Опорно-рухова система людини: Текст PDF

Опорно-рухова система людини складається зі скелета і м'язів. Основу скелета людини становлять хрящова та кісткова тканини, а м'язи утворені м'язовою тканиною. Хрящова тканина побудована з клітин хондробластів, що занурені в пружну міжклітинну речовину --- хондрин. Ця речовина містить волокна, що с...

Опорно-рухова система людини складається зі скелета і м'язів. Основу скелета людини становлять хрящова та кісткова тканини, а м'язи утворені м'язовою тканиною. Хрящова тканина побудована з клітин хондробластів, що занурені в пружну міжклітинну речовину --- хондрин. Ця речовина містить волокна, що складаються з білка колагену. Кісткова тканина утворена з клітин остеобластів, які занурені у звапнілу міжклітинну речовину, 30 % якої складають органічні сполуки, в основному колагенові волокна, а 70 % --- неорганічні речовини. М'язова тканина складається з м'язових клітин, які в посмугованій м'язовій тканині зливаються між собою. Основними функціями опорно-рухової системи є захисна, опорна й рухова. Функцію захисту виконують окремі частини скелета, наприклад череп захищає від механічних пошкоджень мозок, ребра --- серце й легені тощо. М'язи також захищають внутрішні органи, особливо в тих місцях, де немає кісток скелета. Скелет є жорсткою опорою, яка слугує каркасом тіла, допомагає йому зберігати певну форму та полегшує пересування. До скелета також прикріплюються внутрішні органи і, звичайно, м'язи. Рухова функція опорно-рухової системи виконується у результаті взаємодії елементів скелета і м'язів. Під час скорочення м'язів частини скелета працюють як важелі, що дозволяє людині робити різноманітні рухи. За особливостями будови кістки поділяють на кілька груп: трубчасті, короткі, плоскі та змішані. Середня частина трубчастих (або довгих) кісток (мал. 26.1) називається діафізом і містить порожнину, у якій розташований жовтий кістковий мозок, представлений в основному жировою тканиною. Стінки цієї частини кістки утворені дуже щільною компактною речовиною. Кінці трубчастих кісток --- епіфізи --- не містять порожнин і утворені губчастою речовиною. Ця речовина має нещільну будову з великою кількістю дрібних порожнин, у яких розташовані клітини червоного кісткового мозку, що містить стовбурові клітини --- попередники клітин крові й лімфоцитів. Трубчастими кістками є плечова, променева, стегнова, гомілкова. Короткі кістки складаються переважно з губчастої речовини й містять червоний кістковий мозок. До них належать кістки зап'ястка, плесна, стопи. Плоскі кістки, як і короткі, утворені губчастою речовиною та, відповідно, теж містять червоний кістковий мозок, але вони більші за розміром і мають плоску форму. Це кістки черепа, лопатки, грудина, ребра й тазові кістки. Певні кістки, наприклад хребці й деякі кістки черепа, мають ознаки і коротких, і плоских кісток, тому їх називають змішаними. Такими кістками є нижня щелепа, скроневі кістки тощо. Ріст кісток у товщину забезпечується окістям, яке покриває кістку зверху. З'єднання кісток можуть мати різний ступінь рухливості. Рухомі з'єднання кісток називають суглобами, а нерухомі --- швами. Які ж особливості різних типів з'єднань кісток, дивіться в таблиці. **Типи з'єднання кісток** **Тип з\'єднання** **Характеристика** **Приклади** --------------------------- ----------------------------------------------------------------------------------------------------------- ------------------------------------------------------------ Нерухоме з\'єднання (шов) Утворене тонким шаром сполучної тканини між кістками. Забезпечує міцне з\'єднання кісток і захист органів Між кістками черепа Напіврухоме з\'єднання Кістки в суглобі відокремлені одна від одної хрящовими прокладками. Забезпечує обмежену рухливість Суглоби між хребцями Рухоме з\'єднання Поверхні кісток у суглобі вкриті хрящем і розділені порожниною із суглобовою рідиною Ліктьовий і колінний суглоби, плечовий і кульшовий суглоби Для забезпечення ефективних рухів суглоби мають досить складну будову. Суглоб обмежує суглобова сумка, яка відокремлює його вміст від інших структур організму. У ній розташовується порожнина, заповнена рідиною, яка забезпечує легкість руху кісток відносно одна одної. Окрім того, поверхні кісток вкриті гладеньким хрящем, що також зменшує тертя. Щоб запобігти пошкодженню хряща, зв'язки суглоба обмежують рухи кісток. За можливими напрямками руху кісток відносно одна одної виділяють три типи суглобів: одноосьові, які здійснюють рухи в одному