Tirshilik Art: History and Symbolism

Тиршілік

Історія та значення терміну

Назва тиршілік походить від слова «төрше», що означає виставити, розставляти рядками або дзеркалом. В перерізі, це слово використовується для позначення процесу створення складних картин з різнокольорових каменів, піску або комах. Тиршілік є традиційною майстернею невеликої групи митців, які спеціалізуються на цьому ремеслі. Таким чином, тиршілік може бути віднесено до категорії культурної спадщини та традиції, яка стоїть коріннями ще в середньовічні часи.

Виразність та глибина символів

Мистецтво тиршілік характеризується своєю виразністю та дивною глибиною символів. При його création митці стверджують, що їх твори пов'язані зі світом духу і досягають свідомості через підсвідомий стан. Відповідно, деякі художники вважають, що влада символів в тиршіліці більша, ніж у живописі.

Динаміка & популярність

Попри цих працьовитих митців, мистецтво тиршілік не зазнало поширення за межами країни й із проходженням часом стало рідшим. Однак у зв'язку з демонстрацією творчості одного зі старших майстрів тиршіліку в національній галереї Каракалпакстану, головного архітектора міста Ніязов Мовланназаров, було організовано великий фестиваль тиршіліку наприкінці 1990-х років, який був спрямований на продовження становлення цього ремесла.

Сучасна тенденція

У 2000 році Аджинські митці провели першу виставку картин тиршілік у місті Бухара, в Узбекистані. Західні та радянські художники також відзначили свою інтерпретацію тиршіліка, вневши сучасну моду в цю справу. Водночас постановниками були обурені та все ж залишились на любов до мистецтва.

Концепції, які сформувалися після 2000 року, мали стратегію вирішення проблем тиршіліку. Перший шрифт тиршілік було розроблено для того, щоб близько показати символізм, який присутній у цьому мистецтві. Спеціальні літературні було копійованими з книг тиршіліки з відмінними форматами та справжніми ритмами. Завдяки цим зусиллям було досягнуто нового рівня у стилістиці тиршіліка.

Практика і структура

Загалом, мистецтво тиршілік починається з планування композиції — основних елементів, які відобразяться на картах. Мінімальні елементи включають сім-десять фігур. Як правило, структура складається з центральних і периферійних елементів. У міру прогресуючих побудови сложнішої структури, вона представлена як форма, так і функція. Часто предмет або частина зображення поширюються по поверхні, створюючи однорідну довжину, що заздалегідь запланована, та беруться не звичайні предмети, а надзвичайні: хробачки для ротання, пастухи, коней й зірок.

Міжнародний вплив

Подорожні археологічні команди досліджували середньовічні землі, спочатку кочуючі племена в міських районах, і виявили велику кількість антропоморфних скульптур, технічних та художніх предметів. Таким чином, багато археологічних музеїв виставляють мікроскопічні зразки з тих часів. Археологічний музей в Кенігірі присвятив цілий розділ тиршіліку та його міжнародним впливом на мистецтво.

Конкретні елементи тиршіліку

На картинах тиршіліку зображують численні елементи:

• Стовбища
  • Стовбища жерця
  • Стовбища бога в щиті
  • Стовбища померлого в пагорбі
• Довгі стовпи, як смуги між горами
• Помітно границя тонкої жінки-фігури
• Мухтар із паличкою, натискаючи рукавички на шкіру
• Турський, лущинний, щонайближчий підхід

Відомості про автора

Майстер тиршіліку Абдулла Шамсудін Сулейманов, автор створеного в 1970-ті роки шедевра, виявленого на щорічному міжнародному форумі мистецтв, отримав чудовий привіт від його учасників. Швидше за все, він мав понад 50 років дос