Конституційне Право PDF

1. 2. 3. 4. 5. ### **1.Правова природа актів КСУ** - - - - - - - - - - - *цінним для органу КК в континетальній системі не сам факт, умова і наслідок, а цінним є юридична логіка і юридичний висновок. Аргуме...

1. 2. 3. 4. 5. ### **1.Правова природа актів КСУ** - - - - - - - - - - - *цінним для органу КК в континетальній системі не сам факт, умова і наслідок, а цінним є юридична логіка і юридичний висновок. Аргументи, підібрані, логіка їх тощо. Напр ЄСПЛ не може теж діяти як класичний прецедент. Без норм Конвенції не можна застосовувати ту чи ін справу.* - *Це наприклад, зміни до КУ, якщо від КСУ немає позитивного висновку, цього робити не можна.* *Або та сама ратифікація міжнародних договорів, висновок від КСУ негативний - ратифікувати не можна.* **Але чи акти КСУ нормативними?** - цього приводу є багато питань.Адже в теорій права нормативність актів це про те, що таке акти встановлюють, змінюють, припиняють чи конкретизують норми права. І **тому акти КСУ можна назвати нормативними у питаннях про офіційне тлумачення КУ та ЗУ, адже таке тлумачення є способом конкретизації її норм. Вони не містять норми права, але є нормативними.** ЗУ"про правотворчу д-сть" 4\. Дія цього Закону не поширюється на правові акти, що не містять норм права, а саме на: 1\) рішення і висновки Конституційного Суду України; Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу r**es judicata** -- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов\'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. **Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду**. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. **Обов\'язковість, остаточність і неоскаржуваність актів нормативного характеру Конституційного Суду України**, а саме рішень (підсумкових) та висновків, вказують на беззаперечність цих актів, неможливість їх зміни чи скасування в частині або в цілому. З огляду на це дані акти не можуть бути предметом контролю інших органів державної влади, в тому числі і тих, діяльність яких підлягає конституційному контролю відповідно до Основного Закону України. Будь-яка незгода з цими актами, ухваленими Конституційним Судом України, не надає права жодному державному органу ставити під сумнів їх зміст або надавати правову оцінку їх відповідності Основному Закону України. Недотримання цього принципу призводить до порушення закладених Конституцією України основних засад поділу державної влади, верховенства права та Конституції, наслідком чого є руйнація правової системи. **Але ж до правових актів не належать не тільки ті, що містять норму права(нормативні акти), а також певні індивідуальні акти, акти тлумачення, змішані акти, це говорить про неототожнення права і законів.** **Конституційний Суд України, виконуючи покладені на нього функції, видає акти, які мають праворегулюючу дію, але ця дія має різний ефект для суспільних відносин, щодо яких відбувається розгляд справ Конституційним Судом** **Акти КСУ не входять до системи законодавства.** **Якщо брати широке розуміння - то акти ксу це будь-які рішення, які суд ухвалює, постановляє або видає на основі розглянутих ним питань в межах конституційного провадження, а також питань, що не пов\*язані із конституційним провадженням або вирішення питань про організацію роботи Суду, саме поза розглядом та вирішенням справ.** **Політизація актів КСУ:** **ad hoc -** попередня визначеність рішень КСУ політичними мотивами(вплив на суддів через органи державної влади), тоді такі рішення не матимуть неупередженості **post hoc -** це про політичні наслідки рішень Суду, бо ті справи, які розглядає КСУ мають політичний(політико-економічний, політико-соціальний) характер, і зрозуміло, що рішення КСУ мають політичні наслідки та впливають на політичний процес. **Правотворче значення мають саме рішення КСУ, на відміну від його висновків, що є однією з важливих ознак їх нормативності, оскільки ними визнаються неконституційними положення законів та інших правових актів, в них знаходять офіційне тлумачення Конституція України та закони України.