Атмосферний тиск: Фізика та вплив на людину
Document Details
Uploaded by MajesticUnity7298
Tags
Summary
Цей документ описує атмосферний тиск, його вимірювання, та вплив на людей. Текст містить інформацію про нормальний атмосферний тиск, його зміни протягом дня та з висотою. Наголошується на значенні атмосферного тиску для здоров'я та діяльності людей, наприклад альпіністів.
Full Transcript
Ви вже знаєте, що нашу Землю огортає невидима повітряна «ковдра», яка простягається на кілька тисяч кілометрів і не має чіткої верхньої межі. Стовп повітря від поверхні Землі до верхньої межі атмосфери тисне на поверхню Землі із силою в середньому 1,033 кг/см^2^ (мал. 1). У техніці таку величину пр...
Ви вже знаєте, що нашу Землю огортає невидима повітряна «ковдра», яка простягається на кілька тисяч кілометрів і не має чіткої верхньої межі. Стовп повітря від поверхні Землі до верхньої межі атмосфери тисне на поверхню Землі із силою в середньому 1,033 кг/см^2^ (мал. 1). У техніці таку величину приймають за одиницю тиску й називають 1 атмосфера. *Силу, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні й на всі розташовані на ній тіла, називають **атмосферним тиском.*** Людина не відчуває атмосферного тиску, оскільки він урівноважується з її внутрішнім тиском. Атмосферний тиск вимірюють приладом, який називається барометр. За допомогою ртутного барометра проводять найточніші вимірювання атмосферного тиску. Ртутний барометр громіздкий, а пари ртуті дуже небезпечні для людини. Тому для вимірювання атмосферного тиску використовують зручний, але менш точний прилад - барометр-анероїд. Основний його елемент - герметична металева коробочка з тонкими стінками, з якої викачано повітря. Коли тиск змінюється, стінки стискаються або розширюються, і металева пружина, прикріплена з одного боку до стінки, а з іншого - до механізму зі стрілкою, передає ці зміни на циферблат. На ньому - шкала в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.) і паскалях (Па). Ви вже знаєте, що атмосферний тиск вимірюють у міліметрах ртутного стовпа. Характеризуючи атмосферний тиск, використовують слова: високий (В) і низький (Н). Нормальним прийнято вважати атмосферний тиск на рівні моря при температурі повітря 0 °С, він становить 760 мм рт. ст. Якщо тиск менший, його вважають пониженим, якщо вищий - підвищеним. Атмосферний тиск змінюється також упродовж доби. Це пов'язано зі зміною температури повітря. Під час нагрівання збільшується об'єм повітря, воно стає менш щільним - атмосферний тиск знижується. Зворотний процес відбувається при охолодженні: холодне повітря стискається, стає більш щільним, об'єм зменшується - атмосферний тиск зростає. Отже, при підвищенні температури повітря атмосферний тиск знижується, при зниженні - зростає. Тому добовий максимум тиску спостерігається вночі, а мінімум - після полудня. На земну поверхню тисне стовп атмосферного повітря, що розташовується над нею. Що менша висота цього стовпа, то меншим буде атмосферний тиск. Отже, з висотою атмосферний тиск зменшується в середньому на 1 мм рт. ст. на кожні 10 м, або на 100 мм рт. ст. на кожні 1000 м (баричний ступінь). Тому за допомогою [[ барометра]](https://uahistory.co/pidruchniki/gilberg-geography-6-class-2023-reissue/24.php) можна визначити відносну висоту місцевості. Кожна третя доросла людина дуже чутлива до змін погоди. Дискомфорт від коливань погодних умов, магнітних бур, сонячної активності відчувають насамперед ті, хто страждає від захворювань серцево-судинної системи. Таких людей називають метео- або керосочутливими. *Вплив атмосферного тиску, температури навколишнього середовища, рівня вологості, швидкості вітру та багатьох інших чинників на організм людини вивчає [[ наука]](https://uahistory.co/pidruchniki/gilberg-geography-6-class-2023-reissue/24.php) **біометрологія.*** Оптимальне значення, за якого людина почувається найбільш комфортно, становить 760 мм рт. ст. Різкі переходи між підвищеним і нормальним атмосферним тиском украй негативно позначаються на здоров'ї людини. Тому люди, які професійно займаються альпінізмом, можуть мати схильність до так званої гірської хвороби. Основною її причиною є нестача кисню в крові. Щоб запобігти цьому, альпіністи, підіймаючись високо в гори, беруть із собою запаси кисню.