Космічні дослідження та сміття

Космічні дослідження

• Безпілотні зонди використовуються для досліджень поза Місяцем, оскільки вони дешевші за пілотовані космічні кораблі.
• Зонди працюють за стандартною схемою: наближення до планети, фотографування поверхні, збір інформації, вихід на орбіту планети, спуск на поверхню.
• Космічні зонди вже побували на всіх планетах Сонячної системи, зокрема на Венері (двічі), Землі, Юпітері та Сатурні.
• Зонд «Гюйгенс» дослідив Титан, супутник Сатурна.
• На Марсі працюють два ровери та 6 орбітальних апаратів у 2023 році.
• Плануються місії до Марса для збору зразків ґрунту та місії до Меркурія, Нептуна та Європи (супутник Юпітера).
• Зонд «Паркер» вперше пройшов через верхні шари атмосфери Сонця.

Орбітальні об'єкти та сміття

• На орбіті Землі перебуває понад 10 000 космічних об'єктів, більшість з яких - космічне сміття (ступені ракет-носіїв, розгінні блоки, фрагменти).
• Космічне сміття становить загрозу для діяльності людини в космосі, оскільки його кількість зростає з часом.
• Відпрацьовані супутники, запущені різними країнами, можуть зіткнутися, збільшуючи кількість космічного сміття.

Космічні подорожі

• Для подолання більших відстаней потрібні потужні двигуни та велика кількість палива.
• Учені розробили метод використання гравітації планет-гігантів (Юпітера, Сатурна тощо) для прискорення космічних кораблів, економлячи паливо.
• Подорож до околиць Сонячної системи за цією схемою може зайняти десятки років.
• Зонд «Вояджер-1» стартував у 1977 році та вийшов за межі Сонячної системи.
• Зонди, обладнані сонячними вітрилами, можуть мати швидкість 100-150 км/с, що скорочує час подорожі до околиць Сонячної системи.
• Ці технології роблять подорожі до далеких космічних областей цілком реальними.