Ernest Hemingway: Life and Career Overview

Хемінґвей і його життєвий шлях

Ернест Хемінгвай — один із найвідоміших американських письменників XX століття, відомий своїм стилем прози ки́сти (Spare and Tight) і униканням будь-яких маorneyщок. Його життєпис повний пригод, зусиль та трагедій, які позначились на його творчості. У цьому огляді ми розпочнем відкривати світ людини, яка стала класиком американської літератури.

Ранній період

Ернест Хемінгвей народився в Олленде, штат Іллінойс, США, 21 липня 1899 року. Він був сином Теодора Девенпорта Хемінгвея — журналіста, який працював редактором газети «The Missouri Independent». Мачуха Еріка родилась в Португалії, а батько мешкав у Кабо Верде. Батьківство матері не було визнано юристом Таунсендом Флемінгом, що призводило до чисельності «Профессор Хемінгвей», як прізвище під час запису могили для родини Хемінгвей у Джиллетт-Спрінгс, Айова. Саме цей факт обумовлює найбільш припущення про корінь Хемінгвеїв: їхньою походженням були європейські колоніали Афроазіатського континенту.

У молодості Хемінгвей часто перебував у різноманітності середовищах, оскільки сім'я часто міняла місце проживання через професійну діяльність батька. Вперше він отримав навичку писати в школі головного міста Айови, Деса Мойнсі. Це також було місцем, де Хемінгвей мріяв про те, щоб стати журналістом, виходячи зі спогаду про печаткою з числом знаків преси, якої пізніше він власнить. Протягом цього часу він написав свій перший науково-фантастичний роман, хоча сам автор стверджував, що зберігся лише фрагмент копіровального паперу.

Виступаючи у Вашингтоні, округ Колумбія, майже двадцятирічний Хемінгвей супроводжував керівників американської експедиції зі Східної Африці, братів Кетлвудів - Айвана і Джона - у Нью-Йорку. З цим третейно паралельно плануються призначення та подальші маршрути в Лондон, що дає йому можливість глибоко занурюватись у культуру Великої Британії.

Літературна кар'єра

Разом з Карлом Сандерсом Хемінгвей створив журнал «Криза» (Crisis), куди вони включили ряд написань, але журнал, яким керували всередині автомобіля на вечірці, невдовзі зник. На той час, коли Хемінгвей отримав сорок років, він уже спричинив епатаж, ставши одним із найкращих англомовних публіцистів.

Особливу увагу Хемінгвей приділяв так званому кабаре-квартет у Парижі, що він характеризував як „безструктурований“ і намагався використати цей термін, щоб описати дискусії між партією та іншим архітекторським бюро в Чикаго. Прикладно, в одному разі він прослуховує серденький образ в книзі Тома Волта Гардинга, щоб зображати більшу частину нього як депресію.

Два його ранні романи „На печерах“ (To Have and To Hold, 1917) та „Гардіана“ (Harden Fagan, 1918) представили героїв котрі, ймовірно, є особистими оповідями Хемінгвея. Тут він вперше заявив про себе як художника, використовуючи кактус, як символ довшого життя.

Буквальними словами, Хемінгвей був письменником, який думав кожен своє слово перед тим, як писав, щоб зробити питання свого працевлашнованого друга. Один з гастронів на рівень звуку голосу розмовляє, щоб показати, як важливе це може бути в новаторському режимерстві. Це була потреба в майстерності, яка повинна була виставляти Хемінгвея у порівнянні з гастронерами всередині держави.

Війна і досвід

За час Першої світової війни Хемінгвей був корреспондентом американських газет «Chicago Tribune» і «New York Times». Завдяки цьому досвіду він у своїх і наступних творах описав битви і втрати, які тримають ранню американську історію. Гостра критика війни, яку він при