Аспекти Жанрового Синтезу в Оповіданнях та Новелах Галини Пагутяк PDF

Українська література УДК 821.161.2 -32 DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-3/25 Казанова О. В. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова АСПЕКТИ ЖАНРОВОГО СИНТЕЗУ В ОПОВІДАННЯХ ТА НОВЕЛАХ ГАЛИНИ ПАГУТЯК У статті проаналізовано аспекти жанрового синтезу оповід...

Українська література УДК 821.161.2 -32 DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-3/25 Казанова О. В. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова АСПЕКТИ ЖАНРОВОГО СИНТЕЗУ В ОПОВІДАННЯХ ТА НОВЕЛАХ ГАЛИНИ ПАГУТЯК У статті проаналізовано аспекти жанрового синтезу оповідання, новели й жанрів народ- ної прози (легенди, бувальщини, притчі, балади) у творчому доробку сучасної письменниці української літератури Галини Пагутяк. На основі аналізу творів письменниці означено сво- єрідність її художнього мислення та світосприйняття, авторський психологізм. Філософіч- ність і умовність малої прози Галини Пагутяк насамперед позначилися на характері обра- зотворення, психологічній домінанті художнього вираження, афористичності висловлювань тощо. В оповіданнях і новелах письменниці виявляється тяжіння до переосмислення народно- поетичних джерел, домінує тенденція сучасної інтерпретації фольклорного набутку, допо- внення новою семантикою та розумінням. Проаналізовано своєрідність інтерпретації образу лісу в психологічно-екзистенційному просторі сучасного сприйняття. Локус лісу також стає певною смисловою проєкцією філософської проблематики творів української сучасної авторки. У жанровій структурі малої прози Галини Пагутяк виявлено жанрові ознаки при- тчі, що позначилося на реалізації часопросторових чинників – переплетінні давнього й сучас- ного пластів. Розглянуто, як жанрові ознаки народної легенди асимілюються в структуру оповідання на сюжетно-композиційному рівні, впливаючи на формування своєрідної модаль- ності оповіді, семантичну акцентуацію фантастичних елементів у творі тощо. Особливості жанрового синтезу легенди й оповідання виявляється на наративному рівні, коли спостері- гається поєднання різних форм і типів нарації. Органічне поєднання елементів реалістич- ного й фантастичного зображення у творах письменниці зумовлює своєрідну артикуляцію екзистенційних проблем, що стають провідними в багатьох оповіданнях і новелах Галини Пагутяк. Зокрема, досліджено екзистенційні мотиви самотності, індивідуальної реалізації, страху, фатальності життя, проблема вибору чи протистояння власній долі. Ключові слова: жанр, синтез, сюжет, композиція, наратив. Постановка проблеми. Визначну роль у роз- реалістичних і символістських елементів. Мала ширенні тематики й жанрово-стильової парадигми проза сучасної авторки характеризується домі- сучасної української прози відіграє по-своєму нуванням фрагментарних жанрових форм: малий оригінальна філософсько-інтелектуальна твор- обсяг, мінімум персонажів, напруженість і дина- чість Галини Пагутяк. Творчий доробок пись- міка розгортання колізій і тому подібне. Харак- менниці різноманітний у жанровому плані – два терною рисою малої прози Галини Пагутяк стає десятки романів і повістей, понад тридцять новел художня умовність, що виявляється через звер- і оповідань « вишуканої інтелектуальної нення до численних міфологем, використання прози, яку можна дорівнювати до кращих зразків елементів фантастики, моделювання містичних європейського мистецтва» [1, c. 16–17]. ситуацій, психологічну інтерпретацію фольклор- Аналіз останніх досліджень і публікацій. них мотивів та образів, зміщення композиційних Дослідники художньої творчості Галини Пагутяк і часопросторових векторів. (М. Жулинський, В. Агеєва, Р. Мовчан, Є. Нахлік, Постановка завдання. Талановита письмен- В. Панченко, О. Корабльова, А. Соколова та інші) ниця видозмінює традиційний жанровий канон правомірно відзначають, що своєрідність моде- новели й оповідання, вводячи до жанрової струк- лювання художньої картини світу в прозі пись- тури своїх творів ознаки притчі, народних легенд, менниці зумовлена передусім авторським сві- бувальщин. Художня проза авторки не переобтя- тосприйняттям. Спостерігається поглиблення жена додатковими описами, не ускладнена асо- психологізму й інтелектуального спрямування ціативно, а фольклорно-міфологічна умовність творів, жанрово-стильові експерименти, що реа- зумовлює її філософську константу, що реалізу- лізуються через еклектику реалістичних, сюр- ється на морально-етичному й психологічному 141  Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації рівнях. Отже, метою статті стає розгляд специ- мінням. Міркування про екзистенційну прирече- фіки