Вступ до Історії України: Періоди та Джерела

Вступ до історії України

• Історія висвітлює минуле людства для розуміння сьогодення та перспектив розвитку.
• Історія України вивчає розвиток українського народу, його предків та інших народів на території України від найдавніших часів до сучасності.

Періодизація історії України

• Історію України поділяють на певні періоди, зокрема:
  • Стародавня історія (близько 1 млн років тому – IV ст.): від появи людини до виникнення слов'янських об'єднань.
  • Середньовічна історія (V – кінець XV ст.): Київська, Галицько-Волинська, Литовсько-Руська держави.
  • Нова історія (XVI - початок XX ст. до 1914 р.): Річ Посполита, Московська, Австрійська держави, Гетьманщина.
  • Новітня історія (XX – початок XXI ст.): Українська національна революція, УРСР, незалежна Україна.

Джерела з історії України

• Джерела історії України поділяються на:
  • Речові: матеріальні залишки минулого, що вивчаються археологією.
  • Усні: казки, легенди, міти, перекази, пісні.
  • Писемні: літописи, мемуари, законодавчі акти, дипломатичне листування.
  • Візуальні: ікони, карикатури, малюнки, плакати, фотодокументи, картини.
  • Мовні: дають інформацію через аналіз мов, етнографії, та антропологічні дані.

Терміни та поняття

• Археологія: наука про минуле людського суспільства на основі речових пам'яток.
• Історичні джерела: речові або писемні пам'ятки, що є свідченням минулого, включаючи мови, традиції, вірування, тощо.
• Історія: процес розвитку природи і суспільства, а також наука, що вивчає цей процес.
• Хронологія: допоміжна історична дисципліна, що встановлює дати подій, або послідовність історичних подій у часі.
• Цивілізація: рівень суспільного розвитку та матеріальної культури, заснований на діяльності людей.

Стародавня історія України

• Стародавня історія України досліджує життя людей на наших землях в найдавніші часи.
• Важливу роль у її вивченні відіграє археологія.
• Археологічна періодизація історії України базується на матеріалах з яких виготовляли знаряддя праці і умовно поділяється на:
  • Кам'яний вік (близько 1 млн років тому – III тис. до н. е.).
  • Бронзовий вік (приблизно II тис. до н. е.).
  • Ранній залізний вік (IX ст. до н. е. – IV ст. н. е.).

Кам'яний вік

• Кам'яний вік поділяється на періоди:
  • Палеоліт (давній кам'яний вік): від 1 млн до 10 тис. років тому.
    • Ранній палеоліт: 1 млн - 150 тис. років тому.
    • Середній палеоліт: 150 тис. - 40-35 тис. років тому.
    • Пізній палеоліт: 40 тис. - 10 тис. років тому.
  • Мезоліт (середній кам'яний вік): від 10 до 7 (6) тис. років до н. е.
  • Неоліт (новий кам'яний вік): від 6 тис. до 4 тис. років до н. е.
  • Енеоліт (мідно-кам'яний вік): 4-3 тис. років до н. е.

Палеоліт

• Перші люди з'явилися на території України близько 1 млн років тому.
• Свідченням цього є стоянка біля с. Королеве.
• Ранній палеоліт: архантропи, ручне рубило, збирання та полювання, первісні людські стада, стоянки: Королеве, Киїк-Коба, Амвросіївка.
• Середній палеоліт: неандертальці, збиральництво та полювання, гостроконечники, скребла, матріархат, близько 200 стоянок.
• Пізній палеоліт: кроманьйонці, різні способи полювання, ножі, різці, скребла, сокири, наконечники списів, понад 500 стоянок, Мізин, Кирилівка, Межиріч.
  • На Мізинській стоянці знайдено статуетку з бивня мамонта та браслет з меандровим орнаментом.

