Тема 1.3. Юридична практична діяльність

**Тема 1.3. Юридична практична діяльність** 1\. Загальна характеристика юридичної практичної діяльності. 2\. Принципи юридичної практичної діяльності. 3\. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності. 4\. Основні вимоги й умови набуття права на здійснення юридичної практичної дія...

**Тема 1.3. Юридична практична діяльність** 1\. Загальна характеристика юридичної практичної діяльності. 2\. Принципи юридичної практичної діяльності. 3\. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності. 4\. Основні вимоги й умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності. 5\. Професійна (дисциплінарна) відповідальність юристів. і **1. Загальна характеристика юридичної практичної діяльності.** **Юридична діяльність --** це вид соціальної діяльності, який здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми з метою досягнення бажаних правових результатів. ***Ознаки юридичної діяльності:*** - *Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.* - *Здійснюється спеціально уповноваженими на те суб\`єктами, які володіють юридичними знаннями.* - *Метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.* - *Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій суб\`єктів і значною мірою пов\`язана з державною діяльністю.* - *Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.* - *Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.* - *Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.* - *Відповіді на юридичні запитання приватних осіб;* - *Консультації і допомога при укладенні угод;* - *Керування процесуальними діями сторін при вирішенні суперечок у суді.* **Юридична справа --** це життєвий випадок, який існує у вигляді окремої самостійної ситуації (наприклад, правопорушення, суперечка), яка потребує розгляду і вирішення відповідно до норм права компетентним органом. - Здійснення юридично важливих дій (допит свідка, винесення вироку). - Написання юридичних документів з фіксацією юридично значущих дій. - Виступи в юридичних закладах, де формуються юридичні вимоги і заяви, потрібні у процесі розгляду юридичної справи. - Пізнавально-пошукова -- збирання повної інформації щодо юридичних явищ; - Реконструктивна -- аналіз інформації, розробка версії, напрямку розв\`язання юридичної проблеми; - Організаційна -- упорядкування і координація дій суб\`єктів при веденні юридичної справи; - Реєстраційна -- передавання отриманої інформації в письмовій правовій формі; - Комунікативна -- спілкування юриста з іншими учасниками і суб\`єктами юридичної справи у процесі її вирішення. - Судову; - Арбітражну; - Слідчу; - Прокурорську; - Адвокатську; - Нотаріальну; - Юридичне консультування; - Криміналістично-судову експертну; - Діяльність оперативно-пошукових органів (МВС, СБУ); - Діяльність органів виконання покарання. - **Регулятивну**, пов\`язану з правомірною поведінкою суб\`єкта права. - **Правоохоронну,** пов\`язану з неправомірною поведінкою суб\`єкта права (із здійсненням правопорушення). - Реєстраційну засвідчу вальну (видача посвідчення про право приватної власності на квартиру); - Правонадільну (дозвіл органів нотаріату на право вступу у володіння спадщиною). - Попередження правопорушень (здійснення міліцією профілактики правопорушень); - Припинення правопорушення (здійснюється після початку правопорушення), наприклад затримання за дрібне хуліганство; - Розкриття правопорушень (знаходження правопорушників); - Розслідування правопорушень (встановлення точних деталей злочину); - Визначення судом чи іншим компетентними органами покарання правопорушника; - Виконання покарання. *Юридична діяльність виконує в суспільстві певні функції, які розкривають її соціальне призначення та роль у суспільстві.* **2. Принципи юридичної практичної діяльності.** -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- **Принципи юридичної практичної діяльності** ---це основоположні правила і керівні принципи, які забезпечують правильність, ефективність та етичність юридичної практики.. Принципи юридичної практичної діяльності є похідними від принципів права, конкретизують і деталізують їх. -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципжи відображають систему цінностей, що властиві суспільству і мають або повинні мати правову форму виразу і забезпечення (домінування загальнолюдських цінностей над інтересами класів, націй і т. ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища і поділяються на загально-правові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів, а також принципи правової діяльності, окремих її видів, зокрема юридичної практичної діяльності. До загально-правових принципів відносяться: ¨ принцип гуманізму --- домінування у формуванні і функціонуванні правової системи, правовій та юридичній діяльності невід\'ємних природних прав і свобод людини; ¨ принцип рівності громадян перед законом --- всі громадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загальногромадянські права і обов\'язки, несуть рівну відповідальність перед законом; ¨ принцип демократизму --- право, законодавство адекватно відображають волю народу, формуються через безпосередню і посередню форми демократії, а інститути права повинні забезпечувати адекватну педалізацію волі народу; ¨ принцип правності (законності) --- здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування громадянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов\'язками людини; ¨ принцип взаємної відповідальності держави і особи --- не тільки особа відповідальна перед державою, але й держава перед особою. Принципи юридичної практичної діяльності конкретизують принципи права стосовно професійної діяльності юристів та відповідно визначають