жанрового синтезу в оповіданнях і новелах ність людини, фатальності її долі відбивається Галини Пагутяк. через переосмислення сюжету народної пісні- Виклад основного матеріалу. У прозовій міні- балади у фокусі оповідання письменниці «Під- атюрі «Золота чаша», стилізуючи оповідь у формі манули Галю». Особливості жанрового синтезу «народного сказу», авторка відтворює легендарну виявляються на наративному рівні, коли спосте- подію вбивства українською жінкою туркені під рігається поєднання різних форм і типів нарації: час монголо-татарської навали й заволодіння «сказового» об’єктивного дискурсу наратора-спо- турецькими скарбами й золотою чашею, завдяки стерігача й суб’єктивної оповіді, включеної до яким побудували церкву. Важливу роль у розвитку художнього дієгезису через низку риторичних сюжету відіграє художня умовність та орієнтація апеляцій і звертань до героїні твору. Акцентуація на вигадку, що, як і в народній легенді, сприйма- займенника «ти» в структурі оповіді зумовлює ється як правдива історична подія. Л. Дунаєвська емоційне переживання зображеного читачем, від- у своїй монографії «Українська народна проза бувається певне чуттєве перенесення власного (легенда, казка): еволюція епічної традиції» зазна- досвіду й переживання на відтворену ситуацію. чає, що легенді притаманна художня установка на Реалізується комунікативна модель: автор – нара- ймовірність зображених подій і фактів. У народній тор – герой – читач: «Ти ще не прийшла до тями, легенді незвичайне, дивовижне виступає в органіч- хоч уже розплющила очі. І коси, якими ти ній єдності з реальним і компенсує недостатність прив’язана до сосни. Кричи, не кричи, все одно чи цілковиту відсутність точної інформації. не вирвешся, згориш до тла. Та милосердна стріла Поряд з основною подією твору, акцентується татарина, що стоїть на тому березі річки, не дає реалізація внутрішніх колізій, що проявляється виконати присуду: спалення на повільному вогні. через підсвідоме почуття провини за скоєний гріх Йому нема діла, що ти вкинула своє дитя у воду, вбивства жінки, а отже чиєїсь матері. Важливу бо не знала чиє воно » [3, с. 23]. Наступ- роль водночас відіграють навіянні страхом сно- ний епізод стає асоціативним декодуванням видіння, візії певного містичного «повернення» смислу відтвореної ситуації: оповідач передає чаші на одне й теж місце на вікні, уявний діалог події сучасного світу, коли матір відмовляється з вбитою жінкою та відчуття докорів сумління. від власної новонародженої дитини, знаючи про Лаконічність сюжетно-композиційної структури її вади й залишаючи її в пологовому будинку. твору виявляється зокрема в тому, що вся гама Отже, в сюжеті виявляються жанрові ознаки при- переживань за принципом айсберга занурена тчі, параболічного співвідношення, переплетіння в підтекст, що актуалізується через психологічну давнього й сучасного пластів. Особливо виразно конотацію: «Мої діти за мною плачуть, а твої коло це відчувається наприкінці твору, коли авторка, тебе!» [3, с. 23]. Несподівана трагічна розв’язка пов’язуючи різні часові площини, спрямовує до набуває дидактичного пафосу, що надає оповіді більш глибинного філософського осмислення притчового характеру: «І диявол спокусив жінку та оцінки зображеної драматичної ситуації, де на великий гріх: вирішила вона спалити церкву. розкривається суперечність суспільних усталених Але, як несла вогонь, знялася буря й погасила моральних цінностей та екзистенційного усвідом- його. І збагнула тоді нещасна, що не вернеш вді- лення приреченості власного вибору: «Відкрий яного » [3, с. 23]. очі – і ти побачиш лице твого сина, поросле шер- Жанрові ознаки народної легенди (давноми- стю, сина, якого тобі не віддали, хоч ти могла нулий час, фантастичні елементи, вигадка, що б узяти його і піти в глибокий ліс » [3, с. 24]. сприймається певно, гіпербола, динамічний роз- Локус лісу також стає певною смисловою проєк- виток сюжету), які майстерно вплетено в струк- цією філософської проблематики твору. Нагада- туру оповідання, визначають своєрідність не лише ємо, що у фольклорі образ лісу – це відстороне- форми твору, але і його жанрової модальності. ний «інший» світ, простір, сповнений існування У такий спосіб письменниця по-філософськи невидимих і непідвладних людині природних осмислює значення фатальних чинників у житті істот. У християнській агіографії ліс приваблював людини у фокусі психологічних проявів. людей, які прагнули знайти усамітнення, аскету, У малій прозі Галини Пагутяк спостерігається подолати власну гріховність, відгородитися від інтерес до народнопоетичних джерел, домінує впливу мирського життя. Образ лісу у творі тенденція сучасної