Мезоліт та Неоліт

• На території України люди з'явилися з Балкан та Центральної Європи, можливо, з Кавказу.
• Мезоліт: вимерли великі тварини, змінилися способи полювання, початок риболовлі, лук і стріли, лижі, човни, приручення собаки, родові общини об'єднувалися в племена.
• Неоліт: виникнення землеробства і скотарства, відтворювальне господарство, неолітична революція.
  • Нові способи виготовлення знарядь праці (свердління, шліфування), створення нових знарядь (мотика, серп).
  • Виникнення кераміки, тканин.
  • Перехід до осілого способу життя.
  • Використання свійських тварин, зростання кількості населення і поселень.
• Зразком духовних досягнень людства є наскельні малюнки з гротів Кам'яної Могили.

Трипільська та середньостогівська культури

• Поширення землеробства та скотарства на землях України, початок ремесел.
• Археологічна культура: сукупність речових залишків одного часу.
• Трипільська культура: IV – середина III тис. до н. е. Назва від с. Трипілля, Вікентій Хвойка.
  • Основа господарства: орне землеробство (пшениця, ячмінь) та скотарство (корови, свині).
  • Добре володіння технікою вироблення глиняного посуду (орнаментована кераміка).
  • Виплавка міді, розвиток ткацтва.
  • Висока майстерність у спорудженні жител (Тальянки, Майданецьке).
  • Життя у родинах, які об'єднувалися в громади, очолював вождь.
  • Віра в Богиню-Матір, закладення основ писемності.
• Трипільська цивілізація занепала під тиском кочовиків.
• Окремі елементи трипільської культури стали невід'ємною частиною української культури.
• Одночасно з трипільською існувала середньостогівська культура.
  • Основа господарства — скотарство (можливо, перші приручили коней), розводили також кіз, овець, свиней, рибалили.
  • Хліборобство відігравало допоміжну роль, напівкочовий спосіб життя.
  • Померлих ховали у скорченому положенні, поруч клали посуд, зброю, прикраси.

Бронзовий вік

• Відбувається перший великий суспільний поділ праці (виділення скотарських племен).
• Процеси майнової та соціальної диференціації.
• На зміну родовій громаді приходить сусідська, посилення ролі батьків, патріархат.
• Початок формування етнічних спільнот (тшинецько-комарівська культура).

Кочовики за раннього залізного віку

• Кіммерійці були першим народом, який називають кочівниками.
  • Більшість вважає, що у них були племена на чолі з вождями.
  • Основою господарства було конярство, пересувалися разом зі своїми стадами на великі відстані.
  • Першими на території України почали виплавляти залізо, розвиток ремесел.
  • Поховання у курганах, не залишили жител.

Скіфи

• Панували в наших степах в X (IX) – VII ст. до н. е..
• У лісостепу існувала чорноліська землеробська культура.
• В VII ст. до н. е. причорноморські степи опанували скіфи.
• Геродот поділяв їх на скіфів-кочовиків, царських скіфів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів.
• Пам'ятки кочових скіфів - кургани: Гайманова Могила, Товста Могила, Солоха, Чортомлик.
• У V ст. до н. е. утворилася Велика Скіфія.
• Найвищого піднесення Скіфія досягла в IV ст. до н. е. за царя Атея, владу царя обмежували народні збори.
  • Заняття: кочове скотарство (конярство), ремесла, торгівля, за Атея карбування власної монети.
  • Релігія: язичництво, божества - Табіті (вогню), Папай (неба).

Причини занепаду Скіфії

• Погіршення клімату.
• У III ст. до н. е. скіфів витіснили сармати.
• У степовому Криму та пониззі Дніпра скіфи створили Малу Скіфію зі столицею в Неаполі, яка впала у IV ст. під ударами гунів.

Сармати

• Були кочовим іраномовним племенем.
• Їхня важкоозброєна кіннота вплинула на формування середньовічного лицарства.
• Жили племенами: алани, аорси, роксолани, язиги.
• Брали участь у війнах проти Римської імперії.
• Сарматська знать почала приймати християнство.
• Сармати панували в Україні майже 600 років, поки їх не витіснили готи, а потім гуни.