напрямі (міжфалангові суглоби пальців); двохосьові, які здійснюють рухи у двох напрямах (променево-зап'ястний суглоб); трьохосьові, які здійснюють рухи в трьох напрямах (кульшовий суглоб). **Хрящі** Хрящі відіграють важливу роль у з'єднаннях кісток і становлять основу деяких органів і структур організму. Розрізняють три основні типи хряща: гіаліновий, волокнистий та еластичний. З гіалінового хряща утворені суглобові поверхні в місцях з'єднання кісток. Він також забезпечує ріст кісток у довжину. З волокнистого хряща складаються міжхребцеві диски, а еластичний утворює основу вушної раковини і хрящів гортані. М'язи в організмі людини можуть входити не тільки до опорно-рухової системи, але й до складу внутрішніх органів, наприклад шлунка, кишечника, матки. М'язи опорно-рухової системи можна розділити на кілька груп, які відрізняються за особливостями будови й функціями. Більшість із них є скелетними: вони своїми кінцями прикріплюються до кісток і забезпечують їхній рух. З різновидами м'язів ознайомтеся, опрацювавши таблицю і мал. 27.2. **Особливості будови й функції м'язів різних груп** **Група м\'язів** **Особливості будови** **Функції** ------------------------- ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ М\'язи голови Представлені мімічними й жувальними м\'язами. Мімічні м\'язи прикріплені до шкіри обличчя, тому під час їх скорочення рухаються окремі ділянки шкіри Забезпечують процес жування й міміку М\'язи тулуба Складаються з м\'язів грудної клітки, живота і спини. До них також належить діафрагма Забезпечують процеси дихання, руху тулуба й кінцівок. Утримують внутрішні органи, попереджаючи їх опущення й випадання М\'язи верхніх кінцівок До них належать дельтоподібний м\'яз, двоголовий (біцепс) і триголовий (трицепс) м\'язи, а також м\'язи передпліччя й кисті Забезпечують рухливість верхніх кінцівок М\'язи нижніх кінцівок До них належать кравецький м\'яз, чотириголовий м\'яз, двоголовий м\'яз, литковий м\'яз і м\'язи стопи Забезпечують рухливість нижніх кінцівок Жувальні м'язи голови приєднуються до нижньої щелепи й забезпечують її рухи відносно верхньої щелепи. Переміщення нижньої щелепи назад-уперед і в обидва боки дозволяє людині пережовувати їжу, яка при цьому перетирається зубами. Мімічні м'язи зазвичай прикріплюються одним кінцем до кісток черепа, а іншим --- до певної ділянки шкіри. Це дозволяє людині рухати ділянки шкіри відносно одна одної. Винятком є коловий м'яз рота і м'яз сміху, які до кісток не прикріплюються. Мімічні м'язи забезпечують вираження емоцій людиною. М'язи поділяють на різні групи за формою, розміром або функціями, які вони виконують (мал. 27.3). Окрім того, вони можуть прикріплюватися до кісток або інших органів у кількох місцях (мати кілька головок). У більшості м'язів виділяють одне черевце і дві головки. За формою м'язи поділяють на такі види: веретеноподібні (біцепс); квадратні (квадратний м'яз стегна); трикутні (дельтоподібний м'яз); стрічкоподібні (прямий м'яз черева); колові (коловий м'яз рота). Колові м'язи, або сфінктери, оточують отвори в тілі людини і відповідають за їх розкриття й закриття. Прикладом таких м'язів є коловий м'яз рота. За розміром розрізняють такі м'язи, як довгі, короткі, широкі. Довгими є м'язи кінцівок --- біцепс, трицепс, чотириголовий, кравецький і литковий м'язи. Короткі м'язи розташовуються там, де відстань між кістками невелика. Наприклад, до них належать міжреберні м'язи. Широкі м'язи, як, скажімо, широкий м'яз спини, розміщені на тулубі. За виконуваними функціями м'язи поділяють на такі види: згиначі --- згинають частину тіла (біцепс); розгиначі --- розгинають частину тіла (трицепс); відвідні --- відводять кінцівку від тіла (середній сідничний м'яз); привідні --- приводять кінцівку до тіла (великий привідний м'яз); м'язи-обертачі --- забезпечують обертання кінцівки навколо її осі (кравецький м'яз). М'язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожилля (мал. 27.4). Сухожилля утворене щільною тканиною і є кінцевою частиною посмугованих м'язів. Його основу становлять волокна з білка колагену, переплетені між собою, що надає їм надзвичайної міцності. Окрім того, до складу сухожилля входять кровоносні судини, які забезпечують його клітини поживними речовинами й киснем. Форма сухожилля може бути різною. У великих м'язів воно зазвичай має циліндричну форму. Інші м'язи можуть мати плоскі, округлі, стрічкоподібні або пластинчасті сухожилля. У разі надмірного навантаження сухожилля можуть пошкоджуватися.