Газифікація вугілля як метод видобутку газу

Процес перетворення вугілля в газоподібну речовину шляхом неповного окислення при високій температурі і різному тиску.

Метан, що добувається з вугільних пластів.

Пристрої, в яких відбувається газифікація вугілля та отримання газу.

Основні складові отриманого газу: СО, Н2 и СН4.

Сировина для газифікації, має різні типи (бурий, антрацит...).

Процес отримання газу (наприклад, з вугілля) для використання.

Процес термічного розкладу речовин без повного сполучення з киснем.

Відхідна сировина, що може бути використана для газифікації.

Процес очищення та подрібнення вугілля до потрібного розміру перед газифікацією.

Газифікація вугілля відбувається в 3 етапи, включаючи горіння та утворення летких речовин.

Повітря, що містить більшу кількість кисню ніж звичайне повітря, використовується для горіння вугілля.

Речовини, що утворюються та виділяються при розщепленні вугілля та його згорянні (наприклад, смоли, фенол, метан).

Газифікація вугілля призводить до виділення тепла та утворення різних газуватих речовин, зокрема, летких.

Устаткування, що запобігає поширенню пилу від вугілля та захищає навколишнє середовище.

Первинна обробка вугілля, подача у бункер та потрапляння в газифікатор.

Класифікація газифікації за типом дуття (повітря, кисень, пара), тиском (атмосферний, середній, високий) та розміром частинок палива (грудкове, дрібне, пилоподібне).

Класифікація газифікації за значенням тиску (атмосферний, середній, високий).

Класифікація газифікації за розподілом на низькотемпературну, середньотемпературну та високотемпературну газифікацію.

Класифікація газифікації на автотермічну (від внутрішніх джерел) і алотермічну (ззовні - твердим, рідким, газоподібним теплом).

Класифікація газифікації залежно від розміру частинок палива (грудкове, дрібне, пилоподібне).

Класифікація газифікації залежно від конструкції реакційної зони(щільний шар, псевдозріджений шар, пиловугільний факел).

Класифікація газу за отриманою тепловою енергією на низьку, середню та високу теплоту згоряння (МДж/м³).

Класифікація газу за сферою застосування: енергетичні та технологічні цілі (синтез, водень, вуглець).

Частина газогенератора, де відбувається пряме горіння твердого палива з киснем, що подається.

Частина газогенератора, де діоксид вуглецю, що утворився в зоні горіння, відновлюється за допомогою вуглецю, утворюючи оксид вуглецю (СО).

Процес перетворення твердого палива на газоподібне паливо (синтез-газ) шляхом хімічних реакцій при високій температурі.

Частина газогенератора, де відбувається термічне розкладання вугілля на летучі речовини та твердий залишок (напівкокс) при високій температурі.

Верхня частина газогенератора, де гарячі гази, що виходять з зони піролізу, підігрівають і сушать вугілля.

Суміш горючих газів, що утворюється в процесі газифікації вугілля, головно складається з оксиду вуглецю (СО) і водню (Н2).

Розкладання речовин під дією високої температури без участі кисню.

Реакції, що відбуваються між речовинами, які знаходяться в різних фазах (тверда і газова).

Процес, що поєднує напівкоксування (термічну підготовку палива) і власне газифікацію напівкоксу.

Отриманий газ містить продукти газифікації і піролізу (смола, водяна пара), частина з яких конденсується при охолодженні.

Під час шарової газифікації до зони газифікації надходить кокс або напівкокс, а з неї виводиться зола.

Процес газифікації прискорюється підвищенням температури, тиску і швидкістю дуття.

Тиск, який чинить певний компонент у суміші газів.

Сукупність твердих рухливих частинок, що рухаються зворотно-поступально під дією газового потоку.

Тонко подрібнене вугілля газифікується в псевдозрідженому шарі для безперервної подачі палива і кращої теплопередачі.

Забезпечує безперервну подачу палива, хороше перемішування, високу теплопередачу і рівномірний розподіл температури.

Процес перетворення бурого вугілля на газоподібне паливо шляхом неповного окислення при високій температурі.

Використання дуже дрібного (пилоподібного) вугілля дозволяє зменшити вартість палива, застосовувати вугілля будь-якого типу, уникати побічних продуктів та замінити тверде паливо газоподібним і рідким.

Використання дрібного вугілля з високою температурою плавлення золи ускладнює підбір матеріалу для футеровки реакційної камери, а також знижує ККД через високий тепловміст розплавленого шлаку.

Коксове вугілля може спікатися при нагріванні до температури реакції, внаслідок чого розмір частинок збільшується.

При газифікації в нерухомому шарі можуть утворюватися побічні продукти, які потребують очищення.

Дрібне вугілля дозволяє замінити тверде паливо газоподібним і рідким.

При газифікації дрібного вугілля з високою температурою плавлення золи важко підібрати матеріал для футеровки реакційної камери.