Physics Grade 8 (PDF)

Розділ I. Теплові явища. Частина 1 § 7. Випроміню ання в Основа нашого життя — обмін енергією. Здебільшого енергія потрапляє на Землю від Сонця (рис. 7.1). Листя, що розпускається навесні під сонячним промінням, вітри й течії, які виникают...

Розділ I. Теплові явища. Частина 1 § 7. Випроміню ання в Основа нашого життя — обмін енергією. Здебільшого енергія потрапляє на Землю від Сонця (рис. 7.1). Листя, що розпускається навесні під сонячним промінням, вітри й течії, які виникають унаслідок різниці температур прогрітих Сонцем ділянок Землі, «використовують» сонячну енергію сьогодення. такі джерела теплової енергії, як А нафта, газ, вугілля, «виросли» під сонячними променями глибокої давнини. ле як А енергія від Сонця потрапляє на Землю, адже між цими космічними об’єктами прак- ­ тично немає молекул, тобто ані про теплопровідність, ані про конвекцію не може бути й мови? Знайомимося з випромінюванням 1 Якщо розміститися біля відкритого вог- ню (багаття, пічки тощо), можна відчути, що обличчя та інші ділянки тіла нагріваються. Це означає, що від вогню передається певна кількість теплоти. А як передається ця енергія? Ми спостерігаємо, що язики полум’я піднімаються (якщо це багаття) чи спрямову- ються в трубу (якщо це піч або камін), отже, Рис. 7.1. Сонце щосекунди туди ж рухається й тепле повітря. Звідси пер- випромінює в навколишній ший висновок: стоячи біля вогню, ми отриму- ­ простір колосальну кількість енергії, певна частина якої ємо енергію не завдяки конвекції (рис. 7.2). потрапляє на Землю Зробимо припущення: можливо, енергія передається завдяки теплопровідності. Щоб перевірити це припущення, помістимо біля вогню лист металу (рис. 7.3, а). Він надійно захистить від жару незважаючи на те, що ­ метал добре проводить тепло. А от прозоре скло (рис. 7.3, б), хоча воно і є гарним тепло- ізолятором, захищає від жару менше, ніж ис. 7.2. Спостереження а Р підтверджують, що, стоячи біля б відкритого вогню, ми одержу- Рис. 7.3. Метал, який добре проводить тепло, краще ємо енергію не в результаті захищає від гарячого полум’я, ніж скло, що є поганим конвекції теплопровідником 30  § 7. Випромінювання непрозорий метал. Робимо другий висновок: ­ 1 тепло від відкритого вогню передається не тільки завдяки теплопровідності. 2 Отже, маємо справу ще з одним видом теплопередачі — випромінюванням. Випромінювання — це вид теплопередачі, 3 в ході якого енергія передається за допо- 4 могою променів (електромагнітних хвиль). Виявляємо деякі особливості теплового 5 2 випромінювання Рис. 7.4. еплоприймач: Т Електромагнітні хвилі поширюються навіть 1 — порожня коробочка; у вакуумі, тому випромінювання відрізня- 2 — темна поверхня; ється від інших видів теплопередачі тим, 3 — біла або світла відполіро- що енергія може передаватися через про- вана поверхня; стір, у якому відсутня речовина. Наприклад, 4 — ручка; 5 — трубка для сполучення енергія від Сонця до Землі й інших планет з рідинним манометром передається тільки завдяки випромінюван- ню. Однак неправильно вважати, що ви ­ промінювання відіграє важливу роль тільки а 2 в космосі. Випромінювання — це універсаль- 2 ний вид теплопередачі, воно відбувається 1 1 між усіма тілами. 