Практика 2 - Інформаційний матеріал PDF

Тема 2. Особливості технологічного процесу виготовлення твердих лікарських форм за екстемпоральними прописами ============================================================================================================= **Питання для контролю знань** 1. Особливості технології порошків як лікарськ...

Тема 2. Особливості технологічного процесу виготовлення твердих лікарських форм за екстемпоральними прописами ============================================================================================================= **Питання для контролю знань** 1. Особливості технології порошків як лікарської форми. 2. Порошки для орального застосування. Фармакопейні вимоги. 3. Порошки для нашкірного застосування. Фармакопейні вимоги. **ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ** Особливості технології порошків як лікарської форми. ---------------------------------------------------- Порошки - тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, що складається з одної чи декількох подрібнених речовин і має властивість сипкості. Порошки класифікуються за складом, характером дозування та способом застосування (рис. 2.1). ***Загальні правила виготовлення*** Спосіб виготовлення (технологію) екстемпоральних порошків підбирають з урахуванням складу рецептурного пропису, їх медичного призначення, кількості та фізико-хімічних властивостей інгредієнтів (агрегатний стан, щільність, колір, запах тощо). Порошки виготовляють за масою. Кількість лікарських речовин на всі порошки та на одну дозу розраховують залежно від способу прописування порошків у рецепті (роздільний чи розподільний). Ступінь подрібнення речовин визначають за способом застосування порошків. За відсутності спеціальних вказівок лікарські речовини подрібнюють до розміру частинок не більше 0,160 мм. При виготовленні простих порошків, які до застосування необхідно розчиняти у воді, лікарські речовини не подрібнюють. Підтверджено, що розмір їх часток не впливає на розчинність. Лікарські речовини для присипок розтирають у найдрібніший порошок. Рис. 2.1. Класифікація порошків При виготовленні порошків з отруйними, наркотичними і психотропними речовинами необхідно дотримуватися відповідних правил роботи з цими речовинами, що викладені у чинних нормативних документах МОЗ України. Виготовлення порошків з барвними, важкоподрібнюваними, пахучими та леткими лікарськими речовинами виконують на окремому робочому місці, застосовуючи окремі ваги і ступку. При виготовленні порошків з РЛЗ враховують кількість рідини, що вводиться, та фізико-хімічні властивості прописаних порошкоподібних лікарських речовин. При виготовленні порошків з екстрактами враховують консистенцію екстракту. Виготовлення порошків з напівфабрикатами виконують за загальними правилами подрібнення та змішування складних порошків. ***Технологічний процес*** Технологія порошків складається з технологічних стадій, представлених на рис. 2.2: Рис. 2.2. Технологічні стадії виготовлення порошків *Подрібнення та змішування* Подрібнення - це процес зменшення розмірів часток твердих лікарських засобів за допомогою різних пристосувань. Лікарські речовини, що мають приблизно однакові фізико-хімічні властивості, подрібнюють та змішують у порядку прописування їх у рецепті, звертаючи увагу на кількісне співвідношення інгредієнтів, наявність індиферентних речовин, величину втрат при розтиранні в ступці. Затирати пори ступки необхідно індиферентною речовиною чи лікарською речовиною, яка менше втрачається у порах ступки. Якщо лікарські речовини виписані у рецепті в їх кількісному співвідношенні понад 1:5, тоді спочатку розтирають лікарську речовину, що входить у більшій кількості чи має менші втрати в порах ступки. Потім подрібнену речовину висипають на капсулу, залишаючи у ступці невелику кількість (приблизно стільки, скільки буде наступного інгредієнта). У затертій ступці змішування починають з інгредієнта, прописаного в найменшій кількості, поступово додаючи інші речовини в порядку