Винятки в програмуванні

Study Notes

Під час розробки повторно-використовуваного коду важливо обробляти помилки.
Одним із способів є використання кодів повернення (або кодів завершення), які повертаються функцією return.
Приклад: функція findFirstChar повертає індекс першого символу в рядку, який збігається з заданим символом. Якщо символ не знайдено, функція повертає -1 як індикатор помилки.
Перевага цього підходу – простота, але він має недоліки.
Коди повернення можуть бути неоднозначними, і важко зрозуміти їхнє значення без вивчення коду функції.
Функції можуть повертати лише одне значення, що створює проблеми, якщо потрібно повернути результат функції і код завершення.

### Проблеми з кодами повернення

Приклад: функція divide ділить два числа. Якщо знаменник дорівнює 0, відбудеться збій.
Функція повинна повернути і результат ділення, і код завершення.
Один із варіантів – повернення результату або коду завершення по посиланню, наприклад, у функції divide.
Функція divide приймає два цілих числа і булеве значення за посиланням. Якщо знаменник дорівнює 0, функція встановлює булеве значення в false і повертає 0.0. Якщо знаменник не дорівнює 0, функція встановлює булеве значення в true і повертає результат ділення.
Цей метод дозволяє отримати результат і статус виконання функції, але він може бути громіздким і не завжди зрозумілим.

Винятки – це механізм обробки помилок, який дозволяє вийти з поточного контексту і перейти до іншого місця в коді.
Вони дозволяють чіткіше розділити обробку помилок від основного логічного виконання функції.
Винятки допомагають:
- Зробити код більш читабельним та зрозумілим.
- Уникнути громіздкого використання кодів повернення.
- Збільшити безпеку програми.