0 0 Згадайте, в якому одязі — світлому чи 1 темному — ви краще почуваєтесь у літ- 1 ню спеку. Яку поверхню — світлу чи темну — 2 2 сильніше нагрівають сонячні промені? Помір- куйте, як залежить здатність тіла поглинати теплове випромінювання від кольору цього б тіла. 2 Щоб перевірити правильність вашої 2 відповіді, скористаємося теплоприймачем 1 1 (рис. 7.4). Закріпимо його в муфті штатива 0 та сполучимо з рідинним манометром. До 0 чорного боку теплоприймача піднесемо га- 1 1 рячу електричну праску (рис. 7.5, а). Рівень 2 рідини в коліні манометра, сполученому 2 з теплоприймачем, знизиться. Це означає, що повітря в коробочці нагрілось і його тиск ис. 7.5. Дослід, який демон- збільшився. Р струє, що здатність тіла Повернемо теплоприймач до праски по- поглинати енергію випромі- лірованою поверхнею — у цьому випадку різ- нювання залежить від кольору ниця рівнів рідини в колінах манометра буде поверхні тіла 31  Розділ I. тЕПЛОВІ ЯВиЩа. Частина 1 набагато меншою (рис. 7.5, б), тобто повітря в теплоприймачі нагріється менше. Тіла з темною поверхнею краще поглинають теплове (інфрачер- воне) випромінювання, ніж тіла зі світлою або полірованою поверхнею. За допомогою схожих дослідів також з’ясовано, що тіла з темною поверхнею не тільки краще поглинають тепло, але й активніше його випромінюють. Слід додати, що всі тіла за будьякої температури обмінюються енер- гією завдяки випромінюванню. Тобто будьяке тіло водночас і випромі- нює, і поглинає тепло. Якщо температура тіла більша за температуру тіл навколо, то воно випромінює енергії більше, ніж поглинає. Якщо ж тіло холодніше за навколишні тіла, то енергія, яку воно поглинає, буде біль- шою, ніж випромінювана. Отже, випромінювання, як і будьякий інший вид теплопередачі, врешті-решт веде до теплової рівноваги. підбиваємо підсумки Вид теплопередачі, в ході якого енергія передається за допомогою електромагнітних хвиль, називають випромінюванням. Випромінювання — це універсальний вид теплопередачі, воно від- бувається між усіма тілами (навіть коли тіла перебувають у вакуумі). Енергія, яку випромінює і поглинає тіло, залежить від кольору його поверхні. Сильніше випромінюють і краще поглинають енергію тіла з темною поверхнею. Тіла світлих і сріблястих кольорів, навпаки, гірше і випромінюють, і поглинають енергію. Контрольні запитання 1. Чому енергія від Сонця до Землі не може передаватися завдяки кон- векції та теплопровідності? 2. Опишіть дослід на підтвердження того, що енергія від багаття може передаватися не тільки завдяки тепло- провідності. 3. Що таке випромінювання? 4. Тіла якого кольору краще поглинають тепло? Опишіть дослід на підтвердження вашої відповіді. 5. Чи існують умови, за яких тіло не випромінює і не поглинає енер- гію? 6. Що відбувається з температурою тіла, коли це тіло випромінює енергії більше, ніж поглинає? Вправа № 7 1. Чому опалювальні батареї краще фарбувати в темний колір? 2. У який колір краще фарбувати фургони рефрижераторів? 3. Чому навесні забруднений сніг тане швидше, ніж чистий? 4. Узимку в неопалюваному приміщенні, вікна якого «дивляться» на південь, досить тепло. Коли таке може бути? Чому? 5. Для чого між стінками колби в термосах відкачують повітря, а поверхню колби роблять дзеркальною? 6. Атмосфера Землі прозора, тому сонячні промені проходять крізь атмосферу, майже не нагріваючи її. А завдяки чому нагрівається атмосферне повітря і від чого залежіть ступінь його нагрітості? 32  § 8. Питома теплоємність речовини. Кількість теплоти... 7. Заповніть таблицю*. Символ для Фізична величина Одиниця в СІ позначення m °С кг/м3 Кількість теплоти § 8. пиТома ТеплоємнісТь речоВини. КільКісТь ТеплоТи, Що поглинаєТься речоВиною під час нагріВання або ВиділяєТься під час оХолодження на запитання: «Що швидше нагріється — 200 чи 300 грамів рідини?» — хтось швиденько відповість, що двісті: зрозуміло ж бо, що триста грамів нагріватимуться довше. І ця відповідь, можливо, буде правильною, а можливо — ні. Отже, не кваптеся з висновками, з’ясуємо все послідовно. З’ясовуємо, від чого залежить кількість теплоти, 1необхідна для нагрівання Якщо в однакові посудини налити дві рідини масами 200 і 300 г і за до- помогою однакових нагрівників нагріти ці рідини від 20 до 100 °С, рідина якої маси нагріється швидше? Поміркуємо над цим