Профільне навчання з географії в старшій школі PDF

2.1. Розробка концептуальних засад профільного навчання географії в старшій школі Головна мета сучасної школи -- допомогти молодим людям зорієнтуватися в сучасному суспільстві, свідомо зайняти відповідну соціальну і громадянську позицію, підвищити рівень духовної культури, культури спілкування і пра...

2.1. Розробка концептуальних засад профільного навчання географії в старшій школі Головна мета сучасної школи -- допомогти молодим людям зорієнтуватися в сучасному суспільстві, свідомо зайняти відповідну соціальну і громадянську позицію, підвищити рівень духовної культури, культури спілкування і практичної діяльності, формувати соціально зрілу, працелюбну, творчу особистість. Зважаючи на це, у старшій загальноосвітній школі пропонується профільне навчання, що організує системно спеціалізовану підготовку в старших класах загальноосвітньої школи, спрямовану на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів з урахуванням потреб ринку праці. Курс «Географія», який пропонується для профільного навчання в старшій школі, завершує географічну освіту в загальноосвітній школі і відповідає логіці пізнання світу. Таким чином система географічної освіти узгоджується з регіоналізацією, теоретизацією, країнознавством, краєзнавством, загальною географією і має українознавчу спрямованість. Загальна мета курсу -- вдосконалити образне уявлення учнів про географічну картину світу, ствердно роз'яснювати інформацію про географію як конструктивну науку і формувати географічне мислення на історичних, територіальних, комплексних, типологічних, проблемних і конструктивних засадах. Згідно з Концепцією навчання та Держстандартом (2004 р.) шкільна дисципліна «географія» як базовий предмет вивчається в усіх класах загальноосвітніх закладах України, має різні рівні навчання і пропонується для вивчення в різних напрямах. Відповідно до оновленого змісту Держстандарту (2013 р.), починаючи з 2018/2019 навчального року, шкільна 79 дисципліна «географія» вивчатиметься тільки на профільному рівні в старшій школі. Для подальшого розвитку профільного навчання географії в старшій школі науковцями лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України була створена Концепція географічної освіти для профільної школи. Концепція розроблена на виконання і конкретизацію змісту Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на нові зміст, структуру і термін навчання», Національної доктрини розвитку освіти (затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002), Державного стандарту базової і повної середньої освіти (затверджена постановою Кабінету міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24) і Концепції профільного навчання в старшій школі (схваленої вченою радою Інституту педагогіки НАПН України -- протокол № 6 від 05.06.2003 р.) \[188\]. Концепція географічної освіти для профільної школи затверджена рішенням вченої ради Інституту педагогіки АПН України, протокол № 3 від 26.03.2009 р. і надрукована в часопису «Географія та основи економіки в школі» (№ 7-8. -- 2009. -- С. 5-8). Основною ідеєю концепції географічної освіти у профільній школі є дотичність наукових знань до світу людських потреб, тобто набуття знань для подальшої обраної професії чи діяльності, що будуть пов'язані із географічною складовою. Концепція вивчення географії у профільній школі є документом для загальнодидактичного і методичного використання. Вона є базою для наступних спільних дій професіоналів у розвитку системи профільного навчання, змісту шкільної освіти, методів і прийомів, способів і засобів навчання, науково-педагогічних досліджень і професійної підготовки вчителів. 80 Філософським і теоретичним стрижнем Концепції є особистісно зорієнтована парадигма навчання, яка визнає унікальність розвитку кожної особистості та необхідність забезпечення індивідуального шляху навчання. Зміст положень Концепції не є сталим. Він досліджується представниками людинознавчих наук (педагогами, дидактами, методистами, філософами, психологами, соціологами, валеологами тощо) у практиці і теорії навчання та обов'язково підлягає оновленню з урахуванням результатів наукових досліджень і сформульованих соціальних замовлень. Згідно з вищезазначеною Концепцією метою вивчення географії у профільній школі є диференціація та індивідуалізація навчальних курсів географії, яка враховує освітні потреби, нахили і здібності учнів, забезпечує умови для визначення старшокласниками власної професійної орієнтації, навчання відповідно до обраної сфери майбутньої діяльності, формування і розвитку пізнавальних інтересів. Диференціація навчання забезпечується збагаченням та розширенням традиційних цілей, змісту, структури та організації навчального-виховного процесу в інтересах конкретного учня. У профільній школі передбачено вивчення навчальних предметів географічного змісту на трьох рівнях, які сприяють розвитку самостійності учнів у набутті та оцінці власних навчальних досягнень. Рівень профільної підготовки зводиться до рівня підготовки до майбутньої професії. У першу чергу це предмети географічного змісту в географічному, природознавчому, історико-географічному, гео- та соціоекологічному, біологічному, економічному, туристсько-краєзнавчому, країнознавчому та інших профілях природничо-математичного і суспільногуманітарного напрямів. Тобто там, де передбачається підготовка учнів для природничо-наукової або суспільно-політичної професійної діяльності (географія, екологія, історія, політологія, економіка, дипломатія, інше) та для роботи у сфері послуг (туризм, підприємницька діяльність, інше). Географія як предмет профільної підготовки учнів може вивчатись і в інших напрямах профілізації. Так, наприклад, у профілі «Географічні 81 інформаційні технології» (технологічний напрям) географія, поряд з інформатикою і фізикою, є такою, що вивчається поглиблено. Цей профіль корисно обирати майбутнім