Тема 1 Вступ до мікроекономіки PDF

Тема 1 Вступ до мікроекономіки 1. «Мікроекономіка», «макроекономіка» Мікроекономіка- аналіз поведінки індивіда/підприємства через прийняття економічних рішень та їх наслідки. (поведінка споживача, попит і пропозиція) Макроекономіка - аналізує функціонування економічної системи в цілому та її крупних...

Тема 1 Вступ до мікроекономіки 1. «Мікроекономіка», «макроекономіка» Мікроекономіка- аналіз поведінки індивіда/підприємства через прийняття економічних рішень та їх наслідки. (поведінка споживача, попит і пропозиція) Макроекономіка - аналізує функціонування економічної системи в цілому та її крупних секторів. (ВВП, безробіття, загальний прибуток, монетарна політика ) 2. Основні припущення мікроекономіки - Оскільки ресурси є обмеженими, ми робимо вибір - Ми робимо вибір, щоб максимізувати свій рівень задоволення - Індивіди є раціональними: з двох однакових товарів ми оберемо дешевший 3. Крива виробничих можливостей. Зміна кривої виробничих можливостей (графік) (https://youtu.be/FwPiWz1a1Tw) Крива виробничих можливостей – це модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів, необхідності компромісного вибору та оцінку альтернативної вартості рішень Причини зміни КВМ 1. Зміна кількості або якості ресурсів 2. Зміна технологій 4. Фактори виробництва Праця, земля, капітал, підприємницькі здібності 5. Альтернативна вартість – це суб’єктивна оцінка індивідом тих благ, якими він змушений поступитися, щоб одержати бажане благо. Це цінність втрачених можливостей, яка вимірюється кількістю одного блага, від якої необхідно відмовитися заради додаткової одиниці іншого блага. 6. Порівняльна перевага - виробник з найменшою альтернативною вартістю Абсолютна перевага - виробник, який зможе виробляти найбільшу кількість, або за найнижчою кількістю вкладень Умови торгівлі - домовленість, котра принесе перевагу кожній зі сторін 7. «Ринок». Суб’єкти ринку. Яка різниця між чотирма суб’єктами ринку? Ринок – це платформа, на якій відбувається взаємодія між продавцями та покупцями, в результаті якої встановлюється ринкова ціна на товари чи послуги. Суб’єкти ринку: Домогосподарство – це економічна одиниця в складі однієї або декількох осіб, яка: – забезпечує виробництво і відтворення людського капіталу – є власником фактору(ів) виробництва – самостійно приймає рішення – прагне до максимального задоволення своїх потреб  Фірма (підприємство) – економічна одиниця, яка: – використовує фактори виробництва для виготовлення продукції з метою ї ї продажу – самостійно приймає рішення – прагне до максимізації прибутку Держава – сукупність органів і осіб, що зосередили в своїх руках економічну владу, приймають економічні рішення в державному масштабі, розпоряджаються державною власністю. Решта світу (міжнародні організації)– сукупність іноземних організацій і установ, а також іноземних державних інститутів, які беруть участь у господарському житті економічної системи. Тема 2 Попит і пропозиція, рівновага. Цінове регулювання 8. «Попит», «кількість попиту», «ціна попиту», закон попиту (графік) Попит- бажання і можливість покупця купити певний товар Кількість попиту - кількість даного товару, що може придбати даний покупець за даною ціною Ціна попиту - максимальна ціна, яку згоден заплатити покупець за конкретний обсяг товару. Закон попиту: обсяг попиту на товар зменшується при зростанні ціни і зростає зі зниженням ціни. 9. «Ринковий попит» vs «індивідуальний попит» Ринковий (сукупний) попит – це попит на певний товар з боку всіх споживачів на ринку. Ринковий попит – це горизонтальна сума індивідуальних обсягів попиту при визначених цінах. Крива ринкового попиту будується зверху вниз: від максимальної індивідуальної до мінімальної індивідуальної, яка як правило =0. Індивідуальний попит – попит на окремий товар з боку окремого споживача 10. Пропозиція– це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Пропозиція визначається виробництвом, але не тотожна йому. Пропозиція (пропонування) – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару кількість пропозиції – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни ціна пропозиції— гранично мінімальна ціна, за якої продавці готові реалізовувати свої товари. закон пропозиції (графік) - між ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: обсяг пропозиції зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Закон пропозиції – це зміна величини пропозиції під впливом не ціни взагалі, а ціни попиту, яку встановлює покупець. Тобто закон пропозиції показує «ринок покупця». 