синтетичних волокон.  2 Суспільні чинники розміщення виробництва. Природні чинники найбільше впливають на розміщення підпри- ємств у первинному секторі та частково у вторинному. Для більшості виробництв, які набули розвитку в останні століття, найбільше значення мають суспільні чинники. Паливно-енергетичний чинник найбільше впливає на підприємства, які споживають велику кількість паливних корисних копалин та/або електроенергії. Прикладом перших є теплові електростанції (ТЕС), які працюють на вугіллі, природному газі та мазуті (виробляється з нафти). Транспортний чинник різною мірою впливає на більшість складових структури господарства. Це пов’язано з необхідністю перевозити сировину, матеріали, обладнання та готову продукцію. Значення цього чинника змі- нюється залежно від вартості перевезень та їх частки в усіх витратах на виробництво готової продукції. На ці показники впливають вартість про- дукції, відстань перевезень та вид транспорту. Дешеві вантажі (наприклад залізні та марганцеві руди, вугілля, пісок, щебінь) невигідно перевозити на великі відстані. Однак деякі з них використовуються в значних обся- гах. Тому для виробництв, які їх використовують як сировину і мате- ріали (чорна металургія, промисловість будівельних матеріалів, теплоенер- гетика), дуже важлива наявність транспортних магістралей, які можуть регулярно, у великих обсягах і не дуже дорого перевозити ці вантажі. 22  Тема 1. Національна економіка Мал. 4. Із розвитком науково- технічного прогресу, який су­ проводжується зростанням наукоємності й ускладненням виробництва, роль якісних ха­ рактеристик трудових ресур­ сів суттєво збільшується. Вплив працересурсного чинника залежить від того, скільки людської праці вкладено у виготовлення одиниці продукції. До найбільш трудо- містких виробництв, зокрема, належать машинобудування (у першу чергу електроніка, приладобудування, автомобілебудування) та легка промис- ловість. Порівняно низькою є залежність від кількості трудових ресурсів у добувній промисловості, енергетиці, металургії. Зауважимо, що крім кількості, трудові ресурси мають і якісні характеристики — освіта, ква- ліфікація, вік, дисциплінованість, працьовитість тощо (мал. 4). Споживчий чинник найбільше впливає на атомну енергетику, част- ково харчову промисловість, виробництво окремих видів будівельних ма- теріалів, меблеву промисловість. Так, на споживача орієнтовано виробни- цтво хлібобулочних та кондитерських виробів (вони швидко псуються) (мал. 5), бетону, залізобетону, цегли (цю продукцію перевозити дорожче й складніше, ніж сировину, яка дуже поширена), тепла на теплоелектро- централях (за допомогою носія — нагрітої води — тепло надходить до будівель). Менше від споживача залежать виробництва, які випускають дорогу й складну продукцію, наприклад електроніку. В останні десятиліття зростає значення наукового чинника. Найбіль- ше він впливає на виробництва, які виготовляють продукцію або нада- ють послуги з використанням новітніх досягнень науки і техніки. Також важливими ознаками таких виробництв є значні капіталовкладення в на- уково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи і швидке оновлення продукції. Найбільш яскравим прикладом виробництв, для яких велике значення має науковий чинник, є електроніка та ІТ-індустрія (мал. 6). Розглянуті чинники здебільшого вирішують завдання, пов’язані з отриманням максимальних прибутків за мінімальних витрат. Про- те через зростання впливу господарства на стан довкілля із середини 23  Розділ І. Національна економіка та світове господарство XX ст. постала необхідність враховувати еколо- гічний чинник. Він ґрунтується на загальнонаціо- нальних інтересах і найбільше значення має для розміщення підприємств, які є великими забруд- нювачами. До них належать ТЕС, металургійні комбінати, хімічні, нафтопереробні та целюлоз- но-паперові заводи. При їх будівництві врахову- ються густота заселення, концентрація шкідливих виробництв, мікрокліматичні умови (наприклад Мал. 5. Хлібобулочні вироби. переважаючі напрямки вітрів). Хлібозавод обслуговує відносно Останніми роками в Україні зростає значен- невелику територію. Тому його ня військово-стратегічного чинника. Зважаючи на те, продукція має бути свіжою. що стратегічною метою зовнішньої політики нашої держави є не тільки європейська, а і євроатлантич- на інтеграція, Україна згорнула військово-технічне співробітництво з Росією. Так, припинені поставки обладнання, яке може використовуватися для виго- товлення військової техніки. Проектування та бу- дівництво нових підприємств, у тому числі тих, які виробляють або можуть виробляти продукцію вій- ськового призначення, можливо тільки в районах, віддалених від східного державного кордону. Чинники розміщення виробництва тісно по­ в’я­зані між собою і прямо або опосередковано впливають на розвиток та розміщення як окремих підприємств, так і груп об’єктів, а також на те- риторіальну організацію господарства територій і країн.  ! Головне ‹‹ Чинники розміщення виробництва — це су- купність умов і ресурсів, необхідних для вибору найбільш вигідного місця розміщення певного гос- подарського об’єкта або групи об’єктів. ‹‹ До природних чинників розміщення вироб- Мал. 6. Характерною рисою нау­ ництва належать: чинник природних умов, сиро- коємної продукції є постійне оновлення модельного ряду. Це винний та водний чинники. передбачає швидке вдосконален­ ‹‹ До суспільних чинників розміщення виробни- ня продукції завдяки досягнен­ цтва належать: паливно-енергетичний, транспорт- ням науковців та їх тісним ний, працересурсний, споживчий, науковий, еколо- зв’язкам із виробником. гічний, військово-стратегічний чинники. 24  Тема 1. Національна економіка Запитання та завдання для самоперевірки 1. Дайте визначення поняття «чинники розміщення виробництва». 2. Розкажіть про природні чинники. 3. Наведіть приклади виробництв, у розміщенні яких вирішальне значення має сировинний чинник. До яких секторів економіки вони належать? 4. Які чинники впливають на розміщення металургійного комбі­ нату? 5. Наведіть приклади суспільних чинників розміщення виробництва. Пояс­ ніть необхідність урахування окремих із них за вашим вибором. Поміркуйте 1. Чому необхідність враховувати екологічний чинник під час розміщення вироб­ ництва виникла тільки в минулому столітті? 2. Чому екологічний чинник не завжди враховується приватними підприємцями? Висловіть своє ставлення до цього. Практичні завдання 1. Використовуючи карти «Добувна промисловість» та «Корисні копалини» в ат­ ласі, поясніть вплив сировинного чинника на розміщення підприємств добув­ ної промисловості. 2. Розрахуйте, скільки води необхідно для виробництва 6 млн т сталі (приблизно стільки за рік виробляє металургійний комбінат ?