Домашнє завдання з судового красномовства PDF
Document Details
Tags
Summary
Цей документ містить домашнє завдання з української мови, що зосереджене на вивченні судового красномовства. Воно включає в себе завдання для учнів, що стосуються питань і завдань.
Full Transcript
Домашнє завдання Прочитайте текст про судове красномовство. Складіть 3 тести за зразком у форматі НМТ, використавши речення з цієї статті як ілюстративний матеріал. 3. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення А Заспівала сопілочка осьдечки за вікном. Б Не кожний де...
Домашнє завдання Прочитайте текст про судове красномовство. Складіть 3 тести за зразком у форматі НМТ, використавши речення з цієї статті як ілюстративний матеріал. 3. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення А Заспівала сопілочка осьдечки за вікном. Б Не кожний день Великдень, а хліб – не паска. В Відповідаючи їм, не забудьте подякувати. Г Лікувальні можливості живокосту безмежні. Судове красномовство Судове (юридичне) красномовство — це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства. Судове красномовство виникло в Давній Греції як апології — промови на захист самого себе, що їх писали для населення логографи-софісти. Тоді не було ані державного звинувачення, ані попереднього судового слідства, а суд вершили племінні вожді-царі. В античні часи роль судді взяла на себе держава, відкинувши сваволю полісного суду. Кожен міг звинуватити будь-кого в злочині, а захищатися людина мусила сама, зібравши для того необхідний матеріал і виклавши його красномовно перед судом. Інколи, правда, замість звинуваченого дозволяли виступати іншій особі, яка обов'язково мала бути громадянином цієї держави. Судова промова мала приблизно таку структуру: вступ, оповідь, докази своєї правоти й полеміка з супротивником, висновок. В Україні судове красномовство почало активно розвиватись в II пол. XIX ст. (з появою судових органів). Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети виступу, у ньому відсутні штучна розпливчастість та манірність, він доступний у сприйнятті. Сучасний суд дуже відрізняється від судочинства античної пори: це складна процедура, учасники якої чітко розподіляють ролі. Античний «захист самого себе» поступився всебічному вивченню особистості підсудного та обставин справи. Кожне слово тут повинно бути вагомим і точним, особливо в суді першої інстанції, важливою частиною якого є дебати. Успіх справи, торжество справедливості неможливі без відповідної підготовки судочинця чи просто того, хто виступає в суді. Дуже важливо, щоб усі, хто має слово в процесі, вміли виступати публічно, мали відповідну риторичну підготовку.