збільшення їх кількостей. Лікарські речовини з різними фізико-хімічними властивостями подрібнюють і змішують у порядку, що відображено на рис. 2.3. Рис. 2.3. Порядок змішування речовин при виготовленні порошків Отруйні, наркотичні (психотропні) та сильнодіючі лікарські речовини додають у ступку, попередньо затерту індиферентною речовиною чи інгредієнтом, прописаним у рецепті в більшій кількості. Якщо в рецепті прописана загальна кількість отруйної чи сильнодіючої речовини менше 0,05 г на всі порошки, то використовують тритурації. Щоб не збільшувати масу порошку, слід зменшити кількість цукру, виписаного в рецепті, на масу тритурації. Якщо цукор не прописаний у рецепті, то маса порошку збільшується за рахунок наповнювача взятої тритурації. Ці зміни обов\'язково відзначають на сигнатурі (зазначають кількість узятої тритурації та масу порошку). Найчастіше в тритураціях як наповнювач використовують молочний цукор, тому що він негігроскопічний, найбільш індиферентний, без запаху, має слабкий солодкий смак, не токсичний, щільність молочного цукру (1,52) близька до щільності отруйних речовин, що запобігає розшаровуванню суміші. Тритурації з отруйних лікарських засобів, разові дози яких у рецепті виражаються в міліграмах, звичайно готуються в співвідношенні 1:100 (беруть 1 частину отруйного лікарського засобу і 99 частин наповнювача), а з лікарських засобів, дози яких виражаються в сантиграмах - у співвідношенні 1:10 (беруть 1 частину отруйного засобу і 9 частин наповнювача). У першому випадку 1,0 г тритурації дорівнює 0,01 г отруйної речовини, а в іншому - 1,0 г тритурації дорівнює 0,1г отруйної речовини. Слід враховувати, що при застосуванні тритурації разом з отруйною речовиною до суміші вводиться деяка кількість розріджувача (молочного цукру), що збільшує вагу окремого порошку. Тому, якщо у рецепті був прописаний цукор (глюкоза тощо), то, для того, щоб вага порошку відповідала пропису, цукор беруть у відповідно меншій кількості. Якщо цукор прописаний не був, на сигнатурі відмічають кількість взятої тритурації та вагу окремого порошку. Наприклад, при виготовлені пропису Rp: Scopolamini hydrobromici 0,0002 Sacchari 0,3 Misce fiat pulvis Da tales doses N. 10 Signa: По 1 порошку 2 рази на день Скополаміну гідробромід -- отруйна речовина. Загальна кількість скополаміну гідроброміду на усі порошки -- 0,002, що менше за мінімальну наважку отруйної речовини, яку можна відважити на ручних вагах (0,05). Тому необхідно використати тритурацію. При доборі тритурації спираємось на те, що взята тритурація повинна мінімально збільшувати вагу порошку, але при цьому наважка тритурації повинна бути не менше, ніж 0,05. У даному випадку раціонально обрати тритурацію 1:100 -- у такому випадку наважка тритурації буде 0,2, а кількість цукру зменшити до 3,0-0,2=2,8. Легкопилючі речовини (магній карбонат, магній оксид, кальцій карбонат) додають в останню чергу. Якщо приготування порошків необхідно розпочинати з цих засобів (менші втрати), то пори ступки затирають їх невеликою кількістю, далі додають інші лікарські засоби за прописом і лише в кінці легкопилючі. Барвні лікарські речовини (рис. 2.4) перед початком змішування поміщають між двома порціями незабарвленої речовини або суміші незабарвлених речовин (метод « трьохшаровості »). Рис. 2.4. Барвні лікарські речовини Важкоподрібнювані лікарські речовини (камфора, ментол, йод, тимол та ін.) подрібнюють у присутності етанолу (96%) чи ефіру. До лікарських речовин, що подрібнюються з допоміжними рідинами, відносять: **Речовина** **Кількість допоміжної рідни, крап. на 1 г** **Примітка** -------------------------- ---------------------------------------------- ------------------- -------------------------------------------------------------------- **Спирт етиловий 96%** **Ефір медичний** Йод 10 15 При розтиранні спікається Камфора 10 15 Ментол 10 15 Пентоксил 10 15 Тимол 10 15 Фенілсаліцилат 5 8 Натрію тетраборат (бура) 5 8 Кислота саліцилова 5 8 При розтиранні розпилюється, подразнює слизову