її основні властивості; ¨ відбиваються і конкретизуються у нормативно-правових актах, професійних деонтологічних кодексах, правосвідомості юристів і суспільства в цілому; ¨ є критеріями оцінки власне самої діяльності, її результатів, рівня професійної культури юристів, основою їх юридичного професійного практичного мислення; ¨ забезпечують результативний, цінністно-орієнтаційний, інформаційний, психологічний вплив на процес взаємовідносин юристів з іншими суб\'єктами, ведення юридичних справ, прийняття рішень, особливо у випадках, які не врегульовані правовими, корпоративними, деонтологічними та іншими професійними нормами. До основних принципів юридичної практичної діяльності відносяться: ¨ правність (законність) діянь юриста та його рішень; ¨ рівність суб\'єктів перед законом та правом; ¨ незалежність юриста при веденні юридичної справи від власних інтересів та зовнішнього тиску; ¨ неупередженість; ¨ обґрунтованість рішень; ¨ професіоналізм (компетентність); ¨ справедливість; ¨ гуманізм; ¨ повага до особи, її прав та свобод, права в цілому; ¨ поєднання гласності і конфіденційності. Принципи окремих видів юридичної практичної діяльності безпосередньо визначені у відповідних законах та інших нормативно-правових актах **3. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності.** Нормативне визначення змісту юридичної практичної діяльності, в першу чергу, забезпечується формулюванням в нормативно-правових актах (договорах) прав та обов\'язків її суб\'єктів. Особливе значення це має для юристів - державних посадових осіб, які мають владні повноваження й діяльність яких регулюється за принципом \"заборонено все, що прямо не дозволено законом\", тобто в нормативно-правових актах визначається вичерпний перелік їх повноважень, а всі інші дії вважаються забороненими і при здійсненні кваліфікуються як зловживання правом, тому основу повноважень юристів-державних посадових осіб складають їх юридичні обов\'язки, для реалізації яких їм надаються відповідні права. Цей принцип дійсний деякою мірою й для визначення особливостей повноважень суб\'єктів недержавної юридичної діяльності. Основою яких є теж обов\'язки, тому що їх діяльність здійснюється по відношенню до прав суб\'єктів, інтереси яких вони захищають. Проте недержавні юристи не мають владних повноважень по відношенню до інших суб\'єктів, тому їх діяльність регулюється за принципом \"дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом\". Обов\'язки та права юристів доцільно розглядати за критерієм їх поділу на загальні, які притаманні будь-якому виду чи суб\'єкту юридичної діяльності, та особливі й спеціальні, які відбивають своєрідність характеристик окремих видів, суб\'єктів, дій юридичної практичної діяльності. Загальними обов\'язками суб\'єктів юридичної практичної діяльності є: ¨ дотримання вимог Конституції України, міжнародних договорів та угод, які ратифіковані в установленому порядку, законів України, підзаконних нормативно-правових актів і принесеної присяги; ¨ забезпечення повного, всебічного та об\'єктивного ведення юридичних справ у встановлені строки; ¨ нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інших відомостей, про які вони дізналися під час ведення юридичної справи; ¨ не допускати вчинків, що порочать професію юриста, можуть викликати сумнів у його об\'єктивності, неупередженості та незалежності; ¨ використання всіх передбачених законодавством та правом засобів захисту прав, свобод і законних інтересів суб\'єктів права; ¨ дотримання заборони використання власних повноважень на шкоду суб\'єкта права, в інтересах якого здійснюються юридичні дії, відмови від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; ¨ заявлення самовідводу за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають їх участь у справі. Для забезпечення виконання професійних обов\'язків суб\'єктам юридичної практичної діяльності надаються відповідні права: ¨ представляти і захищати права, свободи та інтереси суб\'єктів права за їх дорученням або за обов\'язком у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; ¨ збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в юридичних справах (запитувати і отримувати документи або їх копії, ознайомлюватися з необхідними для виконання професійних обов\'язків документами і матеріалами, отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань тощо); ¨ застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; ¨ доповідати про клопотання і скарги компетентним особам та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді, особисто брати участь у їх розгляді тощо. Загальні обов\'язки та права доповнюються, конкретизуються та деталізуються стосовно особливостей здійснення окремих видів юридичної практичної діяльності або певних юридичний дій. так, наприклад: - 1\. Нотаріус, крім того, зобов\'язаний сприяти суб\'єктам права у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз\'яснювати\ права і обов\'язки, попереджати про наслідки вчинюваних юридичних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути\ використана їм на шкоду, а також відмовляти у вчиненні юридичних дій у випадках їх невідповідності законодавству України\ або міжнародним договорам. - 2\. Суддівська діяльність забезпечується обов\'язками суддів: ¨ при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об\'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, службової дисципліни та розпорядку роботи суду; ¨ не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; ¨ не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об\'єктивності, неупередженості та незалежності. - 3\. Адвокатська діяльність забезпечується: - а) обов\'язками адвоката: ¨ неухильно додержуватися вимог чинного