Ukrainian Famine-Genocide 1932-1933

Ющенко оголосив 2008 рік роком пам'яті жертв Голодомору в Україні.
На фоні переоцінки цінностей, бандерівці стають героями, а пам'ятники радянської епохи називаються пам'ятниками тоталітарного режиму.
Концепцію офіційного Києва про Голодомор 30-х років як геноцид українського народу важко підтвердити науковими доказами.
МВС відкриє свої архіви щодо кримінальних справ про канібалізм під час Голодомору.
Показання цих справ має на меті усвідомлення масштабів зла, яке пережила Україна, та покарання злочинців.
МВС має унікальні матеріали щодо голодомору, включаючи справи про канібалізм.
На фоні економічної кризи та індустріалізації у Радянському Союзі у 30-х роках виникла проблема недостатку зерна.
Сталін примусово заганяв селян у колгоспи для централізованого збору зерна, що призвело до спротиву.
Українські селяни активно протестували проти планів Сталіна, що спровокувало масові повстання.
Радянський режим намагався винайти привід для репресій проти селян, оголошуючи їх куркулями та саботажниками.- Влада підтримувала сільських бідняків, дозволяючи їм розкоркулювати та грабувати односельців.
Більшовицька Влада стравлювала українців одне проти одного, борячись з "куркулями" та "розкрадачами колгоспного майна".
Українці були розкуркулені, депортовані до Сибіру, пограбовані та змушені вступити до колгоспів.
За перші 7 місяців 1932 року було зафіксовано понад 900 селянських повстань проти режиму.
Сталін ненавидів українських селян і хотів усмирити їх будь-якою ціною.
Голодомор торкнувся понад 7 мільйонів українських селян, призвівши до масового голоду та загибелі.
Планом Влади було не лише збирати більше зерна, але й змусити українців покоритися.
Українці почали допомагати один одному, приховуючи зерно, ділячи продукти та намагаючись вижити в умовах голоду.
Уповноважені з Росії проводили жорстокі обшуки, вилучаючи у селян усі харчі та продукти.
Села, зафіксовані на "Чорній дошці", приречені на загибель, і багато з них вимирали на 100% від голоду.- Чорна тканина на в'їзді в село вказувала на повну загибель мешканців через Голодомор.
Хати вимирали, трупи ховали, інших людей заселяли без запитань.
У період Голодомору відбувались репресії, насильницькі виселення українських родин в Росію.
Росіяни заселялися в Україні для зменшення українського населення.
У грудні 1932 року велика кількість голодних людей потрапила в великі міста.
Радянська пропаганда намагалася умовляти, що голод виникав через ледарів.
Радянська міліція розслідувала справи канібалізму під час Голодомору.
Справи свідчать про екстремальний голод та злочини, але не висвітлюють сам процес штучного голодування.
Люди, звинувачені в канібалізмі, зазвичай мали низьку працездатність або невідповідне соціальне походження.
Навіть психологічні експертизи не проводилися, багато людей направлялися на покарання або на примусову працю.
Структуровані факти свідчать про те, що люди перебували в ефекті та психологічному напруженні через голод.
Є докази про виселення селян у табори на будівництво каналів як безкоштовна робоча сила для радянської влади.
Україна зазнавала голоду, але світова спільнота не реагувала на повідомлення про голодомор і вимирання населення.
Важливо добре документувати історичні факти, щоб домагатися справедливості та покарання за злочини.
Розслідування справ Голодомору є важливим для пам'яті та запобігання повторення таких трагедій.
Потрібно вимагати відповідальності винних за Голодомор як геноцид, навіть якщо вони вже не живі.
Незнання світової спільноти про Голодомор було використано Радянським Союзом для дезінформації та приховування правди.
Важливо активно розповсюджувати інформацію про Голодомор, щоб не допустити забуття і повторення подібних трагедій.