оболонку носа, очей Стрептоцид 5 8 Важкоподрібнювана Терпінгідрат 5 8 Важкоподрібнювана До складу порошків можуть входити пахучі лікарські засоби (як леткі, так і практично нелеткі). До пахучих лікарських речовин відносяться: йодоформ, камфора, ментол, ксероформ, тимол, фенол та ін. При роботі вони повинні відважуватися на окремих терезах, відразу протираючи ватним тампоном, змоченим спиртом або сумішшю спирту з ефіром. Пахучі лікарські речовини подрібнюють у ступці, спочатку затертій непахучою речовиною. Леткі лікарські речовини додають в останню чергу. Готування складних порошків з екстрактами, що являють собою концентровані витяги з ЛРС, залежить від властивостей екстракту і його консистенції. Густий екстракт беладони (1:1) додають у прописаній в рецепті кількості. Сухий екстракт беладони (1:2) та розчин густого екстракту беладони (1:2) додають у подвійній кількості відносно прописаної в рецепті. Розчин густого екстракту беладони (1:2) виготовляють з використанням суміші: 60 мл води, 10 мл етанолу 90% і 30,0 г гліцерину на 100,0 г густого екстракту. Цей розчин додають краплями, рівномірно розподіляючи в порошковій суміші. При відсутності в рецепті вказівки про консистенцію екстракту беладони завжди мають на увазі густий. Найзручнішим і найменш складним є приготування порошків із сухими екстрактами, які готують за загальними правилами. Порошки, що містять екстракти, внаслідок їх гігроскопічності відпускають у вощених чи парафінованих капсулах. У склад порошків можуть вводитися настойки, ефірні олії та ін. Спосіб приготування таких порошків залежить від кількості і виду рідини, що вводиться, та від фізико-хімічних властивостей прописаних порошкоподібних лікарських засобів. Рідкі лікарські речовини, що прописані в незначній кількості (2-3 краплі на 1,0 г порошкової суміші), вводять у склад перших порцій приготованої суміші, розподіляючи по всій поверхні порошку (рідина адсорбується порошком і не порушується його сипкість). Рідини, що прописані у великих кількостях, спочатку упарюють на водяній бані (підігрітій до 60°С) у фарфоровій чашці або в попередньо підігрітій ступці. Якщо ці рідини містять леткі діючі речовини, то їх не можна упарювати. У таких випадках для одержання сипкої маси можна додавати (у незначних кількостях) допоміжні речовини, здатні адсорбувати рідину (наприклад, крохмаль). Введення до складу порошків рідких інгредієнтів не має змінювати плинність порошку. *Дозування* Процес дозування полягає в розподіленні порошкової маси на окремі дози. Дозування порошків проводять за допомогою ручних аптечних терезів або інших приладів, принцип будови яких оснований на дозуванні порошків як за масою, так і за об\'ємом. *Пакування та маркування (оформлення)* Порошки упаковують залежно від фізико-хімічних властивостей інгредієнтів. Для пакування негігроскопічних і нелетких речовин застосовують капсули з проклеєного паперу (прості). Для пакування гігроскопічних, легко вивітрюваних речовин, що змінюються під дією кисню чи вуглекислоти, застосовують капсули з вощеного і парафінованого паперу. Для пакування летких і розчинних у воску і парафіні речовин застосовують пергаментні капсули. Порошки загортають, складають по 3 або по 5 для зручності рахування і поміщають у паперовий пакет чи коробочку. Недозовані порошки, присипки відпускають у паперових пакетах, картонних чи пластмасових коробках або скляних банках з кришками, що натягуються, або у спеціальній тарі з додатковою внутрішньою кришкою, що має дрібні отвори для розпилення. Порошки оформляють загальними етикетками «Порошки» або «Внутрішнє» чи «Зовнішнє». На етикетці мають бути попереджувальні написи «Зберігати в прохолодному місці», «Зберігати в захищеному від світла місці», «Берегти від дітей». За наявності отруйних, наркотичних та психотропних речовин порошки оформляють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, та попереджувальною етикеткою «Поводитись обережно!» і опечатують. *Умови і термін зберігання.