економістам, програмістам, картографам, дослідникам природних або технологічних процесів. Академічний рівень забезпечує вивчення навчального предмета «Географія» мірою, достатньою для успішного ведення учнівських досліджень, організації подальшого самонавчання та вступу випускників шкіл до вищих навчальних закладів. Наприклад, навчальний предмет «Географія» у філологічному профілі. Географія на академічному рівні як базовий загальноосвітній предмет вивчається в усіх профілях окрім тих, де вона обрана для поглибленого вивчення. Рівень стандарту складає обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення. Географічна освіта має важливе значення для формування в людини адекватної картини світу, виховання активного відповідального громадянина і діяча. Тому співробітники лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України, що розробляли вищезгадану Концепцію, рекомендують вивчати географію у профільній школі на рівні, не нижчому за академічний, і не менше, ніж 68 годин у 10-му класі. За умови письмового обґрунтування і спільного рішення педагогічної ради школи та районного об'єднання вчителів географії місцеві органи управління освітою мають право на підставі поданих документів (обґрунтування, протоколу спільного засідання педагогічної ради школи і районного об'єднання вчителів географії) дозволити вивчення географії на рівні стандарту в художньо-естетичному і спортивному напрямі профілізації (наприклад, вивчення географії у музичному профілі). Зміст навчання на всіх рівнях вивчення визначається на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти, рекомендацій вузів і науково-дослідних установ та з урахуванням побажань усіх суб'єктів 82 навчально-виховної діяльності (учнів, учителів, батьків, опікунів і опікунських рад тощо). Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти в одному з передбачених напрямів профілізації: суспільногуманітарному, природничо-математичному, технологічному, художньоестетичному, спортивному. Профільне навчання передбачає отримання учнем загальноосвітньої та базової підготовки до майбутньої професійної діяльності. Зміст профілю навчання конкретизується у специфічній комбінації базових, профільних загальноосвітніх предметів і курсів за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Географія у старшій школі є базовим загальноосвітнім предметом і обов'язково вивчається учнями всіх профілів на академічному або поглибленому рівнях. Зміст окремих тем або розділів географії може бути уточнений у курсах за вибором учнів і поглиблений до рівня профільної підготовки. Профільні загальноосвітні предмети реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Їх зміст є професійно і практично спрямований. Профільні предмети вивчаються на поглибленому рівні і є обов'язковими для всіх учнів, які обрали даний профіль. Зміст профільного загальноосвітнього предмета «Географія» може бути представлений двома способами: 1) сформульований як цілісний наскрізний курс «Географія», що складається з необхідних розділів, тем, досліджень і практик, забезпечений науково-методичним комплектом (після апробації, яка відбувається не менше трьох років, він має бути представлений для науково-методичної експертизи і розглянутий на засіданні вченої ради Інституту педагогіки НАПН України); 2) представлений групою навчальних курсів географічного змісту, які логічно пов'язані як у теоретичній, так і прикладній складовій змісту (після апробації, яка відбувається від одного до трьох років, профільні навчальні 83 курси географічного змісту мають бути представлені для науково-методичної експертизи і схвалені на засіданні вченої ради Інституту педагогіки НАПН України). Зміст профільного загальноосвітнього предмета «Географія» реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів. Курси за вибором учнів забезпечують варіативність, альтернативність і гнучкість навчально-виховного процесу в старшій школі. Вони мають бути широко представлені у змісті навчання. За обсягом і складністю географічні курси за вибором учнів поділяються на: ознайомчі (наприклад, навчальні курси «Географія країн Європейського Союзу», «Географічні інформаційні системи», «Соціальна географія», «Історична географія», «Географія економічних систем світу», «Країнознавство» та інші для учнів спортивного напряму профілізації); поглиблені (наприклад, навчальний курс «Медична географія» для учнів медичного профілю навчання, «Географія туризму» та «Краєзнавство» для учнів туристсько-краєзнавчого профілю навчання, «Географічні інформаційні системи» та «Природничонаукова картина світу» для учнів природничо-наукового профілю навчання, «Географія економічних систем світу» для учнів економічного профілю навчання тощо), базові (наприклад, навчальні курси «Географічні інформаційні системи», «Соціальна географія», «Країнознавство», «Географія країн Європейського Союзу», «Географія культури Європи», «Краєзнавство» та інші для учнів суспільно-гуманітарного напряму профілізації). Курси за вибором учнів реалізуються за рахунок годин варіативного компонента змісту освіти. Зміст нового навчального курсу за вибором має обговорюватись на засіданні педагогічної ради навчального закладу і в районному методичному об'єднанні. Після редагування (внесення змін і доповнень) проводиться апробація навчального курсу в одному або декількох навчальних закладах цього району (один рік). На основі результатів проведеної апробації 84 подається заявка до регіонального інституту підвищення кваліфікації і післядипломної освіти педагогічних працівників на впровадження курсу за вибором у навчально-виховний процес (на чотири роки, до наступної редакції). З метою здійснення професійної орієнтації учнів 8-х і 9-х класів та сприяння подальшого вибору ними профілю навчання у старшій школі здійснюється допрофільна підготовка. Зміст допрофільної підготовки реалізується за рахунок варіативної складової змісту загальної середньої освіти.