інтерпретації фольклорного Галини Пагутяк набуває психологічної спрямова- набутку, доповнення новою семантикою та розу- ності, створює враження занурення в замкнутий 142 Том 31 (70) № 1 Ч. 3 2020  Українська література простір власних страхів, площини підсвідомості, Жанрова синтетична природа малої прози можливості втекти від реальності, подолати тра- Галини Пагутяк, в якій майстерно поєднано жан- гічність власного доленосного вибору й вчинку. рові ознаки оповідання, легенди, притчі, продукує Функціонування в малій прозі Галини Пагу- умовність змісту, артикуляцію асоціативних і сим- тяк етнографічної та міфологічної образності стає волічних натяків, що дають змогу читачеві під час домінантною та визначальною ознакою індивіду- рецепції творів виходити на широкі узагальнення. ального стилю письменниці, її художнього мис- Переплітаючи елементи реалістичного й фантас- лення та світосприйняття. Схожу інтерпретаційну тичного зображення у своїх творах, письменниця семантику виявляє образ лісу в оповідання «Світ у своєрідний спосіб акцентує увагу на таких екзис- варварів»: «У старезному лісі, просякнутому тенційних проблемах, як безсилість людини перед солодкуватим запахом тління, в дулі великого дуба фатальними й незбагненними чинниками, що жив чоловік. Харчувався він ягодами, горіхами, визначають плин життя, а також втрата відчуття грибами, і давно його вже нічого не хвилювало. гармонії, зв’язку зі світом, оточенням, природою. Жив він отак, може, сто років, може двісті Так, вже асоціативність самої назви твору Галини Та якось улітку до нього прийшла жива Пагутяк «Інша» експлікує мотив екзистенційної істота » [3, с. 24]. самотності, що переживає сучасна жінка, зму- Жанрові ознаки народної легенди виявляються шена підпорядковувати своє життя соціальним на сюжетно-композиційному рівні, в особли- стереотипам. Сюжет розгортається через уявний вій модальності оповіді, використанні гіпербол, діалог-непорозуміння між жінкою та Богом, який фантастичних елементів тощо. Однак головне сприймається як апеляція до себе самої, до іншої семантичне навантаження несе діалог, що набу- іпостасі своєї душі. Бог переміщує уяву героїні ває філософського узагальнення через формальну в майбутнє і намагається показати, як рідним буде безособовість та алегоричність змісту: важко й сумно без неї, як боляче після її смерті, «– Я знаю, звідки ти прийшов. Світ мав би закликаючи жінку до терпіння та покори перед рости, множитися і захопити ліс, а він і досі мен- своєю долею. Проте в репліках героїні поступово шає. наростає почуття незадоволення власним життям – Він менший за цей ліс. Мені там немає і ненависті до чоловіка, який сприймає її як домо- місця » [3, с. 24]. господарку, зверхньо, виявляється відчай від усві- Образ лісу уособлює гармонію існування, домлення марності свого життя: «Навіть Бог не внутрішній світ людини, яка не знаходить свого побачив, що насправді я інша, зовсім інша – думає місця в абсурдній дійсності сучасного життя, жінка, притулившись чолом до темної холодної усвідомлюючи свою винятковість, і як наслідок – шибки» [3, с. 29]. самотність: « дідо назбирав листя, заповнив Нагнітання емоцій відбувається в гіпербо- ними яму, і двоє людей сховались глибоко-гли- лічних виявах почуттів, що в тексті реалізується боко. Заплющили очі, підібгали коліна до грудей, через нанизування предикатів: «Поки всі сплять, і заснули. І снився їм не світ варварів, що міг уже вона розбиває стіни, обриває плетиво електрич- на той час вміститись на долоні, а те, що снилось них проводів, трощить двері, рве на клапті про- деревам: спів птахів, котрі навесні повертались стирадла, роздирає подушки. А потім ненависть додому » [3, с. 24]. до того, що вона сама створила, перекидається на В описі персонажів привертає увагу так звана сусідні будинки » [3, с. 29]. «поза ембріона» («підібгали коліна до грудей»), Наступний діалог виявляє антиномію Бог- що вказує на незахищеність людини перед чужим диявол, що співвідноситься з екзистенційною для неї середовищем, протистояння її духовного проблемою вибору, спробою або зрозуміти себе, наповнення, що виявляється через підсвідомий прийняти фатальність власного життя, або проти- ментальний зв’язок з природою, ворожому сві- стояти власній долі: тові варварів. Асоціативно традиційна семан- «Ні – думає вона. – Якщо я усвідомлюю жах- тика іменника варвари вже налаштовує на певне ливість створеного моїми руками, що їх фальшиво сприйняття розгортання філософської колізії називають «ласкавими матусиними руками», зна- у творі: з одного боку людина з багатим вну- чить, я інша. Я можу знищити все це, у мене виста- трішнім світом, а з іншого – світ варварів, яким чить сили. Але перетворити свого чоловіка на не відомо про духовність, моральні й культурні людину не зможу, бо він народився свинею. цінності, які легко знищують їх, перетворюючи – Переріж горло своїй свині, – каже до неї світ на хаос. Диявол. – І ти станеш вільною, моя русалонька. 