законодавства; ¨ використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб; ¨ дотримуватися заборони використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; ¨ дотримуватися заборони приймати доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він уданій справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач тощо, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках; б) правами адвоката: ¨ представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; ¨ збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення; ¨ застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; ¨ доповідати про клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; ¨ бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; ¨ виконувати інші дії, передбачені законодавством. **4. Основні вимоги й умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.** **Юридична практична** діяльність є діяльністю професійною, що повинна здійснюватися компетентними суб\'єктами, які мають необхідний рівень професійних знань і вмінь, а також відповідають іншим вимогам, що пред\'являються до юристів В процесі набуття суб\'єктами професійних прав та обов\'язків, необхідно виділити декілька етапів: ¨ набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій; ¨ набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності; ¨ набуття професійних повноважень; ¨ припинення здійснення професійних повноважень; ¨ ліквідація права на здійснення професійних повноважень та самостійне здійснення юридичної практичної діяльності. Зазначені етапи притаманні будь-яким суб\'єктам юридичної практичної діяльності (державним та недержавним, юридичним об\'єднанням, установам чи фізичним особам), що обумовлено необхідністю офіційного визнання здатності суб\'єкта здійснювати професійні юридичні функції на необхідному рівні або, навпаки, її відсутності. Проте кожний етап має особливості по відношенню до окремих категорій суб\'єктів юридичної практичної діяльності. **Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій.** Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій фізичними особами передбачає досягнення ними певного віку, опанування освітньо-професійних програм освітньо-кваліфікаційних рівнів \"молодший спеціаліст\", \"бакалавр\", \"спеціаліст\" або \"магістр\", їх державне атестування та одержання дипломів установленого державного зразка, а також набуття професійного досвіду. Зокрема, нормативно-правовими актами визначається, що: ¨ нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою; ¨ стажистом нотаріуса може бути особа, яка має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) та проходить стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса; ¨ адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років; ¨ помічником адвоката може бути особа, яка має вищу юридичну освіту і здатна виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. **Набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності.** Набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності передбачає складання кваліфікаційного випробування компетентному суб\'єкту (кваліфікаційній комісії нотаріату, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури тощо), а також одержання відповідного офіційного документу (свідоцтва, ліцензії тощо), крім того, суб\'єкти, які набувають право на самостійне здійснення недержавних видів юридичної практичної діяльності за кваліфікаційне випробування та видачу офіційного документу вносять плату в установленому розмірі. Так, нотаріусом може бути особа, яка склала кваліфікаційний іспит та одержала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, яке видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату, прийняла Присягу адвоката України, а адвокатом - особа, яка склала кваліфікаційні іспити, одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися приватною юридичною практичною діяльність, при управліннях юстиції державних адміністрацій обласного рівня створюються відповідні кваліфікаційні або кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, до складу яких входять найбільш досвідчені фахівці-юристи, а також представники органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, управлінь юстиції, об\'єднань юристів. На підставі результатів складеного іспиту комісія приймає рішення про можливість допуску суб\'єкта до юридичної практичної діяльності. Повторне складання цього іспиту допускається, як правило, не раніш, ніж через один рік. Рішення комісії може бути оскаржено у вищій за статусом комісії. Набуття професійних повноважень. ================================ Наступним етапом є набуття професійних повноважень, тобто для приватних юристів - реєстрація суб\'єкта приватної юридичної практичної діяльності та одержання свідоцтва про реєстрацію. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності проводиться управліннями юстиції державних адміністрацій обласного рівня за заявою особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, після отримання якого приватний нотаріус зобов\'язаний у тримісячний строк розпочати нотаріальну діяльність. Реєстрація адвокатського об\'єднання здійснюється Шнюстом на підставі: заяви, підписаної уповноваженим представником об\'єднання; статуса адвокатського об\'єднання; установчого договору чи протоколу зборів адвокатів про створення адвокатського об\'єднання; даних про кількісний склад адвокатського об\'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; документа про внесення плати за реєстрацію. У разі реєстрації адвокатського об\'єднання йому видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка. Зареєстрованому адвокатському об\'єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об\'єднань. Припинення