Конституційна монархія в Англії XVIII-XIX ст.

Церковні суди займалися справами, пов'язаними з релігійними питаннями, такими як шлюби, спадщина та моральні злочини.

Міські суди мали обмежену юрисдикцію і розглядали менші кримінальні та цивільні справи.

Магістратські суди судили дрібні правопорушення, такі як крадіжки або вживання алкоголю в недозволений час.

Система судочинства була складною, і суди часто не могли ефективно вирішувати спори через різні процедури та правила.

Акт про судову реформу 1834 року спрямовувався на створення більш ефективної та централізованої судової системи.

Цей акт об'єднав декілька старих судів в одну систему з визначеною компетенцією.

Створення Суду вищої інстанції (Court of Appeal) забезпечило можливість оскарження рішень судів, що зробило систему справедливішою.

Раніше королівські суди розглядали апеляції, але це призводило до затримок і неефективності.

Цей акт у 1835 році створив єдиний суд для розгляду кримінальних справ на місцевому рівні.

Місцеві аристократи та обрані особи тепер могли бути суддями, що зробило правосуддя в місцевих справах більш справедливим.

Протягом 1850-х - 1860-х років був проведений другий етап судових реформ в Англії.

Цей акт 1851 року створив єдиний суд для розгляду як цивільних, так і кримінальних справ.

Вищий суд міг розглядати справи як на національному, так і на місцевому рівні, а також переглядати рішення місцевих судів.

Реформа судового процесу 1854 року стандартизувала процедуру судового розгляду, зробивши його простішим і доступнішим.

Реформи 1850-1860-х років націлювалися на створення єдиного суду та удосконалення судового процесу в Англії.

Реформи середини XIX століття в Англії значно змінили організацію судів і судового процесу.

Цей акт спростив судові процеси, зробив їх менш витратними та швидшими.

Цей акт скасував церковні суди, що створило єдину, ефективну систему правосуддя.

Реформи 1870-х - 1880-х років мали на меті покращити і модернізувати роботу суддів.

Цей акт створив одну центральну судову систему, об’єднавши дрібні суди. Це зробило систему ефективнішою та доступнішою.

У 1870-х роках було зроблено кроки для полегшення доступу до правосуддя для людей з низькими доходами.

У кінці століття були здійснені зміни, спрямовані на покращення роботи органів судової влади.

У 1870-х роках було запроваджено судові збори для бідних.

В 1870-х роках було розширено інститут безкоштовної правової допомоги, що дозволило бідним людям отримати доступ до юридичних послуг.

Реформи кінця 19 століття мали на меті удосконалити роботу суддів та ефективність судової системи.

Реформи 19 століття, спрямовані на спрощення судових процесів, зробили їх доступнішими і доступними для всієї громади.

Рух американців на захід у пошуках нових земель і можливостей після війни за незалежність та війни з Мексикою.

Проблема визначення статусу рабства на нових територіях, що виникла через розширення США на захід.

Рівновага політичної сили між північними і південними штатами в Конгресі США, яка виникла завдяки рівній кількості представників від обох регіонів.

Важливий компроміс, який вирішив проблему статусу рабства на нових територіях, врегулювавши баланс сил між Півднем і Північчю.

Угода, яка дозволила Міссурі стати штатом, але з дозволеним рабством.

Територія, що отримала статус вільного штату в рамках Міссурійського компромісу, як компенсацію за допуск рабства в Міссурі.

Ключовий момент Міссурійського компромісу, який дозволив Міссурі стати штатом з рабством, що відповідало інтересам Півдня.

Ключовий момент Міссурійського компромісу, який дозволив Мейну стати вільним штатом, що відповідало інтересам Півночі.

Важливі регіони, що були ключовими в Міссурійському компромісі - Міссурі як штат з рабством та Мейн як вільний штат.

Історичний компроміс, який тимчасово вирішив проблему рабства на нових територіях, але лише відклав майбутній конфлікт між Півднем і Північчю.

Закон виданий у 1862 році, що дозволяв федеральному уряду формувати армію за допомогою призову та субсидій для добровольців.

Цей закон дозволив використовувати примусовий призов до армії для тих, хто не погодився служити добровільно.

Закон, що давав громадянам та потенційним переселенцям на Західних територіях право на безкоштовну землю (160 акрів), якщо вони освоювали її протягом 5 років.

Homestead Act (1862) стимулював освоєння західних земель та сприяв розширенню американської економіки.

Закон про земельну реформу та гомстеди сприяв розширенню американської економіки, оскільки дозволяв людям володіти та освоювати землю.