143  Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації Ти повернешся у світ, де панує хаос, і там тобі волічно: жінка, Бог, Диявол. Все це продукує дво- більше сподобається. Зніми з себе про- плановість змісту художнього твору, коли через кляття!» [3, с. 29]. одиничне постає універсальне, загальне. Виразним стає екзистенційний мотив «звіль- Висновки і пропозиції. Отже, жанрові моди- нення» від земних страждань через смерть, що фікації малої прози Галини Пагутяк пов’язані прочитується як ілюзія, нездійсненна мрія, адже передусім із модерністськими жанрово-стильо- настає трагічне усвідомлення приреченості вими пошуками доби, бажанням розширити людини, яка мусить нести свій хрест: «Жінка можливості традиційного жанру новели чи опо- дихає свіжістю ночі, гасить світло на кухні. Як відання. Але передусім експериментування з тра- тоді, коли взимку вона з вікна автобуса поба- диційними жанрами виявляють тайни своєрідного чила на снігу мертвого собаку, і подумала: «Йому художнього мислення письменниці, її світовід- добре. Він більше не мерзне». Отак. Темрява. чуття. І ще – забуття» [3, с. 29]. Розглянуті ознаки жанрової модифікації Тут спостерігається специфіка такої ознаки малої прози Галини Пагутяк (на рівні конфлікту, художньої сучасної прози як притчевість. Варто сюжетно-композиційної, наративної структури, зазначити, що між притчею та притчевістю немає символічно-образного світу поетики) не вичер- тотожності, бо цей термін втілює ширше зна- пують всієї різноманітності творчих пошуків чення. У творі виразно виявляється тяжіння до авторки, але хочеться сподіватися, що стаття філософічності, узагальнень, що також помітне сприятиме подальшим дослідженням творчості вже в безособових героях, які сприймаються сим- унікальної української письменниці нової доби. Список літератури: 1. Артюх А. В. Про самотність котів та опирів. Книжник. 2007. № 411. С. 16–17. 2. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна проза (легенда, казка): еволюція епічних традицій : моногра- фія. 2-ге видання. Київ : Київський університет, 2009. 304 с. 3. Пагутяк Г. В. Потонулі в снігах: Новели, оповідання та єсеї. Львів : ЛА «Піраміда», 2010.184 с. Kazanova. O. V. ASPECTS OF GENERAL SYNTHESIS IN STORIES AND NEWS BRANCHES BY HALYNA PAHUTYAK The article analyzes aspects of genre synthesis of short stories, novels and genres of folk prose (legends, epiphanies, parables, ballads) in the creative work of contemporary writer of Ukrainian literature Halyna Pahutyak. On the basis of the analysis of the writer’s works the peculiarity of her artistic thinking and world perception, author’s psychologism is determined. Halyna Pahutyak’s philosophy and conditionality of small prose first of all affected the character of art, the psychological dominance of artistic expression, the aphorism of statements, and so on. The stories and short stories of the writer show a tendency to rethink folk-poetic sources. The peculiarity of the interpretation of the forest image in the psycho-existential space of modern perception is analyzed. The locus of the forest also becomes a semantic projection of the philosophical problems of the works of the Ukrainian contemporary author. In the genre structure of the small prose of Halyna Pahutyak the genre features of the parable were revealed, which affected the realization of temporal and spatial factors – the intertwining of ancient and modern layers. Considered as genre traits of folk legend, they are assimilated into the structure of storytelling at the plot- compositional level, influencing the formation of a kind of storytelling modality, semantic accentuation of fantastic elements in the work, etc. Features of the genre synthesis of the legend and the narrative is revealed at a narrative level, when a combination of different forms and types of narration is observed. The organic combination of elements of a realistic and fantastic image of the writer causes the articulation of existential problems, which become the leading in many stories and short stories by HalYna Pahutyak. In particular, the existential motives of loneliness, individual realization, fear, fatality of life, the problem of choosing or confronting one’s own destiny were investigated. Key words: genre, synthesis, plot, composition, narrative. 144 Том 31 (70) № 1 Ч. 3 2020