Рівні Громадянського суспільства

Розмежування поняття "громадянське суспільство" і "держава" відбулося в період Нового часу.

Середній клас - прошарок людей з відносно високим рівнем матеріального достатку.

Політична партія виконує функції вираження соціальних інтересів, ідеологічну, політичну соціальну, з’єднуючи громадянське суспільство з державою.

Основні принципи життєдіяльності громадянського суспільства - це забезпечення вільного розвитку особи, постійний захист інтересів кожної людини, її природного права, здійснення щирого самоврядування в усіх сферах і на всіх рівнях суспільного життя.

Пряма демократія - це участь громадян у виборах та референдумах.

Види сучасної демократії: плюралістична демократія, лобістська, олігархія, монархічна демократія.

Головне призначення санкцій - привести поведінку людини у відповідність до соціальної норми.

Маргінал - людина, яка знаходиться на межі переходу від однієї соціальної групи до іншої.

Соціологічна структура особистості складається із соціальної ідентифікації, соціального статусу, соціальної ролі.

Фізіологічні особливості, вік, стать і професія впливають на соціальний статус особистості.

Функції політичних партій: представництва, контрольна, фінансова.

Ознаки малої соціальної групи: особисте спілкування; формальна взаємодія; відсутність безпосередніх контактів.

Соціалізація - це становлення особистості.

Соціальна ідентифікація - це усвідомлення приналежності до певної соціальної групи.

Кожна людина, яка живе в суспільстві, - це індивід, індивідуальність, особистість.

Влада -- це ціль і засіб політики.

Статус поділяється на природжений і набутий.

Ознаки великої соціальної групи: формальна взаємодія її учасників, нечисленний склад, особливі групові цінності, розподіл праці.

Між різними соціальними ролями може виникати між рольовий конфлікт.

Суспільство характеризується спільністю території, цілісністю, самовідтворенням, самодостатністю, самовизначенням, самоврядуванням.

Громадянське суспільство - це сфера свободи взаємодії громадян, що не залежить від держави.

У демократичному режимі громадянське суспільство тісно взаємодіє з державою.

Держава може обмежити життєдіяльність громадянського суспільства.

Громадянські об'єднання утворюються і діють на принципах добровільності та відсутності майнового інтересу їх членів.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Відносна відстороненість громадських організацій від політики пов'язана з тим, що вони не прагнуть здобути владу.

У давньогрецьких державах-полісах свободою слова користувалися УСІ громадяни.

Початок до законодавчого унормування громадянських свобод, включаючи свободу думки та слова, відбувся у XVII столітті.

Перша конституція України гарантувала свободу думки і слова.

Це перший документ України, що визначає основні принципи державного устрою, права та свободи громадян.

Це збірка законів України, що визначають злочини та покарання за їх вчинення.

Це документ, що регулює діяльність друкованих засобів масової інформації.

Це документ, що визначає правові засади інформаційної сфери в Україні.

Цей документ визначає основні принципи охорони материнства та дитинства.

Це прошарок людей, що мають відносно високий рівень матеріального добробуту, займаються інтелектуальною працею, мають доступ до освіти та культури.

Політичні партії виражають інтереси громадян, формують політику, зв'язуючи громадянське суспільство з державою.

Пряма демократія - це коли люди безпосередньо голосують за ті чи інші рішення.

Це форма демократії, де громадяни обирають своїх представників, які ухвалюють рішення від їхнього імені.

Це форма волевиявлення громадян, коли вони приймають рішення з конституційних, законодавчих або інших питань, що стосуються держави або суспільства. Результати референдуму мають юридичну силу.

Це група людей, яка об'єднується для того, щоб впливати на державну політику шляхом критичного аналізу дій влади і висунення альтернативних пропозицій.

Це право особи брати участь у виборах і висувати свою кандидатуру на посаду.

Це означає, що громадяни безпосередньо беруть участь у прийнятті важливих рішень, наприклад, під час виборів або референдуму.

Це об'єднання громадян, які мають спільні політичні погляди та прагнуть отримати владу для реалізації своїх програм.

Сукупність людей, що проживають на певній території - на континенті, у країні, регіоні або адміністративно-територіальному підрозділі.

Рівень незалежності, що включає свободу від зовнішнього контролю та самостійність у прийнятті рішень; визначення порядку та його необхідності; можливість адаптації до навколишнього середовища та розуміння меж власної незалежності.

Свобода від обмежень та можливість діяти відповідно до власних бажань, а також розуміння меж цієї свободи, її міри та наслідків перевищення меж.

Основні права та свободи людини і громадянина, що гарантуються Конституцією України, включаючи право на життя, свободу, гідність, особисту недоторканність, свободу слова.

Підтримання міжнародного миру та безпеки, запобігання конфліктів і забезпечення безпеки країнам-членам ООН.

Це група прав, що гарантують особисту свободу та захист від втручання держави в певні сфери життя. До них належать право на свободу думки, совісті, релігії, право на участь у державних справах, право на життя, свободу та безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та інші.

Це права, що виникли пізніше, і спрямовані на забезпечення соціального та економічного благополуччя громадян. До них належать право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, охорону здоров'я та інші.

Це поняття означає, що права людини не можуть бути обмежені нічим, вони притаманні людині за народженням і не залежать від певних умов.

Це права, що не можуть бути примусово відняті в людини, вони є основою його свободи і саморозвитку.

Це права, що вимагають від держави активних дій для їх забезпечення.

Це права, які вимагають активної участі держави для їх реалізації. Вони гарантують людям соціальні та економічні блага.

Це покоління прав людини, яке з'явилося після Першої світової війни і включає соціальні, економічні та культурні права.

Це права, що виникли в ХХ столітті і зосереджені на захисті цілого людства, включаючи права народів.

Це документи, де закріплено права людини. Вони офіційно визнають права людини з боку держави.

Це права всіх людей, незалежно від їхньої національності, раси, релігії чи статі. Їх гарантує держава та міжнародне право.

Це практичне здійснення прав людини, що гарантує людям можливість їх використовувати на практиці.

Це система норм і правил, яка регулює відносини між людьми у суспільстві та захищає права людини.

Це колективний термін, який вказує на всі види прав людини (громадянські, соціальні, економічні, культурні, політичні)