** Таким чином, рішення КСУ щодо конституційності (неконституційності) законів України та інших правових актів, на підставі яких створюються чи відміняються правові норми, мають характер нормативно-правових актів. Інтерпретаційний акт має нормативний зміст, але не є нормативноправовим актом, оскільки містить норми-роз'яснення, які сприяють правильній реалізації Конституції України та законів України і є додатковими, допоміжними правилами, вони не можуть бути застосовані окремо від положень, що тлумачилися, вони діють лише разом із ними. Таким чином, правова природа актів Конституційного Суду України про нормативне тлумачення полягає у з'ясуванні і роз'ясненні, інтерпретації змісту правових норм, їх конкретизації, а не в їх будь-яких змінах На практиці існує випадок, пов'язаний зі спробою визнати неконституційними положення самого Основного Закону. Мова йде про Рішення КСУ від 03 жовтня 1997 р. у справі про офіційне тлумачення положень статей 94 та 160 Конституції, якими встановлюється, що «Конституція України набуває чинності з моменту її прийняття, що входить у суперечність із положеннями Конституції про набуття чинності нормативними актами, якими регулюються права і свободи людини» Визнання неконституційними положень самої Конституції України, спровоковане недоліками законодавчої техніки при її прийнятті, суперечило б 60 завданням КСУ з приводу тлумачення норм і могло призвести до зниження значення самої Конституції як Основного Закону Інші види актів Конституційного Суду України, такі як організаційні рішення, постанови, ухвали, забезпечувальні накази, можна віднести до категорії індивідуальних актів, які не мають нормативного характеру. Отже, правова природа актів Конституційного Суду України обумовлена особливим правовим статусом даного органу, тим, що вони ухвалюються для забезпечення дії принципу верховенства права та верховенства Конституції України, закріплених нею пріоритетів прав і свобод людини, основних засад конституційного ладу держави \[116, с. 173\]. **За правовою природою акти КСУ є правовими актами, які приймаються у визначеній законодавством юридичній формі в порядку конституційного судочинства. Такі акти є засобом юридичного оформлення результатів розгляду КСУ матеріальних, процесуальних чи організаційних питань.** **При цьому тільки рішення та висновки мають ознаку нормативності, оскільки породжують виникнення, зміну чи припинення відповідних правовідносин.** ### ### 2. Юридична позиція Конституційного Суду України: поняття та особливості. ### **Стаття 92 ЗУ про КСУ:** Юридична позиція Конституційного Суду 1\. Юридичну позицію Конституційний Суд викладає у **мотивувальній та/або резолютивній частині рішення, висновку**. Юридична позиція Суду може міститися в **ухвалах про відмову у відкритті конституційного провадження у справі та про закриття конституційного провадження у справі**, постановлених Сенатом чи Великою палатою. 2\. Конституційний Суд може розвивати і конкретизувати юридичну позицію Суду у своїх наступних актах, змінювати юридичну позицію Суду в разі суттєвої зміни нормативного регулювання, яким керувався Суд при висловленні такої позиції, або за наявності об'єктивних підстав необхідності покращення захисту конституційних прав і свобод з урахуванням міжнародних зобов'язань України та за умови обґрунтування такої зміни в **акті Суду.** **Де містяться правові позиції:** **Тут будуть типу визначень юридичних позицій:** **І мотивувальна і резолютивна частина мають бути врахованими, бо ст 152 КУ - обов\*язковість всього рішення, адже суд у своїх рішеннях\\висновках може посилатися не лише резолютивну а й на мотивувальну частину своїх рішень, висновків.** **Юридична позиція КСУ** - це система вироблених у результаті діяльності КСУ правових висновків, аргументів, що виражають його відношення до певної правової проблеми, є загальнообов\*язковими та слугують підставою для остаточного рішення органу конституційної юрисдикції. **Юридичні позиції** - це результат тлумачення КУ, виявлення сутності її кожної порівняльної норми, кожного положення, що мають особливу юридичну силу, нормативне і динамічне тлумачення тлумачення оспорюваних приписів законодавства в актах КСУ. **Юридичні позиції** - це творче, оригінальне правове мислення судді. **Юридичні позиції** - це система висновків та аргументів, які виникають у результаті здійснення конституційного судового контролю з конкретних справ, які мають загальний характер, оскільки використовуються при вирішенні схожих проблем під час розгляду наступних справ. **Юридична позиція** - це ефективний результат здійснення тлумачення конституційних положень та відповідно заявлених у клопотаннях норм законів, указів Президента та постанов уряду, які відображають судження і висновки КСУ щодо конкретних конституційно-правових проблем. **Чи є юридичні позиції КСУ джерелом права? -** На підставі юридичних позицій, що містяться в актах КСУ нові правовідносини не виникають та старі не припиняються, але відповідно до рішень КСУ втрачають чинність закони та інші правові акти, який неконституційно врегульовували певні правовідносини. А після видачі таких актів КСУ врегулювання правовідносин повинне здійснюватися з врахування юридичної позиції КСУ, тому правові позиції КСУ можна **назвати специфічними джерелами права,** які формулюються під час здійснення судового конституційного контролю, який не є нормотворчою д-ст. І тому такі специфічні джерела права потребують певного