здійснення професійних повноважень. ============================================== Припинення професійних повноважень щодо здійснення юридичної практичної діяльності проводиться, як й їх набуття, компетентними суб\'єктами у встановленому нормативно-правовими актами порядку. Підстави, за наявністю яких здійснюється припинення професійних повноважень, включають у деяких випадках й ліквідацію офіційного визнання якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій (наприклад, при винесенні ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру щодо юриста або винесенні рішення суду про обмеження його дієздатності, визнання недієздатним або таким, що зник безвісті, оголошення померлим), а також права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності (анулювання свідоцтва про право на заняття приватною юридичною практичною діяльністю). Припинення професійних повноважень щодо здійснення юридичної практичної діяльності проводиться здебільшого за наявністю таких підстав, які стосуються суб\'єкта юридичної практичної діяльності: ¨ за його власним бажанням; ¨ винесення щодо нього обвинувального вироку суду, який набрав чинності; ¨ втрати їм громадянства України; ¨ винесення ухвали суду про застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; ¨ винесення постанови суду про припинення кримінальної справи з нереабілітуючих підстав; ¨ винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження його дієздатності, визнання недієздатним або таким, що зник безвісті, оголошення померлим; ¨ грубого порушення їм вимог актів законодавства України, які регулюють здійснювану юридичну практичну діяльність, Присяги, яка їм прийнята або за професійною невідповідністю; ¨ анулювання свідоцтва про право на заняття приватною юридичною практичною діяльністю. **5. Професійна (дисциплінарна) відповідальність юристів.** Відповідальність юристів може бути загальною або пов\'язаною з професійною діяльністю. Загальна відповідальність (юридична, моральна тощо) має непрофесійний характер і наступає на загальних підставах. Дисциплінарна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, до якої юрист притягується за вчинення дисциплінарного проступку, тобто за порушення: ¨ законодавства при виконанні професійних функцій; ¨ Присяги, яка їм прийнята; ¨ вимог статуту відповідного об\'єднання юристів. За вчинений дисциплінарний проступок до юристів застосовуються такі дисциплінарні стягнення: ¨ попередження; ¨ догана; ¨ пониження кваліфікаційного класу; ¨ пониження у посаді та звільнення з посади; ¨ зупинення на певний строк дії свідоцтва (ліцензії) про право на заняття приватною юридичною практичною діяльністю або його анулювання. До загальних правил притягнення юристів до дисциплінарної відповідальності відносяться такі: ¨ за кожний дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення; ¨ дисциплінарне стягнення до юриста застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не беручи до уваги час тимчасової непрацездатності або перебування його у відпустці; ¨ якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення юриста не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення; ¨ дисциплінарне стягнення може бути достроково знято відповідною комісією; ¨ рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, вищому державному органу або в судовому порядку; ¨ якщо юристом не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки, то скасування або зміна рішення, яке прийняв юрист, невизнання його дій або неприйняття доказів, тлумачень нормативно-правових актів не тягнуть за собою його дисциплінарної відповідальності. За дисциплінарні проступки, які потягли за собою істотні негативні наслідки приватні юристи можуть бути позбавлені права на здійснення професійних повноважень, а юристи-державні посадові особи звільнені з посади, наприклад, суддю може бути звільнено з посади в порядку дисциплінарного провадження за неналежне виконання обов\'язків, якщо до нього раніше застосовувались дисциплінарні стягнення, грубе порушення службових обов\'язків; вчинення аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судді; порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону України \"Про статус суддів\"; з підстав, передбачених пунктами 4, 5 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України. Питання про дисциплінарну відповідальність юристів вирішуються, як правило, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями. Наприклад, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. Рішення на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка утворюється при Кабінеті Міністрів України. До її складу входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України. Скарги щодо рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розглядаються Вищою Радою юстиції, яка також вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, чи розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, а також здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Розгляд дисциплінарної справа юриста чи дисциплінарне провадження здійснюється в установленому нормативно-правовими актами порядку і включає: ¨ перевірку даних про дисциплінарний проступок; ¨ відкриття дисциплінарного провадження; ¨ розгляд дисциплінарної справи; ¨ прийняття рішення. За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо юриста (за виключенням заяв та повідомлень, які є анонімними або не містять конкретних відомостей про проступки юристів) можуть бути: ¨ подання управлінь юстиції за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; ¨ подання судів, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування; ¨ повідомлення в засобах масової інформації тощо.