Античні міста-колонії Північного Причорномор'я та Криму

• У середині VII ст. до н. е. з'являються перші грецькі поселення.
• Це було складовою Великої грецької колонізації (VIII—VI ст. до н. е.).
• Особливості грецької колонізації: землеробство, мирний характер, незалежність від метрополії, стихійність і плановість.
• Головні міста: Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей. Кожне місто мало сільськогосподарську округу.
• За устроєм вони були демократичними або аристократичними республіками.
• Близько 480 р. до н. е. утворилося Боспорське царство з центром у Пантікапеї.
• Підтримували ремісниче виробництво.
• В історії цих міст було два періоди: грецький i римський.
• У IV ст. н. е. більшість міст, крім Херсонеса і Пантікапея, занепали через загальну кризу та натиск варварів.

Наслідки Великої грецької колонізації

• Поширення досвіду античної культури.
• Вплив на державотворчі традиції.
• Залучення до товарно-грошових відносин.
• Один зі шляхів поширення християнства.

Велике переселення народів

• Переміщення у IV-VI ст. германських, слов'янських, сарматських та інших племен до Римської імперії.
• Причиною було прагнення знаті до захоплення нових земель.
• Почалося переселенням готів з Прибалтики.
• Наступним важливим переселенням була міграція гунів.

Давні слов'яни

• Перші згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів).
• Прабатьківщиною слов'ян вважається територія від Дніпра до Одри.
• До V ст. слов'янські пам'ятки входили до складу археологічних культур поряд із пам'ятниками інших народів.
• Перші писемні згадки про слов'ян належать римським історикам І-II ст.
• Детальніше про них розповідав готський історик VI ст. Йордан, називаючи їх антами та склавинами.

Життя давніх слов'ян

• Слов'яни жили племенами, очолюваними вождями.
• Слов'янські племена об'єднувалися у військові союзи, наприклад, антське об'єднання.
• Давні слов'яни в V-VII ст. наблизилися до створення держави.
• Основними заняттями давніх слов'ян були землеробство й осіле скотарство; розвивалися ковальство, ливарна справа.
• Релігія язичництво (Дажбог, Перун, Стрибог, Велес), служителі обрядів волхви, Збруцький ідол.
• Велике розселення слов'ян (V-VII ст.).

Розселення Антів і Склавинів

• Розселення Антів і Склавинів відбувалося під час Великого переселення народів (IV-VI ст.).
• Активну роль у цьому процесі відігравали готи.
• Зрештою, готів витіснили у межі Римської імперії.
• Гуни після смерті Аттіли швидко занепали, і на ці землі рушили слов'яни.
• Наприкінці VI ст. у відносини антів і Візантії втрутилися авари.
• Після 602 р. джерела не згадують про антів та аварів.

Наслідки розселення слов'ян

• Відбулося розселення слов'ян від Балтійського моря до Балканського півострова, від Лаби до Подніпров'я.
• Активна участь у воєнних діях.
• Формування східних (українці і західних (поляки, чехи) і південних (болгари).
• слов'янські племена стали основою для сучасних слов'янських народів.

Історичні витоки українського народу

• Постали не лише на основі антських археологічних джерел, а переважно на основі пам'яток, що їх залишили склавини.
• Більшість істориків вважають, що початок формування українського народу було покладено розселенням антів і склавинів.

Терміни та Поняття

• Археологічна культура: сукупність речових пам'яток, розташованих на певній території, що належать до одного часу.
• Бронзовий вік: період, коли основним матеріалом для виготовлення знарядь була бронза.
• Відтворювальне господарство: форма господарювання, заснована на хліборобстві та скотарстві.
• Енеоліт: мідно-кам'яний вік, перехідний період від неоліту до бронзового віку.
• Колонізація: заснування поселень за межами власної країни.
• Кочовики: народи, яким властивий рухливий спосіб життя.
• Курган: висока могила представника знаті кочових народів.
• Мезоліт: епоха кам'яної доби, перехідна між палеолітом і неолітом.
• Неоліт: новий кам'яний вік, що наступив після мезоліту і передував енеоліту.
• Неолітична революція: перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
• Палеоліт: давній кам'яний вік.
• Привласнювальне господарство: форма господарювання, при якій людина споживала готові продукти природи.
• Ранній залізний вік: період, коли люди навчилися виплавляти залізо.