Цивільний захист в Україні: Загальні положення

Загальні положення

• Положення регулює заходи цивільного захисту в Україні.
• Визначає структуру та організацію органів управління цивільного захисту.
• Описує планування та порядок дій Єдиної державної системи цивільного захисту.
• Єдина державна система цивільного захисту (ЄДС ЦЗ) — це комплекс органів управління, сил і засобів, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.
• Органи управління ЦЗ — це виконавчі органи, Рада міністрів АРК, місцеві ради, керівні органи підприємств та їх структурні підрозділи, відповідальні за цивільний захист.
• Координаційні органи — це державні, регіональні та місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також спеціальні комісії з ліквідації наслідків НС.
• Регіон визначається як територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
• Основна мета ЄДС ЦЗ — забезпечення державної політики у сфері ЦЗ у мирний та воєнний час.
• ЄДС ЦЗ виконує завдання, визначені у статті 8 Кодексу цивільного захисту України.

Керівництво та структура ЄДС ЦЗ

• Керівництво ЄДС ЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України.
• ДСНС здійснює безпосереднє керівництво діяльністю ЄДС ЦЗ.
• ЄДС ЦЗ складається з функціональних і територіальних підсистем.
• Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади для захисту населення та об'єктів у певних сферах.
• Керівництво функціональною підсистемою здійснює керівник органу, що її створив.
• Територіальні підсистеми створюються в областях, містах Києві та Севастополі для захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
• Ланки територіальних підсистем створюються Радою міністрів АРК, райдержадміністраціями та виконкомами міських рад.
• До складу територіальних підсистем входять органи управління, сили ЦЗ та суб'єкти господарювання.
• Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою здійснює посадова особа, яка очолює орган, що її створив.

Органи управління та постійно діючі структури

• У складі ЄДС ЦЗ функціонують постійно діючі органи управління цивільного захисту, координаційні органи, сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем.
• Постійно діючі органи управління цивільного захисту включають:
  • На державному рівні: КМУ, ДСНС, центральні органи виконавчої влади.
  • На регіональному рівні: Рада міністрів АРК, обласні та міські держадміністрації, територіальні органи ДСНС.
  • На місцевому рівні: райдержадміністрації, виконкоми міських, селищних та сільських рад, територіальні органи ДСНС.
  • На об'єктовому рівні: керівні органи підприємств, установ та організацій.
• Координаційні органи:
• На загальнодержавному рівні: Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
• На регіональному рівні: регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
• На місцевому рівні: місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
• На об'єктовому рівні: комісії з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій.
• Для координації робіт з ліквідації наслідків конкретної НС можуть утворюватися спеціальні комісії.
• Для забезпечення управління, координації та аналізу інформації цілодобово функціонують оперативні служби на різних рівнях:
  • На державному рівні: оперативно-чергова служба ДСНС та центральних органів виконавчої влади.
  • На регіональному рівні: служби пунктів управління Ради міністрів АРК, обласних держадміністрацій та територіальних органів ДСНС.
  • На місцевому рівні: чергові служби райдержадміністрацій та виконкомів рад.
  • На об'єктовому рівні: чергові служби підприємств, установ та організацій.
• У разі НС до роботи центрів управління залучаються представники заінтересованих органів.
• Для сталого управління використовується державна система пунктів управління.
• Для управління ЄДС ЦЗ використовується електронна комунікаційна мережа загального користування, Національна телекомунікаційна мережа, електронна комунікаційна мережа спеціального призначення та державна система урядового зв'язку.
• Забезпечення оповіщення покладається на:
• загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення;
• територіальну автоматизовану систему централізованого оповіщення;
• місцеву автоматизовану систему централізованого оповіщення;
• локальні та об’єктові системи оповіщення.
• До складу сил цивільного захисту входять:
• Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.;
• Аварійно-рятувальні служби.;
• Формування цивільного захисту.;
• Спеціалізовані служби цивільного захисту.;
• Пожежно-рятувальні підрозділи (частини).;
• Добровільні формування цивільного захисту.
• Оперативно-рятувальна служба ЦЗ функціонує в рамках ДСНС.
• Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби входять до складу сил функціональних підсистем.
• Сили територіальних підсистем містять:
• частини Оперативно-рятувальної служби.;
• Аварійно-рятувальні служби та організації.;
• Формування цивільного захисту, об'єктові та територіальні.;
• та добровільні формування цивільного захисту.
• З метою доступності послуг у сфері захисту від пожеж, НС та медичної допомоги органи місцевого самоврядування можуть створювати центри безпеки.

Режими Функціонування.