* Зберігання порошків здійснюють в умовах, що запобігають впливу зовнішнього середовища та забезпечують стабільність препарату: у сухому, якщо потрібно - в прохолодному, захищеному від світла місці. Порошки, виготовлені екстемпорально, зберігають за вищезазначеними умовами 10 днів чи протягом терміну. Порошки для орального застосування. Фармакопейні вимоги. -------------------------------------------------------- ***Порошки для орального застосування*** -- лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості. Містять одну або більше діючих речовин з допоміжними речовинами або без них. Дозволяється використання барвників та ароматизаторів. Порошки для орального застосування звичайно приймаються з водою, іншою підхожою рідиною або ковтають безпосередньо. Випускаються в однодозових та багатодозових контейнерах. Багатодозові контейнери споряджуються пристроєм для відмірювання прописаної кількості. При виробництві порошків для орального застосування слід передбачити заходи що забезпечують необхідний розмір частинок. При виробництві, пакування, зберіганні та реалізації -- такі, що забезпечують необхідну мікробіологічну чистоту. Спосіб виготовлення порошків в аптеках визначається з урахуванням призначення, складу рецептурного пропису, кількості та фізико-хімічних властивостей субстанцій. Субстанції мають відповідати вимогам відповідних монографій ДФУ. Ступень здрібнення для порошків для орального застосування -- до дрібного порошку. Субстанції порошків для приготування розчинів допускається не здрібнювати, якщо підтверджено, що розмір частинок не впливає на розчинність. Субстанції, що мають приблизно однакові фізико-хімічні властивості, здрібнюють і змішують відповідно до їх кількісного співвідношення, величини втрат на розтирання у ступці, індиферентних допоміжних речовин. Якщо субстанції прописані у рецепті у кількісному співвідношенні понад 1:5, першою розтирають субстанцію, що входить до складу лікарського засобу у більшій кількості або має менші втрати при розтиранні, після чого змішування субстанцій проводять у порядку їх кількостей. Субстанцій з різними фізико-хімічними властивостями здрібнюють у такому порядку: крупнокристалічні, дрібнокристалічні, аморфні, речовини, що легко розпилюються. Порошки для нашкірного застосування. Фармакопейні вимоги. --------------------------------------------------------- ***Порошки для нашкірного застосування*** -- лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості. Порошки для нашкірного застосування містять одну або більше діючих речовин з допоміжними речовинами або без них. Дозволяється використовувати барвники. Порошки для нашкірного застосування випускають в однодозових або багатодозових контейнерах. Вони не мають містити агрегатів частинок порошку. Порошки для нашкірного застосування, призначені для використання на великих відкритих ранах або на дуже ушкодженій шкірі, мають бути стерильні. Порошки для нашкірного застосування у багатодозових контейнерах можуть випускатися у контейнерах із кришками, що просіюють, або у контейнерах з механічним розпилювачем, або у контейнерах під тиском. Порошки для нашкірного застосування, що випускаються у контейнерах під тиском, мають відповідати вимогам статті «Лікарські засоби, що знаходяться під тиском». При виробництві порошків для нашкірного застосування слід передбачити заходи, що забезпечують необхідну мікробіологічну чистоту, необхідний розмір частинок та його контроль. При виробництві, пакуванні, зберіганні та реалізації порошків для нашкірного застосування мають бути вжиті відповідні заходи, які забезпечують необхідну мікробіологічну чистоту; відповідні рекомендації наведено у статті «Мікробіологічна чистота нестерильних лікарських засобів і субстанцій для фармацевтичного застосування». Стерильні порошки для нашкірного застосування виготовляють з використанням матеріалів і методів, які забезпечують стерильність, запобігають забрудненню ЛЗ і росту мікроорганізмів; відповідні рекомендації наведено у статті «Методи виробництва стерильних лікарських засобів».