специфічного визнання. Водночас правові позиції мають нормативні ознаки, оскільки фактично являють собою особливу норму права, яка містить правові приписи (положення) щодо нормативного тлумачення відповідних норм Конституції і законів України, роз'яснюють правильне розуміння їх змісту, виражають не тільки «букву», а й «дух» відповідних законодавчих положень, офіційно оприлюднюються, є загальнообов'язковими до виконання, остаточними і не можуть бути оскаржені. Юридична сила правових позицій Конституційного Суду не поступається юридичній силі його рішень, висновків. Юридичні позиції, можуть міститись як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах актів Конституційного Суду України, однак це не є фактором диференціації їх юридичної сили, яка є однаковою незалежно від того, у якій частині рішення або висновку Конституційного Суду України викладена правова позиція й за наслідками якого конституційного провадження (щодо конституційності правового акту або офіційного тлумачення норм Конституції України) такий акт прийнято. **Істотні ознаки правових позицій КСУ:** 1.мають підсумково узагальнюючий характер, визначають внутрішній зміст рішень КСУ. 2.мають оціночну, аксіологічну природу, тобто це про ставлення КСУ не тільки до правової норми, щодо якої проводиться саме провадження, але й до змісту соціальних відносин, що знаходяться в її основі. 3.вони не тільки дають відповідь на питання про конституційність якоїсь правової норми, а й пропонують конституційно-правові рішення соціальних суперечностей та конфліктів. 4\. Юридичні позиції виявляють конституційно-правовий зміст чинних законів та інших НА, усучаючи правову невизначеність у певній сфері суспільних відносин. 5.Юридична позиція КСУ набуває нормативного характеру, адже це випливає із форми вираження у яких вона відображена, а саме - актів КСУ. 6\. Правові позиції в актах КСУ мають ознаки нормативності, але при цьому вони залишаються актами застосування права, а не нормативними актами. 7.Правові позиції КСУ мають глибоку наукову основу, набувають правової якості та загальнообов\*язковості в силу авторитету КСУ та його статус як єдиного органу конституційної юрисдикції, адже КСУ використовує закладені в КУ принципові положення, здатний розвивати закладені в ній фундаментальні цінності, знаходити адекватні варіанти вирішення конфліктів, які відповідають її правовим основам. 8.КСУ не може виходити за межі закладених в КУ правових принципів та постулатів, бо це суперечить верховенству самої Конституції, і порушення правової визначеності - це порушення верховенства права, але тут питання, адже КСУ може змінювати свої правові позиції, бо вирішення певних питань не може обмежуватися тим, що суд сказав раніше(особливо політичні питання - наприклад, ксу вирішив якесь питання на користь певних політичних сил, але не зовсім до приписів конституції, приходить наступний склад ксу - змінюється юридична позиція, щоб врегулювати все відповідно до КУ, ось тут зміна позиції працює класно, але не навпаки). 9.Здійснюючи контроль за конституційністю законів та інших актів чи тлумачення Конституції і законів України\' Конституційний Суд України у своїх рішеннях не тільки відповідає на питання\' які порушені у конституційних поданнях і звернення але й на основі доктринального підходу нерідко формує певні правові позиції, що є найбільш цінним у його практиці 10.Правові позиції мають прямий вплив на правове регулювання суспільних відносин у сфері галузевого законодавства. Правові положення, сформульовані в рішеннях КСУ, адресуються суб'єктам конституційних відносин і можуть бути додатковими засобами реалізації прав і свобод людини, втілення принципів правової держави --- єдності та взаємодії органів державної влади в умовах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. 12\. Правотворча діяльність КСУ повинна будуватися в сучасних умовах (що вже підтверджується в окремих випадках) відповідно до культури прецедентного права, як вважають вчені-правознавці, на основі фундаментального принципу «обґрунтування його побудови від „прецедента до прецедента"» 13\. Юридичні позиції КСУ впливають на порядок реалізації КСУ своїх юрисдикційних повноважень. 14.Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо меж повноважень Конституційного Суду України, критеріїв «належності» обґрунтування тверджень суб'єктів права на конституційне подання, конституційну скаргу є своєрідним орієнтиром не лише для нього, але й для його Секретаріату під час оцінювання відповідності конституційних подань, конституційних скарг, зокрема запропонованого в них обґрунтування, вимогам Закону, а також суб'єктів права на конституційне подання, конституційну скаргу щодо коректного обґрунтування ними своїх тверджень у відповідних клопотаннях, що у перспективі може стати передумовою їх розгляду Конституційним Судом України, відновлення порушених конституційних прав осіб і недопущення їх порушення надалі. 