запитанням. По-перше, є очевидним: якщо рідина та сама, наприклад вода, то для нагрівання 300 г рідини потріб- но більше часу, а отже, і більша кількість теплоти, ніж для нагрівання 200 г. Це означає, що кількість теплоти, необхідна для нагрівання речовини, збільшується зі збільшенням маси цієї речовини. Проте ми не знаємо, про які рідини йдеться в запитанні, і тому не можемо однозначно відповісти, яка з них нагріється швидше. Адже кількість теплоти, яку необхідно передати речовині для певної зміни її температури, залежить від того, яка це речовина. Переконаємося в цьо- му це за допомогою досліду. Візьмемо 200 г води і 200 г олії та нагріємо обидві рідини від 20 до 100 °С, вимірявши час нагрівання. Помітимо, що олія нагріється швид- ше, а отже, одержить меншу кількість теплоти, ніж вода (рис. 8.1). Поміркуйте, чи однакову кількість теплоти поглине речовина певної маси під час її нагрівання від 20 до 100 °С і під час її нагрівання від 20 до 40 °С. Якщо не однакову, то в якому випадку більшу? У скільки разів більшу? * Сподіваємося, ви пам’ятаєте, що в таких завданнях таблиці, подані в підручнику, слід переносити до зошита. 33  Розділ I. Теплові явища. Частина 1 Змінюючи масу речовини, способи її нагріван- ня та охолодження, зважаючи на теплові втрати й намагаючись звести їх до мінімуму, вчені до- вели, що кількість теплоти, яку поглинає ре- човина під час нагрівання або виділяє під час охолодження: Вода — залежить від того, яка це речовина; — прямо пропорційна масі речовини; — прямо пропорційна зміні температури 7 хв речовини. Це твердження записують формулою: Q = cm∆t, де Q — кількість теплоти; m — маса речовини; ∆t =—t2 зміна − t1 температури; c — коефіцієнт пропор ­ mводи = mолії ційності, що є характеристикою речовини і нази- ∆tводи = ∆tолії вається питома теплоємність речовини. аємо означення питомої теплоємності 2 Д речовини П итома теплоємність речовини — це фі- 5 хв зична величина, що характеризує речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб Олія нагріти її на 1 °С. Питому теплоємність позначають симво- лом с і визначають за формулою: Q c= m ∆t Із формули для визначення питомої тепло- ємності дістанемо її одиницю — джоуль на кіло­ Р ис. 8.1. Дослід з вивчення грам градус ельсія*: залежності кількості - Ц ­ Дж теплоти, необхідної для нагрівання речовини, [c] = 1 кг · °С. від того, яка це речовина. Питома теплоємність показує, на скільки джо- Якщо нагрівати різні речовини однакової маси, улів змінюється внутрішня енергія речовини то для однакової зміни масою 1 кг у разі зміни температури на 1 °С, їхньої температури ­ якщо об’єм речовини залишається незмінним. потрібен різний час, тобто різна кількість теплоти * У СІ питому теплоємність вимірюють у джоулях на кі- лограм-кельвін; числові значення питомої теплоємно ­ Дж Дж сті, поданої в і , є однаковими. кг · °С кг · К 34  § 8. Питома теплоємність речовини. Кількість теплоти... орівнюємо питомі теплоємності різних речовин 3 П Питомі теплоємності різних речовин можуть суттєво різнитися. Дж Так, питома теплоємність золота становить 130 , що означає: під кг · °С час нагрівання 1 кг золота на 1 °С воно поглинає 130 Дж теплоти, а якщо 1 кг золота охолоне на 1 °С, то при цьому виділиться 130 Дж теплоти. Дж Питома ж теплоємність соняшникової олії 1700 , тобто під час на- кг · °С грівання 1 кг олії на 1 °С вона поглинає 1700 Дж теплоти, а в процесі охолодження 1 кг олії на 1 °С виділяється 1700 Дж теплоти. ­ Питома теплоємність речовини в різних агрегатних станах є різ- Дж ною. Наприклад, питома теплоємність води становить 4200 , льо- кг · °С Дж Дж ду — 2100 ; заліза у твердому стані — 460 , розплавленого кг · °С кг · °С Дж заліза — 830. кг · °С Значення питомих теплоємностей речовин визначають дослідним