Голодомор та українська історія

Геноцид українського народу, вчинений у 1932-1933 роках радянським режимом з метою придушення українського опору та знищення української нації.

Навмисне, систематичне знищення певної етнічної чи національної групи людей.

Час Голодомору в Україні.

Тоталітарний політичний режим, що існував в СРСР.

Українці, як самостійна етнічна група з власною культурою та мовою.

Російська держава до 1917 року.

Україна, яка прагнула бути незалежною від Москви.

В період геноциду 1932-1933рр:

Історія державості України, що сягає корінням до Київської Русі, формувала український націоналізм і суперечила ленінському соціалізму, що прагнув злиття націй.

Процес об'єднання приватних селянських господарств у колективні господарства державної власності в СРСР.

Ідеологія, яка передбачала злиття націй та відкидала національну державність, особливо українську.

Рух на підтримку національної незалежності та самовизначення українського народу.

Політичний режим у СРСР, який повністю контролював життя українців, насаджував нові звичаї та обряди, та боролися з українською самобутністю.

Спроба розвитку української культури та мови в СРСР, яка пізніше була припинена комуністичним режимом.

Захоплення та контролю державною владою України в 20 столітті.

Процес примусового об'єднання сільськогосподарських господарств у колгоспи в СРСР.

Вимірювання роботи селян в колгоспах, за які платили продуктами.

Масові виступи селян проти примусової колективізації в 1930-х роках.

Великі колективні господарства в СРСР, створені шляхом примусового об'єднання селянських земель.

Навмисне знищення українського селянства як частини української нації сталінським режимом.

Почуття самостійності та незалежності, яке суперечило колективній системі колгоспів.

Назви, що принижували та неповноцінили українських селян, обраховуючи їх як "куркулі", "буржуазні націоналісти" або "контрреволюціонери".

Комуністичний режим в СРСР, що характеризується примусом, терором і насильством.

Політика примусового об'єднання селянських господарств у великі колективні господарства (колгоспи).

Репресивна постанова 1932 року, яка суворо карала селян за збирання залишків зерна з полів.

Право держави забирати в селян не тільки зерно, але й інші продукти харчування та майно.

Силове вилучення зерна у селян спецгрупами, що супроводжувалося насильством.

Майно, що належало колективним господарствам (колгоспам).

Рішення вищого органу влади СРСР, що стосувалося захисту колгоспного майна.

Неуспішність політики примусового об'єднання селянських господарств в українських колгоспах.

Умисне штучне створення голоду в Україні сталінським режимом для знищення українського народу.

Сталінський режим ігнорував пропозиції допомоги від міжнародних організацій та українських громад під час голоду.

Величезна кількість смертей в Україні навесні 1933 року під час штучно створеного голоду.

Червень 1933 року, коли щоденна кількість смертей досягала 28 тисяч осіб.

Паралельно з голодом велося масштабне експортування зерна з України до інших держав.

Москва надала Україні позики для посівної кампанії, але це не допомогло ситуації.

Продовольча допомога надавалася переважно у вигляді громадського харчування.

Великі запаси зерна в державних резервних фондах існували одночасно з голодом.

Дії сталінського режиму показують, що метою було знищення частини української нації.

Важко встановити точну кількість та імена людей, які загинули під час Голодомору.

Радянський режим умисно приховував наслідки Голодомору, щоб не розкрити свою злочинну політику.

Документи, знайдені після Голодомору, які містили дані про кількість реальних смертей, значно перевищували офіційні цифри.

У 1932-1933 рр. в Україні було заборонено вказувати причину смерті як "від голоду".

У 1934 році книги РАЦСів про реєстрацію смертей передали до спеціального відділу ГПУ.

Існують мільйони смертей під час Голодомору, які не були зафіксовані офіційно.

Радянський Союз використовував пропаганду і підкупи, щоб приховати Голодомор від міжнародної громадськості.

Збереглися звіти іноземних послів та дипломатів, які свідчили про Голодомор.

Режим намагався стерти пам'ять про вчинений злочин.

Незважаючи на спроби режиму, пам'ять про Голодомор залишилась в українському народі і була актуалізована з відновленням незалежності.