15.У юридичних позиціях КСУ знаходять свій розвиток і деталізацію положення КУ та ЗУ. 16.Юридичні позиції КСУ є сталими, він ураховує їх у процесі прийняття подальших актів. Конституційний Суд України може розвивати й конкретизувати свою юридичну позицію у наступних актах, а також змінити свою юридичну позицію в разі суттєвої зміни нормативного регулювання, яким він керувався під час її висловлення, або за наявності об'єктивних підстав необхідності покращення захисту конституційних прав і свобод з урахуванням міжнародних зобов'язань України, проте така зміна має бути обґрунтована у відповідному його акті. КСУ враховує свої попередні позиції. КСУ зв\*язаний своїми попередніми рішеннями, а його правові позиції не повинні бути суперечливими. Рішення та висновки Конституційного Суду України можуть містити посилання не лише на правові позиції\'що містяться в актах того ж виду а й на правові позиції, що викладені в інших видах його актів. **Юридичні позиції** - є цілісним матеріалом, вступна, мотивувальна та резолютивна частина. КСУ у кожному рішенні є творцем юридичних позицій, "продовженням руки законодавця". Правові позиції КСУ мають загальний характер та є обов\*язковими для всіх органів державної влади, мс і посадових осіб. **Венеціанської комісії «Думки, звіти та дослідження Венеціанської комісії про конституційне правосуддя» \[68\], «отже, окремі думки не послаблюють Конституційний Суд, а мають численні переваги. Вони уможливлюють публічне, особливо наукове, обговорення рішень, посилюють незалежність суддів та забезпечують їхню ефективну участь у перегляді справи** При цьому можна навести і негативні наслідки застосування інституту окремої думки, передусім, мова йде про порушення принципу колегіальності при прийнятті рішення, цілісності юридичної позиції, ускладнення тлумачення змісту акту; наявні збіжні окреми думки (concurring opinion) можуть призвести до того, що рішення по суті перестає бути прийнятим волею більшості. Можна згадати і випадки, коли збіжні окремі думки цитуються в рішеннях нижчих судів частіше, а ніж саме рішення, щодо якого вони були надані До того ж, що у суддів КСУ є право на спільне (колегіальне) викладення окремої думки щодо актів Суду У рішеннях, висновках і ухвалах КСУ формулюються критерії нового законодавчого регулювання, сутнісно конструюються «моделі» нових правових норм. Таким чином, можна дійти до висновку, що вперше вирішивши справу, що характеризується конкретними обставинами, Суд розглядає аналогічні справи з урахуванням первісного рішення та посилаючись на нього. Так, рішення КСУ розглядаються в якості джерела національного (конституційного) права, що відповідає і зарубіжним підходам. Під джерелом конституційного права традиційно розуміється спосіб вираження правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері конституційного права, об\'єктивована у певній формі діяльність (іншими словами - правотворчий акт) Юридичні позиції, які містять тлумачення конституційних норм, конституційний зміст закону, на яких ґрунтуються рішення КСУ, є oбoв'язкoвими незалежно від того, містяться вони в резoлютивній чи мотивувальній чаcтині рішень. 7\. Юридичні (правові) позиції КСУ мають, по-перше, офіційний, загальнообов'язковий характер; по-друге, загальний характер, поширюються не тільки на конкретний, який став предметом розгляду у Суді, випадок, але й на всі аналогічні справи, що мають місце у правовій практиці; по-третє, самостійний характер відносно акту, в якому містяться; по-четверте, нормативний характер, формулюють критерії нового законодавчого регулювання, конструюють «моделі» нових правових норм Рішення, прийняті КСУ у порядку конституційного контролю, що поєднують у собі ознаки правозастосовних і правотворчих актів, є джерелами права, які за юридичною силою є нижчими за Конституцію України, але вищими за інші нормативно-правові акти. **3.Види та порядок ухвалення актів Конституційного Суду України.** Закон про КСУ: Стаття 83 1.Рішення, висновки, ухвали, забезпечувальні накази і ще є постанови(але вони не пов\*язані із конституційним провадженням - не наприклад якісь внутрішньо-організаційні справи, там звільнення чи ще щось наприклад). **1.Рішення** - ухвалюють - закрита частина пленарного засідання, поіменне голосування Хто: Велика палата\\Сенат. Чому: Велика палата - це про конституційні подання щодо конституційності зу та інших актів ВРУ, ПУ, КМУ, ВР АРК та щодо офіційного тлумачення КУ, а ще у випадках розгляду справ за конституційним поданням, коли сенат відмовився в розгляді справ за конституційною скаргою на розсуд Великої палати. **Сенат** - це за результати розгляду справ за конституційними скаргами. **Вимоги до рішення:**вступна, описова, мотивувальна, резолютивна частини. **2.