шляхом і заносять у таблиці (див. табл. 1 Додатка наприкінці підруч- ника). чимося розв’язувати задачі 4 У Задача. Під час згоряння дров цегляна піч масою 2 т отримала 88 МДж теплоти і нагрілася від 10 до 60 °С. Визначте питому теплоєм- ність цегли. Аналіз фізичної проблеми. Для розв’язання задачі скористаємося фор- мулою, що визначає питому теплоємність речовини. Дано: Пошук математичної моделі, розв’язання m = 2000 кг Q Оскільки c = , а ∆t = t2 − t1 , дістанемо: t1 = 10° С m ∆t ­ t2 = 60° С Q c=. Q = 88 МДж =          m (t2 − t1 ) = 88 000 000 Дж    Перевіримо одиницю, визначимо значення шу- каної величини: Знайти: Дж Дж с—? [c] = кг ⋅ °С − °С = кг ⋅°С ; ( )  Дж  88 000 000 88 000 c= = 880 . = 2000 (60 − 10) 2 ⋅ 50  кг · °С  Аналіз результату. Одержане значення питомої теплоємності збіга- ється з табличним, отже, задачу розв’язано правильно. Дж Відповідь: c = 880. кг · °С 35  Розділ I. тЕПЛОВІ ЯВиЩа. Частина 1 підбиваємо підсумки Дослідним шляхом з’ясовано, що кількість теплоти, яку поглинає тіло під час нагрівання або виділяє під час охолодження, прямо пропорційна масі цього тіла, зміні його температури та залежить від речовини, з якої це тіло виготовлене (складається): Q = cm∆t. Питомою теплоємністю речовини називають фізичну величину, що характеризує певну речовину й дорівнює кількості теплоти, яку необ- хідно передати цій речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1 °С. Питому теплоємність речовини позначають символом с і вимірюють  Дж  у джоулях на кілограм-градус Цельсія . Питому теплоємність  кг · °С  Q можна визначити за формулою c = або знайти у відповідній таблиці. m∆t Контрольні запитання 1. Від чого залежить кількість теплоти, необхідна для нагрівання тіла? 2. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу під час нагрівання або виділену ним під час охолодження? 3. Яким є фізичний зміст питомої теплоємності речовини? 4. Назвіть одиницю питомої теплоємності речовини. Вправа № 8 Дж 1. Питома теплоємність срібла дорівнює 250. Що це означає? кг · °С 2. Чому в системах охолодження найчастіше використовують воду? 3. Сталеву ложку масою 40 г нагріли в окропі (у воді за температу- ри 100 °С). Яка кількість теплоти пішла на нагрівання ложки, якщо її температура збільшилася від 20 до 80 °С? 4. Щоб нагріти деталь масою 250 г на 160 °С, їй було передано 20 кДж теплоти. З якого матеріалу виготовлено деталь? Q 5. Як відомо, c =. Чи можемо ми сказати, що питома теплоємність m∆t залежить від маси речовини? від зміни температури речовини? від кількості переданої теплоти? 6. В алюмінієвій каструлі масою 500 г нагріли 1,5 кг води від 20 °С до кипіння. Яку кількість теплоти передано каструлі з водою? 7. На яку висоту можна підняти вантаж масою 2 т, якщо вдалося б використати всю енергію, що звільняється під час остигання 0,5 л води від 100 до 0 °С ? 8. Оберіть на карті дві місцевості, розташовані на одній широті: одна має бути біля моря, а інша — в глибині континенту. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зіставте перепади температур (день — ніч, зима — літо) у цих місцевостях. Поясніть отримані результати. 1 36 2  § 9. Тепло ий баланс в Вивчаючи механічні явища, ви вже ознайомились із законом збереження і перетво- рення енергії. Цей фундаментальний закон справджується для всіх процесів у при- роді, в тому числі для процесу теплопередачі. Математичним вираженням закону збереження енергії в процесі теплопередачі є рівняння теплового балансу. Ознайо- мимося із цим рівнянням і навчимося застосовувати його для розв’язування задач. ­ Записуємо рівняння теплового балансу 1 Уявіть систему тіл, яка не одержує і не віддає енергію (таку систему називають ізольованою), а зменшення або збільшення внутрішньої енергії тіл системи відбувається