• Режим функціонування залежить від масштабу надзвичайної ситуації та її особливостей.
• Є наступні режими функціонування ЄДС ЦЗ:
  • Повсякденного функціонування.
  • Підвищеної готовності.
  • Надзвичайної ситуації.
  • Надзвичайного стану.
• У режимі повсякденного функціонування ЄДС ЦЗ функціонує за відсутності надзвичайних обставин (епідемій, пожеж).
• Режим підвищеної готовності встановлюється при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
• Режим надзвичайної ситуації встановлюється при виникненні надзвичайної ситуації.
• В умовах надзвичайного стану ЄДС ЦЗ діє згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України та Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”.

Завдання ЄДС ЦЗ

• Основні завдання ЄДС ЦЗ:
  • У режимі повсякденного функціонування передбачено спостереження за навколишнім середовищем, планування заходів цивільного захисту, цілодобове чергування пожежно-рятувальних підрозділів, розробка програм запобігання НС, забезпечення готовності органів управління та сил ЦЗ.
  • У режимі підвищеної готовності відбувається оповіщення органів управління, сил ЦЗ та населення про загрозу НС і посилення спостереження за гідрометеорологічною обстановкою.
  • У режимі надзвичайної ситуації здійснюється оповіщення населення, призначення керівника робіт з ліквідації наслідків НС, організація робіт з ліквідації наслідків НС.
  • У режимі надзвичайного стану - виконання завдань у відповідності до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
• Додатковими завданнями єдиної державної системи цивільного захисту у відбудовний період є:
  • Проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій.
  • Ліквідація наслідків воєнних дій у населених пунктах та на територіях, що зазнали впливу засобів ураження.
  • Вжиття заходів для відновлення об'єктів критичної інфраструктури сфери життєзабезпечення населення.
  • Визначення населених пунктів та районів, що потребують проведення гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок, проведення очищення (розмінування) територій;
  • Залучення до ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій міжнародної допомоги.
• Готовність до особливого періоду передбачає: перехід на режим функціонування, ведення і реалізацію планів; повідомлення про загрози; формування для окремих завдань; захист джерел та споруд.

Планування діяльності та з ліквідації

• Кабінет Міністрів України розробляє план основних заходів цивільного захисту України на відповідний рік.
• В разі настання відбудовного періоду після воєнних дій до плану включено заходи з відновлення критичної інфраструктури та іншого.
• Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування розробляють плани основних заходів цивільного захисту на відповідний рік.
• Організації із персоналом понад 50 осіб (крім об'єктів підвищеної небезпеки) розробляють плани реагування на НС; менші організації розробляють інструкції.
• Плани реагування на ядерні аварії складаються як окремий документ або розділ.
• Діяльність та заходи цивільного захисту в особливий період здійснюються відповідно до планів цивільного захисту на особливий період.
• Для забезпечення функціонування сил цивільного захисту під час цільової мобілізації здійснюються відповідні заходи та виконується план мобілізації.
• На об'єктах підвищеної небезпеки розробляються плани локалізації та ліквідації наслідків аварії.
• Між органами управління та силами цивільного захисту налагоджується взаємодія та відпрацьовуються відповідні плани.
• ДСНС здійснює організаційно-методичне керівництво плануванням діяльності ЄДС ЦЗ.

Моніторинг, оповіщення та реагування

• Здійснюється постійний моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій для їх запобігання.
• Для цього створюється та функціонує система моніторингу.
• Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до положення, затвердженого КМУ.
• Органи управління ЦЗ здійснюють збір, підготовку, аналіз та передачу інформації про цивільний захист.
• Керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами покладається на керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а координує роботу штаб з ліквідації її наслідків.
• Основні роботи виконують сили ЦЗ підприємства або установи, де виникла НС, з наданням допомоги силами адміністративно-територіальної одиниці та підрозділами ДСНС, Міноборони, МОЗ.
• Авіаційний пошук та рятування, пошук і рятування на морі здійснюються відповідно до компетенції, під контролем ДСНС.
• До ліквідації наслідків НС залучаються Збройні Сили України та інші військові формування.
• До робіт із запобігання та ліквідації наслідків НС можуть залучатися громадські об'єднання на добровільних засадах.
• Залучення сил ЦЗ для надання допомоги іноземним державам відбувається згідно із законодавством.
• Взаємодія органів організовується на різних рівнях (між органами управління та силами функціональних і територіальних підсистем) та через оперативні групи або представників.

Взаємодія та фінансування

• Взаємодія організовується на різних рівнях, між органами управління та силами територіальних і функціональних підсистем.
• Для запобігання НС організовується обмін інформацією.
• Фінансування ЄДС ЦЗ та її складових здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством.

Додатки до положення

• Додаток 1 містить перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми цивільного захисту.
• Додаток 2 містить перелік центральних органів виконавчої влади, якими утворюються галузеві спеціалізовані служби цивільного захисту.