Висновок суду** - надають, закрите частина пленарного засідання, поіменне голосування **Висновок надає лише Велика Палата:** 1.відповідність КУ чинних міжнародних договорів, або тих, що вносяться до ВРУ для надання згоди для їх обов\*язковості. 2.відповідність КУ питань, які пропонуються для винесення на всеукр референдум за народною ініціативою. 3.додержання конституційної процедури імпічменту 4.відповідність законопроекту про внесення змін до КУ ст.157, 158 КУ. 5.порушення ВР АРК КУ та ЗУ. 6.відповідність на ВР АРК КУ та КУ. **Вимоги до висновку:**вступна, описова, мотивувальна, резолютивна частини. **3.Ухвала суду** - постановляє Питання про відкриття, відмова у відкритті, закриття провадження, інші процесуальні дії, клопотання, процедура розгляду справ. **4.Забезпечувальний наказ - видає** Це Велика Палата У конституційних провадженнях згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 цього Закону Суд може видати забезпечувальний наказ про вжиття заходів щодо забезпечення конституційної скарги. В саму концепцію забезпечувального наказу закладена ідея запобігти **незворотнім наслідкам**. Найпростіше пояснення полягає в тому, що такі наслідки мають місце тоді, коли застосування restitutio in integrum (тобто повне відновлення у конституційних правах, порушення яких оскаржується) стає неможливим. Таких наслідків немає, якщо можливий, наприклад, поворот виконання згідно процесуального законодавства. Незворотними наслідками можуть бути, наприклад, (1) шкода для життя та фізичного чи психічного здоров'я особи; (2) екстрадиція до третьої країни, де особа може зазнати катувань чи смертної кари; (3) незворотні негативні наслідки для довкілля, в тому числі для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток, об'єктів культурної спадщини; тощо. Ситуації можуть бути різними, але головним критерієм наявності чи можливості настання незворотних наслідків є те, що виконання судового рішення позбавить провадження за конституційною скаргою його мети. І мова йде про мету саме суб'єкта конституційної скарги, його конкретну ситуацію і обставини його чи її справи. Забезпечувальний наказ суду - лише щодо конституційних скарг. розглядається справа, яка вже вирішена останньою судовою інстанцією(ВС), КСУ це суд права, але він отримав факти щодо конституційної скарги, Забезпечувальний наказ - як корупційна схема, гальмо для будь-якої справи. Природа забезпечувального акту - він не тлумачить нічого, він має виключно організаційний характер. Ідеальний варіант - це особа в якої є конституційне провадження, могла звернутися до вс і вже тоді вс буде вирішувати чи треба якісь забезпечувальні накази, або інші процедури. і вс мав би можливість забезпечити реалістичні розгляду справи ксу. КСУ немає інструментів вивчити справу. але судді ксу йдуть далі, поширити забезпечувальні накази не тільки на констиуційні скарги, а й на конституційні подання - коли наприклад справа про розпуск парламенту у 2019, розпустили вру, депутати подали подання, виборчий процес почався, і тут ксу такий ну сорі, ми ще подумаємо, але поки ви ще зачекайте. паралель в процесуальних кодексах - заходи забезпечення кримінального провадження(арешт на кошти, наприклад). **Стаття 91**. Визначення Судом строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) 1. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. - тут велика проблема, адже тексту може ще не бути, а закон вже нечинний. ### 4.Виконання актів Конституційного Суду України. Питання в тому - а чи може КСУ давати доручення парламенту щось робити, адже ст.19 ч.2 КУ. **Стаття 97. Порядок виконання рішень та висновків Суду** 1\. Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. 2\. Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження виконання рішення, додержання висновку. Стаття 98. Відповідальність за невиконання актів Суду 1\. За невиконання рішень та недодержання висновків Суду настає відповідальність згідно із законом. ККУ: Стаття 382 4\. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. КСУ: Відповідно до частини другої статті 150 Конституції України рішення та висновки Конституційного Суду України є остаточними і обов'язковими до виконання. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України). Додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Якась стаття: Виконання Конституційним Судом України завдання щодо гарантування верховенства Конституції України досягається не стільки прийняттям відповідних актів, скільки їх виконанням, впровадженням в життя. Без реалізації рішень і висновків Конституційного Суду України зводиться нанівець вся його попередня діяльність щодо розгляду і вирішення відповідних справ, вона просто втрачає сенс. Акти Конституційного Суду України є самодостатніми, тобто такими, що є обов\'язковими, остаточними, мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтвердження чи дублювання з боку будь-яких органів державної влади. Невирішені питання: Момент втрати чинності правовими актами (так написали ВСУ, але є ex tunc, ex nunc, pro futuro) Визначеного порядку виконання рішень Визначення дії у часі рішень КСУ та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. (ой да, лохі взагалі) Проблема в тому а хто буде контролювати вру у дотриманні висновків ксу? Ну в нормальних випадках ніхто цього не повинен робити. Виконання рішень суду - це іманентна властивість постановлення рішень суду.\ Сам авторитет суду не повинен вимагати додаткових строків виконання цього рішення Повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ визнав неконституційним дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші НПА приймаються на основі КУ та повинні їй відповідати - це логічно. Якщо КСУ визнав певну норму неконституційною, то та норма, яка була перед цим не відновлює свою дію - приклад ЗУ про референдум, якщо ксу нічого з того приводу не сказав, то попередній закон не буде чинним. Ну якщо не говорити саме за КСУ, то виконання судових рішень буває добровільним та примусовим.рішення КСУ визнані обов'язковими для виконання, однак таке визнання не має фундаментом жодної реальної примусової сили. 6.  У ЦПК є така норма, у КАСУ є, ГКП, а в КПК. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить [[Конституції України]](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80), суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. Але навіть якщо ксу визнає таку норму конституційною, то це підстава для перегляду за виключними обставинами - встановлена КСУ неконституційність(конституційність) закону, але якщо рішення суду ще не виконане.- на практиці таке рідко буває.  **5. Застосування рішень та висновків Конституційного Суду судами загальної юрисдикції** Суди загальної юрисдикції в Україні зобов\'язані застосовувати рішення та висновки Конституційного Суду при розгляді справ. Це означає, що якщо Конституційний Суд прийняв рішення або висновок, який стосується певного питання або правового акту, то суди загальної юрисдикції повинні враховувати це в своїх рішеннях. У випадку, коли Конституційний Суд визначає, що закон або акт є неконституційним, це відразу має вплив на всі подальші судові рішення, які залежать від даного закону або акту. Суди загальної юрисдикції не можуть базуватись на нормах, визнаних Конституційним Судом неконституційними. Закони та акти, визнані неконституційними, втрачають свою силу з моменту офіційного оприлюднення рішення Конституційного Суду. Суди загальної юрисдикції повинні також враховувати практику Конституційного Суду при застосуванні законів. Це означає, що вони повинні враховувати, як Конституційний Суд раніше тлумачив конституційні положення або закони, при вирішенні справ, які мають схожі обставини **Стаття 1175.** Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності 1\. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. Просто під час перегляду рішення за виключними обставинами є проблема у тому, що суд переглядаючи таке рішення *не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.* *І дуже часто суди відмовляють у перегляді, посилаючись на те, що ну тоді на час виникнення відносин закон був конституційним, а згідно із ст.152 КУ закони або їх окремі положення втрачають чинність з дня ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше з дня його ухвалення.* *Можна внести зміни до процесуальних кодексів* *При перегляді судового рішення за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 5 (ч. 3 для ЦПК і ГПК) цієї статті суд, що переглядає судове рішення, не застосовує визнані неконституційними положення закону, іншого правового акту, застосованого судом при вирішенні справи, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії та юридичні позиції, викладені Конституційним Судом України у відповідному рішенні КСУ».* *Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України серед підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, така як встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Аналогічні положення містяться в ст. 320 ГПК та ст. 423 ЦПК.* *Гарантуючи таке право особи, законодавець мав на меті забезпечити поновлення порушеного права особи внаслідок застосування у його справі положень закону, які не відповідали Конституції України. Отже, йдеться про надання заявнику права на застосування інституту restitutio in integrum (з лат. «повернення сторін до первісного юридичного стану») після ухвалення рішення КСУ.*