Ukrainian Painting and Classicism: Artistic Heritage Exploration

Мистецьке надбання в історії живопису та класицизму

Живопис — це одне з найважливіших напрямків мистецтва, завдяки якому люди постійно відкривають нове бачення світу та соціальних реалій через ракурс очей художника. В цьому дослідженні ми сконцентруємося на вітчизняному живописі та його етапі класицизму — стильовому напрямі, який мав великий вплив у європейській культурній спадщині протягом XVIII сторіччя.

Живопис в Україні

Україна має багаторічну традицію живого й різноманітного живопису, який розвивався під впливом західноєвропейських шкіл, місцевих фольклорно-етіografічних особливостей та особистих творчих шляхів художників. З класицизмом українська мистецька культура зіштовхується із заходами типологічної стандартизації та консерватизмом, які характерні для цієї епохи. Особистості, як зразкова столична школа Київської академії художньої освіти, так і авторитетні колеги з Російської імперії, значно формували вибір тематик та композиційних варіантів в ранньокласицистичний період.

Класицизм у живописі

Класицизм — образотворча стилістична практика, яка визнавала античні моделі як ключову категорію своєї аестезування. Це був період перебудови, коли чинний ордер старовинних грецьких та римських джерел об'єднався з сучасною інформацією, що призводить до появи архітектури та декоративного мистецтва роботі Джузеппе Вівані. У живопису ж головними представниками класицизму були Антуан Ваatteau, Франсуа Буше́, Джорджоне да Кастьоло та інші.

Принципи класицизму включали рівновагу форм, геометричність, складності ліній, чіткість пропорцій та симетрії. Художники часто включали міфічні або біблейські сюжети, використовуючи античну символіку та алегорії. Механічні черги, точні пропорції та урівноважені композиції були основною метою класицистичного живопису.

Вплив класицизму на український живопис

Легко побачити певний вплив класицизму на українське образотворче мистецтво другої половини XVII ст., серед неповної переліку:

• Святий Богдан Лупандін, один із зачинателів сучасного українського живопису, працював за часів активного поширення класицистських стилів у Європі. Його картини сформовано під впливом римської тенденції того часу.
• Яким Тимченко, пізній хист якого до вжитого колориту та м'якої пластики, нагадують класицистичні тенденції справжнього Барокко та Раннього Неокласицизму.
• Генеральним правилом, яке спостерігається у творчості майстра Івана Самойлова, було вивільнення постатей від предметного зображення. Експресивна стилізованість форм, якою він дослуговувався, фактором несподіванками близька класицистичним засадам.

Завершуючи, ми можемо сказати, що класицизм у живописі — це еру, повну дивись, балансу та стильного аскетизму, яка ознаменувала собою нову парадигму в european art scene впродовж 18 ст.. На українському ґрунті ці цивілизаційні процеси трансформувалися в окремого шару, зберігаючи при цьому важливий внутрішній зв'язок з європейською художною традицією.