лише внаслідок теплопередачі між тілами цієї системи. У такому випадку на підставі закону збереження енергії можна стверджувати: скільки теплоти віддадуть одні тіла системи, стільки ж теплоти одержать інші тіла цієї системи. Позначимо Q + кількість теплоти, одержану якимось тілом системи, − а Q — модуль кількості теплоти, відданої якимось тілом цієї системи. Тоді закон збереження енергії для процесу теплопередачі можна записати у вигляді рівняння, яке називають рівнянням теплового балансу: Q1− + Q2− +... + Qn− = Q1+ + Q2+ +... + Qk+ , де n — кількість тіл, що віддають енергію; k — кількість тіл, що отри- мують енергію. Формулюється воно так: в ізольованій системі тіл, у якій внут ­ рішня енергія тіл змінюється тільки внаслідок теплопередачі, за- гальна кількість теплоти, віддана одними тілами системи, дорівнює ­ загальній кількості теплоти, одержаної іншими тілами цієї системи. Зауважимо, що в наведеній формі рівняння теплового балансу всі доданки є модулями кількості теплоти, тобто є величинами додатними. Рівняння теплового балансу застосовують для розв’язання низки задач, із якими ми часто маємо справу на практиці (рис. 9.1). а б Рис. 9.1. Деякі приклади застосування рівняння теплового балансу до розв’язування практичних задач: а — обчислення кількості гарячої води, яку треба додати в посудину з холодною водою, щоб отримати теплу воду заданої температури; б — визначення потужності нагрівника для підтримування в приміщенні комфортної температури 37  Розділ I. тЕПЛОВІ ЯВиЩа. Частина 1 учимося розв’язувати задачі 2 Розв’язуючи задачі на складання рівняння теплового балансу, слід пам’ятати: процес теплообміну зрештою приводить до стану теплової рів- новаги, тобто температури всіх тіл системи стають однаковими. Задача. У воду масою 400 г, узяту за температури 20 °С, додали 100 г гарячої води, що має температуру 70 °С. Якою буде температура води? Вва- жайте, що теплообмін із довкіллям не відбувається. * Аналіз фізичної проблеми. У теплообміні беруть участь два тіла. Від- дає енергію гаряча вода: її температура зменшується від 70 °С до кінцевої температури t. Одержує енергію холодна вода: її температура збільшується від 20 °С до t. За умовою, теплообмін із довкіллям не відбувається, тому для розв’язання задачі можна скористатися рівнянням теплового балансу. Дано: Пошук математичної моделі, розв’язання m1 = 400 г = 0, 4 кг Кількість теплоти, одержана холодною водою*: t1 = 20 °С Q1 = cm1 ( t − t1 ). (1) m2 = 100 г = 0,1 кг Кількість теплоти, віддана гарячою водою: t2 = 70 °С Q2 = cm2 ( t2 − t ). (2) Знайти: Відповідно до рівняння теплового балансу: t—? Q1 = Q2. (3) Підставивши рівняння (1) і (2) у рівняння (3), дістанемо: cm1 ( t − t1 ) = cm2 ( t2 − t ) ⇒ m1 ( t − t1 ) = m2 ( t2 − t ). Виконавши перетворення, отримаємо: m1t − m1t1 = m2t2 − m2t. Звідси: m1t + m2t = m2t2 + m1t1 ⇒ t ( m1 + m2 ) = m2t2 + m1t1. m2t2 + m1t1 Остаточно маємо: t =. m1 + m2 Перевіримо одиницю, визначимо значення шуканої величини: кг ⋅ °C + кг ⋅ °C кг ⋅ °C 0, 4 ⋅ 20 + 0,1 ⋅ 70 [t ] = кг + кг = кг = °C ; t = 0, 4 + 0,1 = 30 (°С). Аналіз результату. Одержане значення кінцевої температури води (30 °С) є цілком реальним: воно більше за 20 °С і менше від 70 °С. Відповідь: t = 30 °С. * Нагадуємо: рівняння теплового балансу ми будемо використовувати у вигляді, де значення кількостей теплоти взяті за модулем, тобто є додатними. Тому тут і на- далі, розраховуючи кількість теплоти, яку віддає або отримує тіло, завжди будемо віднімати від більшої температури меншу. 