11. «Ринкова пропозиція» vs «індивідуальна пропозиція» Ринкова пропозиція – це пропозиція певного товару всіма виробниками на ринку, яка складається з суми обсягів індивідуальної пропозиції Індивідуальна пропозиція – це пропозиція на ринку певного товару одним виробником 12. Фактори, які впливають на попит (графік) Z – смаки і уподобання споживачів; I – доходи споживачів; PA, PB – ціни сполучених товарів; N – кількість споживачів на ринку; E – очікування споживачів відносно майбутніх цін та доходів 13. Фактори, які впливають на пропозицію (графік) Pp – ціни на ресурси для виробництва певного товару; Н – рівень технологічного оснащення підприємства; T – величина податку; G – величина субсидії (дотації); N – кількість виробників (продавців) на ринку; PA, PB – зміни цін інших товарів; E – очікування зміни цін. 14. «Ринкова рівновага», «надлишок», «дефіцит» (графік) Ринкова рівновага - такий стан ринкової системи, при якому ні у виробників, ні у споживачів немає внутрішніх стимулів щось змінити у межах даної системи 15. Добробут суспільства, надлишок споживача, надлишок виробника (графік) Добробут суспільства = Надлишок споживача + Надлишок виробника Надлишок споживача - це різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за кількість товару і фактичною ціною, за якою купує товар на ринку Надлишок виробника – це різниця між ціною, за якою споживачі купують товар на ринку, і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати певну кількість товару. 16. Податок на виробника, зміна ринкової рівноваги (графік) 17. «Податковий збір», податковий тягар на споживача, податковий тягар на виробника (графік) 18. Dead weight loss (графік) DWL – втрата економічної ефективності внаслідок порушення рівноваги на ринку 19. Цінове регулювання: ціна стелі, ціна підлоги (графік) 1) встановлення нижньої межі або «підлоги» ціни, коли Р > P* – має на меті підтримку виробників, але призводить до виникнення надлишку. це найнижча легальна ціна, яку можна заплатити на ринках товарів і послуг, робочої сили або фінансового капіталу. 2) встановлення верхньої межі або «стелі» ціни, коли Р < P* – пов’язане з прагненням держави зробити певні товари доступними для широкого загалу, але призводить до виникнення дефіциту 20. Типи товарів: Нормальні товари — це товари, попит на які зростає зі збільшенням доходів споживачів. Це означає, що коли доходи людей зростають, вони готові купувати більше таких товарів. Прикладами можуть бути продукти харчування, одяг та побутова техніка. Низькоякісні - це товари, попит на які зменшується зі збільшенням доходів споживачів. Коли доходи зростають, споживачі зазвичай переходять на більш якісні або дорогі альтернативи. Наприклад, швидке харчування або дешеві моделі автомобілів можуть бути віднесені до цієї категорії. Розкоші — це високоякісні або дорогі товари, попит на які зростає пропорційно доходам споживачів. Ці товари не є необхідними для повсякденного життя і часто асоціюються з високим статусом. Прикладами можуть бути дизайнерський одяг, ювелірні вироби та дорогі автомобілі. Товари Гіффена — це особливий тип низькоякісних товарів, для яких попит зростає при підвищенні ціни. Це відбувається через те, що споживачі не можуть дозволити собі більш дорогі альтернативи і змушені купувати більше товару навіть за вищою ціною. Класичним прикладом є хліб у бідних домогосподарствах: якщо ціна на хліб зростає, люди купують більше хліба замість м'яса. Товари Веблена — це товари, для яких попит зростає при підвищенні ціни через їхню асоціацію з престижем і статусом. Споживачі вважають такі товари більш бажаними через їх високу ціну. Прикладами можуть бути предмети розкоші, такі як брендові сумки або годинники. Тема 3 Еластичність попиту і пропозиції Eластичність – процентна зміна якої-небудь змінної, що припадає на 1% зміни іншої змінної; міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної. Види еластичності попиту: – еластичність попиту за ціною (Edp); – перехресна еластичність попиту (Edxy); – еластичність попиту за доходом (Edi) 21. Еластичність попиту за ціною (𝐄𝐩 𝐃). Формули 𝐄𝐩 𝐃 Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: Еdp =%Q/% P. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є від’ємною величиною (Edp1, тобто величина попиту змінюється на більший %, ніж ціна. Приклади: книги, відвідання кінотеатру, напої. Нееластичний попит (|Ed|0), нормальні блага – попит на які зростає із зростанням доходів (продукти харчування, стандартні промислові товари); – для нижчих – від’ємною (EI1) – попит перевищує зростання доходів; – предмети першої необхідності (0