38  § 9. тепловий баланс підбиваємо підсумки Для будьяких процесів, що відбуваються в природі, виконується закон збереження і перетворення енергії. Для ізольованої системи, в якій внутрішня енергія тіл змінюється тільки внаслідок теплопередачі між тілами цієї системи, закон збереження енергії можна сформулювати так: загальна кількість теплоти, віддана одними тілами системи, дорів- нює загальній кількості теплоти, одержаної іншими тілами цієї системи. Математичним вираженням закону збереження енергії в процесі теплопередачі є рівняння теплового балансу: Q1− + Q2− +... + Qn− = Q1+ + Q2+ +... + Qk+. Контрольні запитання 1. Яку систему тіл називають ізольованою? 2. Сформулюйте закон збереження енергії, на підставі якого складають рівняння теплового балансу. Вправа № 9 У ході розв’язування задач теплообміном із довкіллям знехтуйте. 1. У ванну налито 80 л води за температури 10 °С. Скільки літрів води за температури 100 °С потрібно додати у ванну, щоб температура води в ній становила 25 °С? Теплообміном між ванною та водою знехтуйте. 2. У каструлю налили 2 кг води за температури 40 °С, а потім дода- ли 4 кг води за температури 85 °С. Визначте температуру суміші. Теплообміном між каструлею та водою знехтуйте. 3. Нагрітий у печі сталевий брусок масою 200 г занурили у воду масою 250 г за температури 15 °С. Температура води підвищилася до 25 °С. Обчисліть температуру в печі. 4. Латунна посудина масою 200 г містить 400 г води за температури 20 °С. У воду опустили 800 г срібла за температури 69 °С. У ре- зультаті вода нагрілася до температури 25 °С. Визначте питому теплоємність срібла. 5. Наведіть приклади речовин, які за температури 20 °С перебувають у твердому стані; рідкому стані; газоподібному стані. експериментальне завдання Скориставшись рисунком, складіть план проведення tтіла tводи t експерименту щодо ви- значення питомої тепло- ємності речовини, з якої Вода, що виготовлено тверде тіло. кипить Якщо ви маєте необхід- не обладнання, проведіть m1 m2 m3 відповідний експеримент Тверде тіло Електронні ваги за допомогою дорослих. 39  Розділ I. тЕПЛОВІ ЯВиЩа. Частина 1 лабораТорна робоТа № 1 Тема. Вивчення теплового балансу за умови змішування води різної температури. мета: ознайомитися з будовою та прин- ципом дії калориметра; визначити кількість теплоти, віддану гарячою водою, і кількість те- плоти, одержану холодною водою, у результаті змішування води різної температури; порівня- ти результати. обладнання: мірний циліндр, термометр, ка- лориметр, склянка з холодною водою, склянка з гарячою водою, паперові серветки, мішалка. Теоретичні відомості Для багатьох дослідів із вивчення теплових явищ застосо- вують калориметр — пристрій, що складається з двох по- судин, які розміщені одна в одній і розділені повітряним прошарком (див. рисунок). Завдяки невеликій відстані між внутрішньою і зовнішньою посудинами, що зумовлює від- сутність конвекційних потоків, а також унаслідок слабкої теплопровідності повітря теплообмін із довкіллям у калори- метрі є незначним. ВКаЗіВКи до робоТи підготовка до експерименту  1. Перед тим як розпочати вимірювання: а) уважно прочитайте теоретичні відомості, подані вище; б) згадайте, у чому полягає стан теплової рівноваги. 2. Визначте ціну поділки шкал вимірювальних приладів. експеримент  Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки (див. форзац). Результати вимірювань відразу заносьте до таблиці. 1. Ознайомтесь із будовою калориметра. 2. Налийте в мірний циліндр 60–80 мл холодної води. Визначте її об’єм (V1) і виміряйте її температуру ( t1 ). 3. Налийте в калориметр гарячої води (1/3 внутрішньої посудини калориметра) і виміряйте її температуру ( t2 ). 4. Не виймаючи термометра, вилийте в калориметр холодну воду з мірного циліндра і, обережно перемішуючи суміш мішалкою, стежте за показами термометра. Щойно змінення температури стане непомітним, запишіть температуру суміші (t). 5. Обережно вийміть термометр із води, протріть серветкою та по- кладіть у футляр. 40